До Римлян 12:17-19.
Нікому не відповідайте злом за зло. Дбайте про те, щоб робити добро на очах у всіх людей. Якщо це можливо і якщо це залежить від вас, живіть у мирі з усіма людьми. Любі друзі, не будьте мстивими, краще залиште місце гніву Божому. Адже сказано у Святому Писанні: «Мені належить помста. Я відплачу, — говорить Господь».

Прикро, але хіба може бути інакше після злочинного захоплення?

СИТУАЦІЯ ПІСЛЯ ЗАХОПЛЕННЯ ХРАМУ УПЦ У БОРТНИЧАХ, КИЇВ. 20.09.2023

◾️«З Божою допомогою, ми 3 тижні звершували богослужіння просто неба. Кожного дня Божественну Літургію біля стін нашого храму.
Але, коли виникла ситуація, почалися сипатися між місцевими погрози різного толку, було прийнято рішення. По благословенню намісника монастиря у Бортничах архм. Варлама, ми з парафією перейшли до нього для звернення наших духовних потреб.
Молитва продовжується.
Нажаль, доводиться констатувати той факт, що вже ось 2 неділі люди і в 9 ранку проходили повз церкви — ворота зачинені, і в 10, і в 11, і в 12…
Ворота зачинені. Ніяких там ні служб, ні інших дійств не проводиться.
Але наша громада, яка є законним власником всього, продовжує своє духовне життя», — розповів настоятель захопленого Покровського храму УПЦ у Києві о. Олексій Годун.

⚡️Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні отримала інформацію про побиття та інші утиски вірян УПЦ у місті Носівка.

2 жовтня 2023 року невідомі особи в камуфляжі та представники ПЦУ захопили та пограбували Свято-Троїцький храм у місті Носівка Ніжинської єпархії. Наступного дня, коли парафіяни Української Православної Церкви молилися перед зачиненим парканом свого храму, чоловік у військовій формі жорстоко побив одну із вірянок. Про побиття віруючої, а також про інші утиски, які зазнають віряни УПЦ у Носівці, було повідомлено Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні. Про це повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ з посиланням на пресслужбу Ніжинської єпархії.

2 жовтня, уночі, перед настанням комендантської години, парафіяни Свято-Троїцької церкви міста Носівка побачили у вікнах свого храму світло. У зв’язку із цим вони прийшли до своєї церкви, щоб з’ясувати, що там відбувається, однак потрапити на храмове подвір’я їм не вдалося, оскільки доступ до храму був заблокований невідомими людьми у камуфляжі та представниками поліції. На питання про підстави для недопуску парафіян до святині поліціянти відповіли, що тепер храм належить «територіальній громаді міста».

На місці подій були також присутні немісцеві клірики ПЦУ та активісти. Деякі з них відзначилися агресивною поведінкою; зокрема, активістка Т. Зезюлькіна, яка чомусь була допущена поліцією до храму, нападала на вірян УПЦ і намагалася розбити телефон, на який велася відеофіксація. Слід зазначити, що поліція не завадила їй вчиняти відверто хуліганські дії.

В ході рейдерських дій зловмисники вдерлися до вівтаря і вчинили наругу над святим престолом і святинями, які були на ньому.

Також невідомими особами були винесені з храму богослужбові речі.

Наразі доступ до храму для молитви закритий.

3 жовтня віруючі Української Православної Церкви зібралися на молитву перед зачиненим парканом свого храму. Під час богослужіння чоловік у військовій формі, який сприяв захопленню Свято-Троїцького храму, напав на одну з вірянок УПЦ та завдав їй тяжких тілесних ушкоджень.

Як показало медичне обстеження, постраждала отримала забій грудної клітки, перелом ребер зліва, забій лівого передпліччя.

До побиття вірянка отримувала відкриті погрози від осіб, які незаконно захопили місцевий храм. Її лякали переслідуваннями, побиттям та позбавленням життя.

Варто також зазначити, що перед нападом на потерпілу священник ПЦУ намагався відвести її убік від вірян, які молились перед огорожею храму.

За фактом вчинення злочину було подано заяву до правоохоронних органів. Однак співробітники місцевого відділку поліції ще досі не внесли дану заяву до реєстру злочинів.

