Дно уничтоженного Каховского водохранилища уже обнажило немало древностей.

Вот одна из них. Старинный, на вид медный или бронзовый нательный крест.

Наши предки рождались и умирали во Христовой вере.

Веками и веками. Их костями усеяна эта земля, их кровью политы наши плодородные нивы.

Трагедия, что потомки этих предков сегодня убивают друг друга.

За что Господь наказывает и нас, и их, пришедших "делить заново" наследство наших отцов с оружием в руках?

У нас нет ответа, есть только долг верить в Его промысел, защищать своих людей и свою землю и оставаться христианами – и к ближним, и к противнику.

Всё это закончится. Непримиримые сегодня враги примирятся. Будут торговать и рассказывать друг другу анекдоты. Жму руку, обнимаю. Остатки оружия будут ржаветь в земле рядом с костями пропавших без вести воинов.
А Вера и Церковь пребудут. Вечно живыми.

Зная это, глядя на этот крестик, который старше нас всех, гораздо легче не сойти с ума.

Спаси, Господи, люди твоя!

Братія Києво-Печерської Лаври звершує хресний хід в день пам’яті священномученика Володимира митрополита Київського. Єпископа Церкви, якого жорстоко вбили більшовитські матроси неподалік від обителі.

⚠️Прямо під час молитви поліція запустила вже новітніх богоборців з числа антицерковних активістів.
Правоохоронці відмовляються виводити провокаторів.

#Лавра #УПЦ

#ДУМКА. ЛИСТ З «ВИМОГАМИ ЄЛЕНЬСЬКОГО» ДО «ПРЕДСТАВНИКІВ УПЦ». ВИПАДОК, КОЛИ Є ПИТАННЯ ДО НАШОЇ СТОРОНИ

Отож, усі зацікавлені вже знають про те, що відомство Єленського оприлюднило лист до двох впливових єпископів УПЦ про те, цитуємо, «які дії з боку Української Православної Церкви недвозначно засвідчили б про її вихід зі складу Російської Православної Церкви, котра є активним учасником російської військової агресії проти України».

Лист був надісланий після зустрічі духовенства УПЦ з Єленським, нібито на їх прохання, не був призначений для публікації і був складовою непублічних переговорів між УПЦ та державою в особі ДЕСС. Віддаємо належне, створений лист так, аби мати змогу бути опублікованим, він не є конфіденційним. За словами очільника ДЕСС, мотив публікації – занадто довге мовчання з боку Церкви у відповідь на лист. Строк відповіді буцім-то сплив 2 тижні тому.

Ми хочемо поділитися особистими думками з приводу цієї ситуації. 👇

Лист виявився правдивим, як і зустріч. Вони відбулися на початку червня. І після публікації на нього відповів голова Інформаційного відділу УПЦ владика Климент, учасник тої зустрічі. Обставини, які виклав у своїй відповіді митрополит Климент, помітно доповнюють картину, яка могла б скластися у читачів сайту ДЕСС. Бо з нього виходить, ніби ці відповіді у листі і були головною метою зустрічі. А це не так.

Зараз ми не будемо аналізувати ані риторику, тези і пропозиції ДЕСС, ані розбіжності у трактуваннях події. Хіба що звернемо увагу на оце демонстративне «МП» в заголовках від ДЕСС, це відразу задає «приємний переговорний фон».

Отож, ми зараз про інше. Припустимо, мета зустрічі була дещо іншою (хоча пов’язаною). Нехай сторона не згодна з тими чи іншими пунктами пропозицій-вимог. Гаразд.

Але чому б не відповісти на цей лист?

Ви знаєте наше ставлення до Єленського і державної політики стосовно УПЦ. Але інтереси Церкви і суспільної злагоди важливіші. Тому дипломатія – це вихід.

Якщо це був крок дипломатії і м’яч опинився на нашому боці, тим більше на наше прохання, чому б не зробити наступний крок? Не відповісти якось так, аби хоча б просто продемонструвати зацікавленість у мирному діалозі. І серйозність намірів та позицій. Висунити свої умови.

На то вона і дипломатія. Відповідь не вимагає від Церкви відразу на все погодитися, чи все відкинути, чи взагалі дати конкретні позиції по кожному пункту. Ні. Але вона створює простір для діалогу. Який, нам здається, може бути кращим виходом, ніж пряма конфронтація «без правил», як у неділю в Красилові чи у Білогородці. Так, зло чинимо не ми, а проти нас. Але давайте просто спробуємо поговорити, використаємо шанс.

Далі дії могли бути дуже різними, цей лист міг би бути приводом для широкої внутрішньоцерковної та суспільної дискусії. Де ми могли б не тільки напрацювати соборну відповідь, але й краще узнати власну Церкву, консолідувати її. Хай і не без суперечок. А вони були б. І ще будуть.

