«Hello, Beautiful» by Ann Neapolitano

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

У відгуках обіцяли, що це одна з найкращих книг цього року, проникливий погляд на обкладинці — драму, а анотація — магію сестринських відносин як в «Маленьких жінках», яких я ніжно люблю.

А що по факту?

Роуз та Чарлі Падавано живуть в бідному районі Чикаго та мають 4 доньок: цілеспрямовану Джулію, мрійницю Сільвію та близнючок Сесилію та Емелін.

Чарлі — з великим серцем, але відірваний від життя пияка, то ж Роуз, яка ледве зводить кінці з кінцями, завжди хотіла лише одного від доньок: щоб вони не повторювали її помилок.

Джулія зрозуміла це завдання найкраще. Коли вона зустріла в університеті Вільяма — високого та соромʼязливого хлопця з походженням зі середнього класу, здалося, що він — її квиток в щасливе майбутнє.

Проте минуле Вільяма заважає йому стати чоловіком її мрії.

Обіцяна ніжність між сестрами присутня. Але «Маленькі жінки» — це затишна дитяча історія, де трагедії та проблеми не є ядром тексту. Принаймні, не з самого початку історії. А в «Hello, Beautiful» трагічні події розгортаються одна за одною.

Сам текст — це глави, які описують point of view Джулії, Сильвії та Вільяма, а згодом і Еліс — наступне покоління родини Падавано.

Присутній дуже реалістичний опис великого депресивного розладу та суїциду. Мені було важко це читати, беручи до уваги власний досвід з депресією, тому що в уста персонажів закладена щедра порція психофобії, коли депресію сприймають не як хворобу, а як «слабкість» чи «зраду».

Загалом майже всі персонажі в історії не приємні як люди, але гарні як персонажі.

Проте дії сестер Падавано місцями дуже нереалістичні, враховуючи заяву авторки, що вони щиро люблять одна одну і є ледве не одним цілим, і це псувало враження.

Та найбільше мене обурило, що дії однієї персонажки після події Х називають «феміністичними».

Для мене це не фемінізм, а моральне банкрутство, проте в рамках цієї історії я можу зрозуміти персонажку, бо вона людина з серйозними проблемами. І в цій родині вона не одна така.

Зрозуміти, але не прийняти чи пробачити.

Енн Наполітано пише:

«Forgiveness is love».

Тобто я не змогла полюбити цю історію. Можливо, пізніше мене попустить?

Бо колись я «Евелін Гʼюґо» поставила 5 зірочок, а зараз погано памʼятаю, про що та книжка.

Пройшло декілька днів, а я все ще думаю про Джулію, Сильвію, Вільяма, Роуз та Чарлі.

Можливо, ця історія ще поживе у мене в голові і я пробачу цих персонажів з низьким емоційним інтелектом, які зібралися в одній родині і давай робити одне одному боляче і ламати життя. А авторка така:

«Ти подиви, як драматично. Ти подиви, як вони люблять одне одного, але роблять якусь дичину протягом 25 років, бо в них просто немає іншого вибору».

Тю.

Персонажі цікаві, завʼязка і фінал супер, але серединка провисає.

«Hello, Beautiful» була передостаннім вибором Oprah’s Book Club.

У 1996 цей книжковий клуб став революційним. І досі так званий “Oprah effect” робить книги, що обрала легендарна Вінфрі, бестселерами.

Цей тренд помітили і зараз букклабів від знаменитостей достатньо.

Найвідоміші:

📚 Reese’s Book Club від Різ Візерспун, яка ще й екранізує книги

📚 Belletrist від королеви жахів Емми Робертс та її подруги Кари Прейсс

📚 Клуб в IGTV Каї Гербер, де в гостях письменники, її мама Сінді Кроуфорд та Емілі Ратаковські

📚 Nathalie’s Book Club від Наталі Портман

📚 Сара Джессіка Паркер рекомендує книжки в своїй інсті

📚 Платформа Дуа Ліпи Service95 з щомісячним книжковим клубом та подкастами

📚 Клуб “Between Two Books” від неймовірної Флоренс Велш

Цікаво дивитися, що обирають зірки, хоч і розумію, що не завжди ці рекомендації будуть щирими, бо це бізнес.

Але прочитати книжку, яку читає Дуа Ліпа чи Портман — це прикольно 😍

Яка цитата до чого?

❤️‍🔥 Кохання ніколи не вмирає
🫶 Кохання, з якого все почалося
💖 Кохання перемагає все
💔 Первісне заборонене кохання

«Ромео та Джульєтта», Вільям Шекспір
Зіркові закохані з ворогуючих сімей трагічно знаходять і втрачають кохання серед хаосу та відчаю.

