Важливо не протиставляти жінок і чоловіків, не порівнювати їхню силу. Краще готувати матеріали, які посилюють видимість жінок на війні і залучати якомога більше коментаторок, шукати військових експерток, вживати фемінітиви. Медіаекспертка Ліза Кузьменко наполягає на важливості ґендерного балансу в журналістських матеріалах.
КЖЕ (Комісія з журналістської етики) розробила посібник «Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні». Там є практичні поради для медіа, яким чином варто висвітлювати участь жінок під час війни.
"За останніми даними, в українському війську понад 50 тисяч жінок. Думаю, що потрібно показувати внесок жінок в нашу перемогу, і цей внесок не тільки в тилу, - говорить експертка. - Загалом дуже важливо — підсвічувати силу дискримінованих груп. А жінки, на жаль, у нас до такої групи належать".
КЖЕ (Комісія з журналістської етики) розробила посібник «Саморегуляція українських медіа під час дії воєнного стану в Україні». Там є практичні поради для медіа, яким чином варто висвітлювати участь жінок під час війни.
"За останніми даними, в українському війську понад 50 тисяч жінок. Думаю, що потрібно показувати внесок жінок в нашу перемогу, і цей внесок не тільки в тилу, - говорить експертка. - Загалом дуже важливо — підсвічувати силу дискримінованих груп. А жінки, на жаль, у нас до такої групи належать".
"Жодне фото не може коштувати життя солдата", - в інтерв'ю "Главкому" фотожурналіст Єфрем Лукацький застеріг, що локація на війні не має визначатися за фотографією.
І приклад з російським медійником Сергієм Срєдою, який виклав фотографії з Попасної – яскраве тому підтвердження.
"Знаю випадки, коли після візиту журналістів були повністю знищені наші укріплення, де солдати ночували і де вони журналістів приймали. Жодна фотографія не може коштувати життя солдата. Якщо до тебе є велика довіра з боку військових, якщо ти розумна людина, то ти не будеш виставляти фотографію зараз. А виставиш тоді, коли на локації вже нікого не буде", - говорить Лукацький.
І тут проблема з західними журналістами, вважає він:
"Вони до нас зараз приїжджають як на сафарі, заробляти собі ім’я. Це не їхня війна, розумієте. Вони намагатимуться зробити якнайкращу фотографію і їх не цікавить, що вони зараз знімають та викладають те, що не потрібно. Це дуже небезпечно і вже призводило до загибелі наших бійців".
https://glavcom.ua/longreads/fotokor-jefrem-lukatskij-zavzhdi-na-vijni-je-manijaki-ale-te-shcho-ja-pobachiv-u-nas-katastrofa-870568.html
І приклад з російським медійником Сергієм Срєдою, який виклав фотографії з Попасної – яскраве тому підтвердження.
"Знаю випадки, коли після візиту журналістів були повністю знищені наші укріплення, де солдати ночували і де вони журналістів приймали. Жодна фотографія не може коштувати життя солдата. Якщо до тебе є велика довіра з боку військових, якщо ти розумна людина, то ти не будеш виставляти фотографію зараз. А виставиш тоді, коли на локації вже нікого не буде", - говорить Лукацький.
І тут проблема з західними журналістами, вважає він:
"Вони до нас зараз приїжджають як на сафарі, заробляти собі ім’я. Це не їхня війна, розумієте. Вони намагатимуться зробити якнайкращу фотографію і їх не цікавить, що вони зараз знімають та викладають те, що не потрібно. Це дуже небезпечно і вже призводило до загибелі наших бійців".
https://glavcom.ua/longreads/fotokor-jefrem-lukatskij-zavzhdi-na-vijni-je-manijaki-ale-te-shcho-ja-pobachiv-u-nas-katastrofa-870568.html
ГЛАВКОМ
Фотокор Єфрем Лукацький: На війні завжди є маніяки. Але те, що я побачив у нас, – катастрофа
У загарбаному Донбасі проводиться русифікація, «щоб Україна зникла»
Спеціальний репортаж із окупованої Донецької області сьогодні публікує французька газета Liberation. У публікації наголошують, що російське оборонне відомство відповідає і за комунікацію, тому організовує прес-тури. Після кількох тижнів переговорів Liberation вдалося отримати запрошення….