Також погрози та образи зі сторони прибічників ПЦУ звучали і на адресу інших вірян Української Православної Церкви.

У зв’язку із даним кричущим інцидентом, а також відсутністю належної реакції зі сторони місцевих правоохоронних органів про наявні у місті Носівка порушення прав людини на релігійному ґрунті було повідомлено Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні.

Представники ООН повідомили, що будуть стежити за ходом розслідування зафіксованих злочинів з метою внесення фактів порушень прав людини на релігійному ґрунті в моніторинг і доповідь про ситуацію з правами людини в Україні.

‼️У доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини заходи української влади проти УПЦ внесено до переліку порушень прав громадян.

Уряд та місцева влада України вжили ряд заходів, спрямованих проти Української Православної Церкви. Про це йдеться у доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини, повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ.

До заходів, спрямованих проти Української Православної Церкви, у вказаній доповіді, зокрема, відноситься розірвання державою договору оренди споруд Києво-Печерської Лаври.

Окрім того, Управління Верховного комісара ООН з прав людини задокументувало 10 випадків фізичного насильства та 6 випадків погроз на релігійному ґрунті.

«При цьому напруженість була особливо високою у березні та квітні 2023 року», – йдеться у доповіді.

Також УВКПЛ звернуло увагу на переслідування священників УПЦ на захоплених Росією територіях.

Зокрема, у доповіді повідомляється про те, що на окупованій території російські збройні сили затримали священнослужителя УПЦ, місцезнаходження якого станом на 31 липня 2023 р. залишалося невідомим.
На сайті.
In English.
На русском.

Голос українки із-за кордону:
Переважна більшість дітей і молоді, які провчилися в європейських школах і університетах ці 1.5 роки війни, вже не хоче повертатися додому. Вони звикли і їм подобається. Батьки ради дітей сидять ще закордоном і серце їхнє розривається, бо хочуть в Україну, але мусять ради дітей бути закордоном. І так в Україні мало людей живе, люди вертатися не хочуть або й не можуть, а влада ще й Церкву хоче заборонити. Хто туди поїде в ту Україну таку? Що вони роблять? Ще ж справжня зрада, пряме шкідництво країні. Це ж ще один аргумент сидіти там і не повертатися в таку країну, де навіть в свою Церкву не можна буде піти.

https://spzh.news/ua/zashhita-very/76278-demohrafichna-katastrofa-znishchennja-upts-jak-shljakh-do-znishchennja-ukrajini - актуальна тема, рекомендую ознайомитися, щоб розуміти що країну чекає в майбутньому, і відповідно, яких помилкових дій не слід робити тепер, щоб не погіршити ситуацію

«Я постійно отримую погрози. У месенджери в приватні повідомлення, у відкритих коментарях на Діалог.ТУТ.

Мені обіцяють влаштувати усілякі сексуальні збочення — за те, що я ніхто інший, як «фсбшна» потвора. Як ви розумієте, потвора в даному разі це мій авторський евфемізм, а в реалі слова звучать дещо інші)

Обіцяють відправити мене на росію, на мої рідні болота.
Здати мене в руки СБУ — це найбільш пристойний варіант, що його пропонують мені «істинні диванні патріоти».

Тільки за те, що я намагаюся вголос говорити про те, що з людьми — в даному разі вірянами Української Православної Церкви — так не можна.

Уже настільки звикла до погроз та агресії, які фоном ці півтора року лагідно огортають моє життя та професійну діяльність, що сьогодні отримала несподіваний досвід.

Величезний, кремезний дядько в судейській мантії — суддя Апеляційного суду м.Києва — взяв і заступився за мене.

Виніс рішення на нашу користь.
Задовольнив наш позов.

От просто взяв і виконав чесно й відповідально свою роботу. Бо наш позов настільки грамотно складений (дякую Тобі, Господи, за ТАКИХ адвокатів!), що його задовольнити — це єдине, що можна було зробити.

І якби суддя відмовив, то мусив би знайти для цього геть паскудні причини.
Як та вертлява блондинка-суддя Печерського суду, яка перевищила свої повноваження й відмовила нам у суді першої інстанції.

