"Фіксувати війну такою, якою вона є": проєкт "Український свідок" розповідає про свою роботу за пів року. ВIДЕО

25 лютого керівник благодійного фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега подзвонив Сергію Мельничуку, який згодом став шеф-редактором, і сказав: треба фіксувати те, що відбувається в країні. За короткий час була зібрана команда операторів, монтажерів і журналістів. Так з’явився проєкт "Український Свідок". За пів року на його Youtube-каналі було опубліковано близько 250 відеоматеріалів.
Проєкт опублікував емоційне відео із підсумками своєї роботи за пів року -

https://www.youtube.com/watch?v=u0dfzw8zTIk

- Не розумів масштабності історії, до якої був залучений із командою Washington Post, доки минулих вихідних опівночі не отримав 20+ сторінок word на вичитку. А моє ім'я в співавторах взагалі здалося якоюсь помилкою. Та й досі здається.

"Битва за Київ" - це більше ніж 100 інтерв'ю із тими, хто відстояв столицю. Від командирів рот, до командувача Сухопутних військ Збройних сил України і Президента України. Без перебільшення - це найголовніший матеріал зроблений Washington Post в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії.

Paul Sonne, Isabelle Khurshudyan, Сергій Моргунов - ви мега круті і це було просто неймовірно працювати із вами ці три місяці над чимось настільки важливим та навіть історичним як “Битва за Київ", - журналіст українського бюро газети Washington Post Костянтин Худов/ пост у ФБ

#пресапроУкраїну

«Коти і війна», «WAR» – уже дві фотовиставки в рамках проєкту з циклу «Україна. Весна. 2022» представлено в Кропивницькому за підтримки Центральноукраїнського бюро новин (CBN), Кіровоградської обласної організації Національної спілки журналістів та Музею мистецтв.
Якщо виставка робіт фотографа Костянтина Сови, присвячена тваринам, які разом із людьми страждають у розбомблених і знищених українських містах і селах, з’явилася у онлайн-форматі й була приурочена до Міжнародного дня кота 8 серпня, то другу виставку, на якій у роботах фотокореспондента CBN Ігоря Філіпенка показано розбиту російську техніку, відкрили 19 серпня офлайн – у приміщенні Музею мистецтв м. Кропивницького.
На вересень організатори планують проведення ще однієї виставки, яка, ймовірно, розповідатиме про долі літніх людей в умовах війни і буде приурочена до Дня людей похилого віку.

Українки-біженки отримують у Гамбурзі безкоштовне навчання бариста і влаштовуються на роботу в ресторани.

Німецька газета Hamburger Morgenpost сьогодні публікує розповідь про Лію Смекун, яка уже 14 років мешкає в Гамбурзі. З лютого вона разом із чоловіком Раулем, керівником гамбурзької компанії з обсмажування кави «Black Delight», активно допомагає українцям, які рятуються від війни.

Лія організувала для 34-х українок п’ятитижневі курси з підготовки висококваліфікованих бариста. Більшість випускниць уже працевлаштовані.

#пресапроУкраїну

В Одесі нагородили лауреатів і учасників ІІ Муніципального щорічного конкурсу ім. Франка.
У п’ятницю в Центральній міській бібліотеці ім. І. Франка пройшло урочисте нагородження лауреатів і учасників конкурсу, повідомляють у книгозбірні.
Серед лауреатів конкурсу в цьому році – голова Одеської регіональної організації НСЖУ Юрій Работін, визначний одеський художник, колишній голова ООО НСХУ Володимир Кабаченко, письменник, психолог Олександр Козинець (м. Київ).
В програмі свята були поетичні хвилинки від лауреата конкурсу Володимира Назарука та учнів КПНЗ «Мистецька школа № 8 м. Одеса» (керівник — Тананайко Олена Олександрівна, лауреат конкурсу у номінації «Популяризація творчості І. Я. Франка»), а також відеозв’язок з лауреатами конкурсу Олександром Козинцем, Валентиною Турчин та журналістом з Черкас Назарієм Вівчариком.

