Forwarded from Українська Православна Церква
Фото зібрання єпископів, священиків, монахів та мирян Української Православної Церкви.
Більше фото: https://bit.ly/3LQrC5B
Більше фото: https://bit.ly/3LQrC5B
Перший Козацький
Photo
"НА ГАЛИЧИНЕ, ГДЕ ИСПОВЕДУЮТСЯ #ЕВРОПЕЙСКИЕ_ПРИНЦИПЫ БЫТИЯ, #ПРЕСЛЕДУЮТ ЗА РЕЛИГИЮ, ЗАКРЫВАЮТ И #СЖИГАЮТ ЦЕРКВИ ", – ЛЬВОВСКИЙ МИТРОПОЛИТ #УПЦ
Молчаливое согласие руководства Львовской области, а иногда и #участие должностных лиц и органов в нарушении прав религиозных общин Украинской Православной Церкви влечет реальную угрозу жизням и здоровью священников и верующих. Об этом митрополит Львовский и Галицкий #Филарет написал в обращении к главе областной военной госадминистрации, начальнику Главка Нацполиции области и главе местной СБУ.
«Во время войны очень важно иметь единство в борьбе против агрессора… Поэтому обращаемся к руководству Львовской области принять все необходимые меры по защите прав верующих, священнослужителей и религиозных общин Львовской епархии УПЦ, и прекратить разжигание религиозной розни».
Митрополит обратил внимание, что в некоторых районах области права верующих, священнослужителей и общин УПЦ нарушают при участии должностных лиц и органов местного самоуправления, которые выходят за рамки своих полномочий и принимают незаконные решения о #запрете деятельности Церкви.
В обращении владыка привел примеры захватов храмов, вопиющих нападений на верующих и духовенство и прямых угроз с оружием в руках прихожанам и Церкви.
«К сожалению, на территории Галичины, где исповедуются европейские принципы бытия общества, происходит #преследование по религиозному признаку, без каких-либо законных оснований #запрещают людям молиться, забирают, закрывают или сжигают #церкви», - констатировал архиерей.
Он обратил внимание, что случаи преследования духовенства и мирян УПЦ являются #уголовным_преступлением, поэтому призвал власти и правоохранителей защитить права верующих епархии и прекратить разжигание межрелигиозной розни.
Полный текст обращения здесь: http://upc.lviv.ua/publikatsiji/1983-zvernennya-z-privodu-porushennya-prav-viruyuchikh-svyashchennosluzhiteliv-ta-religijnikh-gromad-lvivskoji-eparkhiji-upts
Молчаливое согласие руководства Львовской области, а иногда и #участие должностных лиц и органов в нарушении прав религиозных общин Украинской Православной Церкви влечет реальную угрозу жизням и здоровью священников и верующих. Об этом митрополит Львовский и Галицкий #Филарет написал в обращении к главе областной военной госадминистрации, начальнику Главка Нацполиции области и главе местной СБУ.
«Во время войны очень важно иметь единство в борьбе против агрессора… Поэтому обращаемся к руководству Львовской области принять все необходимые меры по защите прав верующих, священнослужителей и религиозных общин Львовской епархии УПЦ, и прекратить разжигание религиозной розни».
Митрополит обратил внимание, что в некоторых районах области права верующих, священнослужителей и общин УПЦ нарушают при участии должностных лиц и органов местного самоуправления, которые выходят за рамки своих полномочий и принимают незаконные решения о #запрете деятельности Церкви.
В обращении владыка привел примеры захватов храмов, вопиющих нападений на верующих и духовенство и прямых угроз с оружием в руках прихожанам и Церкви.
«К сожалению, на территории Галичины, где исповедуются европейские принципы бытия общества, происходит #преследование по религиозному признаку, без каких-либо законных оснований #запрещают людям молиться, забирают, закрывают или сжигают #церкви», - констатировал архиерей.
