Представники ПЦУ пропонують якимось «громадянам (парафіянам) села» розпочати процес організації зборів.

В статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» прямо говориться, що організаторами подібних зборів можуть бути лише представники релігійної громади храму.
Хто такі «парафіяни села»? Люди, які поклоняються селу чи моляться сільраді?

В самому тексті декілька разів використовується цей антиправовий термін. Очевидно, що «парафіяни села» не мають жодного відношення до парафіян храму.
Представники ПЦУ навмисно вводять людей в оману, щоб забезпечити провокацію та рейдерське захоплення святинь.
Більше того, структура Епіфанія закликає ставити «кремезних чоловіків» на вході, щоб допускати на збори тільки «парафіян села». І не допустити справжню релігійну громаду, яка єдина має право розпоряджатися своїм майном.

Окремим пунктом є те, що в ПЦУ пропонують оголосити збори сільському голові. Це протирічить як ст. 35 Конституції України, Закону про свободу совісті, так і статуту релігійної громади, за яким скликати збори релігійної громади може лише її очільник.

Закарпатське ПЦУ фактично розписалося у багаточисельних закликах до порушення закону. І ця стаття фіксується як беззаперечний доказ.

Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!

"ВІНЕЦЬ СПОВІДНИКІВ - ЗА ЛЮБОВ ДО ХРАМУ БОЖОГО І СВОЄЇ ЦЕРКВИ". МИТР. ФЕОДОСІЙ

"Вже другу неділю ми молимось не в своєму соборі. Ми молимось по храмам Черкас, оскільки собор наш захоплено і окуповано. Дорогі друзі, сьогодні я хочу сердечно подякувати кожному, хто захищав собор. З нашим улюбленим храмом пов'язано 20 років молитов, радостей, скорбот. Скорбот, які ми несли до собору і там преподобномученик Макарій ділив їх і робив їх меншими. А радості у соборі ставали більшими.

Велика парафія собору, декілька тисяч людей зараз знаходяться в розсіянні, ходять в інші храми. Собор захоплено чужинцями, які не мають відношення до його будівництва, його духовного життя. Люди, які останні заходили в собор кажуть, що неначе чорна хмара нависла всередині. Пішла з собору Божа благодать! А мощі преподобномученика Макарія там, як у полоні...

"І повернеться в собор благодать Божа лише з новим освяченням... Я пропоную всім, в кого є на це сили, кожного дня читати молитву архістратигу Михаїлу і добавляти своїми словами «Святий архистратиже Божий Михаїле, зі всіма Небесними силами, поверни собор віруючим людям!» І не тільки читайте вдома, але й коли проходите повз собор або здалека бачите його хрести чи куполи. І собор повернеться, а нам потрібно це пережити.

Дякую ще раз усім черкащанам, особливо хто був на захисті собору. Нехай Господь воздасть вам у цьому житті за вірність Церкві, а особливо у житті вічному, дасть спасіння і вінець сповідників - за любов до храму Божого і своєї Церкви".

#Проповідь митрополита Феодосія 03.11.2024

Єпархії Української Православної Церкви на окупованих територіях залишаються нашими єпархіями і рішень про зміну правлячих єпископів Синод УПЦ не приймав. Але такі рішення в окупованих єпархіях прийняла РПЦ вже тричі. Владика Віктор в ефірі телемарафону нагадав усім, що саме керівництво УПЦ у перші години вторгнення Росії засудило її агресію, хоча інші в той час мовчали і вичікували.

Митрополит Іларіон і православний Донбас - це синоніми. 28 років він був очільником Донецької єпархії УПЦ. Коли вл. Іларіон розпочинав служіння у м. Донецьку було трохи більше 10 храмів, а зараз їх більше сотні... Вплинути на рішення Синоду РПЦ фактично мало реально, але 33 архієреї УПЦ висловили свою думку з цього приводу. Можливо, свого часу це буде мати вплив при прийнятті інших самочинних рішень.

🕊️ВІТАЄМО НАШОГО ПРЕДСТОЯТЕЛЯ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ❗

Сьогодні, 5 листопада 2024, у Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія ювілей: йому виповнюється 80 років. Молимо Бога за його здоров'я і ще багато років служіння.

Пишіть у коментарях свої вітальні побажання❗

ДОБІРКА ДУХОВНИХ НАСТАНОВ, виголошених Його Блаженством Митрополитом Онуфрієм у проповідях.

