Верховна Рада буде розглядати законопроект, що дозволить зменшити строк увʼязнення за прочитані книжки
Мене здивувала негативна реакція на новину.
Що по факту?
✅ Література має бути зі спеціального списку, що затверджений Мінюстом України
✅ Опрацьована книга скорочує строк на 3 дні, але в рік можна опрацювати не більше 10 книг (тобто скосити собі 30 днів)
✅ Книга зараховується після складеного електронного іспиту
✅ Неактуально для довічно увʼязнених
✅ Обмеження для різних видів правопорушень, що вимагають, щоб людина відбула не менше 1/2, 1/3 і т.п строку, перш ніж можна вийти достроково, залишаються в силі
✅ Держава має забезпечити колонії відповідною літературою
В Італії та Бразилії працюють схожі програми, бо там перезавантажені тюрми і люди думають, як зменшити кількість рецидивів.
Не бачу нічого поганого, якщо людина, засуджена на 3 роки зможе вийти на 3 місяці раніше, або ж на 10 років — на рік раніше. Як на мене, користь від книжок набагато більша за протирання штанів.
На жаль, не знайшла інформації, як саме впливає читання на рівень рецидивів. Але є дослідження щодо гуманного підходу до тюрем в Швеції, які спочатку викликають шок.
Там увʼязнені та охоронці спілкуються на рівних, грають в настільний теніс, займаються хоббі, читають книжки та розвиваються. Це вважають причиною низького рівня рецидивів: всього 40%, що набагато нижче, ніж в інших європейських країнах та США.
А ви що думаєте?
Мене здивувала негативна реакція на новину.
Що по факту?
В Італії та Бразилії працюють схожі програми, бо там перезавантажені тюрми і люди думають, як зменшити кількість рецидивів.
Не бачу нічого поганого, якщо людина, засуджена на 3 роки зможе вийти на 3 місяці раніше, або ж на 10 років — на рік раніше. Як на мене, користь від книжок набагато більша за протирання штанів.
На жаль, не знайшла інформації, як саме впливає читання на рівень рецидивів. Але є дослідження щодо гуманного підходу до тюрем в Швеції, які спочатку викликають шок.
Там увʼязнені та охоронці спілкуються на рівних, грають в настільний теніс, займаються хоббі, читають книжки та розвиваються. Це вважають причиною низького рівня рецидивів: всього 40%, що набагато нижче, ніж в інших європейських країнах та США.
А ви що думаєте?
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
#сповідь
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це я, коли побачила, що «Hello, Beautiful» by Ann Napolitano стала сотою книгою в клубі Опри Вінфрі:
Рубрика #боже_яке_кончене
Українською видано та перекладано 2 книги Саймона Дженкінса: «Стисла історія Англії» та «Стисла історія Європи».
У другій книзі від 2018 року він описував вторгнення в Україну в 2014 з позиції «Захід провокує росію».
А після повномасштабного вторгнення він пише в своїй колонці в The Guardian:
➖ санкції проти росії і будь яких диктаторів це погано для економіки і негуманно і взагалі причина голоду в Північній Кореї (ага, вони, а не керівництво диктатора).
➖ хоча на початку 2022 пан писав, що санкції це неефективно, тому що рубль зміцнішав. Саймон Дженкінс не може визначитися, чому санкції це погано. Напевно, бо росія менше заробляє, але так прямо не напишеш.
➖ не треба передавати Зеленському винищувачі, бо це ескалація конфлікту і пряма загроза для безпеки Великобританії,
➖ взагалі добре, що Україні передають зброю дуже повільно, а то росія розпочне ядерну війну. Не треба провокувати путіна.
Ну і головне:
➖ треба сідати за стіл перемовин з росією і віддати їй частину територій, щоб закінчити «конфлікт».
Не розумію, навіщо видавати в Україні книги цього маніпулятора, який повторює тези російської пропаганди.
Українською видано та перекладано 2 книги Саймона Дженкінса: «Стисла історія Англії» та «Стисла історія Європи».
