"Ми тут вкорінилися". російська армія "повзе" Сходом, змушуючи українців тікати в невідомість або ризикувати життям, лишаючись удома.

Стаття з Краматорська у британському тижневику The Guardian Weekly розповідає про людей, які з тих чи інших причин залишилися в регіонах, що їх "утюжить" росія постійними обстрілами.

За інформацією керівника Донеччини Павла Кириленка, на українській стороні від лінії фронту залишилося 370 тисяч жителів з 1,6 млн. Одна з них - 73-річна Олеанна, яку журналісти інтерв'ювали в лікарні з пораненням. Вона з прифронтового Бахмута, але поки що з родиною відмовилася їхати.

Жінка розповіла, що не поїхала, бо почувається вкоріненою в Бахмуті, хоча там нема ні газу, ні електрики, ні води: "Ми думали, що це скоро закінчиться. Ми тут народилися. Тут народжувалися наші діти, ми прожили тут все життя".

#пресапроУкраїну

Не виходити на вулицю з телефоном - це одна з умов безпеки для журналістів.

Українські інформаційні ресурси в Херсонській області заблоковані, блокуються також більшість безкоштовних VPN.

Журналістам варто обережно поводитися зі своїми ресурсами, вся інформація, отримана від мешканців окупованих територій, повинна бути знеособлена.

Про це розповів херсонський журналіст Костянтин Риженко на прес-конференції в НСЖУ, відповідаючи на питання першого секретаря Спілки Ліни Кущ про журналістську роботу на окупованій території.

Навіть якщо людина розповідає про себе подробиці, журналіст має оцінити наслідки. Наприклад, запропонувати прибрати деякі деталі, за якими коло пошуку надто звужується.

#Риженко

Інший клас. «Я трохи хвилювався, бо не знаю, що робитимуть російські терористи сьогодні»

У школах по всій Україні було розчищено сміття, стерто кров з підлоги та зроблено ремонт там, де це було можливо, оскільки покоління дітей, які постраждали від контузії, повертається до навчання.

Британська газета The Daily Telegraph сьогодні на першій сторінці публікує фото українських дітей, які пішли на навчання у школи, та розповідає про освіту в умовах війни. Британські кореспонденти передають інформацію з місць – зі Львова, Краматорська і Михайло-Коцюбинського, яке у березні жило під окупацією.

#пресапроУкраїну

Нацрада зможе закривати телеканали за неправдиву інформацію про власника без рішення суду згідно з прийнятим в першому читанні новим законом про медіа

Про це йдеться в тексті законопроекту №2693-д, який парламент прийняв за основу в першому читанні 30 серпня, повідомляє агентство "Українські новини".

Законопроект передбачає право Нацради самостійно без рішення суду анулювати ліцензії телерадіокомпаній у деяких випадках.

Серед них – подача лецензіатом недостовірних відомостей про свого бенефіціара (кінцевого власника), а також, якщо структура власності компанії не відповідає закону.

https://ukranews.com/ua/news/879671-natsrada-zmozhe-zakryvaty-telekanaly-za-nepravdyvu-informatsiyu-pro-vlasnyka-bez-rishennya-sudu

Хілларі Клінтон пишається тим, як західні країни об’єдналися проти вторгнення в Україну

У сьогоднішньому випуску провідної італійської газети Corriere della Sera – розлоге інтерв’ю з колишньою Першою леді США та екс-Державним секретарем Хілларі Клінтон. Авторитетна американська діячка гостро критикує Путіна та захоплюється українцями.

«Український уряд і його люди неймовірні. Я не знаю, чим закінчиться війна, тому що вони самі виберуть, чи і коли вести переговори з Путіним, але я відчуваю, що це станеться не скоро», - коментує Хілларі Клінтон.

Про Путіна колишня американська Держсекретар відгукується як про «егоцентричного забіяку», що «хоче відбудувати Російську імперію з ним у центрі, ніби він Петро Перший». Хілларі Клінтон називає Путіна вбивцею.

#пресапроУкраїну

"Автори та розробники законопроєкту «Про медіа» намагалися радитися із журналістською спільнотою, НСЖУ, але в результаті базові зауваження журналістської громади, редакторів, зокрема, друкованих і онлайн медіа проігнорували".
Про це заявив у сьогоднішньому ранковому ефірі «Суспільного» голова НСЖУ Сергій Томіленко.

"В результаті пропозиції журналістів у законопроєкті не враховано. Відповідно, позиція Національної спілки журналістів до законопроєкту «Про медіа» є критичною. Ми підтримуємо імплементацію європейських зобов’язань України. Водночас, лише 10 відсотків цього закону "Про медіа" містить саме імплементацію цих зобов’язань. А 90 відсотків – це власне пропозиції українських авторів. Саме до них у нас найбільші претензії. Головна – це різке збільшення Національної ради з питань телебачення і радіомовлення".

«Не панікуйте!». Рятувальники навчали медійників заходам безпеки. ВІДЕО

У Запоріжжі відбувся тренінг для працівників медіа з дотримання хімічної, радіаційної та мінної безпеки, організований Центром журналістської солідарності НСЖУ спільно з Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області.