Он обратил внимание, что случаи преследования духовенства и мирян УПЦ являются #уголовным_преступлением, поэтому призвал власти и правоохранителей защитить права верующих епархии и прекратить разжигание межрелигиозной розни.
Полный текст обращения здесь: http://upc.lviv.ua/publikatsiji/1983-zvernennya-z-privodu-porushennya-prav-viruyuchikh-svyashchennosluzhiteliv-ta-religijnikh-gromad-lvivskoji-eparkhiji-upts
Перший Козацький
Photo
⚡️СОБОР УПЦ ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ, ЗГІДНО ЯКИХ ЦЕРКВА БУДЕ ЖИТИ ДАЛІ
27 травня відбувся Архієрейський Собор Української Православної Церкви, який розглянув питання церковного життя на нашій землі, які виникли в наслідок вторгнення військ Російської Федерації до України.
🔘Собор засудив війну, як порушення Божої заповіді «Не вбивай».
🔘Собор звернувся до урядів України та РФ з проханням продовжувати переговорний процес та пошуки миру.
🔘Ієрархи висловили незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Руси Кирила з приводу війни.
🔘Собор ухвалив необхідні доповнення та зміни до статуту УПЦ, які свідчать про повну самостійність і незалежність нашої Церкви.
🔘Ієрархи розглянули можливість початку самостійного мироваріння в Україні.
🔘На період воєнного часу, єпархіальним архієреям надається право самостійно вирішувати всі питання, які виникають на їхній території.
🔘Церква буде розпочинати більш активну місію за кордоном, щоби опікуватися вірянами УПЦ, які були вимушені покинути територію країни.
🔘Було висунуто декілька вимог, за якими може розпочатися діалог між канонічною Церквою та ПЦУ, з ціллю майбутнього подолання розколу.
«За результатами роботи, Собор ухвалив таке:
1. Собор засуджує війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай!» (Вих.20:13) і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні.
2. Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття.
3. Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
4. Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.
5. Собор затверджує постанови Соборів єпископів Української Православної Церкви та рішення Священних Синодів Української Православної Церкви, засідання яких відбулись у період після останнього Собору Української Православної Церкви (8 липня 2011 року). Собор схвалює діяльність Управління справами та Синодальних установ Української Православної Церкви.
6. Собор мав міркування про відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві.
7. На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля Української Православної Церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля.
8. Останнім часом перед нашою Церквою особливо гостро постав новий пастирський виклик. За три місяці війни за кордон були вимушені виїхати більше ніж 6 мільйонів громадян України. Головним чином, це українці з південних, східних і центральних областей України. Значна частина з них є вірними Української Православної Церкви. Тому до Київської Митрополії Української Православної Церкви надходять звернення з різних країн з проханнями відкрити українські православні парафії. Очевидно, що багато наших співвітчизників повернеться на Батьківщину, але немало й залишиться на постійне проживання за кордоном. У зв’язку з цим, Собор висловлює глибоке переконання, що Українська Православна Церква не може залишати своїх вірних без духовної опіки, має перебувати поряд з ними в їхніх випробуваннях і організовувати церковні громади в діаспорі. Необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.
27 травня відбувся Архієрейський Собор Української Православної Церкви, який розглянув питання церковного життя на нашій землі, які виникли в наслідок вторгнення військ Російської Федерації до України.
🔘Собор засудив війну, як порушення Божої заповіді «Не вбивай».
🔘Собор звернувся до урядів України та РФ з проханням продовжувати переговорний процес та пошуки миру.
🔘Ієрархи висловили незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Руси Кирила з приводу війни.
🔘Собор ухвалив необхідні доповнення та зміни до статуту УПЦ, які свідчать про повну самостійність і незалежність нашої Церкви.
🔘Ієрархи розглянули можливість початку самостійного мироваріння в Україні.
🔘На період воєнного часу, єпархіальним архієреям надається право самостійно вирішувати всі питання, які виникають на їхній території.