Виробники зброї переживають бум через війну в Україні, а американська збройна промисловість має найбільший привід радіти.

Норвезька газета Dagbladet сьогодні публікує огляд ринку західних виробників зброї. Акції американських та європейських збройних гігантів виросли у цьому році від 20 до понад 60%.

#пресапроУкраїну

Партизани заступають у тил ворога. Провідна шведська газета Svenska Dagbladet сьогодні розповідає про активізацію українського партизанського руху.

Партизани не тільки ведуть насильницьку діяльність - саботують залізничні колії та вчиняють напади на людей, пов’язаних з російською владою, а й використовують інші методи. Це роздача флаєрів, малювання графіті з повідомленнями та прикріплення жовтих стрічок уздовж окупованих вулиць.

– Це робиться з метою, щоб російські солдати постійно почувалися незахищеними, а українців мотивувати продовжувати боротьбу з окупацією, – каже Якоб Хеденског, аналітик шведського Центру східноєвропейських досліджень Інституту зовнішньої політики.

#пресапроУкраїну

Центри журналістської солідарності – це реальна допомога медійникам
У цьому впевнена чернігівська журналістка Ольга Чернякова, яка цими днями завітала до Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ.
Він відкрився ще у квітні і був одним з перших офісів мережі Центрів журналістської солідарності. З першого дня роботи і по сьогодні тут активно допомагають журналістам, які вимушено покинули власні домівки. Серед них немало й медійників з Чернігівщини.
Пані Ольга, яка також є відповідальним секретарем Чернігівської обласної організації НСЖУ, подякувала за теплий прийом своїх колег.
“Такі центри дуже потрібні. Як надійний прихисток в усьому. Втішена, що чернігівські журналісти під опікою саме Івано- Франківська. Команда НСЖУ на чолі з Сергієм Томіленком зробили неможливе в часи воєнного стану”, - розповіла чернігівська медійниця.
Під час зустрічі Ольга Чернякова та Вікторія Плахта також обговорили плани щодо подальшої співпраці журналістських організацій двох регіонів.

Я продовжуватиму підтримувати Україну. Я вважаю, що це хороший спосіб нагадати вам, що війна триває.

Сьогодні на обкладинці польської Gazeta Wyborcza - титулована тенісистка Іга Свьонтек, яка на світових змаганнях прикріплює до одягу жовто-блакитну стрічку.

#пресапроУкраїну

«Артилерія, ракети, гелікоптери, літаки – це все тут використовують. Насправді це величезний нульовий кілометр, величезна лінія фронту». До війни Вова був журналістом. Разом із групою друзів він створив інформаційний сайт. «Ми назвали це Сумське життя». Потім у день вторгнення все припинилося. І пішов добровольцем в територіальну оборону. «Сподіваюся, що незабаром повернуся до своєї роботи, але поки є потреба, я продовжуватиму носити форму», — каже доброволець в інтерв’ю італійським журналістам.

Провідна італійська газета Corriere della Sera сьогодні публікує репортаж із Білопілля, що на україно-російському кордоні, та з обласного центру – Сум.

Сумська область, перша, куди вторглися путінські війська, стратегічна, тому що розташована на трасі між Києвом і Харковом. Першою постраждала. Але тепер Суми забуті…, - констатує італійська газета.

#пресапроУкраїну

Намір британських журналістів страйкувати отримав глобальну підтримку – Національна спілка журналістів Великобританії вдячна за солідарність колегам з усього світу, зокрема, і українській НСЖУ.

Як відомо, журналісти медіа-гіганта Reach (медійні бренди - The Mirror, Express, Daily Record, Sunday Mail, Western Mail та Irish Star, Manchester Evening News, Liverpool Echo, Bristol Post, Birmingham Mail, The Journal, South Wales Evening Post ) призупинили оголошений на 26 серпня страйк, оскільки керівництво погодилося провести переговори.

