9 жовтня 1941 року. Колона полонених червоноармійців та біженців в районі Києва.

14 жовтня 1943 року війська Південно-Західного фронту зломили запеклий опір противника і штурмом оволоділи обласним центром України — містом Запоріжжя.

Звiльнили в 45-му, звiльнимо i зараз!

Слава Червонiй Армiї!

Хлопці, всім привіт. А ми слухаємо симфонії з неiснуючої, втраченої країни.

Країни, де розвивалось мистецтво, а люди жили вільно і радісно. Де була впевненість в завтрашньому дні, де не було війни. З УРСР.

Левко Колодуб

Мы немало, товарищ, с тобою
Штурмовали суровых преград,
И опять на лесах новостроек
Наши песни сегодня звучат!

Это мы
Пробуждаем просторы земли!
Это мы
В небе новые звезды зажгли!
Слышишь голос гудков,
Слышишь шелест колосьев,
Слышишь песню станков?
Это мы!

Знаем - будут бессонные ночи,
Будут новых высот рубежи.
Будет гордое слово - рабочий -
В наших смелых дерзаниях жить!

С праздником, дорогие товарищи! С днём Комсомола!

3 листопада 1943 р.розпочалася Київська наступальна операція військ 1-го Українського фронту.

Зi святом, рiдний Києве!

80 років тому, 6 листопада 1943 року, війська 1-го Українського фронту (командувач — генерал армії М.Ф.Ватутін) в результаті стрімко проведеної наступальної операції і обхідного маневру розгромили німецько-фашистськi війська і штурмом оволоділи столицею Радянської України — містом Київ.
О 0 годині 30 хвилинi над Києвом замайорів Червоний прапор!

Радянський народ з почуттям величезної радості зустрів звістку про звільнення Києва. Громом гарматного салюту, 24 залпами з 324 гармат, Москва сповістила всьому світу про звільнення столиці Радянської України.

У наказі Верховного Головнокомандувача товариша Сталiна зазначалося:

"Війська 1-го Українського фронту в результаті стрімко проведеної операції зі сміливим обхідним маневром сьогодні, 6 листопада, на світанку штурмом оволоділи столицею Радянської України містом Київ - найбільшим промисловим центром і найважливішим стратегічним вузлом оборони німців на правому березі Дніпра.

З взяттям Києва нашими військами захоплений найважливіший і найвигідніший плацдарм на правому березі Дніпра, що має важливе значення для вигнання фашистських окупантів з Правобережної України.

У боях за визволення міста Києва відзначилися війська генерал-полковника Москаленка, генерал-лейтенанта Черняховського, танкісти генерал-лейтенанта Рибалко, льотчики генерал-лейтенанта авіації Красовського та артилеристи генерал-майора артилерії Королькова».

За мужність і відвагу, проявлені в боях за Київ тільки з 12 жовтня по 7 листопада 1943 року, було нагороджено орденами і медалями 17 500 осіб, а 65 частин і з'єднань удостоїлися почесного найменування київських.

Зараз Київ в окупацiї. Але ми всi вiримо, що визволення настане, як i 80 рокiв тому.

Хай живе Велика Жовтнева соціалістична революція!

В соцмережах поширюється вiдео, в якому бійці ССО погрожують помститися Зеленському за свого командира.
Це цікаво, раніше були ролики тільки зі скаргами, а тепер з погрозами.
Значить реальна ситуація всередині ЗСУ дуже складна.

"Ні, їх єднає не любов гаряча..."


Пройшло бiльше сорока рокiв, а нiчого не змiнилося.

Класична лiтература на те й класична, що роки минають, а описанi cитуацiї залишаються актуальними i в нашi часи.

.....Підкоморій Грохольський неполюбляв Бжеського. В його словах завжди відчувалась настороженість людини, що розмовляє з бідним родичем, який ось-ось попросить грошей, але сьогодні Грохольський говорив щиро. Він радів, що виклопотав Анелиному братові добрий маєток, та проте давно вже мріяв здихатися Бжеського якнайдалі від Варшави. Бжеський був надто балакучий і за келихом міг розпатякати багато зайвого про Московський похід. Річ в тому, що пан Грохольський повернувся з-під Москви, раптом збагатівши, але як це багатство потрапило йому до рук, — знав тільки пан Бжеський. Отже, на Україні Бжеський прикусить язик, а якщо навіть і бовкне десь щось зайве, то слова його розвіються на чотири вітри і не дійдуть до ушей палацової шляхти.

Тим часом Маєвський щиро частував гостя. Це був пухкенький дідок із сніжно-білим волоссям і рожевим безбородим обличчям, що мимоволі нагадувало солодку булочку. Він тільки підморгував хлопам то подати ще яку-небудь страву, то підлити гостеві меду, то підкласти ласий шматок.