***
І я сиджу і мрію.
А якби кожен так чинив на своєму місці, як нині цей апеляційний суддя?

Поліція б чесно захищала вірян, заспокоювала, по-людськи сприяла діалогу. А не дозволяла зломовцям вигукувати свої гасла в мегафони, тим самим сприяючи розпалюванню ворожнечі.

А працівники СБУ не підтасовували б докази й не прикопувалися до книжок і календариків, і не зливали б начебто «інтимні» фото ЗМІ ще під час обшуку.

А журналісти служили б не доведенню власної правоти й почуттям власної значущості, а хоч раз би надали слово «засудженому» — вірянам, монашкам чи священнослужителям УПЦ. Може, то насправді не «зомбі» та «орда», а такі самі притомні українці?

***
Дядьку-суддя, дякую Вам.

Простіть, не називаю Вас на імʼя та прізвище, бо зараз якісь такі часи, що Ваше законне рішення може ще й шкодою для Вас обернутися.

Але я помолюся за Вас.
І попрошу всіх вірян УПЦ за Вас помолитися.

І помрію про ті часи, коли в нашій країні судова влада дійсно стоятиме на сторожі законності та дотримання прав і свобод громадян».

Facebook-сторінка Юлії Комінко

Ось як воює Ізраїль, влада і опозиція разом, а на період війни жодного законопроекту, який не стосується ведення бойових дій. Суспільство і держава об'єднані і консолідовані.

А в нас тим часом думають, як заборонити Церкву. 11 законопроектів в Раді на цю тему. Тепер ще 12-й СБУ подало. І всі ж тверезі люди кажуть, для чого? Це ж роз'єднує народ, це третирує і ранить вірян УПЦ - громадян України, а відтак послаблює безпеку країни.
Аргументи, що церковне питання мовляв це також частина війни - це привід, а не причина.
https://yangx.top/insiderUKR/63246

В медіа знову спостерігається збільшення голосів, а фактично нова інформаційна атака або інформаційний шантаж депутатів ВР щодо необхідності заборони УПЦ зі сторони певних сил.

Основна ідея: УПЦ є загрозою безпеці держави.

Але як може бути загрозою безпеки для держави Церква:

- Предстоятель якої в перший день війни засудив російську інтервенцію і закликав всіх стати на захист України?

- Предстоятель якої в перший день війни виїхав з Чернівців до Києва, (фактично на зустріч ворогу, який тоді брав в оточення Київ і засудивши при цьому ворога за напад), в той час як багато нинішніх патріотів героїчно тікали з Києва, і певний час боялися повертатися в столицю?

- Предстоятель якої, і сама Церква на синодальному рівні, мало не в кожному офіційному зверненні з нагоди того чи іншого державного свята говорить про необхідність захисту країни, про підтримку держави і державності?

- Віряни якої воюють і захищають країну на фронті?

- Віряни якої збирають допомогу для фронту а тилу і працюють для країни кожен день?

- духовенство якої молиться і хоронить / відспівує своїх загиблих вірян - громадян України?

Знайшли аж 65 осіб, які вчинили певні порушення (і то ще не всі доказані, в більшості випадків йдуть досудові розслідування) з 12 000 духовенства (+ 5000 монахів) і давайте заборонимо всіх підряд, всю Церкву? Докажіть вину і покарайте конкретних винуватих осіб, і залишіть в спокої всіх інших.

В той час як Моніторингова місія ООН вказує на факти порушення прав віруючих УПЦ і факти дискримінації, то наші депутати замість того, щоб це виправити, ще більше загострюють ситуацію, реєструють нові законопроекти (всього вже 12 законопроектів, спрямованих на заборону нашої Церкви), збираючи підписи за заборону. Абсурд якийсь.

Майже не пишу. Одно репощу.
Я ж не у квартирі живу. В будинку. Двір великий. Церковний двір теж.
Роботи восени просто тьма.
Плюс щоденні служби. Сьогодні відпочили з дружиною на батьківських зборах, помоталися з клас в клас, чотири дитини в школі навчається, це не жарти.
Ось і весь відпочинок. ;)
Тож часу немає зовсім. Не встигаю реагувати на зміни повістки денної.
Є періоди, коли життя в офлайні для мене значно важливіше, аніж інше.