У другій книзі від 2018 року він описував вторгнення в Україну в 2014 з позиції «Захід провокує росію».
А після повномасштабного вторгнення він пише в своїй колонці в The Guardian:
➖ санкції проти росії і будь яких диктаторів це погано для економіки і негуманно і взагалі причина голоду в Північній Кореї (ага, вони, а не керівництво диктатора).
➖ хоча на початку 2022 пан писав, що санкції це неефективно, тому що рубль зміцнішав. Саймон Дженкінс не може визначитися, чому санкції це погано. Напевно, бо росія менше заробляє, але так прямо не напишеш.
➖ не треба передавати Зеленському винищувачі, бо це ескалація конфлікту і пряма загроза для безпеки Великобританії,
➖ взагалі добре, що Україні передають зброю дуже повільно, а то росія розпочне ядерну війну. Не треба провокувати путіна.
Ну і головне:
➖ треба сідати за стіл перемовин з росією і віддати їй частину територій, щоб закінчити «конфлікт».
Не розумію, навіщо видавати в Україні книги цього маніпулятора, який повторює тези російської пропаганди.
В #читачки_на_екрані настав час 📚Рорі Ґілмор, головного книжкового хробачка американських серіалів.
Хтось тут ще не дивився «Дівчат Ґілмор»? Це ідеальний осінній серіал про Лорелай, яка в 16 народила Рорі та втекла від своїх багатих батьків, щоб виховувати доньку самостійно.
І ось Рорі також 16. Вона і мама — подружки, які буквально в кожній серії пʼють каву літрами, їдять піцу, обговорюють книжки та кіно і роблять численні відсилки до поп-культури.
Існує навіть Rory Gilmore Reading Challenge — повний список налічує 339 книжок. І це ще без короткого 8-го сезону, який вийшов через 10 років.
Мало хто підписується прочитати все. Зазвичай люди проходять тест, хто скільки прочитав.
У мене всього 8% або 28 з 339 книжок. 🤷🏻♀️
В списку багато класики, бо Рорі школярка, а потім студентка.
Повний список можна подивитися тут, а я буду його розбирати по сезонам.
Отже, перший сезон, де Рорі — мила дівчинка, яка тільки-тільки перейшла зі звичайної школи в престижний Чілтон… 👇🏻
Хтось тут ще не дивився «Дівчат Ґілмор»? Це ідеальний осінній серіал про Лорелай, яка в 16 народила Рорі та втекла від своїх багатих батьків, щоб виховувати доньку самостійно.
І ось Рорі також 16. Вона і мама — подружки, які буквально в кожній серії пʼють каву літрами, їдять піцу, обговорюють книжки та кіно і роблять численні відсилки до поп-культури.
Існує навіть Rory Gilmore Reading Challenge — повний список налічує 339 книжок. І це ще без короткого 8-го сезону, який вийшов через 10 років.
Мало хто підписується прочитати все. Зазвичай люди проходять тест, хто скільки прочитав.
У мене всього 8% або 28 з 339 книжок. 🤷🏻♀️
В списку багато класики, бо Рорі школярка, а потім студентка.
Повний список можна подивитися тут, а я буду його розбирати по сезонам.
Отже, перший сезон, де Рорі — мила дівчинка, яка тільки-тільки перейшла зі звичайної школи в престижний Чілтон… 👇🏻
#роріґілморчелендж
1. «Мобі Дік», Герман Мелвілл
Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму.
Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік. Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи?
2. «На Сваннову сторону»
Перший роман з циклу «У пошуках втраченого часу» французького письменника Марселя Пруста, що складається з 7 частин.
Роман був задуманий автором як спосіб пізнати себе, свою свідомість, свою психіку на матеріалі особистих вражень і переживань, але не лінійною побудовою, а за випадковими сплесками емоцій і проявів пам'яті.
3. «Трамвай під іменем „Жадання“», Теннессі Вільямс
Одна з найвпливовіших п'єс 20-го сторіччя розповідає, як зів’ялу та розпусну Бланш Дюбуа підштовхнув до краю сексуальний та жорстокий чоловік її сестри, Стенлі Ковальскі.