Французькі журналісти описують поруйновані війною Донецьк, Волноваху, Маріуполь, щодо яких російські військові та окупаційна влада декларують плани відбудови. У Liberation зазначають, що у місцевих школах освітній процес підпорядковується пропаганді, українські підручники вилучаються.
Журналісти також вказують, що місцеві мешканці неохоче йдуть на контакт із журналістами, бояться давати коментарі.
#пресапроУкраїну
Спеціальний репортаж із окупованої Донецької області сьогодні публікує французька газета Liberation. У публікації наголошують, що російське оборонне відомство відповідає і за комунікацію, тому організовує прес-тури. Після кількох тижнів переговорів Liberation вдалося отримати запрошення….
Французькі журналісти описують поруйновані війною Донецьк, Волноваху, Маріуполь, щодо яких російські військові та окупаційна влада декларують плани відбудови. У Liberation зазначають, що у місцевих школах освітній процес підпорядковується пропаганді, українські підручники вилучаються.
Журналісти також вказують, що місцеві мешканці неохоче йдуть на контакт із журналістами, бояться давати коментарі.
#пресапроУкраїну
Український солдат робить селфі на фоні артилерійського вогню на передовій коло Донецьку. Цим фото сьогодні британська газета The Guardian привертає увагу до українського розвороту у виданні.
Ключові теми, пов'язані з війною росії: Москва "ставить на паузу" референдум у Херсоні через український наступ; Михайло Ходорковський закликає росіян розгортати хвилю саботажу проти путіна; у москві режим продовжує "зачистку" незалежної журналістики - 22 роки ув'язнення отримує журналіст Сафонов, а видання "Новая газета" позбавляється реєстрації.
Водночас британські журналісти пишуть, що атака українського війська потребує "тиші" у ЗМІ, аби не інформувати росіян про перебіг визвольної спецоперації.
#пресапроУкраїну
Ключові теми, пов'язані з війною росії: Москва "ставить на паузу" референдум у Херсоні через український наступ; Михайло Ходорковський закликає росіян розгортати хвилю саботажу проти путіна; у москві режим продовжує "зачистку" незалежної журналістики - 22 роки ув'язнення отримує журналіст Сафонов, а видання "Новая газета" позбавляється реєстрації.
Водночас британські журналісти пишуть, що атака українського війська потребує "тиші" у ЗМІ, аби не інформувати росіян про перебіг визвольної спецоперації.
#пресапроУкраїну
У прифронтових містах Харківщини кажуть про зростання значення друкованого слова.
– Для багатьох читачів повертається старе значення газети не тільки як засобу інформування, а й як останньої інстанції в захисті своїх інтересів, – розповів НСЖУ головний редактор газет «Зоря» і «Вісник Богодухівщини» Василь Мірошник. – Нещодавно до нас зателефонував літній чоловік, який виїхав до Лондона: він, виїжджаючи похапцем, забув вимкнути в своєму будинку світло. Ми поїхали і вимкнули, щоб не було демаскування. І таких випадків дуже багато.
Про повернення, здавалося б, забутої звички читати довгі тексти, сказала журналістка Леся Бабкіна.
– Я помітила, що люди знов стали читати довгі тексти, – каже вона. – Останні десятиліття ЗМІ орієнтуються на використання великої кількості ілюстрацій, відео. А тепер стали читати тексти – від початку до кінця. Можливо, це пов’язано з загостренням уваги під час війни.
– Для багатьох читачів повертається старе значення газети не тільки як засобу інформування, а й як останньої інстанції в захисті своїх інтересів, – розповів НСЖУ головний редактор газет «Зоря» і «Вісник Богодухівщини» Василь Мірошник. – Нещодавно до нас зателефонував літній чоловік, який виїхав до Лондона: він, виїжджаючи похапцем, забув вимкнути в своєму будинку світло. Ми поїхали і вимкнули, щоб не було демаскування. І таких випадків дуже багато.