«Гордість і упередження», Джейн Остін
Жвава молода жінка долає суспільні очікування та непорозуміння на своєму шляху до любові та самопізнання.

«Джейн Ейр», Шарлотта Бронте
Гувернантка-сирота долає труднощі та знаходить кохання, борючись з привидами зі свого минулого.

«Буремний перевал», Емілі Бронте
Пристрасна, але руйнівна історія кохання розгортається серед диких боліт з привидами.

🙈 Любов сліпа
🪄 Кохання зачакловує
💕 Кохання без межі
🎮 Кохання — це гра

«Сон в літню ніч», Вільям Шекспір
Чарівна та химерна історія про романтичні зв’язки та пустотливих фей у казковому лісовому царстві.

«Переконання», Джейн Остін
Розповідь про другий шанс і відроджене кохання, коли жінка кидає виклик своєму минулому і долає складні соціальні очікування.

«Емма», Джейн Остін
Енергійна, але введена в оману сваха дізнається справжню природу любові та самопізнання у своєму маленькому англійському селі.

«Чуття і чуттєвість», знову Джейн Остін
Дві сестри-протилежності в Англії епохи Регентства долають любов і розбите серце завдяки своїм раціональністі та емоціями.

«Країна жіночого роду»

⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️

Видатні українки XX століття часто лишаються непомітними. Про долю деяких героїнь цієї книжки хтось, можливо, почує вперше, однак їхню роль в українській історії не варто применшувати. Це лікарки, учительки, учасниці національно-визвольного руху, політув’язнені, журналістки, військовички, культурні діячки… Без них — сильних, активних, відданих — сторінки нашого роду були б зовсім інакшими.

На вас чекають 26 есеїв про конкретних особистостей або ж певну групу жінок з 20 століття: галицьких феміністок, українських повстанок у норильській вʼязниці та інших політувʼязнених українок.

Моя русофобія під час читання

📈📈📈

Перший есей про Марію Грушевську — освічену та енергійну партнерку Михайла Грушевського, а останній про нашу сучасницю — снайперку Олену Білозерську.

Я обожнюю читати біографії в Вікіпедії, тому отримала багато задоволення від книжки, де деякі есеї написані доволі сухо.

У книжки багато недоліків, тому завищена оцінка — за можливість ознайомитися з неймовірними жінками, про яких я раніше не чула, тобто за концепт при дефіциті таких книжок.

Що не сподобалося?

🤷🏻‍♀️ Не всі есеї відповідають заявленій темі та опису книги.

🤷🏻‍♀️ Деякі персоналії обрані лише через відомого родича-чоловіка. То де ж тут про видатних жінок? Есей про Лесю Бандеру був цікавий для загального розвитку, але вона не є унікальною особистістю, чи цього не було видно в есеї.

🤷🏻‍♀️ Есей про Ольгу Петлюру — це взагалі роздуми, в якому році народилася дружина Симона Петлюри: в 1884, 1885 чи 1886, та скупі факти біографії. Пересічному читачеві це наврядче цікаво.

🤷🏻‍♀️ У відгуках багато нарікань про різний стиль та формат есеїв. Для мене це плюс, бо все однотипне та прилизане було б нудно читати, але іноді дійсно не вистачало редактури.

Однозначно рекомендую читати! Найбільше сподобалися історії про оунівок.

Цікава ваша думка.

Дуже впав в око цей момент.

У вступі від укладача збірки Вахтанга Кіпіані читаємо:

«Нехай жінки самі говорять про себе! Вони не «берегині» — цю роль і цей ярлик для них придумали чоловіки. Українки були й мають бути повноцінними субʼєктами історичного процесу.»

А далі в есеї про Олену Телігу, яку написав чоловік:

«Олена походила з української родини. Її батько — Іван Шовгенів, родом з околиць степового Слов'янська, — був інтелігентною й освіченою людиною. За фахом — інженер, спеціаліст з гідротехніки. Мати родом з Поділля, чуйна і добра жінка.»

Батька Олени Теліги описують за його фахом та інтелектуальними здібностями, а мати — за «берегиньськими» якостями, якими вона може бути корисною іншим.

Мене би влаштував паралельний опис соціального статусу та особистих якостей батьків, а такий антагонізм між описом чоловіка та жінки мене дратує.

Тим паче, до цього був есей про гальцьких феміністок, які категорично не погоджувалися, що місце жінки вдома.

Я почитала про мати Олени Теліги. Чи була вона ще кимось окрім доброї та чуйної берегині?

Була!

Мати — Юліянія (Уляна) Нальянч-Качковська, вчителька, походила з Поділля, з давньої української православної священицької родини, що мала білоруське коріння, народилася в м. Старокостянтинів, тепер Хмельницька обл., закінчила Перші жіночі курси в Петербурзі.

Оце мене бомбануло 😂😄🤭