Вистава "Білосніжка і семеро гномів" за участі дітей "Рідної Школи" імені князя Лева в Народному домі
📍Львів, Польська Республіка
⏳1936
"Рідна Школа" розвивала українське шкільництво з часів умовах Габсбурзької імперії. У 1937 в її структурі налічували 768 захоронок, де перебувало майже 30 тисяч дітей. Організація охоплювала 33 початкові школи, 12 гуманітарних і дві торговельні гімназії, 11 ліцеїв. А ще - 145 драматичних гуртків, 113 хорів, 71 курс крою та шиття, курси українознавства, 10 оркестрів, 653 самостійні бібліотеки, три книгарні. Після радянської окупації у 1939 товариство припинило свою діяльність.
Фото: Ярослава Полюга
#1930s #польща #україна #львів #життя #діти #культура
📸 Залишайся з нами
📍Львів, Польська Республіка
⏳1936
"Рідна Школа" розвивала українське шкільництво з часів умовах Габсбурзької імперії. У 1937 в її структурі налічували 768 захоронок, де перебувало майже 30 тисяч дітей. Організація охоплювала 33 початкові школи, 12 гуманітарних і дві торговельні гімназії, 11 ліцеїв. А ще - 145 драматичних гуртків, 113 хорів, 71 курс крою та шиття, курси українознавства, 10 оркестрів, 653 самостійні бібліотеки, три книгарні. Після радянської окупації у 1939 товариство припинило свою діяльність.
Фото: Ярослава Полюга
#1930s #польща #україна #львів #життя #діти #культура
📸 Залишайся з нами
👍6
Представник Вермахту приймає капітуляцію від польського гарнізону міста на вулиці Гродецькій
📍 Львів, Польська республіка
⏳ 18 вересня 1939
👀 німецькі та радянські вояки у Львові
#1930s #війна #німеччина #львів #польща #україна
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, Польська республіка
⏳ 18 вересня 1939
👀 німецькі та радянські вояки у Львові
#1930s #війна #німеччина #львів #польща #україна
📸 Залишайся з нами
😢8👏3😭2
Українські націоналісти з ОУН (можливо короткочасно створена національна поліція) разом з маргінальною частиною місцевого населення знущаються з єврея, змушуючи його цілувати бюст В.І.Леніна під Оперним театром, під час єврейського погрому у місті на другий день окупації
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 1 липня 1941
Акції проти євреїв всіляко підтримували та провокували представники гестапо та Вермахту. Погром пройшов після того, як у в'язницях НКВС знайшли тіла страчених в'язнів
#1940s #львів #україна #голокост #війна #срср
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 1 липня 1941
Акції проти євреїв всіляко підтримували та провокували представники гестапо та Вермахту. Погром пройшов після того, як у в'язницях НКВС знайшли тіла страчених в'язнів
#1940s #львів #україна #голокост #війна #срср
📸 Залишайся з нами
🤯13😭3👀2🥰1
Українські націоналісти з ОУН (можливо короткочасно створена національна поліція) разом з маргінальною частиною місцевого населення знущаються з євреїв, змушуючи їх прибирати тротуар під Оперним театром, під час єврейського погрому у місті на другий день окупації
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 1 липня 1941
Акції проти євреїв всіляко підтримували та провокували представники гестапо та Вермахту. Погром пройшов після того, як у в'язницях НКВС знайшли тіла страчених в'язнів
#1940s #львів #україна #голокост #війна #срср
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 1 липня 1941
Акції проти євреїв всіляко підтримували та провокували представники гестапо та Вермахту. Погром пройшов після того, як у в'язницях НКВС знайшли тіла страчених в'язнів
#1940s #львів #україна #голокост #війна #срср
📸 Залишайся з нами
😭9🥰2🗿2😡1
#наніч
Жертви «тюрми на Лонцького» (в'язниця №1 управління НКВС по Львівській області)
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 30 червня 1941
Загалом з 22‑28 червня було розстріляно 1680 осіб. У перші дні війни відбувалися індивідуальні розстріли у спеціальній розстрільній камері, а трупи вивозили за межі міста для поховання. Відбувалися масові знищення в тюремних камерах з автоматичної зброї через віконечко для передачі їжі. Близько 700 тіл було поховано у зовнішньому дворі тюрми у трьох ровах. Також чекісти залишили трупи в камерах тюрми. Серед розстріляних в’язнів було 67,2% українців, 23,4% поляків, 7% євреїв та представники інших національностей.