З урахуванням подій, що розгортаються навколо Запорізької АЕС, актуальність тренінгу є надвисокою.
Рятувальники не тільки розповіли про правила поведінки під час можливої надзвичайної ситуації, а й відпрацювали з медійниками практичні навички.

Ключова ознака медіарегулятора в цивілізованих країнах – це його повна політична незалежність від уряду та влади загалом. Натомість, Конституція України історично передбачає формування складу національного регулятора – Нацради з питань телебачення і радіомовлення – Президентом і Верховною Радою України.

У цих умовах розширення повноважень Нацради на регулювання діяльності друкованих та онлайн-медіа, яке передбачене законопроєктом «Про медіа», неприпустиме, заявив у сьогоднішньому ранковому ефірі «Суспільного» голова НСЖУ Сергій Томіленко.

«Пропри те, що в Нацраді працюють гідні особистості з гарним медійним бекґраундом, сам по собі цей орган формують політики. Й надавати цій структурі дуже широкі повноваження ми вважаємо передчасним», – сказав Сергій Томіленко.

«Якщо ти не на фронті, допомагай армії тут, в тилу», – черкаський волонтер В’ячеслав Скічко – постійно в роботі й у дорозі, інколи їде туди, куди, можливо, не ризикнули б їхати інші волонтери.
У волонтерську діяльність він включився ще у 2014 році, коли починався Майдан, хоч мав і особисті справи, і свій бізнес. Матеріал про чоловіка вийшов на сайті «Прочерк» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!»

Товариш волонтера і військовий журналіст Стас Кухарчук дивується: «Якби я стільки працював як В’ячеслав, я б, мабуть, вже не витримав і просто впав. Зрозуміло, що він працює не сам, але здійснювати всю цю організаційно-координаційну роботу вкрай тяжко. Та він не просто допомагає, а виручає хлопців!»

Одним словом, якщо «кіборги» (як невтомні й затяті за визначенням) є не лише військові, а й волонтери – то В’ячеслав Скічко точно один із них, – каже колега-волонтер.

Нагадаємо, що проєкт НСЖУ «Ми з України!» покликаний розповісти широкій аудиторії про героїзм простих людей у часи війни.

"Україна має довгострокову перевагу" - шведська щоденна газета Svenska Dagbladet публікує коментар Йоакіма Паасіківі, викладача військової стратегії Норвезької академії оборони з приводу ситуації на фронті і мобілізаційних ресурсів.

Україна не має такої проблеми, як росія, з пошуком кадрів для зброї та систем озброєння, впевнений експерт.

"Питання лише в тому, як бути із призовом і скільки призвати. Чисельно для України проблем немає, - відзначив Йоакім Паасіківі. - Ті, хто раніше не проходив військову підготовку, отримують її не лише в Україні, а й у кількох західних країнах".

"Якщо Україна досягне достатнього успіху для продовження західної підтримки, то її потенціал зростає, що означає довгострокову перевагу", - резюмував експерт.

#пресапроУкраїну

«Медіаграмотність: як не стати заручником російських інформаційних кампаній в умовах війни» (АНОНС)

Укртелерадіопресінститут (Держкомтелерадіо) у вересні 2022 року проводить онлайн курс із медіаграмотності. Програма курсу:

7 вересня 2022 р. (12.00-14.00)

- Параметри та алгоритми соцмереж;

- Засоби боротьби з фейками та маніпуляціями в соцмережах (як працюють алгоритми соцмереж- Facebook, YouTube, Instagram, Telegram і яким чином нами маніпулюють; що таке комплексна маніпуляція; метрики соціальних мереж

- Монетизація присутності у соціальних мережах

14 вересня 2022 р. (12.00-14.00)

- Сучасна інформованість суспільства (розвиток інформації і пропаганди в історичному аспекті; система Маршалла Маклуена; сучасна інформованість суспільства);

- Засоби роботи пропаганди (як працює сучасна пропаганда; пастки сучасної пропаганди);

- Створення логічних ланцюжків подій (що таке новини і що таке події; як створити ланцюжок подій; практичний модуль – створюємо ланцюжок подій);

Тренінг відбудеться з використанням програми ZOOM. Щоб подати заявку для участі необхідно заповнити форму реєстрації за посиланням:

https://forms.gle/ZSxZP2Jy36DgQJGv5

"Виживають лише параноїки"
Історію медійників Владислава Гладкого і Євгенії Вірлич, які чотири місяці працювали в окупованому Херсоні, переховувалися і зрештою втекли, публікує французька газета Le Monde.

Нині, після переїзду до Києва, вони підтримують контакт у телеграмі зі своїми друзями, які залишилися на батьківщині. Та більше ніхто не наважується говорити про політику, бомбардування чи окупацію - через безпеку.

"Ми намагаємося вести нейтральні розмови, говорячи про погоду, квіти або надсилаючи один одному смішні фотографії", — пояснив журналіст. "Можливо, я надто параноїк, але в ці часи виживають лише параноїки".

Із виконання української народної пісні у Нобелівському центрі миру в Осло розпочалася сьогодні конференція зі свободи слова.