🔘Церква буде розпочинати більш активну місію за кордоном, щоби опікуватися вірянами УПЦ, які були вимушені покинути територію країни.
🔘Було висунуто декілька вимог, за якими може розпочатися діалог між канонічною Церквою та ПЦУ, з ціллю майбутнього подолання розколу.
«За результатами роботи, Собор ухвалив таке:
1. Собор засуджує війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай!» (Вих.20:13) і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні.
2. Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття.
3. Виражаємо незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
4. Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.
5. Собор затверджує постанови Соборів єпископів Української Православної Церкви та рішення Священних Синодів Української Православної Церкви, засідання яких відбулись у період після останнього Собору Української Православної Церкви (8 липня 2011 року). Собор схвалює діяльність Управління справами та Синодальних установ Української Православної Церкви.
6. Собор мав міркування про відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві.
7. На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, Собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля Української Православної Церкви, з подальшим, при відновленні можливості, інформуванням священноначалля.
8. Останнім часом перед нашою Церквою особливо гостро постав новий пастирський виклик. За три місяці війни за кордон були вимушені виїхати більше ніж 6 мільйонів громадян України. Головним чином, це українці з південних, східних і центральних областей України. Значна частина з них є вірними Української Православної Церкви. Тому до Київської Митрополії Української Православної Церкви надходять звернення з різних країн з проханнями відкрити українські православні парафії. Очевидно, що багато наших співвітчизників повернеться на Батьківщину, але немало й залишиться на постійне проживання за кордоном. У зв’язку з цим, Собор висловлює глибоке переконання, що Українська Православна Церква не може залишати своїх вірних без духовної опіки, має перебувати поряд з ними в їхніх випробуваннях і організовувати церковні громади в діаспорі. Необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.
Перший Козацький
Photo
9. Усвідомлюючи особливу відповідальність перед Богом, Собор висловлює глибокий жаль у зв’язку з відсутністю єдності в українському Православ’ї. Існування розколу Собор сприймає як глибоку болючу рану на церковному тілі. Особливо прикро від того, що останні дії Константинопольського Патріарха в Україні, наслідком яких стало утворення «Православної Церкви України», лише поглибили непорозуміння та привели до фізичного протистояння. Але навіть у таких кризових обставинах Собор не втрачає сподівання на відновлення діалогу. Для того, щоб діалог відбувся, представникам ПЦУ необхідно:
* припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української Православної Церкви.
* усвідомити, що їхній канонічний статус, як він зафіксований у «Статуті Православної Церкви України», є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені Статутом про управління Української Православної Церкви.
* вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української Православної Церкви, як і для більшості Помісних Православних Церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів.
Собор виражає глибоке переконання, що запорукою успіху діалогу має стати не тільки бажання до відновлення церковної єдності, але й щире прагнення вибудовувати своє життя на засадах християнської совісті та моральної чистоти.
10. Підбиваючи підсумки проведеної роботи, Собор підносить подячну молитву Господу Милосердному за можливість братнього спілкування і висловлює надію на припинення війни та примирення ворогуючих. За словами святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, нехай зі всіма нами, особливо братами і сестрами у Христі Воскреслому, будуть «благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа Іісуса Христа, Сина Отчого, в істині і любові» (2 Ін. 1:3).»
* припинити силові захоплення храмів та примусові переводи парафій Української Православної Церкви.
* усвідомити, що їхній канонічний статус, як він зафіксований у «Статуті Православної Церкви України», є фактично неавтокефальним і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені Статутом про управління Української Православної Церкви.
* вирішити питання канонічності ієрархії ПЦУ, адже для Української Православної Церкви, як і для більшості Помісних Православних Церков, є цілком очевидним, що для визнання канонічності ієрархії ПЦУ необхідне відновлення апостольської спадкоємності її єпископів.