🕊Про щоденну молитву.
Візьми молитовник і стань на молитву на дві-три хвилини. Немає часу, прочитай три-чотири вірші з Євангелія й стільки ж віршів з Псалтиря. Це займе дві-три хвилини. Ці хвилини в житті нічого не значать. Але якщо ти потроху будеш живити себе словом Божим, воно буде живити нашу душу, буде просвіщати і очищати її.
Однією з сильних молитов є Іісусова: «Господи Іісусе Христе Сину Божий, помилуй мене грішного!». Блаженний той, хто має дар невпинної молитви — вона не допускає ніякого ворога до такої людини.

🕊Про цілющу силу покаяння.
Ми не повинні, принісши покаяння, думати, що ось ми відразу наповнимося благодаті, радості й будемо веселитися. Це трапляється тоді, коли гояться наші духовні рани. А рана, коли на неї накладуть пластир, ще може боліти. Мусить пройти час, щоб вона зажила, а хворе місце стало повністю здоровим.
Не соромтеся каятися, соромтеся грішити.

🕊Про Причастя.
Як жінка, коли місить тісто, щоб воно закисло, кладе туди трохи дріжджів, так і людина, її плоть і природа, приймає «закваску» — маленьку частинку Тіла і Крові Христового, які заквашують нашу природу і роблять здатними увійти у вічність.

🕊Про головне завдання земного життя.
Гріховність людини визначається не її власним баченням, і не тим, що про неї думають інші, а тим моральним станом, в якому вона перебуває. Цей стан бачить в кожній людині тільки Бог. Завданням кожного із нас під час свого земного життя якраз є – пізнання себе, очищення серця, щоб побачити і себе, і інших такими, якими нас задумав Господь.

🕊Як долати труднощі і скорботи.
Один наповнений байдужістю, боягузтвом, малодушністю, а інший — мужністю, терпінням, бажанням робити добро. Це все проявляється в нас під час скорбот, випробувань, хвороб. У цей час ті люди, які досягли певного духовного рівня, не озлобляються, не втрачають свій людський вигляд. Може бути, їх з усіх сторін утискають, паплюжать — але вони зберігають у собі той образ, згідно з яким їх створив Господь і не псують його. А якщо людина не досягла належного духовного рівня, не має в собі благодаті, вона навіть від маленької скорботи падає, стає малодушною, сумує, нарікає. Випробування у кожної людини є, немає такої людини, яка би гладко, як по воді під час штилю, пройшла по шляху свого земного життя. Житейське море постійно хвилюється. Хвилі бувають меншими, бувають більшими. І ми повинні жити так, щоб ці хвилі нас не поглинули, не накрили, не потопили.

🕊Про добро і зло.
У кожної людини є поле битви — це його душа, його серце. І на цьому полі завжди зустрічається добро зі злом. Добро існує у вигляді благодаті Божої, а зло — у вигляді пристрастей, пороків, немочі.
Людина, яка живе з Богом, отримує силу перемогти будь-яке зло. Без Бога зло перемагає нас.

🕊️Як навчитися смирення
Нехай Господь допомагає нам, дорогі браття і сестри, щоб ми у своєму житті вчилися смирятися, щоб ми вчилися один одному «вмивати ноги». Це важко робити, особливо спочатку. Але тут присутній більше психологічний бар’єр. Коли людина починає смирятися, поводитися природно, просто, то вона знаходить у цьому мир. І це виявляється робити зовсім не важко. Бо де смирення, там Божа благодать.

🕊️Про марнославство
Якщо хтось щось зробить доброго, після чого прийдуть до нього люди чи власні помисли розпочнуть його хвалити, то він повинен згадати єрусалимського осла. Одяг покладали під ноги не Господу, а віслюкові. Але осел цю честь не прийняв для себе — він не стрибав, не кричав від марнославства, а покірливо виконував свій обов’язок. Так і ми, звершуючи якусь добру справу, повинні згадати, що ми є знаряддям Господа. Тому, якщо ми будемо підноситися цим і привласнювати собі Боже, то будемо гіршими від єрусалимського осла, який зміг розібратися, що йому належить, а що ні.

🕊️Про святість
В які б часи та умови людина не жила, та якщо вона бажає, може стати святою.

Більше на сайті Українська Православна Церква