Заспокоївши перший голод, Бжеський відкинувся на спинку стільця і міцно потиснув руки своїх співрозмовників.

— Я мушу тільки дякувати вам, друзі мої. Дуже радий, що все так добре скоїлося. A де вона, та земля?

— На Лівобережжі. По Ворсклу, трохи нижче Лубенщини Вишневецького. Пустир безмежний. Там і ліси, і степ, і рибні озера, і луки…

— Почекай, почекай, пане! — тривожно урвав його Бжеський. — Ти кажеш «пустир», але нащо мені той пустир, коли нема в ньому хлопів? Адже без цього бидла поїдеш не далі, як у ридвані без коней.

— Свята правда, пане. Але в грамоті написано…

— До дзяблув грамоту, коли вона не дає мені того, що мені потрібне! — скипів Бжеський. І кров ударила йому в голову.

— Ото запал! Пізнаю героя Смоленська, — засміявся метрикант, потираючи пухкі рученята.....

Зiнаїда Тулуб. Людолови

В Мережу потрапило звернення ЗСУшників з Авдіївки. Якщо коротко, то командування використовує їх як гарматне м'ясо і для розпилу грошей. Основні тези:

- Нас бойкотують. На запитання не дають відповідей, погрожують в'язницею.

- Пацанів всіх кидають на смерть, підтримки немає, командування віддає приступні накази.

- Великі втрати. З одного з взводів залишилося 3 людини. Від роти нічого не залишилося.

- Забезпечення відсутнє повністю навіть воду не видали. Командування вимагає скинутися грошима на необхідні речі, тому що все вкрадено. Матеріали для обладнання позицій теж за свій рахунок.

- Особового складу в Авдіївці не вистачає.

Солдат ЗСУ! Налаштовуй частоти 49.200/149.200/449.200, викликай "Волгу" і збережеш собі життя!

"Освiта без комунiстiв!"

З таким гаслом вийшли студенти Львівської політехніки пiд стiни свого університету.

Вони протестують проти однієї з найбільш оскаженілих представників неонацизму в Україні, Ірини Фаріон.

Чому ж вони виступають проти комуністів? Тому що це безпечно.
Чому вони підміняють поняття? Адже при комуністах створювалися тисячі шкіл і вищих навчальних закладів?
Бо їхні замовники бояться відродження української науки.
А це можливо тільки при комуністах.

Цiкаво, про залучення грошей за допомогою вiйни. Виходить, в капiталiстичному таборi потужний розкол.

https://yangx.top/borotba/23814

Тiльки що дiзналися про загибель Влада Войцеховського. Це дуже прикра новина((
Пам'ятаємо його ще з наметового мiстечка проти НАТО, в 2008 роцi. Потiм на спiльних з КПУ акцiях проти бандерiвцiв. Останнiй раз бачили його на протестi Боротьби, проти Свободи у Верховнiй Радi.
Спостерiгали за його долею в 14-му та пiзнiше.
Так, це була Людина з великої літери😢
Величезна втрата для всього комунiстичного руху.

https://yangx.top/borotba/23778

Дякуємо, дiду, за смiливiсть i Правду!

Бажаємо дожити до повного визволення твого рiдного Запорiжжя!

Підведемо підсумки останнього десятиліття. За цей час:

🕸Україна втратила 53,7% населення і п'яту частину своїх територій.
Понад 10,5 млн любей втекли з країни, ще 11,2 млн зробили вибір бути разом з Росією.
Сотні тисяч людей київський режим по вимозi США відправляє на загибель. Вашингтон і Лондон рекомендують Києву знизити до 17 років і підвищити до 70 призовний вік, провести додаткову мобілізацію жінок, наполягаючи на веденні війни в їхніх інтересах до останнього українця.

💥Економіка України зруйнована.
ВВП країни в минулому році знизився на рекордні 30,4%. Соціальні зобов'язання перед громадянами не виконуються: допомоги і пенсії не виплачуються.
Фінансова незалежність втрачена. Україна - банкрут.

🧨 Влада тримається на репресiях та реакцiйнiй iдеологiї.
Історія переписана, віра віддана, рідна для багатьох громадян України російська мова заборонена. Натомість - зростає злочиннiсть, легалізуються наркотики, дiвчата "заробляють" на панелях, все бiльше людей опускається на соцiальне дно.

Маріонетковий режим завів країну в глухий кут.
Українців позбавили майбутнього, зрадивши національні інтереси і продавши суверенітет Вашингтону.

- Хто не скаче, той хто?
- Розумна людина. А ви скачiть далi...

Дiд Фрейд, певно, довго б смiявся.
Але ми - нi.