4. «Не боюсь Вірджинії Вулф», Едвард Олбі
Похмура комедійна п'єса зображує чоловіка та дружину Джорджа та Марту в спекотну ніч небезпечних розваг та ігор. Наприкінці вечора приголомшливе, майже нестерпне одкровення стає кульмінацією, яка роками шокувала глядачів.
5. У «Великих сподіваннях» Чарлз Діккенса описується шлях Піпа від дитинства до дорослого життя, який пролягає через болісні переживання, коли він переміщається з боліт Кента до зайнятого комерційного Лондона, стикаючись із різними надзвичайними персонажами.
Піп повинен відкрити своє справжнє "я", а також власні цінності та пріоритети.
6. «Пані Боварі», Густав Флобер
Героїня живе не за коштами, щоб уникнути банальності і порожнечі провінційного життя.
1. «Мобі Дік», Герман Мелвілл
Цей дивний твір поєднав у собі захоплюючі пригоди, глибокі філософські роздуми і велику людську драму.
Герой роману капітан Ахаб вирушає у дуже ризикований рейс, він сповнений рішучості відшукати в океані кита-альбіноса на прізьвисько Мобі Дік. Що штовхнуло його на цей крок: ненаситна жага помсти (капітан колись постраждав від кита) чи спроба довести свою владу над силами природи?
2. «На Сваннову сторону»
Перший роман з циклу «У пошуках втраченого часу» французького письменника Марселя Пруста, що складається з 7 частин.
Роман був задуманий автором як спосіб пізнати себе, свою свідомість, свою психіку на матеріалі особистих вражень і переживань, але не лінійною побудовою, а за випадковими сплесками емоцій і проявів пам'яті.
3. «Трамвай під іменем „Жадання“», Теннессі Вільямс
Одна з найвпливовіших п'єс 20-го сторіччя розповідає, як зів’ялу та розпусну Бланш Дюбуа підштовхнув до краю сексуальний та жорстокий чоловік її сестри, Стенлі Ковальскі.
4. «Не боюсь Вірджинії Вулф», Едвард Олбі
Похмура комедійна п'єса зображує чоловіка та дружину Джорджа та Марту в спекотну ніч небезпечних розваг та ігор. Наприкінці вечора приголомшливе, майже нестерпне одкровення стає кульмінацією, яка роками шокувала глядачів.
5. У «Великих сподіваннях» Чарлз Діккенса описується шлях Піпа від дитинства до дорослого життя, який пролягає через болісні переживання, коли він переміщається з боліт Кента до зайнятого комерційного Лондона, стикаючись із різними надзвичайними персонажами.
Піп повинен відкрити своє справжнє "я", а також власні цінності та пріоритети.
6. «Пані Боварі», Густав Флобер
Героїня живе не за коштами, щоб уникнути банальності і порожнечі провінційного життя.
Хочу урізноманітнити своє читання, так що в мене буде свій Рорі Ґілмор челендж — збираюся прочитати мінімум 1-2 книжки з підбірки, перш ніж публікувати, що Рорі там читала в наступному сезоні.
💃 💪
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Ви готові???
Я подивилася 20 серій «Бездушних» (Дезалма, 2020 і 2022 рік) — бразильського серіалу про українську діаспору в невеликому містечку Бріжіда.
Жанр: горор та містика.
Отримала багато задоволення, хоча другий сезон був зовсім не такий цікавий як перший.
Загальна оцінка: 7 з 10 за оригінальний концепт та розкішну візуальну складову.
Чи знаєте ви ще зарубіжні серіали про українську культуру? Я ні.
Ловіть розкадровку найцікавіших моментів у 5 частинах.
Спойлери присутні, але по мінімуму.
Ч. 1. Бріжіда — містечко української діаспори
Ч. 2. Школа з Шевченком та гопаком
Ч. 3. Івана Купала у 1988 та 2018
Ч. 4. Українська міфологія та магія
Ч. 5. Деталі побуту та їжа
Чекаю на ваші враження у коментах.
Ви готові???