Про повернення, здавалося б, забутої звички читати довгі тексти, сказала журналістка Леся Бабкіна.
– Я помітила, що люди знов стали читати довгі тексти, – каже вона. – Останні десятиліття ЗМІ орієнтуються на використання великої кількості ілюстрацій, відео. А тепер стали читати тексти – від початку до кінця. Можливо, це пов’язано з загостренням уваги під час війни.
Vogue опублікував матеріал із Лесею Снігур - начальницею станції "Лук’янівська" київського метрополітену.
Станція з початку повномасштабного вторгнення стала притулком для тисяч киян. Там люди ховалися від ракетних обстрілів, адже метро – найнадійніше бомбосховище. Леся Снігур розповіла журналістам португальського Vogue про людяність, взаємопідтримку та тепло, які панували в метро в перші тижні та місяці після 24 лютого.
"На мій день народження 13 березня, коли солодкого дістати було неможливо, колеги зробили мені торт з печива та йогурту, знайшли свічки, і всі пасажири на вокзалі мене вітали – це було дуже приємно, - розказала Леся Іванівна про найчутливіший момент. - Це може прозвучати дивно, але це був один із моїх найкращих днів народження – перебування в оточенні такої кількості чудових людей викликало відчуття особливого".
Через півроку від початку війни в Україні Vogue Portugal відкрив нову рубрику, присвячену історіям жінок, які відчувають війну на своїй шкірі.
#пресапроУкраїну
Станція з початку повномасштабного вторгнення стала притулком для тисяч киян. Там люди ховалися від ракетних обстрілів, адже метро – найнадійніше бомбосховище. Леся Снігур розповіла журналістам португальського Vogue про людяність, взаємопідтримку та тепло, які панували в метро в перші тижні та місяці після 24 лютого.
"На мій день народження 13 березня, коли солодкого дістати було неможливо, колеги зробили мені торт з печива та йогурту, знайшли свічки, і всі пасажири на вокзалі мене вітали – це було дуже приємно, - розказала Леся Іванівна про найчутливіший момент. - Це може прозвучати дивно, але це був один із моїх найкращих днів народження – перебування в оточенні такої кількості чудових людей викликало відчуття особливого".
Через півроку від початку війни в Україні Vogue Portugal відкрив нову рубрику, присвячену історіям жінок, які відчувають війну на своїй шкірі.
#пресапроУкраїну
Фотожурналіст на війні: як виконати завдання, лишитися живим і не зашкодити ЗСУ
Журналістів та блогерів запрошують на майстер-клас Стаса Юрченка, фотожурналіста, більд-редактора видання Ґрати.
Коли і де? 8 вересня (четвер) з 16.00 до 18.00 на платформі ZOOM.
Програма:
▪️ для чого знімати війну,
▪️ специфіка фотозйомки на війні – що можна знімати і публікувати, щоб не нашкодити військовим та місцевому населенню,
▪️ особливості поведінки журналіста у зоні бойових дій – взаємини із військовими та цивільними,
▪️ як потрібно підготуватися до роботи у зоні бойових дій з точки зору безпеки (дозвільні документи, обладнання, захисне спорядження, особливі навички),
▪️ психологічна гігієна журналіста, який працює в зоні бойових дій – власні лайфхаки.
Реєстрація відкрита до 18.00 7 вересня тут: https://bit.ly/3wXDEFF
Журналістів та блогерів запрошують на майстер-клас Стаса Юрченка, фотожурналіста, більд-редактора видання Ґрати.
Коли і де? 8 вересня (четвер) з 16.00 до 18.00 на платформі ZOOM.
Програма:
▪️ для чого знімати війну,
▪️ специфіка фотозйомки на війні – що можна знімати і публікувати, щоб не нашкодити військовим та місцевому населенню,
▪️ особливості поведінки журналіста у зоні бойових дій – взаємини із військовими та цивільними,
▪️ як потрібно підготуватися до роботи у зоні бойових дій з точки зору безпеки (дозвільні документи, обладнання, захисне спорядження, особливі навички),
▪️ психологічна гігієна журналіста, який працює в зоні бойових дій – власні лайфхаки.
Реєстрація відкрита до 18.00 7 вересня тут: https://bit.ly/3wXDEFF
Престижною німецькою премією в галузі ЗМІ "M100 Media Award" нагородили народ України "за мужність та стійкість у боротьбі проти російського вторгнення".
Рада премії заявила у вівторок, 6 вересня, що "жоден народ світу в останні кілька місяців не демонстрував настільки пристрасно цінність свободи". Україна веде "героїчну боротьбу за свої цінності" та захищає їх "день за днем" уже багато місяців, йдеться у заяві.
Церемонія вручення премії відбудеться 15 вересня у Потсдамі. Від імені українського народу її прийме як "голос з Києва" колишній боксер Володимир Кличко, брат мера Києва Віталія Кличка. Промову виголосять посол США в Німеччині Емі Гатман і колишній голова Європейської ради Дональд Туск. Крім того, з політичною промовою на церемонії виступить канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).
Цю премію присуджують з 2005 року за внесок у захист свободи ЗМІ та свободи слова, а також у зміцнення демократичних принципів і взаєморозуміння у Європі.
Рада премії заявила у вівторок, 6 вересня, що "жоден народ світу в останні кілька місяців не демонстрував настільки пристрасно цінність свободи". Україна веде "героїчну боротьбу за свої цінності" та захищає їх "день за днем" уже багато місяців, йдеться у заяві.
Церемонія вручення премії відбудеться 15 вересня у Потсдамі. Від імені українського народу її прийме як "голос з Києва" колишній боксер Володимир Кличко, брат мера Києва Віталія Кличка. Промову виголосять посол США в Німеччині Емі Гатман і колишній голова Європейської ради Дональд Туск. Крім того, з політичною промовою на церемонії виступить канцлер Німеччини Олаф Шольц (Olaf Scholz).
Цю премію присуджують з 2005 року за внесок у захист свободи ЗМІ та свободи слова, а також у зміцнення демократичних принципів і взаєморозуміння у Європі.
DW
Німецьку премію в галузі ЗМІ отримав народ України
Жоден інший народ в останні місяці не демонстрував так пристрасно цінність свободи, заявила рада німецької премії M100 Media Award. Від імені народу України нагороду отримає 15 вересня Володимир Кличко.
Cтудентки-журналістки ЧНУ виграли грант й оплатили власне навчання.
Студентки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спеціальності «Журналістика» стали переможницями проєкту «Scholarship» від «SEOquick». Учасники повинні були написати дослідження на тему інтернет-реклами (маркетингу).
Перше місце (грант – 9 тис. гривень) посіла другокурсниця Каріна Нездолій; 2-е місце (грант – 6 тис.) – магістрантка Тетяна Завгородня; 3-є місце (3 тис.) – Катерина Бондаренко, яка навчається на 3 курсі.
Метою проєкту було допомогти студентам з оплатою навчання та реалізацією своїх професійних навичок.
Студентки Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького спеціальності «Журналістика» стали переможницями проєкту «Scholarship» від «SEOquick». Учасники повинні були написати дослідження на тему інтернет-реклами (маркетингу).
Перше місце (грант – 9 тис. гривень) посіла другокурсниця Каріна Нездолій; 2-е місце (грант – 6 тис.) – магістрантка Тетяна Завгородня; 3-є місце (3 тис.) – Катерина Бондаренко, яка навчається на 3 курсі.
Метою проєкту було допомогти студентам з оплатою навчання та реалізацією своїх професійних навичок.
По російським планам анексії України завдається серйозний удар. Контрнаступ, якого хоче Київ, є успішним на південному фронті, а референдум, який Путін сподівався провести 11 вересня, щоб надати відтінку законності військовій окупації українських територій поблизу Криму, відкладено на дату, яка ще не визначена.
Провідна італійська газета Corriere della Sera сьогодні публікує огляд перебігу подій на півдні України.
"Призупинення референдуму" є фактично "найважливішим визнанням слабкості Росії з кінця червня, коли сам президент Зеленський оголосив про план розпочати військовий контрнаступ для звільнення Херсона", - пишуть італійські журналісти.
#пресапроУкраїну
Провідна італійська газета Corriere della Sera сьогодні публікує огляд перебігу подій на півдні України.
"Призупинення референдуму" є фактично "найважливішим визнанням слабкості Росії з кінця червня, коли сам президент Зеленський оголосив про план розпочати військовий контрнаступ для звільнення Херсона", - пишуть італійські журналісти.
#пресапроУкраїну
#вакансія Відомий фотожурналіст - у пошуку помічника
Євген Малолєтка шукає особистого помічника.
Основні вимоги:
* Навички ведення ділового листування із зарубіжними кореспондентами;
* Вміння планувати не лише свій робочий день, а й організувати роботу інших;
* Бажаний досвід роботи в сфері медіа;
* Вільне та грамотне володіння українською, російською мовами. Знання англійської мови (рівень не нижче Intermediate);
* Досвід travel підтримки;
* Хороші комунікативні навички та націленість на результат;
* Здатність працювати з великим потоком інформації та в режимі багатозадачності.
Основні задачі:
* Формування та контроль розкладу: фіксація і нагадування керівнику про заплановані заходи, дедлайни.
* Організація, забезпечення та адміністрування заходів за участю керівника
* Виконання доручень і поставлених завдань керівника.
* Ведення перемовин із іноземними контрагентами
* Ведення/контроль документообігу
* Комунікація з партнерами та замовниками.
Резюме надсилайте на [email protected]
Євген Малолєтка шукає особистого помічника.
Основні вимоги:
* Навички ведення ділового листування із зарубіжними кореспондентами;
* Вміння планувати не лише свій робочий день, а й організувати роботу інших;
* Бажаний досвід роботи в сфері медіа;
* Вільне та грамотне володіння українською, російською мовами. Знання англійської мови (рівень не нижче Intermediate);
* Досвід travel підтримки;
* Хороші комунікативні навички та націленість на результат;
* Здатність працювати з великим потоком інформації та в режимі багатозадачності.
Основні задачі:
* Формування та контроль розкладу: фіксація і нагадування керівнику про заплановані заходи, дедлайни.
* Організація, забезпечення та адміністрування заходів за участю керівника
* Виконання доручень і поставлених завдань керівника.
* Ведення перемовин із іноземними контрагентами
* Ведення/контроль документообігу
* Комунікація з партнерами та замовниками.
Резюме надсилайте на [email protected]
Громадськість сьогодні замало уваги приділяє тому, що відбувається на сході України, вся увага прикута до півдня. Натомість, ситуація на Харківщині дуже напружена.
Про це в коментарі пресслужбі НСЖУ сказав головний редактор видання «Зоря» (Золочів Харківської області) Василь Мірошник.
«У нас уже близько 70 людей убитих. Я не кажу про поранених. Близько тисячі будинків зруйнованих. Я не кажу про свій будинок, де зруйнувало дах, я його днями полагодив. Кожного з нас може бути вбито щохвилини, щосекунди. Якщо ми чуємо шум ракети, то не хвилюємося – значить пролетіло повз нас. Бо коли прилітає до нас, то ми чуємо не шум, а вибух. У нас дуже тривожна ситуація. Й будь-який прикордонний населений пункт може бути захоплено будь-якої доби. Хлопці з тероборони стоять намертво, але їм потрібно більше зброї та боєприпасів», – каже редактор.
Про це в коментарі пресслужбі НСЖУ сказав головний редактор видання «Зоря» (Золочів Харківської області) Василь Мірошник.
«У нас уже близько 70 людей убитих. Я не кажу про поранених. Близько тисячі будинків зруйнованих. Я не кажу про свій будинок, де зруйнувало дах, я його днями полагодив. Кожного з нас може бути вбито щохвилини, щосекунди. Якщо ми чуємо шум ракети, то не хвилюємося – значить пролетіло повз нас. Бо коли прилітає до нас, то ми чуємо не шум, а вибух. У нас дуже тривожна ситуація. Й будь-який прикордонний населений пункт може бути захоплено будь-якої доби. Хлопці з тероборони стоять намертво, але їм потрібно більше зброї та боєприпасів», – каже редактор.
Завтра, 7 вересня, на Венеційському кінофестивалі презентують масштабний документальний проєкт «Свобода у вогні», створений американським кінорежисером Євгенієм Афінеєвським у колаборації з групою 1+1 media 🔥
Зокрема, 1+1 media надала значну кількість архівних матеріалів, створених журналістами та операторами компанії упродовж понад 8 років російсько-української війни. Крім цього, героїнею стрічки стала кореспондентка ТСН Наталія Нагорна, яка була свідком героїчних вчинків українців та усіх трагічних подій війни рф в Україні.
Проєкт «Свобода у вогні: боротьба України за свободу» створений на основі особистих історій українців — військових, матерів, дітей, лікарів, журналістів та волонтерів, чиї життя кардинально змінилися з початку російсько-української війни. Ця документальна стрічка розповідає про незламну боротьбу українців за свою незалежність і свободу всього цивілізованого світу, а представлені у фільмі хроніки не лише розкривають початок повномасштабного вторгнення росії в Україну, але й навіюють трагічні спогади 8-річної давнини.
📌 Проєкт є продовженням фільму «Зима у вогні: боротьба України за свободу», прем’єра якого відбулась у 2015 році на платформі Netflix. У 2016 році стрічка стала номінантом на премію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Джерело: ФБ 1+1
Зокрема, 1+1 media надала значну кількість архівних матеріалів, створених журналістами та операторами компанії упродовж понад 8 років російсько-української війни. Крім цього, героїнею стрічки стала кореспондентка ТСН Наталія Нагорна, яка була свідком героїчних вчинків українців та усіх трагічних подій війни рф в Україні.
Проєкт «Свобода у вогні: боротьба України за свободу» створений на основі особистих історій українців — військових, матерів, дітей, лікарів, журналістів та волонтерів, чиї життя кардинально змінилися з початку російсько-української війни. Ця документальна стрічка розповідає про незламну боротьбу українців за свою незалежність і свободу всього цивілізованого світу, а представлені у фільмі хроніки не лише розкривають початок повномасштабного вторгнення росії в Україну, але й навіюють трагічні спогади 8-річної давнини.
📌 Проєкт є продовженням фільму «Зима у вогні: боротьба України за свободу», прем’єра якого відбулась у 2015 році на платформі Netflix. У 2016 році стрічка стала номінантом на премію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».
Джерело: ФБ 1+1
Солідарність важлива! Колектив впливової газети «Новий день» у зв’язку з окупацією Херсона був змушений виїхати з рідного міста.
Зараз журналісти видання живуть у різних регіонах України, але завдяки підтримці НСЖУ та міжнародних донорів залишаються в журналістиці - підтримують фейсбук-сторінку, телеграм-канал, а невдовзі сподіваються відновити й свій інтернет-сайт.
– Після окупації міста ми цілий місяць залишалися в Херсоні, – розповів пресслужбі НСЖУ головний редактор «Нового дня» Анатолій Жупина. – Дуже допомагала в роботі підтримка колег: уже в перший день вторгнення до мене зателефонував голова НСЖУ Сергій Томіленко, ми постійно радилися з ним про те, чи продовжувати роботу і в якій формі. 21 березня ми зібрали речі й виїхали на вільну частину України. За підтримки колег-журналістів моя сім’я отримала житло, львівський Центр журналістської солідарності виділив техніку для роботи. Крім того, завдяки сприянню НСЖУ і Академії української преси міжнародні донори виділили нам кошти на 3 місяці для виплати зарплат працівникам.
Більше про міжнародну журналістську солідарність - в історії про "Новий день" на сайті НСЖУ - https://nsju.org/novini/koly-zhurnalist-hoche-praczyuvaty-a-kolegy-dopomogty-nemaye-nichogo-nemozhlyvogo-hersonske-vydannya-novyj-den-vidnovlyuye-robotu-v-novomu-formati/
Зараз журналісти видання живуть у різних регіонах України, але завдяки підтримці НСЖУ та міжнародних донорів залишаються в журналістиці - підтримують фейсбук-сторінку, телеграм-канал, а невдовзі сподіваються відновити й свій інтернет-сайт.
– Після окупації міста ми цілий місяць залишалися в Херсоні, – розповів пресслужбі НСЖУ головний редактор «Нового дня» Анатолій Жупина. – Дуже допомагала в роботі підтримка колег: уже в перший день вторгнення до мене зателефонував голова НСЖУ Сергій Томіленко, ми постійно радилися з ним про те, чи продовжувати роботу і в якій формі. 21 березня ми зібрали речі й виїхали на вільну частину України. За підтримки колег-журналістів моя сім’я отримала житло, львівський Центр журналістської солідарності виділив техніку для роботи. Крім того, завдяки сприянню НСЖУ і Академії української преси міжнародні донори виділили нам кошти на 3 місяці для виплати зарплат працівникам.
Більше про міжнародну журналістську солідарність - в історії про "Новий день" на сайті НСЖУ - https://nsju.org/novini/koly-zhurnalist-hoche-praczyuvaty-a-kolegy-dopomogty-nemaye-nichogo-nemozhlyvogo-hersonske-vydannya-novyj-den-vidnovlyuye-robotu-v-novomu-formati/
У період дії воєнного стану прямі трансляції відкритих пленарних засідань Верховної Ради України можуть бути обмежені «Парламентським телеканалом «Рада» в інтересах національної безпеки та з метою забезпечення заходів безпеки Верховної Ради України
Верховна Рада 6 вересня проголосувала за Постанову "Про деякі питання висвітлення роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану". За неї віддав свої голоси 241 нардеп.
Деталі повідомляє видання "Лівий берег" - https://lb.ua/news/2022/09/06/528534_na_period_voiennogo_chasu_lishe.html
Верховна Рада 6 вересня проголосувала за Постанову "Про деякі питання висвітлення роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану". За неї віддав свої голоси 241 нардеп.
Деталі повідомляє видання "Лівий берег" - https://lb.ua/news/2022/09/06/528534_na_period_voiennogo_chasu_lishe.html
У Дніпрі відбувся чемпіонат з бадмінтону серед журналістів
За «Кубок Дракоші» змагалося вісім команд, до складу яких увійшли представники ЗМІ не лише Придніпров’я, а й ті, хто через війну знайшли тут тимчасовий прихисток.
Організували турнір спортивно-оздоровчий центр "Тригол" Дніпропетровської обласної організації НСЖУ спільно з відділенням Національного олімпійського комітету України в Дніпропетровській області та обласною федерацією бадмінтону.
- Цьогоріч нашому спортивному центру 30 років. На жаль, нині непросто влаштовувати «ЗМІїні» перегони. Все ж чемпіонат з бадмінтону серед медійників в рамках V малої олімпіади удався, - розповів один з організаторів турніру, керівник спортивно-оздоровчого центру «Тригол» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Володимир Сорока.
Для журналістів Придніпров’я такі змагання – вже традиція.
Для тимчасово переміщених колег – таке вперше, але у майбутніх чемпіонатах вони зможуть долучатися до вже існуючих команд, або ж сформувати власні.
За «Кубок Дракоші» змагалося вісім команд, до складу яких увійшли представники ЗМІ не лише Придніпров’я, а й ті, хто через війну знайшли тут тимчасовий прихисток.
Організували турнір спортивно-оздоровчий центр "Тригол" Дніпропетровської обласної організації НСЖУ спільно з відділенням Національного олімпійського комітету України в Дніпропетровській області та обласною федерацією бадмінтону.
- Цьогоріч нашому спортивному центру 30 років. На жаль, нині непросто влаштовувати «ЗМІїні» перегони. Все ж чемпіонат з бадмінтону серед медійників в рамках V малої олімпіади удався, - розповів один з організаторів турніру, керівник спортивно-оздоровчого центру «Тригол» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ Володимир Сорока.
Для журналістів Придніпров’я такі змагання – вже традиція.