"Страх перед вільною та критичною пресою – це слабкість. Лише слабкі лідери відчувають загрозу свободі слова", - сказала на відкритті міністерка закордонних справ Норвегії Аннікен Гуйтфельдт.

А британський журналіст, телепродюсер та письменник Пітер Померанцев порівняв у ході однієї з панельних дискусій вільну пресу з ліками для всіх.

Загалом, у порядку денному заходу - дискусії про виклики ЗМІ і інформації в демократіях, роль і значення надійної інформації й незалежних медіа й інше. Один зі спікерів конференції - великий друг українських журналістів та НСЖУ - Могенс Блієгард з Данії, донедавна - Президент Європейської федерації журналістів.

«Чарівний гусак Джонсон» - головний лот аукціону зі збору коштів на тепловізор для фотокореспондентки Украінформу Юлії Овсяннікової

"Як ви знаєте, ми збираємо гроші на тепловізор для нашої колеги, фотокореспондента Укрінформу Юлії Овсяннікової, яка зараз захищає нашу країну від російських загарбників. У цій благородній справі, на благодійному аукціоні, перемогло видавництво "Саміт-книга" - і я з радістю вручаю цього гусака, чарівного Джонсона, прототип якого з любов'ю ставиться до України, і який майстриня виготовила з любов'ю, пану Степуріну", - зазначив генеральний директор агентства «Укрінформ» Олександр Харченко

https://www.youtube.com/watch?v=rCIljHUgSnw

Подолайте свої страхи; ваша мужність визначає долю людства. Навчайтеся, спілкуйтеся, окресліть шлях, довіряйте та майте віру – ось п’ять правил, до яких звертається лауреатка Нобелівської премії миру журналістка Марія Ресса.

Сьогодні в Осло триває глобальна конференція із свободи слова.

Центр журналістської солідарності активно працює в Дніпрі. Тут уже допомогли понад 20 журналістам Дніпропетровщини, а також із сусідньої Запорізької області, частина якої зараз – під російським вогнем чи й узагалі окупована.

Тетяна Велика й Ірина Лісова - запорізькі медійниці."У нас тут немає знайомих, не було й часу, щоб інтегруватися в журналістську спільноту Дніпра. Тому з великим задоволенням ми з редакторкою видання у вже окупованих Пологах прийняли запрошення до Центру", - говорить Тетяна.

Хто може отримати допомогу Центру журналістстької солідарності? "Журналісти, які постраждали від воєних дій, або переїхали, або втратили техніку", - пояснює координаторка Дніпровського ЦЖС Наталія Назарова.

Нагадаємо, у квітні Центри журналістської солідарності НСЖУ відкрилися в Чернівцях, Львові та Івано-Франківську. Згодом додалися у Києві, Запоріжжі та Дніпрі. Вони створені і працюють за підтримки Європейської та Міжнародної федерації журналістів.

Детальніше - в сюжеті телеканалу D1:
https://youtu.be/RjLzElnLyyY

Нарешті знайшов свою аудиторію!

Журналіст "Української правди" Роман Кравець публікує фото з дітьми, для яких "УП" та "Солом'янські котики" проводять збір пожертв на придбання планшетів. Загалом планують зібрати кошти на гаджети для 500 дітей-переселенців.

https://send.monobank.ua/jar/4fFh6qpq2s

Законопроєкт «Про медіа» журналістська спільнота називає законом про Нацраду, тому що Національна рада з питань телебачення і радіомовлення отримає повноваження контролювати і регулювати діяльність усіх медіа, в тому числі друкованих та онлайн-видань.

Про це в сьогоднішньому ранковому ефірі «Суспільного» заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко, відповідаючи на запитання ведучого, в чому полягають головні претензії НСЖУ до законопроєкту.

«Наша позиція – покращувати регулювання телерадіопростору, працювати над тим, щоб Нацрада була ефективною і не розширювати аж настільки її повноваження», – сказав Сергій Томіленко.

Крім того, законопроєкт спрощує для регулятора накладання штрафів, закриття і блокування діяльності ЗМІ. НСЖУ наполягає, що право ухвалювати такі рішення повинен мати тільки суд.

В охопленому війною Золочеві Харківської області 32-річна жінка відкрила піцерію! Годує, звісно, переважно тих цивільних, які ще залишилися у місті, де триває евакуація.
Про це пресслужбі НСЖУ розповів головний редактор місцевого видання «Зоря» Василь Мірошник, який зробив на цю тему відеосюжет.

«Навколо – руїни. А заходиш у сам заклад – там затишно, пахне піцею. І виникає враження, ніби й немає цього страхіття довкола, ніби триває мирне життя, – каже Василь Мірошник. – Власниця все робить за свій кошт. Не їде в мирне місто, а вкладається там, де вся її праця в будь-який момент може перетворитися на порох. Щиро кажу, в мене від побаченого потекли сльози...»

Знову до школи в Бучі
Символічне фото з України з нагоди 1 вересня публікує на першій сторінці канадська газета The Globe and Mail.

Буча, місто, зруйноване російським вторгненням, відновлює деякі навчальні заклади.

#пресапроУкраїну