Я подивилася 20 серій «Бездушних» (Дезалма, 2020 і 2022 рік) — бразильського серіалу про українську діаспору в невеликому містечку Бріжіда.
Жанр: горор та містика.
Отримала багато задоволення, хоча другий сезон був зовсім не такий цікавий як перший.
Загальна оцінка: 7 з 10 за оригінальний концепт та розкішну візуальну складову.
Чи знаєте ви ще зарубіжні серіали про українську культуру? Я ні.
Ловіть розкадровку найцікавіших моментів у 5 частинах.
Спойлери присутні, але по мінімуму.
Ч. 1. Бріжіда — містечко української діаспори
Ч. 2. Школа з Шевченком та гопаком
Ч. 3. Івана Купала у 1988 та 2018
Ч. 4. Українська міфологія та магія
Ч. 5. Деталі побуту та їжа
Чекаю на ваші враження у коментах.
Нас стало вдвічі більше, так що розповім трохи про себе:
🐱 Аліса, 29 років, вже більше 5 років базуюся в Бельгії
😢 Наступного тижня вперше за 4 роки поїду додому в Україну і дуже переживаю та чекаю цього
💻 Студентка інформатики, а за першою освітою лінгвістка
🥰 💃 У мене є коханий кіт та чоловік
🚑 Два роки лікувалася від депресії, коли задоволення нічого не приносило, тому за 2022 у мене 3 прочитані книжки, а за 2021, здається, жодної
😮 Але тепер я кайфую від життя, книжок та кіно, а цей канальчик моє хобі
Будемо знайомі🤝
З радістю послухаю про вас або ваші канали)
Будемо знайомі
З радістю послухаю про вас або ваші канали)
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Портрети від Джессіки Міллер, яка створила заворожуючу обкладинку з рисами всіх сестер Падавано.
«Hello, Beautiful» by Ann Neapolitano
⭐️ ⭐️ ⭐️ ⭐️ ⭐️
У відгуках обіцяли, що це одна з найкращих книг цього року, проникливий погляд на обкладинці — драму, а анотація — магію сестринських відносин як в «Маленьких жінках», яких я ніжно люблю.
А що по факту?
Роуз та Чарлі Падавано живуть в бідному районі Чикаго та мають 4 доньок: цілеспрямовану Джулію, мрійницю Сільвію та близнючок Сесилію та Емелін.
Чарлі — з великим серцем, але відірваний від життя пияка, то ж Роуз, яка ледве зводить кінці з кінцями, завжди хотіла лише одного від доньок: щоб вони не повторювали її помилок.
Джулія зрозуміла це завдання найкраще. Коли вона зустріла в університеті Вільяма — високого та соромʼязливого хлопця з походженням зі середнього класу, здалося, що він — її квиток в щасливе майбутнє.
Проте минуле Вільяма заважає йому стати чоловіком її мрії.
Обіцяна ніжність між сестрами присутня. Але «Маленькі жінки» — це затишна дитяча історія, де трагедії та проблеми не є ядром тексту. Принаймні, не з самого початку історії. А в «Hello, Beautiful» трагічні події розгортаються одна за одною.
Сам текст — це глави, які описують point of view Джулії, Сильвії та Вільяма, а згодом і Еліс — наступне покоління родини Падавано.
Присутній дуже реалістичний опис великого депресивного розладу та суїциду. Мені було важко це читати, беручи до уваги власний досвід з депресією, тому що в уста персонажів закладена щедра порція психофобії, коли депресію сприймають не як хворобу, а як «слабкість» чи «зраду».
Загалом майже всі персонажі в історії не приємні як люди, але гарні як персонажі.
Проте дії сестер Падавано місцями дуже нереалістичні, враховуючи заяву авторки, що вони щиро люблять одна одну і є ледве не одним цілим, і це псувало враження.
Та найбільше мене обурило, що дії однієї персонажки після події Х називають «феміністичними».
Для мене це не фемінізм, а моральне банкрутство, проте в рамках цієї історії я можу зрозуміти персонажку, бо вона людина з серйозними проблемами. І в цій родині вона не одна така.