#1940s #війна #срср #львів #україна
📸 Залишайся з нами
Жертви «тюрми на Лонцького» (в'язниця №1 управління НКВС по Львівській області)
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 30 червня 1941
Загалом з 22‑28 червня було розстріляно 1680 осіб. У перші дні війни відбувалися індивідуальні розстріли у спеціальній розстрільній камері, а трупи вивозили за межі міста для поховання. Відбувалися масові знищення в тюремних камерах з автоматичної зброї через віконечко для передачі їжі. Близько 700 тіл було поховано у зовнішньому дворі тюрми у трьох ровах. Також чекісти залишили трупи в камерах тюрми. Серед розстріляних в’язнів було 67,2% українців, 23,4% поляків, 7% євреїв та представники інших національностей.
#1940s #війна #срср #львів #україна
📸 Залишайся з нами
🤬19😢4🤔1🤯1
#наніч
Процедура упізнання тіл жертв «тюрми на Лонцького» (в'язниця №1 управління НКВС по Львівській області). Ч.1
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 2 липня 1941
Загалом з 22‑28 червня було розстріляно 1680 осіб. У перші дні війни відбувалися індивідуальні розстріли у спеціальній розстрільній камері, а трупи вивозили за межі міста для поховання.
#1940s #війна #срср #львів #україна
📸 Залишайся з нами
Процедура упізнання тіл жертв «тюрми на Лонцького» (в'язниця №1 управління НКВС по Львівській області). Ч.1
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 2 липня 1941
Загалом з 22‑28 червня було розстріляно 1680 осіб. У перші дні війни відбувалися індивідуальні розстріли у спеціальній розстрільній камері, а трупи вивозили за межі міста для поховання.
#1940s #війна #срср #львів #україна
📸 Залишайся з нами
😢11🤬4
#наніч
Процедура упізнання тіл жертв «тюрми на Лонцького» (в'язниця №1 управління НКВС по Львівській області). Ч.2
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 2 липня 1941
Коли місто зайняли німецькі війська, в перші дні було проведено ексгумаційні роботи, 2-3 липня львів’янам було дозволено опізнати рідних, а 4-5 липня відбувся похорон неопізнаних на Личакові. Згодом нацисти використали цю трагедію для початку антиєврейських репресій, звинувачуючи єврейську громаду в злочинах комуністів, котру вони називали «жидо-більшовицькою».
#1940s #війна #срср #львів #україна
📸 Залишайся з нами
Процедура упізнання тіл жертв «тюрми на Лонцького» (в'язниця №1 управління НКВС по Львівській області). Ч.2
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 2 липня 1941
Коли місто зайняли німецькі війська, в перші дні було проведено ексгумаційні роботи, 2-3 липня львів’янам було дозволено опізнати рідних, а 4-5 липня відбувся похорон неопізнаних на Личакові. Згодом нацисти використали цю трагедію для початку антиєврейських репресій, звинувачуючи єврейську громаду в злочинах комуністів, котру вони називали «жидо-більшовицькою».
#1940s #війна #срср #львів #україна
📸 Залишайся з нами
😢17
Уламки пам’ятника Сталінській Конституції, який стояв на проспекті Свободи, розтрощений після входу німецьких військ
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 30 червня 1941
#1940s #львів #україна #сталін #пропаганда #протест #комунізм #срср #війна #мистецтво
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ 30 червня 1941
#1940s #львів #україна #сталін #пропаганда #протест #комунізм #срср #війна #мистецтво
📸 Залишайся з нами
🔥15👍2👏1
Пам’ятник Радянської Конституції, чи пам'ятник Сталінській Конституції
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ весна 1940
Споруджений в жовтні 1939, скульптор Сергій Литвиненко, художник Михайло Дмитренко (можливо, митці адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві). Виконавцями були скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко. Пам'ятник виконувався на кераміко-скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 на вул. Мучній.