Один розвідник ЗСУ (більше 20 років військовий, зараз на передовій) у розмові зі мною сказав так: "З моменту початку жорсткого переслідування і наклепів на УПЦ ми не отримали жодного стратегічного просування і жодної визначної перемоги. Тільки дурні у владі цього не помічають. Пішли проти Церкви Христової і маємо тепер тупотіння на місці, а то і гірше.. Поки країну не ділили за релігійною ознакою, доти і могли похвалитися дивними успіхами, як-от звільнення Херсону чи Харківської області. А тепер пшик."

Якщо завтра нащадки комуністів, нові сталіністи та ленінці таки проголосують за заборону УПЦ, мільйони українців втратять своє право на вільне сповідування своєї віри. Ми скотимося у гнилу радянщину, хоча ми туди котимося вже чимало часу.
Завтрашній день покаже чи відрізняємося ми хоч трохи від РФ. Якщо проголосують - то тим самим підтвердять, що всі вони мислять так само, як Путін і ті, що з ним.
Чи буде тоді причина у вірянина УПЦ боротися за таку владу? Чи нам чекати ще одного великого розсіяння українців по світу подалі і від тероризму РФ і від безумства місцевих князьків?
Все можливе

Перефразовуючи видатного прозаїка і драматурга:

Я чув стільки наклепу на адресу Вашої релігійної організації, що я не маю сумнівів: Українська Православна Церква — дійсно Христова Церква! (пор. Мф. 5, 11-12)

Заборонили. 267 голосів.
Вітаємо у СРСР, версія номер 2

Що проголосували?
Рада проголосувала за урядовий проєкт 8371. Його називають найм'якшим з-поміж інших ініціатив заборони УПЦ. Ще у грудні документ попросив розробити та направити у Верховну Раду президент Володимир Зеленський.
До прикладу, альтернативний документ від "Європейської Солідарності" (8221) передбачав негайну заборону УПЦ, а пропозиції групи депутатів від різних фракцій (8262) - швидке позбавлення майна УПЦ та полегшення переходів громад до автокефальної Православної церкви України.
Натомість урядовий документ запускає непростий і тривалий механізм руху до заборони.
Він виглядає так: державна служба з етнополітики та свободи совісті спочатку має встановити, що певна релігійна організація має свій центр у Росії. Після цього служба видає припис церкві, щоб виправити цю ситуацію.
А якщо цього не стається, то ДЕСС подає на цю конкретну юридичну особу позов до суду, який вже і має ухвалити рішення про заборону.
Чому це складно
По-перше, судовий процес може тривати довго, а до реальної заборони від моменту ухвалення закону можуть пройти роки.

По-друге, УПЦ як юридичної особи не існує, а є окремі одиниці, проти яких треба позиватись: Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько 9 тисяч.

Скільки часу можуть тривати судові процеси, і чи взагалі можна собі уявити тисячі судових позовів - ці питання досі лишаються відкритими.

🔴⚖️Публікуємо коментар Юридичного відділу УПЦ щодо проголосованого сьогодні законопроєкту 8371:
"Проголосований в першому читанні Радою законопроект 8371 — це ще не прийнятий Закон, а проект, який не відповідає Європейській конвенції з прав людини і Конституції України".

✅19 жовтня Верховною Радою України проголосований в першому читанні законопроект 8371, як його називають у ЗМІ, «Про заборону УПЦ», який ще не прийнятий і не став Законом.

✅Згідно процедури має бути ще друге читання. Тому він залишається законопроєктом та потребує доопрацювання, оскільки порушує право на свободу віросповідання і містить суттєві недоліки юридичної техніки та не відповідає Європейській конвенції з прав людини і Конституції України.

✅Законопроєкт № 8371, який, як зазначається, забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних з державою-агресором, по суті своїм змістом направлений на заборону Української Православної Церкви та порушує права на свободу віросповідання громадян України які належать до УПЦ.

✅В самому проєкті закону про УПЦ не йдеться, однак, його походження (Рішення РНБО щодо УПЦ), медійне та політичне супроводження свідчать про те, що цей закон будуть застосовувати до УПЦ, яка насправді є самостійною і незалежною Церквою і свідомо намагаються видати ЇЇ за РПЦ, а священнослужителів та віруючих людей які є громадянами України, віднесли до агентів рф.