Джим Бумела, колишній президент Міжнародної федерації журналістів, коментує:
«Наша боротьба в Reach за захист рівня життя наших членів отримала резонанс серед журналістів у всьому світі. Після того, як британська Національна спілка журналістів (NUJ) оголосив дати свого страйку, від десятків сестринських профспілок журналістів почали надходити повідомлення з висловленням солідарності. Керівництво Reach має звернути увагу на те, що члени NUJ не самотні, оскільки десятки тисяч журналістів стоятимуть пліч-о-пліч з ними, скільки б часу це не зайняло».

Шоу триває. Крихітна підземна сцена та мінімалістична декорація створюють «свою форму арт-терапії» для людей, які залишилися в Миколаєві.

Канадська газета National Post сьогодні розповідає про миколаївських акторів, які повернулися на сцену та показують свою першу виставу в підземному сховищі, перетвореному на крихітний театр.

Звичайне місце проведення вистав Миколаївського художнього драматичного театру - ошатний зал на 450 місць.

«Звичайно, багато вистав скасовано, тому що деякі актори поїхали воювати, деякі виїхали за кордон як тимчасові біженці. Так наша театральна трупа стала меншою», – сказала актриса Віолета Мамикіна, виступаючи в тісній гримерці перед виходом на сцену.

Керівник театру Артем Свистун назвав виставу «арт-терапією», яка дала змогу місцевим жителям, які залишилися в місті, відпочити від стресу війни.

#пресапроУкраїну

Український солдат Олександр підкидає свою дворічну доньку Ніколь на пероні вокзалу у Львові.

Цей знімок - серед найкращих фото тижня за версією британської газети The Guardian.

#пресапроУкраїну

«Ми не хотіли стояти осторонь у цей складний для нашої країни час, а тому вирішили допомагати тим, чим можемо. Тож у березні і розпочали безкоштовно харчувати тих, хто змушений був покинути рідну домівку у зв’язку з російською агресією», - підприємиця із Закарпаття Інна Пригара розповідає про те, як її ресторан «Гелета» став їдальнею для переселенців.

Матеріал про важливу соціальну ініціативу підготувало видання «Вісник Хустщини».

«Спочатку ми використали основний запас нашої кухні. Потім почали отримувати багато гуманітарної допомоги із-за кордону від громадських організацій, а також знайомих та друзів. Частину цієї допомоги залишили тут для харчування переселенців, а іншу - передавали далі на Схід у місця, де це було більш потрібно».

Нагадаємо, що проєкт НСЖУ «Ми з України!» покликаний розповісти про героїзм простих людей у часи війни.

«Батальйон Монако»: українські олігархи та депутати ховаються на Рив'єрі замість фронту.

Сьогодні провідна італійська газета Corriere della Sera публікує розповідь про розслідування «Української правди» про багатіїв, які втекли до Монте-Карло в обхід закону, який забороняє чоловікам покидати країну під час війни.

Ігор Абрамович, Костянтин Жеваго, Ігор Суркіс – представники групи з 84 українських депутатів та олігархів, на знак презирства названих батальйоном «Монако».

Яхти, розкішні автомобілі, дні, проведені в дозвіллі між шопінгом і купанням у морі - все це задокументовано українськими журналістами, зазначає італійська газета.

#пресапроУкраїну

Міжнародне навчання — це яскраві спогади зі студентського життя, професійний розвиток, нові знайомства та можливості. А в період війни — це ще й величезна підтримка від іноземців та віра в нашу Перемогу.

Кафедра журналістики Прикарпатського національного університету ім.Василя Стефаника інформує, що її студентки завершили навчання у чеській Літній журналістській школі🇨🇿

Студентки 3 курсу спеціальності «Журналістика» Ольга Бабенко та Христина Нановська пронавчалися у Літній журналістській школі Карла Гавличка Боровського (Гавличкув-Брод, Чехія).

Масштабна криза ось-ось вдарить по сім’ях біженців, які прибули до Британії за схемою Homes for Ukraine, рятуючись від війни Путіна

Сьогодні британська газета The Observer привертає увагу до ризиків масової бездомності для тисяч родин українських біженців, адже закінчується піврічна урядова програма їхнього прихистку.

Високі рахунки за електроенергію, стрімке зростання інфляції та підвищення процентних ставок можуть провокувати нинішніх "спонсорів" - британців, які приймають українців - не продовжувати свою участь у гостьовій програмі.