Місцем розташування обрали "острівок" на вісі Гетьманських валів, між вул. Ягеллонською та пл. Св. Духа. Тимчасовий пам'ятник, виконаний з бетону на дерев'яному каркасі, являв собою вертикальну композицію у вигляді колон, опасованих червоними прапорами. В нижній частині були розташовані фігури червоноармійця, робітника, матері з дитиною, студентки та старого гуцула з хлопчиком. Цементні фігури і написи українською, польською та на їдиш символізували дружбу народів.
#1940s #львів #україна #сталін #пропаганда #комунізм #срср #мистецтво #архітектура
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, Українська РСР, СРСР
⏳ весна 1940
Споруджений в жовтні 1939, скульптор Сергій Литвиненко, художник Михайло Дмитренко (можливо, митці адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві). Виконавцями були скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко. Пам'ятник виконувався на кераміко-скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 на вул. Мучній.
Місцем розташування обрали "острівок" на вісі Гетьманських валів, між вул. Ягеллонською та пл. Св. Духа. Тимчасовий пам'ятник, виконаний з бетону на дерев'яному каркасі, являв собою вертикальну композицію у вигляді колон, опасованих червоними прапорами. В нижній частині були розташовані фігури червоноармійця, робітника, матері з дитиною, студентки та старого гуцула з хлопчиком. Цементні фігури і написи українською, польською та на їдиш символізували дружбу народів.
#1940s #львів #україна #сталін #пропаганда #комунізм #срср #мистецтво #архітектура
📸 Залишайся з нами
🤮9👍1🙏1
"Оркестр смерті" в Янівському концтаборі
📍 Львів, дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх (Українська РСР, СРСР)
⏳ 1942
Оркестр складався з найкращих львівських музикантів, людей із європейським, а то й зі світовим ім'ям – єврейських в'язнів табору. Керівником призначили скрипаля, композитора Яківа Мунда. Серед оркестрантів були відомі Леон Штрікс та Юзеф Герман. Під час страт ув'язнених оркестр виконував танго, під час тортур – фокстрот, і часто грав кілька годин поспіль під вікном начальника концтабору.
У канцелярії табору працював ув'язнений Штрайсберг. З міста йому передали фотоапарат та плівку. Так з'явилася і фотографія оркестру приречених, яку вдалося винести з табору та зберегти.
Незадовго до визволення Львова під час виконання танго всі оркестранти розстріляли. Кожен оркестрант виходив у центр, клав інструмент на землю, роздягався догола, лунав постріл, людина падала мертвою
#1940s #львів #німеччина #україна #срср #геноцид #голокост #війна
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх (Українська РСР, СРСР)
⏳ 1942
Оркестр складався з найкращих львівських музикантів, людей із європейським, а то й зі світовим ім'ям – єврейських в'язнів табору. Керівником призначили скрипаля, композитора Яківа Мунда. Серед оркестрантів були відомі Леон Штрікс та Юзеф Герман. Під час страт ув'язнених оркестр виконував танго, під час тортур – фокстрот, і часто грав кілька годин поспіль під вікном начальника концтабору.
У канцелярії табору працював ув'язнений Штрайсберг. З міста йому передали фотоапарат та плівку. Так з'явилася і фотографія оркестру приречених, яку вдалося винести з табору та зберегти.