✅В обґрунтування необхідності прийняття цього законопроекту посилаються на релігієзнавчу експертизу, яка до речі навіть не носить юридичного характеру (абзац 3 розділ 5 експертизи), кримінальні провадження відносно членів УПЦ, що ніби то несуть загрозу національній безпеці. За офіційним повідомленням СБУ, налічується 68 справ.

✅Насправді цей законопроєкт не відповідає Конвенції з прав людини та Конституції України (ст. 35), оскільки жоден з цих документів не передбачає можливості заборони права на свободу віросповідання. Оскільки таке право може тільки обмежуватись і лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров’я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

✅Тому, ані релігієзнавча експертиза, ані кримінальні провадження, ані національна безпека не є підставою не лише для заборони, а й для обмеження права на свободу віросповідання.

✅Безумовно, що прийняття цього законопроєкту буде свідчити про те що права і свободи людини, за які також воює наша Держава, втрачають свій сенс.

🔴 Сьогодні у медіа оприлюднено, що начебто Верховна Рада України заборонила або планує заборонити діяльність Української Православної Церкви.

Де-юре – поки що ні, де-факто – так.

🔺Отже, розпочну із того, що сьогодні парламентом у першому читанні (усього їх буде три) прийнято Проект Закону, яким пропонується заборонити релігійні організації, які афілійовані із центрами релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка здійснює збройну агресію проти України. Такий зв’язок має встановити релігієзнавча експертиза.
Відповідно до своїх установчих документів:
🔸Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої;
🔸керівний центр знаходиться у м. Києві.

🔺Юридично зараз вказаний законопроект (а надалі можливо Закон України) не впливає ні на релігійні організації, ні на священнослужителів та вірян Української Православної Церкви.

🔺Водночас послідовна державна політика проти УПЦ та постійна дискримінація демонструють, що під гаслом «сприяння консолідації українського суспільства та захисту національних інтересів» держава намагатиметься заборонити саме УПЦ. Навіть зараз народні депутати це підтверджують своєю поведінкою та висловлюваннями.

🔺Припинення релігійних організацій відбуватиметься за рішенням суду у разі, якщо експертиза встановить управління такою організацією державою-агресором. Не будучи спеціалістами у сфері канонічного права, навіть до проведення експертизи, народні обранці чомусь вже вирішили, що сюди відносяться релігійні організації Української Православної Церкви.

🔺Слід зазначити, що нещодавно Державною службою України з етнополітики та свободи совісті проводилася релігійна експертиза, яка встановила зв’язок УПЦ з МП (як не дивно). До речі, вона вже оскаржується у суді. Хоча на її підставі неможливо заборонити діяльність УПЦ, священнослужителям та парафіянам УПЦ варто готуватися до того, що повторна експертиза також буде проведена упередженими особами, а народні обранці демонструють, що фактично результати майбутньої експертизи уже усім зрозумілі.

❗У разі прийняття даного закону всі релігійні організації Української Православної Церкви (єпархіальні управління, монастирі, парафії тощо) будуть втягнуті у численні судові тяжби. Без кваліфікованого правового захисту вистояти буде практично неможливо.
Тому усім, з Божою допомогою, і священнослужителям, і вірянам УПЦ, необхідно вже сьогодні (вірніше, як кажуть, «на вчора») обʼєднуватися та організовувати систематичну і злагоджену роботу  з юридичного захисту своїх прав.

Експеримент "Надія" багато що може сказати про те, чому християнство виживає у навіть найбільш несприятливих умовах для існування. І чому щоразу, після нових випробувань і нового виживання, християни стають ще міцнішими. І чому ми однак все переживемо.

У 1950-х Гарвардський психолог Курт Ріхтер провів експеримент "Надія": помістив щурів у ємність із водою, щоб дізнатися, як довго вони чіплятимуться за життя.

З'ясувалося, що в середньому вони здаються та тонуть через 15 хвилин. Так було з першою групою щурів.

З другою групою чинили інакше - перш ніж піддослідні здавалися, їх діставали із води. Сушили, годували, давали відпочити кілька хвилин і закидали назад. У щурів з'являлася надія і у другому раунді вони протримались цілих 6 годин.

Висновок: оскільки щури вірили у свій порятунок, вони змогли змусити себе зробити неможливе.

А тепер давайте замінимо "щури" на "люди".

Якщо надія здатна змусити щурів збільшити свої сили в 24 рази, уявіть, що може зробити для християн пам'ять про те, що жодні гоніння минулого не ослабили церкву, а, навпаки, тільки оновили і підсилили її. Що Сам Господь дбайливими руками у найлихішу годину виносив нас із полум'я незворотної загибелі.

Цей експеримент чудово ілюструє те, про що сказав свого часу Честертон (Вічна людина):

"Християнство - це річ унікальна, і навіть надприродна. Християнство чимало разів вмирало і воскресало знову, бо воно мало Бога, який знав дорогу з могили. Тож щонайменше п'ять разів - після аріян та альбігойців, після гуманістичного скептицизму, після Вольтера і після Дарвіна - віра, судячи з усього, сходила на пси. Утім, у всіх цих п'яти випадках здихав саме собака." (Глава 6).

Мене звати Тетяна. І я, як з'ясувалося, - ворог держави
Я - лікар-онколог з 22-річним стажем, і водночас вже 30 років регент церковного хору Української Правосдавної Церкви. Я народилася в Києві, і відтоді ніколи не відокремлювала себе від України. Я хрещена в 7 років, і відтоді ніколи не відокремлювала своє життя від Церкви - попри усі розколи та цькування. Я вийшла заміж більше 25 років тому, і відтоді не уявляю свого житя без улюбленого чоловіка. Я маю двох дітей, які всім серцем люблять Україну. Я маю трьох сестер, які також всією душею люблять Україну, навіть попри те, що деякі з них вже давно живуть і працюють за кордоном. Я маю батьків - своїх і чоловіка - які жодної секунди не сумніваються, називаючи себе українцями, хоча в моєї родини коріння російське та вірменське, і ще хтозна яке, окрім українського.
24 лютого застало мене на роботі, з якої я вперше вийшла 1 квітня, проживши більше місяця з кількома колегами та хворими у підвалі своїє лікарні.
Моя вагітна сестра з маленьким сином рятувалася від війни в тому самому евакуаційному потязі, фото посадки на який вразили світ у березні 2022 року. Її свекров помирала в Хоспісі під звуки вибухів та стогін сирен, хоча могла ще жити.
Я маю друга-священника, який з першого дня війни став на захист Батьківщини, деокупував село під Києвом, де знаходиться його храм, а знедавна перебуває в найгарячішій точці фронту. В нашому храмі за кожним богослужінням поминають довжелезні списки воїнів - живих і полеглих, - які цінували та цінують Україну понад життя. Ми молимось за владу, воїнів, лікарів та волонтерів, і це не просто слова, адже в кожного з нас є родичі та друзі, які зараз там.
Не втрачати надію нам допомагає Церква, яка подає нам Святі Таїнства, надихаючи нас на подальшу боротьбу за житя і свободу.
І ми всі зараз - вороги. Тому що пан Данилов заявив, що УСЯ Українська Православна Церква є "інституцією, яка воює на боці росії". Ні, це не про ієрархів, які досі не визначилися. І не про окремих неадекватів, які досі моляться на "велику расєю" та споминають гундяєва. Таких повно всюди - в СБУ, наприклад, проте на їх конфесійні уподобання не зважають. Пан Данилов не вважає за потрібне відокремити зерно від плевел, він спрощує собі задачу, ставлячи хрест на всій Церкві. Безглуздий вчинок - адже несіння Хреста - це сенс життя кожного християнина.
Завтра на Літургії у вісх наших храмах, як завжди, на Великому Вході та на Єктеніях будут лунати молитви за наших захисників - і в цьому нас також звинувачують.
Завтра мільйони батьків, матерів, дітей, дружин та чоловіків молитимуться за своїх рідних, які груддю стали на захист Батьківщини, залишаючись вірними Церкві- і тепер їх у цьому звинувачують.
Завтра я вкотре на сповіді буду каятися в тому, що не стримую прокльонів та не керую своєю ненавистю до загарбників - і в цьому мене також звинувачують.
Завтра або через день, тиждень, місяць ми будемо ховатися від руських ракет, збирати гуманітарну допомогу, плести кікімори, збирати кришечки, варити плов для поранених бійців - тобто трудитися на благо Перемоги хто чим може - і в цьому нас також звинуватять.
Через деякий час в нас відберуть храми, цинічно заявивши про "добровільні переходи", змусивши нас збиратися таємно, як у роки репресій, по домівках - і в цьому нас також звинуватять.
То кому і за що ви оголосите вирок? Священнику на фронті або матері, яка поховала сина? А може, звинувачуючи нас, ви відчайдушно відтерміновуєте власний вирок?

Нині правда в заручниках, між двох вогнів.
Щодо себе - я погано молюся і взагалі, мабуть, не взірець християнського життя. Тож можливість утисків за вірність Церкві, яку я знаю з дитинства, сприймаю як шанс для себе. Шанс не потрапити до аду. Втім, готовність сповідувати віру, як і готовність воювати - справа добровільна.
З ФБ-СТОРІНКИ Tetyana Gorbatuk

🔴«Якщо Україна справді віддана правам людини, вона має дотримуватися свободи віросповідання» — американське видання The Hill.

Американська газета The Hill, що базується у Вашингтоні (округ Колумбія), один з найбільших незалежних сайтів політичних новин у США 19 жовтня 2023 року розмістила публікацію про ситуацію з порушенням прав віруючих Української Православної Церкви в Україні. «The Hill» безкоштовно розповсюджується у друкованому вигляді по всьому Вашингтону (округ Колумбія) та в усіх офісах Конгресу США.

У статті, яка була опублікована в день прийняття у першому читанні законопроекту 8371, звернули увагу на те що "цей закон не лише позбавить свободи віросповідання мільйони українців, а й підірве один із основних стовпів захисту України від російської агресії — бути на правильній стороні закону".

Також видання наголошує, що свобода віросповідання в Україні гарантована:
загальною декларацією прав людини (ст. 18);
Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст. 18);
Європейською конвенцією про права людини (ст. 9).

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує переклад статті українською повністю.

За даними Державного департаменту США, впродовж 2022 року СБУ провела 41000 розслідувань щодо колабораційної діяльності на користь росії.
Як ми знаємо з повідомлень самої Служби безпеки, за результатами перевірок представникам УПЦ винесено 68 підозр.
19 справ доведено до суду.

Зачекайте, ми нічого не плутаємо?
Тобто саме за ці 0,05% від загальної кількості розслідувань УПЦ звинувачують у «системній антиукраїнській діяльності».

0,00046341 — це той самий показник, на підставі якого кожен вірянин УПЦ має підставити голову під «справедливий» суд обуреного суспільства?

Знаєте, коли кожна говоряща голова в телевізорі переконувала нас, що ми тут в УПЦ всі фсбшники та кдбісти, суцільні колаборанти та «заморожені московські консерви», що вся структура нашої Церкви працює на росію й роками та десятиліттями підриває основи української державності, ми й дійсно соромилися протестувати на повний голос.

Бо раптом, і справді, під час обшуків СБУ щось таке знайдуть.

Але маємо дані з Доповідді Державного департаменту США про стан релігійної свободи за 2022 рік.
І там ця цифра — 41000 розслідувань.

Шановні громадяни, ми все розуміємо.

Обурення війною, обстрілами, щоденними смертями від російських куль та снарядів.

Але змушувати 9000 парафій і 1 мільйон українців відповідати за 19 судових вироків (а по деяких із них подано апеляції) — це навіть не безглуздя. І не безправ’я.
Це дикунство.

0,00046341 від загальної кількості. Менше від статистичної похибки.

Не кажучи вже про те, що навіть з-за океану видно й чутно, що «зухвале намагання зруйнувати Українську Православну Церкву й обмежити свободу віросповідання, яке зараз обговорюється в українському парламенті, підриває… претензії України на юридичну і моральну перевагу» над російською федерацією.

Цитата звідси: Колонка професора права юридичного факультету університету Пенсильванії Вільяма Берк-Уайта на сайті американського часопису «The Hill»

Повний її переклад українською на офіційному сайті УПЦ

Доповідь Державного департаменту США про стан релігійної свободи за 2022 рік