Мер Лондона Садік Хан наголошує: «Життєво важливо, щоб уряд зробив крок вперед, щоб запропонувати більше підтримки. Українські сім’ї приїхали до нашої країни в пошуках допомоги та стабільності, і уряд має діяти зараз, щоб забезпечити фінансову допомогу та підтримку, щоб вони могли продовжувати життя, і запобігти катастрофічному зростанню бездомності».

#пресапроУкраїну

340 тисяч гривень на пікап для ЗСУ вдалося назбирати лише за добу, - львівська блогерка Христина Жук активно допомагає фронту.

У перші дні повномасштабної війни ходила у військкомат, та їй відмовили у службі в армії. Тож волонтерство для неї зараз – гарна можливість допомогти фронту дистанційно.

Блогерка вже передала захисникам 25 тепловізорів та 5 пікапів, зараз вона збирає на компресор для танків, автобус й автомобілі. "Оскільки в мене батько в ЗСУ, то я спочатку бралася за все. Зібрала дві тисячі євро на тепловізор буквально за декілька годин", – каже Христина.

https://tvoemisto.tv/exclusive/desyatky_avtivok_i_sotni_droniv_yak_lvivski_blogery_dopomagayut_frontu_136212.html

«Я хочу, щоб мої онуки не знали російської мови», — каже одеситка, сама розмовляючи російською.

Британська газета The Sunday Telegraph сьогодні публікує матеріал свого кореспондента Кемпбела МакДярміда з Одеси про «війну з російською спадщиною»

Мільйон мешканців міста – переважно російськомовні, які пишаються своїм одеським акцентом та унікальною спадщиною свого міста. Але своїм вторгненням росіяни лише відштовхнули одеситів від рф.

«Путін створив таку ситуацію, коли українське суспільство ненавидить усе російське – історію, мистецтво, музику – тож тепер ми бачимо ці речі в новому світлі», – каже міський голова Труханов, пояснюючи, як погіршився суспільний настрій щодо російської спадщини Одеси.

Але якщо вторгнення пана Путіна було – як вважають багато українців – спробою викорінити незалежну ідентичність, відмінну від Росії, це мало поганий результат, - робить висновки британський журналіст.

#пресапроУкраїну

Образи війни. Спеціальний фотопроект презентують сьогодні у шведській газеті Svenska Dagbladet журналісти Мустафа Кан та Едді ван Вессел.

На восьми газетних сторінках – знімки українців та того звичного мирного світу, який їх оточував до війни.

Російська війна на виснаження спрямована не менше проти української армії та народу, а й проти всього, з чого складається нація.

Будинки, школи, ігрові майданчики, футбольні стадіони, дитячі театри, музеї, культурні центри, історичні пам'ятки, церкви, кладовища, ресторани, кафе, медичні заклади, автобусні зупинки, вокзали, заводи, магазини, лікарні, машини швидкої допомоги, автозаправні станції, офіси, пшеничні поля, ліси, джерела води...

Як часто ми зустрічали людей, які описували свій район із таким же глибоким хвилюванням, ніби це була кохана людина, - зазначають шведські журналісти.

#пресапроУкраїну

Книгу "Сто днів Широкої війни" презентував в ефірі передачі "Полудень" на "Українському радіо: Чернігівська хвиля" журналіст Василь Чепурний.

Найтяжчий з описаних днів, на думку письменника, це день, коли пілот Красноярцев ударив по багатоповерхівці на Чорновола. Тоді було перше масове знищення людей у Чернігові, що шокувало.

"А найбільш оптимістичним та твердим днем був день, коли я дізнався, як у Городні, яка була на той час в окупації, 9 березня люди йшли на мітинг до пам’ятника Шевченку. Люди попри страх ішли в сірому, але несли прапор, який тримали, як зброю – це було вражаюче!" -

https://suspilne.media/275360-sto-dniv-sirokoi-vijni-kniga-cernigivskogo-zurnalista-vasila-cepurnogo-pro-hronologiu-voennih-dniv/