⚡️⚡️⚡️Хресний хід до Почаєва розділився.

Жінки та діти вирушили до почаївської гори автобусами від Тернопільської єпархії.

Вони пройшли понад 20 км серпневою спекою...і "боголюбиві" галичанські християни ніде не дали ні кружки води...усюди перешкоджаючи хресній ході.

Це все що потрібно знати про християнство ПЦУ.

Щоби зберегти здоров'я паломників автобуси відвезуть жінок і дітей до Почаївської гори.

Чоловіки провжили шлях з іконами до пресвятої Богородиці пішки.....

Бог в поміч.......

Для чого нам вороги?

Якщо наші брати українці кидають каміння в паломників хресної ходи до пресвятої Богородиці Почаївської?

Не дають води та не пропускають буси з їжею для жінок та дітей...

Для чого нам вороги, якщо "християни ПЦУ" знущаються з жінок з колясками з малими дітьми.... Нехай ці жінки загинуть, але спотворена правда ПЦУ переможе........?

О такий День Незалежності в брехні і неподобстві...

Ось таке свято, з ракетами Російської Федерації та каміннями ПЦУ...

Є ще Люди! на Вкраїні милій, де лани широкополі, і Дніпро, і кручі...

Привезли їжу християни з Хмельничинни та Буковини... нагодували паломників у хресній ході до Почаєва, які моляться за всіх нас, грішних.

Не вся Україна то є Галичина, не вся Україна то є ненависть до християнства...

Тому і зрозуміло, чому на Буковину призначає ПЦУ панотців зі Снятина та Тернополя. Щоби норма не дати ближньому кружку води - була нормою...

Але Богу дякуємо, що є ще ЛЮДИ, на Українській землі, які знають Євангеліє і люблять ближнього...

Одні гидували кружку води дати, а інші 400 літрів борщу привезли

І Україна, то не є Галичина

Саме цих людей так сильно боїться псевдодуховенство ПЦУ...

Саме проти них направили вони свою ненависть та виховують ненависть у душах людей, які довірили їм своє спасіння...

Саме ці діти і є в спотвореній їхній уяві "руський мір"...

#СлаваБогу - надважке і навіть неможливе - МОЖЛИВЕ

Хресний хід вже на підході до стін Свято-Успенської Почаївської лаври. Зараз відбудеться спільний молебен і урочиста зустріч паломників з іконами та сльозами на очах від радості.

Подолано 250 надважких кілометрів, спеку, неподобства та перешкоди гадаринських сіл Тернопільщини, переслідування депутатів від партії "Свободи" та "ЄС"...

Все це через годину стане лише історія, а в серцях залишиться радість, що з Богом і надважке і навіть неможливе - МОЖЛИВЕ!

Христос Воскрес

#дійшли
#cлово_до_тих_хто_не_злякався

ЗУСТРІЧ ХРЕСНОЇ ХОДИ У ПОЧАЇВСЬКІЙ ОБИТЕЛІ

Слово духівника Почаївської лаври, ієромонаха Гавриїла до паломників, які звершили 250 км хресний хід:

"...іноді наш хрест здається нам затяжким. Але коли ми взиваємо в молитві до Бога і з благодарєнієм приймаємо з руки Божої всі Божі благословення...то цей хрест несемо вже не ми, а вже благодать Божа трудиться за нас в наших серцях, в наших душах і в наших немощних тілах.

І цей путь ви пройшли. Благодать Божа потрудилася в ваших слабких немощних тілах, укріпила вашу волю, дала вам мужність, щоби добратися сюди. До цієї святої гори, і разом з нами зустріти свято Успіння Пресвятої Богородиці..."

#радість

Ще кадри радості...
Багатотисячний хресний хід входить до Свято-Успенської Почаївської лаври

Молитва 7000 паломників

І на завершення цього насиченого дня з інформацією про хресний хід, спільна молитва 7000 паломників разом з  Сергієм, митрополитом Тернопільським перед вратами Святої Почаївської обителі.

Молитва соборна, на колінах перед образом пресвятої Богородиці...з надією та довірою.

Ця молитва дуже контрастує з тим, як зараз модно закреслювати слово Бог на білбордах по всій Україні.

Хресний хід вже давно дійшов до лаври, а ворогів Православ'я до сих пір розпирає від ненависті до нього...

сьогодні ще розповімо...

Хочемо нагадати, що традиційний хресний хід до Почаєвської лаври проходить ЩОРІЧНО і був започаткований ще у 1832 році. Під час нього паломники за сім днів долають понад 250 кілометрів.

Нас бажають позбавити всього, того що започаткували наші благочестиві предки, бажають позбавити богослужбової мови, святинь, доброчесних традицій та взагалі Віри...

Щоби ми були наче перекоти-поле...куди подув вітер, туди і котимося, забуваючі про те де Бог і як молитися Богу...

Митрополит Мелетій прийняв участь у засіданні обласної ради церков та релігійних організацій при Чернівецькій ОВА

25 серпня митрополит Чернівецький і Буковинський Мелетій прийняв участь у черговому засіданні обласної ради церков та релігійних організацій при Чернівецькій ОВА (Чернівецька обласна військова адміністрація).

На засіданні були присутні: голова Чернівецької ОВА Руслан Запарнюк, представники структурних підрозділів ЧОВА, представники ДСНС та правоохоронних органів.

Під час засідання обговорювали питання дотримання заходів правового режиму воєнного стану, доставку гуманітарної допомоги з Європи, проблеми з якими стикаються релігійні організації під час опалювального сезону та інші.

Також йшлося про заходи щодо недопущення інфікування прихожан церков та релігійних організацій короновірусною інфекцією.

Закликаємо всіх молитися за мир у нашій Державі та перемогу України і не піддаватись на такого роду провокації та не шукати ворогів, де їх немає.

Початок тут ☝️

*так на Буковині після вручення томосу та «об'єднавчого собору» ніякого об'єднання прихильників розколу не відбулося, а виникло, аж цілих 4 єпархії, з 4 правлячими архієреями, єпархіальними управліннями, і своїм баченням спасіння людини, які між собою ще ворогують на сторінках соціальних мереж.

Єпархії накладаються одна на одну, як бутерброд, повторюючи кордони Чернівецької області.

За три роки, після отримання томосу визначити між собою, хто з них головний та прийти до порозуміння так і не змогли, тому різних течій розколу, з часом, стає все тільки більше...

- Чернівецька єпархія ПЦУ
- Чернівецько-Кіцманськая єпархія ПЦУ
- Чернівецько-Хотинська єпархія ПЦУ
- Чернівецько-Буковинська єпархія Київського Патріархату

#возлюбив

Господь так возлюбив свою матір, Пресвяту Богородицю, що Сам зійшов у славі небесній в оточенні ангелів забрати Богородицю у Царство Небесне...

А як ми возлюбили матір свою - Церкву, в якій народилися християнами?

Відвідуєм її, дбаєм про неї, прославляємо серед людей?

Чи соромимося, гидуємо, проклинаємо та бува і руку на неї підіймаємо...

А матір чекає, плаче і вірить, що отямиться чадо та навернеться від примарних оман сьогодення...