Незадовго до визволення Львова під час виконання танго всі оркестранти розстріляли. Кожен оркестрант виходив у центр, клав інструмент на землю, роздягався догола, лунав постріл, людина падала мертвою
#1940s #львів #німеччина #україна #срср #геноцид #голокост #війна
📸 Залишайся з нами
😢14👍2😭2
Перевезення євреїв на примусові роботи трамвайними вагонами
📍 Львів, дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх (Українська РСР, СРСР)
⏳ 1942
👉 Пропонуємо до прослуховування наш 🎧 випуск про юденрат та гетто Львова
👀 Танго смерті
#1940s #львів #німеччина #україна #срср #війна #геноцид #голокост #транспорт
📸 Залишайся з нами
📍 Львів, дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх (Українська РСР, СРСР)
⏳ 1942
👉 Пропонуємо до прослуховування наш 🎧 випуск про юденрат та гетто Львова
👀 Танго смерті
#1940s #львів #німеччина #україна #срср #війна #геноцид #голокост #транспорт
📸 Залишайся з нами
😢12👍3😭1
#наніч
Янівський концтабір після звільнення міста (головний вхід, колючий дріт, будівля адміністрації, ексгумація тіл жертв, речі в'язнів)
📍 Львів, Українська РСР, СРСР (дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх)
⏳ 30 червня 1944
Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska винищувальний табір, створений нацистською владою у жовтні 1941 на вул. Янівській, куди зганяли політичних в'язнів, військовополонених, а найбільше - євреїв. Після 1944 тут знаходився радянський виправно-трудовий табір, а потім - виправна колонія.
👉 Пропонуємо до прослуховування наш 🎧 випуск про юденрат та гетто Львова
👀 Танго смерті
👀Перевезення на роботи
#1940s #львів #німеччина #україна #срср #війна #геноцид #голокост
📸 Залишайся з нами
Янівський концтабір після звільнення міста (головний вхід, колючий дріт, будівля адміністрації, ексгумація тіл жертв, речі в'язнів)
📍 Львів, Українська РСР, СРСР (дистрикт Галичина, Генерал-губернаторство, Третій Рейх)
⏳ 30 червня 1944
Zwangsarbeitslager Lemberg-Janowska винищувальний табір, створений нацистською владою у жовтні 1941 на вул. Янівській, куди зганяли політичних в'язнів, військовополонених, а найбільше - євреїв. Після 1944 тут знаходився радянський виправно-трудовий табір, а потім - виправна колонія.
👉 Пропонуємо до прослуховування наш 🎧 випуск про юденрат та гетто Львова
👀 Танго смерті
👀Перевезення на роботи
#1940s #львів #німеччина #україна #срср #війна #геноцид #голокост
📸 Залишайся з нами
😭12
Вояки Вермахту переходять річку Західний Буг понтонним мостом. Напис: "До Москви 1112 км"
📍 Сокальский район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
⏳ 23 червня 1941
#1940s #війна #сокаль #львів #срср #німеччина #написи #україна
📸 Залишайся з нами
📍 Сокальский район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
⏳ 23 червня 1941
#1940s #війна #сокаль #львів #срср #німеччина #написи #україна
📸 Залишайся з нами
👍11⚡2👀2
Військовополонені РСЧА у Stalag 325 Zolkiew
📍Жовква, Крайсгауптманшафт Львів-Ланд, Дистрикт Галичина, Генеральне губернаторство, Третій Рейх (Львівська область, Українська РСР, СРСР)
⏳осінь 1941
Табір на території колишніх казарм (перед тим — польських, потім радянських). був переповнений, умови — жахливі, з браком їжі, медичної допомоги та санітарії. Відомо про високу смертність серед полонених. Багато полонених загинуло від голоду, хвороб, частину — страчено. Часто полонених використовували на примусових роботах.
#1940s #жовква #львів #україна #срср #німеччина #війна
📸 Залишайся з нами
📍Жовква, Крайсгауптманшафт Львів-Ланд, Дистрикт Галичина, Генеральне губернаторство, Третій Рейх (Львівська область, Українська РСР, СРСР)
⏳осінь 1941
Табір на території колишніх казарм (перед тим — польських, потім радянських). був переповнений, умови — жахливі, з браком їжі, медичної допомоги та санітарії. Відомо про високу смертність серед полонених. Багато полонених загинуло від голоду, хвороб, частину — страчено. Часто полонених використовували на примусових роботах.
#1940s #жовква #львів #україна #срср #німеччина #війна
📸 Залишайся з нами
😱7😢3