Але вийшло як вийшло. Ми не маємо права критикувати саме такий сценарій поведінки у Митрополії, адже ми не знаємо, якими за тональністю були ці зустрічі. Нагадаємо, це зустрічі з тими, хто вже зробив багато зла Церкві та її людям. Можливо, Єленський поводив себе так, що відповідати йому взагалі не хотілося. Одна справа – коректний лист на офіційному сайти, інша – атмосфера на зустрічі з «МП», як пише ДЕСС. Ми не знаємо, як все це відбувалося. Втім, Єленський не схожий на істерика. А може Церкві просто не вистачило часу, аби відповісти. І процес підготовки відповіді триває. Ми не знаємо.

Але сподіваємося, що Церква буде користуватися такими можливостями для діалогу та дискусії надалі. Не можна залишати ініціативу недружнім силам. А спробувати недружність перетворити на конструктив – варто.

Прийміть за скромну думку купки мирян. І пишіть в коментарях, зо думаєте самі.

⚡СУДДЯ ПЕРЕШКОДЖАЄ АПЕЛЯЦІЇ НАМІСНИКА ЛАВРИ МИТРОПОЛИТА ПАВЛА

Про це повідомив адвокат монастиря та намісника прот. Микита Чекман:
"❗️Сьогодні, 27.06.2023 року, у Київському апеляційному суді мали розглядатися апеляційні скарги захисників Намісника Києво-Печерської Лаври на Ухвалу Солом’янського районного суду м. Києва, якою продовжено запобіжний захід Лебідю Петру Дмитровичу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Повідомляємо, що вкотре судове засідання було відкладено, оскільки не надійшли матеріали справи, витребувані Київським апеляційним судом.

Наголошуємо, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із основних засад судочинства, водночас як суддя Солом’янського районного суду м. Києва Криворот О.О., так і працівники канцелярії всіляко намагаються перешкодити реалізації такого права.

На даний час захисники Митрополита Павла прямують до Солом’янського районного суду м. Києва дізнатися, з якої причини запит Київського апеляційного суду не був виконаний.

Маємо надію, що після цього будуть передані матеріали судової справи для забезпечення права на апеляційний перегляд справи та ухвалення справедливого рішення відповідно до принципу верховенства права".

Про те, що вигуки «Ганьба!» адресувались саме ревізійній комісії, яка мала незаконно інвентаризувати майно парафії, розповіла Суспільному голова зборів парафіяльної ради церкви Наталія Свистун, комісію тоді супроводжували військові:
https://yangx.top/suspilnekhmelnytskyi/10685

І от, увечері того дня своє слово сказала міський голова Красилова Ніла Островська. На власній сторінці у Фейсбук дала коментар, де чітко зазначає, що:
1. Загиблому Воїну ніхто «Ганьба» не кричав.
2. В п’ятницю ввечері біля Храму дійсно прихильники Української православної церкви МП кричали «Ганьба» прихильникам Православної церкви України, серед яких дійсно були військові, які прийшли помолитись у Храм, який вже, згідно чинного законодавства, належить Православній церкві України.
3. Прихильники УПЦ МП кричали «Ми не хочем ПЦУ», але всім чомусь чується ЗСУ.
4. Прошу всіх зберігати повагу один до одного і з честю пройти це складне випробування.
https://www.facebook.com/100008514069416/posts/pfbid0sDUsmF1fReYoUVMMcy31Tn2jPERkZVz7S9HfQZDhuc91wnW4MUH6oeSgZ2GHz3Vcl/?

Це пише мер міста, офіційна особа, яку важко звинуватити у симпатіях до УПЦ. Адже у тому самому пості ми можемо прочитати її позиції про те, що:

- Переважна більшість красилівчан за перехід до Православної церкви України, і я неодноразово просила про це Благочинного Української православної Церкви МП.
- МИ БУДЕМО ДІЯТИ ВИКЛЮЧНО В МЕЖАХ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА, цивілізовано і без насилля - не пускають добровільно, Парафіяльною Радою готується звернення до суду про примусове звільнення приміщення Храму.
- В незалежній Україні повинна бути незалежна церква, і це ніяк не повʼязано із зміною віри, міняється лише юридична приналежність.

Нам, вірянам УПЦ, подобаються далеко не всі ці слова, правда? Мер Островська просуває ПЦУ. Але одночасно вона зупинила розповсюдження брехні, вигідної ПЦУ, і спростувала її. Цей вчинок викликає повагу.

Як і слова про відданість дотриманню законодавства. Як і заклик «Прошу всіх зберігати повагу один до одного і з честю пройти це складне випробування». Дякую пані Нілі. І впевнена, якщо вона буде віддана закону та правді, то скоро зовсім по-іншому подивиться на те, на чиєму боці правда у конфлікті довкола Свято-Воскресенському храму.

Дізнається, яка церква є більше незалежною і саме церквою її народу. Зацікавиться питанням, чи може чиновник втручатися у питання Віри зі своїми про це міркуваннями і брати участь у стимулюванні переходу людей з однієї конфесії до іншої.

Є шанс, що це станеться, якщо людина не терпить брехні і бажає життя по закону. З такими людьми ми на одному боці. Ну а поки, слава Богу за все. І дякуємо меру Нілі Островській вже за цей відповідальний крок – не підтримувати дику брехню.


Повертаючись до суті ситуації у Красилові, що ж відбувалося? Дещо страшне, маніпуляції на смерті.

