☦️ СЬОГОДНІ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ НАМІСНИКА КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ МИТРОПОЛИТА ПАВЛА

🌿Митрополит #Павел народився 19 квітня 1961 року в селі Борбин Млинівського району Рівненської області.

Владика постійний член Священного Синоду #УПЦ, вікарій Митрополита Київського і всієї України, голова Комісії у справах монастирів.

Як зазначає Центр інформації УПЦ
🌿У 1989 році був пострижений у чернецтво з нареченням імені Павел на честь святого первоверховного апостола Павла.
⠀
🌿З 30 березня 1994 року призначений намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
⠀
🌿У 1997 р очолив Синодальну комісію у справах монастирів Української Православної Церкви.
⠀
🌿1 травня 2011 року возведений у сан митрополита з титулом «Вишгородський і Чорнобильський».

🌿Рішенням Священного Синоду УПЦ від 14 червня 2011 року призначений постійним членом Священного Синоду УПЦ.

Він стійко переносить арешт та зобов'язання носити електронну кайданку. Віримо, що ієрарх УПЦ витримає усі випробування та буде звільнений.

Многая літа!

#Лавра

ПЕРШІ АРХІЄРЕЇ - СПОВІДНИКИ УКРАЇНИ

В нинішніх гоніннях на Українську Православну Церкву вже з'явилися перші архієреї-сповідники, пише Кирило Олександров для СПЖ. Щодо владики Іонафана вирок суду вже набрав законної сили.

«Сьогодні тривають судові розгляди щодо кількох архієреїв УПЦ. Митрополити: Чорнобильський #Павел, Черкаський #Феодосій, Банченський #Лонгин, Тульчинський #Іонафан, Святогірський #Арсеній – усім їм загрожують тюремні терміни за досить тяжкими статтями Кримінального кодексу.

Справа митрополита Арсенія
19 червня 2024 р. у Дніпрі відбулося перше засідання суду в справі намісника Святогірської лаври митрополита Арсенія. Це – розгляд справи по суті, плюс на засіданні вирішувалося питання про продовження запобіжного заходу, тому що 22 червня 2024 р. закінчується 60 діб його утримання в #СІЗО. Така відносно швидка передача справи до суду викликає подив.

Наприклад, православним журналістам за такого ж рівня доказової бази продовжили утримання в СІЗО ще на три місяці, тобто слідчі #СБУ можуть, не напружуючись, «розслідувати» справу цілих півроку, якщо не більше. Логічне припущення такої оперативності зі справою митрополита Арсенія – це те, що його поспішають якнайшвидше засудити та відправити за ґрати.

Якщо вірні заяви адвоката #УПЦ Роберта Амстердама про те, що після проведення саміту в Швейцарії влада України різко посилить #гоніння проти Церкви, то показова посадка митрополита Арсенія буде означати послання решті архієреїв: «приєднуйтесь до #ПЦУ, а то буде пізно». Втім, не будемо забігати далеко вперед. Справа митрополита Арсенія лише почала розглядатися, має пройти ще не одне засідання, потім вирок, потім апеляція тощо.

❗СПРАВА МИТРОПОЛИТА ІОНАФАНА

А ось щодо митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) вирок уже набрав законної сили. 18 червня 2024 р. Вінницький апеляційний суд залишив чинним вирок Вінницького міського суду від 07.08.2023 р., за яким владику Іонафана засудили до п'яти років ув'язнення з конфіскацією майна. Його визнали винним у таких злочинах:

🔺розпалювання релігійної ворожнечі (ст.161);
🔺виправдання збройної агресії РФ (ст.436-2);
🔺заклики до зміни конституційного устрою (ст.109);
🔺посягання на територіальну цілісність України (ст.110).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, тобто владику Іонафана можуть вже зараз відправити на нари. І хоча протягом трьох місяців це рішення може бути оскаржено до Касаційного кримінального суду в складі Верховного суду України, але з огляду на останні тенденції розраховувати на щось справедливе не доводиться.

Звісно, ​​називати людину сповідником за життя не коректно з погляду православної традиції. Коли якимось старцям Святої Гори Афон розповіли про святість тоді ще здорового Силуана Афонського, вони помітили: «Побачимо, як він буде помирати». Безумовно, маючи на увазі такий підхід до справи, не можна не звернути вже зараз увагу на історію з митрополитом Іонафаном, оскільки це може стати прикладом для багатьох інших вірних дітей Церкви.

❗ХТО ТАКИЙ МИТРОПОЛИТ ІОНАФАН

Митрополит Іонафан – це один із видатних архієреїв, який уже відіграв значну роль в історії УПЦ. Народився в 1949 р., закінчив Ленінградську духовну семінарію в 1973 р. Академію там же, в 1976 р. Через рік, у 1977 р., був пострижений в чернецтво, а ще через рік, у 1978 – висвячений у ієромонахи ні ким іншим, як нинішнім патріархом Московським Кирилом (Гундяєвим), що був тоді єпископом Виборзьким і ректором Ленінградської духовної академії. Під його початком ієромонах Іонафан розпочав свою викладацьку діяльність: викладав церковні співи в семінарії та був регентом хору Ленінградських духовних шкіл. Вже в ті роки Іонафан серйозно займався церковною музикою, до чого мав особливі обдарування. В 1986 р. у студії грамзапису вийшла платівка хору Ленінградських духовних шкіл, до якої було включено його власні твори. Проте невдовзі #КДБ позбавила його ленінградської прописки. Причиною цього стало ухилення у бік дисидентства: читання Солженіцина, відвідування напівпідпільних виставок ідеологічно «неправильних» художників і т. д.