Зрозуміти, але не прийняти чи пробачити.
Енн Наполітано пише:
«Forgiveness is love».
Тобто я не змогла полюбити цю історію. Можливо, пізніше мене попустить?
Бо колись я «Евелін Гʼюґо» поставила 5 зірочок, а зараз погано памʼятаю, про що та книжка.
Пройшло декілька днів, а я все ще думаю про Джулію, Сильвію, Вільяма, Роуз та Чарлі.
Можливо, ця історія ще поживе у мене в голові і я пробачу цих персонажів з низьким емоційним інтелектом, які зібралися в одній родині і давай робити одне одному боляче і ламати життя. А авторка така:
«Ти подиви, як драматично. Ти подиви, як вони люблять одне одного, але роблять якусь дичину протягом 25 років, бо в них просто немає іншого вибору».
Тю.
Персонажі цікаві, завʼязка і фінал супер, але серединка провисає.
У відгуках обіцяли, що це одна з найкращих книг цього року, проникливий погляд на обкладинці — драму, а анотація — магію сестринських відносин як в «Маленьких жінках», яких я ніжно люблю.
А що по факту?
Роуз та Чарлі Падавано живуть в бідному районі Чикаго та мають 4 доньок: цілеспрямовану Джулію, мрійницю Сільвію та близнючок Сесилію та Емелін.
Чарлі — з великим серцем, але відірваний від життя пияка, то ж Роуз, яка ледве зводить кінці з кінцями, завжди хотіла лише одного від доньок: щоб вони не повторювали її помилок.
Джулія зрозуміла це завдання найкраще. Коли вона зустріла в університеті Вільяма — високого та соромʼязливого хлопця з походженням зі середнього класу, здалося, що він — її квиток в щасливе майбутнє.
Проте минуле Вільяма заважає йому стати чоловіком її мрії.
Обіцяна ніжність між сестрами присутня. Але «Маленькі жінки» — це затишна дитяча історія, де трагедії та проблеми не є ядром тексту. Принаймні, не з самого початку історії. А в «Hello, Beautiful» трагічні події розгортаються одна за одною.
Сам текст — це глави, які описують point of view Джулії, Сильвії та Вільяма, а згодом і Еліс — наступне покоління родини Падавано.
Присутній дуже реалістичний опис великого депресивного розладу та суїциду. Мені було важко це читати, беручи до уваги власний досвід з депресією, тому що в уста персонажів закладена щедра порція психофобії, коли депресію сприймають не як хворобу, а як «слабкість» чи «зраду».
Загалом майже всі персонажі в історії не приємні як люди, але гарні як персонажі.
Проте дії сестер Падавано місцями дуже нереалістичні, враховуючи заяву авторки, що вони щиро люблять одна одну і є ледве не одним цілим, і це псувало враження.
Та найбільше мене обурило, що дії однієї персонажки після події Х називають «феміністичними».
Для мене це не фемінізм, а моральне банкрутство, проте в рамках цієї історії я можу зрозуміти персонажку, бо вона людина з серйозними проблемами. І в цій родині вона не одна така.
Зрозуміти, але не прийняти чи пробачити.
Енн Наполітано пише:
«Forgiveness is love».
Тобто я не змогла полюбити цю історію. Можливо, пізніше мене попустить?
Бо колись я «Евелін Гʼюґо» поставила 5 зірочок, а зараз погано памʼятаю, про що та книжка.
Пройшло декілька днів, а я все ще думаю про Джулію, Сильвію, Вільяма, Роуз та Чарлі.
Можливо, ця історія ще поживе у мене в голові і я пробачу цих персонажів з низьким емоційним інтелектом, які зібралися в одній родині і давай робити одне одному боляче і ламати життя. А авторка така:
«Ти подиви, як драматично. Ти подиви, як вони люблять одне одного, але роблять якусь дичину протягом 25 років, бо в них просто немає іншого вибору».
Тю.
Персонажі цікаві, завʼязка і фінал супер, але серединка провисає.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM