«Причина жорстокості росіян – пропаганда»
Український фотокореспондент Єфрем Лукацький, який знімав багато війн, зокрема у Чечні, Афганістані та Іраку, був шокований жорстокістю російських окупантів в Україні. Про це він розповів у інтерв’ю «Главкому».
Лукацький наголосив, що російські військові, які вторглися в Україну, категорично не сприймають українських журналістів та не допускають їх до роботи на підконтрольній РФ території.
«Вони (росіяни – «Главком») не сприймають журналістів з української сторони узагалі. Хоча, я особисто знаю деяких моїх колег, які працюють з іншого боку фронту. Але вони увесь час жили у Донецьку до цього. Наприклад Сашко Єрмоченко, який працює на Reuters. Він з 2014 року живе у Донецьку. Ми дуже добре знаємо один одного, часто спілкувалися і він зараз продовжує знімати на тому боці, усі бачили його фотографії. Коли «Азов» виходив у полон у Маріуполі з «Азовсталі» – це він знімав», – розповів журналіст.
https://glavcom.ua/country/society/vojennij-fotokor-ja-ne-ochikuvav-pobachiti-taku-veliku-kilkist-zlochiniv-pritamannu-manijakam-872821.html
Український фотокореспондент Єфрем Лукацький, який знімав багато війн, зокрема у Чечні, Афганістані та Іраку, був шокований жорстокістю російських окупантів в Україні. Про це він розповів у інтерв’ю «Главкому».
Лукацький наголосив, що російські військові, які вторглися в Україну, категорично не сприймають українських журналістів та не допускають їх до роботи на підконтрольній РФ території.
«Вони (росіяни – «Главком») не сприймають журналістів з української сторони узагалі. Хоча, я особисто знаю деяких моїх колег, які працюють з іншого боку фронту. Але вони увесь час жили у Донецьку до цього. Наприклад Сашко Єрмоченко, який працює на Reuters. Він з 2014 року живе у Донецьку. Ми дуже добре знаємо один одного, часто спілкувалися і він зараз продовжує знімати на тому боці, усі бачили його фотографії. Коли «Азов» виходив у полон у Маріуполі з «Азовсталі» – це він знімав», – розповів журналіст.
https://glavcom.ua/country/society/vojennij-fotokor-ja-ne-ochikuvav-pobachiti-taku-veliku-kilkist-zlochiniv-pritamannu-manijakam-872821.html
Главком | Glavcom
Воєнний фотокор: Я не очікував побачити таку велику кількість злочинів, притаманну маніякам
«Причина жорстокості росіян – пропаганда»
Це мій єдиний спосіб допомогти: серед медиків у кратерах міста-привида
Сьогодні британська газета The Observer публікує репортаж свого журналіста Еда Вульямі з прифронтового Миколаєва. Місто британський журналіст називає "привидом", а медиків у лікарні та у військових підрозділах - героями.
Журналіст захоплюється мужністю лікарів та медичного персоналу головної лікарні Миколаєва, яку окупанти розстріляли 1 серпня, але нині заклад знову приймає пацієнтів.
"Росіяни не бачать різниці між військовими і цивільними: ці люди не побічні ефекти, вони - мішені цієї війни", - цитує газета українського військового фельдшера.
#пресапроУкраїну
Сьогодні британська газета The Observer публікує репортаж свого журналіста Еда Вульямі з прифронтового Миколаєва. Місто британський журналіст називає "привидом", а медиків у лікарні та у військових підрозділах - героями.
Журналіст захоплюється мужністю лікарів та медичного персоналу головної лікарні Миколаєва, яку окупанти розстріляли 1 серпня, але нині заклад знову приймає пацієнтів.
"Росіяни не бачать різниці між військовими і цивільними: ці люди не побічні ефекти, вони - мішені цієї війни", - цитує газета українського військового фельдшера.
#пресапроУкраїну
– Українці добре воювали і відбили російську атаку, отримали величезну збройову допомогу та сприяння веденню війни від США та інших західних держав. Більше немає жодного тиску з боку західних лідерів щодо ведення переговорної лінії з Росією.
Норвезька газета Dagbladet публікує думки місцевих військових експертів та урядовців, які наголошують, що від весни міць українського війська неймовірно зросла.
#пресапроУкраїну
Норвезька газета Dagbladet публікує думки місцевих військових експертів та урядовців, які наголошують, що від весни міць українського війська неймовірно зросла.
#пресапроУкраїну
Чому ми називаємо його Борис Джонсонюк?
... не тільки ваш уряд: уся ваша нація чітко бачила несправедливість і жорстокість путінської війни. Усі британські політичні партії, ваші ЗМІ, підприємства, місцеві ради та окремі люди підтримали нас.
Статтю Володимира Зеленського публікує сьогодні британська газета Daily Mail (недільний випуск).
Український поет ХІХ століття Тарас Шевченко закликав свій народ продовжувати боротьбу з росіянами: «Борітеся, і ви переможете». Тоді на нашому боці не було могутніх друзів.
Цього разу я не сумніваюся, що Україні це вдасться.
Що разом із Великою Британією ми зробимо наш світ безпечнішим. І що наші нації стануть ще ближчими.
Як справжні друзі. Так само, як я і мій друг Борис.
#пресапроУкраїну
... не тільки ваш уряд: уся ваша нація чітко бачила несправедливість і жорстокість путінської війни. Усі британські політичні партії, ваші ЗМІ, підприємства, місцеві ради та окремі люди підтримали нас.
Статтю Володимира Зеленського публікує сьогодні британська газета Daily Mail (недільний випуск).
Український поет ХІХ століття Тарас Шевченко закликав свій народ продовжувати боротьбу з росіянами: «Борітеся, і ви переможете». Тоді на нашому боці не було могутніх друзів.
Цього разу я не сумніваюся, що Україні це вдасться.
Що разом із Великою Британією ми зробимо наш світ безпечнішим. І що наші нації стануть ще ближчими.
Як справжні друзі. Так само, як я і мій друг Борис.
#пресапроУкраїну
Журналісти-переселенці відвідали Музей родинних професій. Екскурсію до туристичної родзинки Прикарпаття медійникам організувала команда Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ.
Цей музей, девіз якого «Від плуга до комп’ютера», на обійсті власного будинку 2005-го року створив заслужений журналіст України, почесний громадянин Івано-Франківська, почесний краєзнавець України Роман Фабрика. Експозиція розповідає про 150 професій його родини за останні двісті років.
Олена Смирнова, двічі вимушена переселенка-журналістка, каже, що такий музей для України – це велике надбання.
-Це класно, взяти ось так і зберегти сімейну історію в рідкісних знаряддях праці якими користувалися діди, прадіди. У це вкладено багато праці та любові до своєї родини, - каже журналістка.
На початку березня цього року Романа Фабрики не стало. Тепер батьківську справу продовжує його син Роберт та невістка Романа. А наприкінці екскурсії подарували відвідувачам авторську книгу засновника музею «Дороги, які нас обирають».
Цей музей, девіз якого «Від плуга до комп’ютера», на обійсті власного будинку 2005-го року створив заслужений журналіст України, почесний громадянин Івано-Франківська, почесний краєзнавець України Роман Фабрика. Експозиція розповідає про 150 професій його родини за останні двісті років.
Олена Смирнова, двічі вимушена переселенка-журналістка, каже, що такий музей для України – це велике надбання.
-Це класно, взяти ось так і зберегти сімейну історію в рідкісних знаряддях праці якими користувалися діди, прадіди. У це вкладено багато праці та любові до своєї родини, - каже журналістка.
На початку березня цього року Романа Фабрики не стало. Тепер батьківську справу продовжує його син Роберт та невістка Романа. А наприкінці екскурсії подарували відвідувачам авторську книгу засновника музею «Дороги, які нас обирають».
Від домівки переселенця з Донбасу Євгена Харитошина не залишилося нічого після ворожих обстрілів. Власне, як й від самого села, де було з дві сотні хат. Свою нову батьківщину сім’я переселенців знайшла на Великописарівщині. Тут небайдужі люди дозволили Євгену та його родині поселитися у своїй домівці, а редакція газети «Ворскла» створила для Євгена робоче місце у нещодавно відкритому спортзалі на базі редакції місцевого часопису.
Євген Віталійович, який раніше активно займався спортом, зараз виховує з молоді справжніх спортсменів та патріотів. Разом вони прочитали новий випуск газети «Ми з України!», а в разі досягнення юними дарування спортивних успіхів, пан Євген пообіцяв їм попіклуватися про розміщення у виданні «Ми з Україні!» матеріалу про спортивні досягнення.
(Редакція газети «Ворскла розповідає про розповсюдження спілчанського видання «Ми з України!», куди увійшли кращі матеріали однойменного проєкту).
Євген Віталійович, який раніше активно займався спортом, зараз виховує з молоді справжніх спортсменів та патріотів. Разом вони прочитали новий випуск газети «Ми з України!», а в разі досягнення юними дарування спортивних успіхів, пан Євген пообіцяв їм попіклуватися про розміщення у виданні «Ми з Україні!» матеріалу про спортивні досягнення.
(Редакція газети «Ворскла розповідає про розповсюдження спілчанського видання «Ми з України!», куди увійшли кращі матеріали однойменного проєкту).
Ви рахуєте гроші, ми рахуємо мертвих, – Олена Зеленська
Перша леді України попросила британців, яких турбує зростання цін на енергоносії, пам’ятати, що поки Велика Британія підраховує "пенні", її країна підраховує своїх загиблих і поранених.
«Я розумію, що ситуація дуже складна», – сказала Олена Зеленська в інтерв’ю BBC, яке має вийти сьогодні в ефір. Цитати з виступу публікує сьогодні газета The Sunday Telegraph. «Ціни ростуть і в Україні. Але крім того наших людей вбивають.
Пані Зеленська додала: «Якщо підтримка [міжнародної спільноти] буде сильною, цей період буде коротшим».
#пресапроУкраїну
Перша леді України попросила британців, яких турбує зростання цін на енергоносії, пам’ятати, що поки Велика Британія підраховує "пенні", її країна підраховує своїх загиблих і поранених.
«Я розумію, що ситуація дуже складна», – сказала Олена Зеленська в інтерв’ю BBC, яке має вийти сьогодні в ефір. Цитати з виступу публікує сьогодні газета The Sunday Telegraph. «Ціни ростуть і в Україні. Але крім того наших людей вбивають.
Пані Зеленська додала: «Якщо підтримка [міжнародної спільноти] буде сильною, цей період буде коротшим».
#пресапроУкраїну
"Немає страху перед Росією", - уривок із есе української письменниці, інтелектуалки Оксани Забужко публікує сайт Dagens Nyheter - однієї з найпопулярніших газет Швеції.
"Де ви, українці, берете сили боротися й як так вийшло, що ви перемагаєте?" (цитую запитання одразу від кількох медіа–аґенцій кількох країн, склавши їх докупи). І ця відповідь безмежно проста: у нас немає страху перед Росією, - пише Оксана Забужко. - І, схоже, тільки в нас одних, з усіх націй на світі, його й немає".
Оксана Забужко - гостя Гетеборзької книжкової ярмарки 22-25 вересня, однієї з найважливіших подій культурного життя Швеції.
#пресапроУкраїну
"Де ви, українці, берете сили боротися й як так вийшло, що ви перемагаєте?" (цитую запитання одразу від кількох медіа–аґенцій кількох країн, склавши їх докупи). І ця відповідь безмежно проста: у нас немає страху перед Росією, - пише Оксана Забужко. - І, схоже, тільки в нас одних, з усіх націй на світі, його й немає".
Оксана Забужко - гостя Гетеборзької книжкової ярмарки 22-25 вересня, однієї з найважливіших подій культурного життя Швеції.
#пресапроУкраїну
Київські безпілотники нівелюють кількісну військову перевагу Росії
Сьогодні британська газета The Daily Telegraph розповідає про українських розвідників, які за допомогою безпілотників коригують переможні українські атаки на сході та півдні.
Британські журналісти поспілкувалися із Ярою Чорногуз, яка була у волонтерському загоні "Госпітальєри України", а з 2020-го - підписала військовий контракт.
«Ви бачите, як лише дрон може змінити війну», — сказала Яра, перекриваючи віддалений стукіт артилерії. «У минулому столітті нам довелося б йти пішки й ризикувати життям заради цієї інформації».
#пресапроУкраїну
Сьогодні британська газета The Daily Telegraph розповідає про українських розвідників, які за допомогою безпілотників коригують переможні українські атаки на сході та півдні.
Британські журналісти поспілкувалися із Ярою Чорногуз, яка була у волонтерському загоні "Госпітальєри України", а з 2020-го - підписала військовий контракт.
«Ви бачите, як лише дрон може змінити війну», — сказала Яра, перекриваючи віддалений стукіт артилерії. «У минулому столітті нам довелося б йти пішки й ризикувати життям заради цієї інформації».
#пресапроУкраїну
На Прикарпатті презентували виставку «Втрачений дім». Тут представлені роботи журналістів-переселенців, які, тікаючи від бойових дій, знайшли прихисток на Франківщині.
Експозиція складається з фотографій та соціальних роликів про життя переселенців, переважно - побут. Головний посил виставки - нагадати державі про тих, у кого війна забрала все.
-В країні зараз допомагають військовим, але й про переселенців не треба забувати, – каже фотограф Олександр Плаксін з Луганщини.
Його колега і земляк, відеооператор із Сєверодонецька Олексій Рохман, у свої роботи заклав інший зміст, не менш важливий.
-Хочу достукатись до батьків, щоб вони не забували про своїх дітей. Більше розмовляли з ними і дослуховувалися до їхніх прохань і порад, - сказав Олексій.
Протягом вересня виставка, що організована за сприяння Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, буде експонуватися у місцевому Краєзнавчому музеї.
Експозиція складається з фотографій та соціальних роликів про життя переселенців, переважно - побут. Головний посил виставки - нагадати державі про тих, у кого війна забрала все.
-В країні зараз допомагають військовим, але й про переселенців не треба забувати, – каже фотограф Олександр Плаксін з Луганщини.
Його колега і земляк, відеооператор із Сєверодонецька Олексій Рохман, у свої роботи заклав інший зміст, не менш важливий.
-Хочу достукатись до батьків, щоб вони не забували про своїх дітей. Більше розмовляли з ними і дослуховувалися до їхніх прохань і порад, - сказав Олексій.
Протягом вересня виставка, що організована за сприяння Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, буде експонуватися у місцевому Краєзнавчому музеї.
Керівником кафедри журналістики в окупованому Херсонському державному університеті призначено роспропагандиста Олександра Малькевича.
Кафедра діятиме на базі філологічного факультету.
Малькевич брав активну участь у створенні проросійського каналу “Таврія” та очолював так звану “медіашколу” в окупованому Херсоні. Як повідомляють у Центрі журналістських розслідувань, він близький друг "кухаря путіна" Євгена Пригожина, котрий особисто вербує найманців для ПВК "Вагнер" у російських колоніях.
Кафедра діятиме на базі філологічного факультету.
Малькевич брав активну участь у створенні проросійського каналу “Таврія” та очолював так звану “медіашколу” в окупованому Херсоні. Як повідомляють у Центрі журналістських розслідувань, він близький друг "кухаря путіна" Євгена Пригожина, котрий особисто вербує найманців для ПВК "Вагнер" у російських колоніях.
По 400 фунтів оголосив, що заплатить медіа-гігант Reach співробітникам, аби "полегшити тягар вартості життя" - результати кількох днів першого загальногрупового страйку Британської Національної спілки журналістів (NUJ).
"Компанія хоче відкупитися", - коментують у NUJ, адже проблема в тому, що сума пропонується без жодного обговорення з визнаними профспілками та обмежена людьми, хто заробляє на рік 50 000 фунтів стерлінгів і нижче. "Ця виплата призначена для того, щоб розділити робочу силу та підкупити подальші страйки", - зазначають у Спілці. Тим більше, що оголошена сума (дві оподатковувані виплати по 200 фунтів) мізерна, зважаючи на шалену інфляцію.
Відтак NUJ надіслала компанії Reach нове офіційне повідомлення про триденний страйк з 14 по 16 вересня, вимагаючи справедливої оплати праці.
"Компанія хоче відкупитися", - коментують у NUJ, адже проблема в тому, що сума пропонується без жодного обговорення з визнаними профспілками та обмежена людьми, хто заробляє на рік 50 000 фунтів стерлінгів і нижче. "Ця виплата призначена для того, щоб розділити робочу силу та підкупити подальші страйки", - зазначають у Спілці. Тим більше, що оголошена сума (дві оподатковувані виплати по 200 фунтів) мізерна, зважаючи на шалену інфляцію.
Відтак NUJ надіслала компанії Reach нове офіційне повідомлення про триденний страйк з 14 по 16 вересня, вимагаючи справедливої оплати праці.
"Робоча міграція"
Судячи з усього, Пхеньян готовий допомогти загарбникам з робітниками у відбудові. За цим стоїть розрахунок, - німецька газета Rheinische Post публікує матеріал свого кореспондента із Сеула про готовність Північної Кореї надіслати робітників для відбудови окупованого Донбасу.
Для Північної Кореї експорт робочої сили є рідкісним джерелом іноземної валюти, що може приносити уряду мільйони доларів на рік.
#пресапроУкраїну
Судячи з усього, Пхеньян готовий допомогти загарбникам з робітниками у відбудові. За цим стоїть розрахунок, - німецька газета Rheinische Post публікує матеріал свого кореспондента із Сеула про готовність Північної Кореї надіслати робітників для відбудови окупованого Донбасу.
Для Північної Кореї експорт робочої сили є рідкісним джерелом іноземної валюти, що може приносити уряду мільйони доларів на рік.
#пресапроУкраїну
«Від боротьби з нечесними медійниками не повинні страждати чесні законослухняні медійники, яких абсолютна більшість», – заявив голова НСЖУ Сергій Томіленко в п’ятничному ранковому ефірі «Суспільного».
Переважна більшість локальних та місцевих ЗМІ сьогодні ледве животіють, і деякі редакції ділять одну ставку на чотирьох працівників, аби лише газета виходила.
В цих умовах вони не в змозі досконально вивчити законопроєкт «Про медіа», який містить 300 сторінок, із тим, щоб перед його ухваленням внести свої пропозиції, а після ухвалення – працювати у відповідності до закону.
«Ми – за конструктивний діалог у нормальних умовах між політиками й журналістами задля ухвалення якісних законодавчих актів. Якщо ж політики радитимуться тільки з експертами та органами влади, а журналістам казатимуть тільки: «Виконуйте те, що ми напрацювали», то це не буде шлях порозуміння й ефективності», – вважає Сергій Томіленко.
Переважна більшість локальних та місцевих ЗМІ сьогодні ледве животіють, і деякі редакції ділять одну ставку на чотирьох працівників, аби лише газета виходила.
В цих умовах вони не в змозі досконально вивчити законопроєкт «Про медіа», який містить 300 сторінок, із тим, щоб перед його ухваленням внести свої пропозиції, а після ухвалення – працювати у відповідності до закону.
«Ми – за конструктивний діалог у нормальних умовах між політиками й журналістами задля ухвалення якісних законодавчих актів. Якщо ж політики радитимуться тільки з експертами та органами влади, а журналістам казатимуть тільки: «Виконуйте те, що ми напрацювали», то це не буде шлях порозуміння й ефективності», – вважає Сергій Томіленко.
На сході України ми програємо інформаційну війну. Росіяни бомблять українські міста, містечка і села, а антени місцевих жителів скеровані на російські телевежі.
Про це в коментарі пресслужбі НСЖУ сказав головний редактор видання «Зоря» (Золочів Харківської області) Василь Мірошник.
«Єдині новини на телебаченні – це, мабуть, було добре на початку війни, але загалом це дуже неправильно. Глядач повинен мати вибір. Якщо в нього не буде вибору, він знайде його за кордоном. І це буде гірше. Краще, якщо буде працювати якомога більше каналів, у тому числі місцевих», – сказав Василь Савович.
Про це в коментарі пресслужбі НСЖУ сказав головний редактор видання «Зоря» (Золочів Харківської області) Василь Мірошник.
«Єдині новини на телебаченні – це, мабуть, було добре на початку війни, але загалом це дуже неправильно. Глядач повинен мати вибір. Якщо в нього не буде вибору, він знайде його за кордоном. І це буде гірше. Краще, якщо буде працювати якомога більше каналів, у тому числі місцевих», – сказав Василь Савович.
Мільйони українських біженців, які тікають зі своїх розбомблених і обложених міст, були зустрінуті по всій Європі широкими обіймами гуманними та ефективними заходами. Це демонстрація того, що гостинність працює, якщо ми працюємо разом, якщо є засоби, як це сталося в цьому випадку з асигнуваннями урядів та Європейської комісії. Це приклад хорошого менеджменту, який надихає нас краще вирішувати одну з глобальних проблем нашого часу».
Провідна італійська газета Corriere della Sera публікує розлоге інтерв'ю із Верховним комісаром ООН у справах біженців Філіппо Гранді, який «модель України» ставить за зразок глобального реагування на хвилю горя.
#пресапроУкраїну
Провідна італійська газета Corriere della Sera публікує розлоге інтерв'ю із Верховним комісаром ООН у справах біженців Філіппо Гранді, який «модель України» ставить за зразок глобального реагування на хвилю горя.
#пресапроУкраїну
На Прикарпатті журналісти змагалися у спортивній риболовлі
У турнірі взяли участь вісім команд івано-франківських та внутрішньо переміщених працівників ЗМІ.
Перше місце посіла команда пресслужби територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області, в яку входили Артур Ботюк і Василь Сидор. Другими стали - харків’яни Максим і Віталій Сукачови. І третє місце вибороли журналістка Марина Трубнікова з Ізюму та Сергій Чирва з Івано-Франківська.
- Положення про змагання передбачало й винагороду за улов найбільшої рибини. Цього разу «золота» рибка дісталася Владиславу Семенковичу з обласного телебачення «Галичина», - розповіли у Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності.
Призери отримали дипломи і подарунки. А чемпіонам вручили сертифікати на безкоштовну риболовлю на водоймі «Хом’яківка» протягом риболовного сезону 2022 року.
Змагання організували Центр журналістської солідарності та Івано-Франківська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок.
У турнірі взяли участь вісім команд івано-франківських та внутрішньо переміщених працівників ЗМІ.
Перше місце посіла команда пресслужби територіального управління Служби судової охорони в Івано-Франківській області, в яку входили Артур Ботюк і Василь Сидор. Другими стали - харків’яни Максим і Віталій Сукачови. І третє місце вибороли журналістка Марина Трубнікова з Ізюму та Сергій Чирва з Івано-Франківська.
- Положення про змагання передбачало й винагороду за улов найбільшої рибини. Цього разу «золота» рибка дісталася Владиславу Семенковичу з обласного телебачення «Галичина», - розповіли у Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності.
Призери отримали дипломи і подарунки. А чемпіонам вручили сертифікати на безкоштовну риболовлю на водоймі «Хом’яківка» протягом риболовного сезону 2022 року.
Змагання організували Центр журналістської солідарності та Івано-Франківська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок.
"Вільна від війни і упереджень": на передовиці свіжого випуску Le Journal de Montreal - історія біженки з України Марини Чорнобривець, яка народила у Квебеку доньку з синдромом Дауна.
Жінка впевнена, що у Канаді Стефанія матиме шанс добре жити попри хворобу, тоді як у рідній країні таких дітей суспільство воліє не бачити і не приймає.
Реальність Квебеку така, що маленька Стефанія вже має право на ретельне медичне спостереження, на розуміння зовнішності та на дитячий садок і школу, адаптовані до її потреб.
Марина, яка дізналася, що її донька має синдром Дауна вже після народження крихітки (консультація генетика мала відбутися 28 лютого, та через війну її пропустили) чекає, коли її чоловік Юрій зможе прилетіти до них обох...
#пресапроУкраїну
Жінка впевнена, що у Канаді Стефанія матиме шанс добре жити попри хворобу, тоді як у рідній країні таких дітей суспільство воліє не бачити і не приймає.
Реальність Квебеку така, що маленька Стефанія вже має право на ретельне медичне спостереження, на розуміння зовнішності та на дитячий садок і школу, адаптовані до її потреб.
Марина, яка дізналася, що її донька має синдром Дауна вже після народження крихітки (консультація генетика мала відбутися 28 лютого, та через війну її пропустили) чекає, коли її чоловік Юрій зможе прилетіти до них обох...
#пресапроУкраїну
Не просто купує авто, а й сам доставляє їх на фронт, - футболіст із Любешова Тарас Михалик, колишній гравець київського «Динамо», зайнявся волонтерською діяльністю і допомагає забезпечувати транспортом військових. Матеріал про нього вийшов у волинському виданні «Нове життя» у межах проєкту НСЖУ «Ми з України!»
Авто приганяють із Польщі, Німеччини, Болгарії та інших. Це – мікроавтобуси, джипи, пікапи. «Одну машину допомагали придбати друзі з Луцька, деякі – футболісти з «Динамо». Але переважно то мої особисті вкладення», – каже Михалик.
Найскладнішою емоційно для нього була перша поїздка. Адже тоді не знав, чого очікувати. І коли чув вибухи, стрільби, ставало страшно. «Але разом із тим ти розумієш, що наші хлопці в таких умовах перебувають щодня. Такі зустрічі мотивують, сильний дух наших хлопців захоплює», – каже Тарас Михалик.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!».
Авто приганяють із Польщі, Німеччини, Болгарії та інших. Це – мікроавтобуси, джипи, пікапи. «Одну машину допомагали придбати друзі з Луцька, деякі – футболісти з «Динамо». Але переважно то мої особисті вкладення», – каже Михалик.
Найскладнішою емоційно для нього була перша поїздка. Адже тоді не знав, чого очікувати. І коли чув вибухи, стрільби, ставало страшно. «Але разом із тим ти розумієш, що наші хлопці в таких умовах перебувають щодня. Такі зустрічі мотивують, сильний дух наших хлопців захоплює», – каже Тарас Михалик.
Про героїзм простих людей у часи війни і має на меті розповісти проєкт «Ми з України!».
"Діти, які чекають війну", - репортаж із ліцея-інтерната № 23 "Кадетський корпус" імені Володимира Великого в Києві, який відновив навчання після повномасштабного вторгнення росії, публікує канадська газета Times Colonist з фотографіями Єфрема Лукацького.
"Ми постійно міцніємо і стаємо однією з найкращих армій Європи, так ми можемо стримати росіян", – каже Богдан, 16-річний учень. "І саме завдяки тим бійцям, які стоять на передовій, ми можемо йти далі".
Учителі ж сподіваються, що війна закінчиться до того часу, коли старшокласники закінчать навчання.
"Ми молимося за наших випускників шкіл червня 2023 року", — каже вчителька англійської мови Ольга Кирей.
#пресапроУкраїну
"Ми постійно міцніємо і стаємо однією з найкращих армій Європи, так ми можемо стримати росіян", – каже Богдан, 16-річний учень. "І саме завдяки тим бійцям, які стоять на передовій, ми можемо йти далі".
Учителі ж сподіваються, що війна закінчиться до того часу, коли старшокласники закінчать навчання.
"Ми молимося за наших випускників шкіл червня 2023 року", — каже вчителька англійської мови Ольга Кирей.
#пресапроУкраїну
«Фотографії, які ми хотіли б забути, неминуче є тими, які відзначаються найбільше»
На масштабному фестивалі фотожурналістики «Visa pour l'image», що триває у французькому Перпіньяні до 11 вересня, п’ять виставок досліджують війну в Україні.
З нагоди фестивалю французька газета Liberation зібрала за одним столом чотирьох фотографів: молодих українців Мстислава Чернова та Євгена Малолєтку (які разом об’їхали місто-мученик Маріуполь для агентства Associated Press), австралійця Деніела Берегулака (висвітлював для The New York Times трагедію Бучі), і франко-росіянку Олену Чернишову, яка кинула виклик московській владі.
- Якщо ми не виконаємо роботу добре, буде ядерна війна, і ми всі помремо. Я говорю це писклявим тоном жарту, але насправді це маю на увазі. Звідси нагальна необхідність робити знімки, навіть якщо вони однакові, якщо мирних людей вбивають на ринку з різницею в кілька днів. Цифри — це одне, але вони ніколи не повинні переважати реальність, якою б повторюваністю вони не відрізнялися, - український фотожурналіст Мстислав Чернов.
#пресапроУкраїну
На масштабному фестивалі фотожурналістики «Visa pour l'image», що триває у французькому Перпіньяні до 11 вересня, п’ять виставок досліджують війну в Україні.
З нагоди фестивалю французька газета Liberation зібрала за одним столом чотирьох фотографів: молодих українців Мстислава Чернова та Євгена Малолєтку (які разом об’їхали місто-мученик Маріуполь для агентства Associated Press), австралійця Деніела Берегулака (висвітлював для The New York Times трагедію Бучі), і франко-росіянку Олену Чернишову, яка кинула виклик московській владі.
- Якщо ми не виконаємо роботу добре, буде ядерна війна, і ми всі помремо. Я говорю це писклявим тоном жарту, але насправді це маю на увазі. Звідси нагальна необхідність робити знімки, навіть якщо вони однакові, якщо мирних людей вбивають на ринку з різницею в кілька днів. Цифри — це одне, але вони ніколи не повинні переважати реальність, якою б повторюваністю вони не відрізнялися, - український фотожурналіст Мстислав Чернов.
#пресапроУкраїну