Для тимчасово переміщених колег – таке вперше, але у майбутніх чемпіонатах вони зможуть долучатися до вже існуючих команд, або ж сформувати власні.
Аби створити дійсно якісний матеріал, журналіст має сам бути причетним до події, - впевнена легендарна телеведуча Людмила Лисенко, авторські програми якої – «Спадщина», «Суботні зустрічі», «В майстерні художника», «Не все так погано у нашому домі» – пам’ятають глядачі УТ-1 90-х – першого десятиліття 2000-х.
У прямому ефірі вона майже щодня (чотири-п’ять разів на тиждень) вела телемости і телемарафони, зустрічі в студії. Робила передачі з Іваном Дзюбою, Богданом Гаврилишиним, В’ячеславом Чорноволом, Лесем Танюком, Іваном Драчем, Ліною Костенко, знаними художниками, вченими, діячами культури...
Зараз Людмила Лисенко пише у фейсбук, дбає за журналістську премію для регіональних ЗМІ і організовує концерти на підтримку ЗСУ.
Як живе зараз знана журналістка і над чим працює, переїхавши з Києва у батьківське село на Хмельниччині?
Детальніше - в матеріалі НСЖУ:
https://nsju.org/publikaczi%d1%97/rejtyngy-teleperedach-vymiryuvalysya-mishkamy-lystiv-veteran-zhurnalistyky-lyudmyla-lysenko-prodovzhuye-pysaty-teper-u-fejsbuczi/
У прямому ефірі вона майже щодня (чотири-п’ять разів на тиждень) вела телемости і телемарафони, зустрічі в студії. Робила передачі з Іваном Дзюбою, Богданом Гаврилишиним, В’ячеславом Чорноволом, Лесем Танюком, Іваном Драчем, Ліною Костенко, знаними художниками, вченими, діячами культури...
Зараз Людмила Лисенко пише у фейсбук, дбає за журналістську премію для регіональних ЗМІ і організовує концерти на підтримку ЗСУ.
Як живе зараз знана журналістка і над чим працює, переїхавши з Києва у батьківське село на Хмельниччині?
Детальніше - в матеріалі НСЖУ:
https://nsju.org/publikaczi%d1%97/rejtyngy-teleperedach-vymiryuvalysya-mishkamy-lystiv-veteran-zhurnalistyky-lyudmyla-lysenko-prodovzhuye-pysaty-teper-u-fejsbuczi/
НСЖУ
«Рейтинги телепередач вимірювалися мішками листів...»: ветеран журналістики Людмила Лисенко продовжує писати – тепер у фейсбуці…
Мала щастя працювати й вести передачі, обговорювати на широкий загал проблеми відродження джерельної української національної культури з Іваном Дзюбою,
Кіт, створений журналісткою, прищеплюватиме українській малечі любов до книг.
Кіт Інжир, комікс-персонаж авторства журналістки Олени Павлової - відтепер на сторінках шкільного робочого зошита.
Інжир постає не лише як герой ілюстрацій, а й здійснює повноцінний навчальний супровід для школярів.
"Мій Кіт Інжир став мальованим героєм робочого зошиту з зарубіжної літератури для 5 класу. Підручник виграв державний конкурс, але війна перерізала всі плани. Але автори та видавництво вирішили викласти матеріали у вільний доступ — бо освіту не спинити. Головне, щоб він дійшов до дітей. Наближаємо перемогу і працюємо далі!", - коментує у соцмережі "мама" Інжира, Олена Павлова.
Кіт Інжир, комікс-персонаж авторства журналістки Олени Павлової - відтепер на сторінках шкільного робочого зошита.
Інжир постає не лише як герой ілюстрацій, а й здійснює повноцінний навчальний супровід для школярів.
"Мій Кіт Інжир став мальованим героєм робочого зошиту з зарубіжної літератури для 5 класу. Підручник виграв державний конкурс, але війна перерізала всі плани. Але автори та видавництво вирішили викласти матеріали у вільний доступ — бо освіту не спинити. Головне, щоб він дійшов до дітей. Наближаємо перемогу і працюємо далі!", - коментує у соцмережі "мама" Інжира, Олена Павлова.