Черговий акт впровадження «духовної незалежності» - рейдерство, конфлікт, щоб в результаті храм зачинили, в ньому не було молитви, а між людьми була ненависть.

Як боляче, коли люди починають маніпулювати речами, і будувати свій хайп на брехні, горі, смерті і патріотизмі, маю на увазі, похованні воїна Івана Кушнірука. Підтвердження моїх слів додаю коментар вірянки УПЦ, яка була свідком усіх подій:

«В обід 23.06.2023 проходив мітинг і поховання воїна Івана Кушнірука. В проміжку між цим панахида за померлим в Свято-Троїцькому храмі ПЦУ (є публікація на офіційній сторінці, де вказана адреса храму і це НЕ наш храм УПЦ, як було вказано в деяких джерелах, адже деякі писали типу що поховання відбувалось в Св.-Воскресенському храмі (УПЦ).
Ввечері того ж дня, 23 червня, спроба захоплення храму. Приїхала «ревізійна комісія» і священники пцу з документами типу тепер цей храм внесений у реєстр як храм ПЦУ (але це теж порушення, бо реєстр відкритий тільки для пцу, для нас він закритий з 2016 року здається).
Приїхали депутати з красилівської адміністрації, військові зі зброєю на чолі з нашим воєнкомом і всі разом зі священниками пцу і нашим настоятелем та матушкою зачинились зсередини (ворота). Храм був зачинений, настоятель не збирався віддавати ключі без рішення суду.
Почали бити на сполох по прихожанах, всі швидко збігались до храму, але ворота були зачинені, по території розходжувала «комісія» і прихожан не пускали.
Один з представників влади кинувся з болгаркою на боковий вхід до вівтаря, але прихожани почали кричати «Ганьба злодіям», «Ганьба».
Нас і не думали пускати (поліція і військові навіть не дозволили перебратись жінці через забор), але тут починається повітряна тривога, а в підвалі храму знаходиться укриття.
На прощання запустити нас в укриття поліцейські відповіли: «Йдіть додому».
Люди продовжували вимагати і нас нарешті запустили.
Прихожани одразу стали на сходинках перед храмом. Представники поліції тиснули на настоятеля, що він примушує прихожан не йти в укриття, пре прихожани заявили, що це їхній свідомий вибір.
І під час тривоги почали виходити з території прихильники ПЦУ і тут знову, в слід їм, натовп вигукував «Ганьба!».

«ЗУСТРІЧ БУЛА КОРОТКА – МЕР НАС НЕ ВИСЛУХАВ»
#Звернення вірян УПЦ м. #Біла_Церква до мера міста та депутатів

«Пам’ятник архітектури – Кафедральний собор, незрозумілим чином, з порушенням процедури, було виведено з державної власності у комунальну. А яку долю має комунальна власність ми всі знаємо: може бути передано третім особам».

◾️ 25 червня парафіяни Свято-Іллінського храму смт Макарів вирішили прийти на збори територіальної громади щоб висловити свою позицію.

Більше сотні вірян УПЦ прийшли на місце проведення зборів. Слід зазанчити, що прибічники ПЦУ відверто проговорювалися у своєму злочині. Вони на камеру розповідали, що проводять "збори смт Макарів", а не "збори релігійної громади храму", як це декларувалося раніше. Більше того, вони злякалися, що представників справжньої громади прийшло забагато і намагалися завадити їхній реєстрації. Рейдери від місцевої влади зізнавалися, що проводять голосування за "український патріархат".

70 парафіянам було відмовлено у реєстрації після того, як вони поставили свій підпис проти переходу. Формальним приводом була «відсутність макарівської прописки».
Всі 70 вірян УПЦ подали заяву в поліції на незаконні дії організаторів зборів, адже ніхто не мав права їм відмовляти.

В підсумку, проголосували близько 100 активістів ПЦУ та 60 парафіян храму.
Навіть незважаючи на грубі порушення, у рейдерів не вистачило голосів для кворуму. Це вже не говорячи про інші грубі порушення.

❗️Карта Приватбанк для допомоги проекту
4149 4390 4149 0297

Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!

АФЕРА ПЦУ У МАКАРОВІ. ЗБОРИЩЕ ІМЕНІ "УКРАЇНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ" ВИЗНАЛО СВОЮ НЕЗАКОННІСТЬ, 25.05.2023

❗️Карта Приватбанк для допомоги проекту
4149 4390 4149 0297

⚠️Брати і сестри, у нашого проекту з’явився свій YouTube канал!
Зараз нас лише 8. Давайте зробимо так, щоб до вечора нас там біло 500!
Дещо пізніше, ми обов'язково пояснимо, навіщо це було потрібно.
Посилання на канал: ДОЗОР на Першому Козацькому

Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!

❗️ «НЕ ЧЕКАЮЧИ РІШЕННЯ СУДУ ТА ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ, ЯКИЙ ЗАБОРОНЯЄ…»
#Зізнання Ткаченко, що дії влади у Києво-Печерській Лаврі відбуваються незаконно!

#ЛАВРА #УПЦ #Мінкульт