Собор виражає глибоке переконання, що запорукою успіху діалогу має стати не тільки бажання до відновлення церковної єдності, але й щире прагнення вибудовувати своє життя на засадах християнської совісті та моральної чистоти.
10. Підбиваючи підсумки проведеної роботи, Собор підносить подячну молитву Господу Милосердному за можливість братнього спілкування і висловлює надію на припинення війни та примирення ворогуючих. За словами святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, нехай зі всіма нами, особливо братами і сестрами у Христі Воскреслому, будуть «благодать, милість і мир від Бога Отця і від Господа Іісуса Христа, Сина Отчого, в істині і любові» (2 Ін. 1:3).»
КАЖУТЬ, СИВОЧОЛИЙ ПЕТЬМАН ПІД СЛІДСТВОМ НАМАГАВСЯ ВИЇХАТИ ЗА КОРДОН. А ЙОМУ Ж ПРОПОНУВАЛИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ 🤣 #НА_РОСТОВ
Перший Козацький
Video
ВІДНИНІ #УПЦ ПОВНІСТЮ НЕЗАЛЕЖНА! #ПОМІСНИЙ_СОБОР І ВРАЖЕННЯ ТЕТЯНИ ЦАРУК, "#МИРЯНИ"
"Дорогі брати і сестри, віряни УПЦ, вітаю Вас із сьогоднішнім днем! Вітаю всю повноту Церковну, тому що вдалося надзвичайно важливе рішення. Відбулася надзвичайно важлива подія — Собор", — звернулася керівник регіонального представництва руху "Миряни" у Рівненській єпархії Тетяна Царук.
"Хочу попросити Вас молитв за нашого Блаженнійшого, за наш Синод, за нашу Українську Православну Церкву.
Час дуже складний для прийняття таких вагомих і конкретних рішень.
Самостійність і незалежність УПЦ, ухвала про мироваріння, відкриття наших парафій за межами України — це надзвичайно важливо.
Особливая повага до Блаженнійшого, що, навіть у такий складний час, ми проголосували за пункт, коли єпископи у єпархіях, у яких зараз ведуться бойові дії, можуть самостійно приймати рішення. Це надзвичайна довіра і надзвичайна любов до пастви, до всього українського народу.
І розумієте, зараз дуже важко говорити про щось таке, що об’єднує Схід і Захід, Північ і Південь, окрім болю, болю війни.
Слава Богу, що у сьогоднішній день ми маємо радість цю. Надію на те, що наш православних дух зможе побороти будь-яке зло.
Стверджую, #Українська_Православна_Церква, віднині, самостійна і незалежна!"
"Дорогі брати і сестри, віряни УПЦ, вітаю Вас із сьогоднішнім днем! Вітаю всю повноту Церковну, тому що вдалося надзвичайно важливе рішення. Відбулася надзвичайно важлива подія — Собор", — звернулася керівник регіонального представництва руху "Миряни" у Рівненській єпархії Тетяна Царук.
"Хочу попросити Вас молитв за нашого Блаженнійшого, за наш Синод, за нашу Українську Православну Церкву.
Час дуже складний для прийняття таких вагомих і конкретних рішень.
Самостійність і незалежність УПЦ, ухвала про мироваріння, відкриття наших парафій за межами України — це надзвичайно важливо.
Особливая повага до Блаженнійшого, що, навіть у такий складний час, ми проголосували за пункт, коли єпископи у єпархіях, у яких зараз ведуться бойові дії, можуть самостійно приймати рішення. Це надзвичайна довіра і надзвичайна любов до пастви, до всього українського народу.
І розумієте, зараз дуже важко говорити про щось таке, що об’єднує Схід і Захід, Північ і Південь, окрім болю, болю війни.
Слава Богу, що у сьогоднішній день ми маємо радість цю. Надію на те, що наш православних дух зможе побороти будь-яке зло.
Стверджую, #Українська_Православна_Церква, віднині, самостійна і незалежна!"