«Бойцы (рос.армия, которая ведёт кровопролитную войну против Украины) привезли мне (священнику РПЦ) кадило из разрушенного дома (украинского дома, разрушенного в результате «СВО»), где оно висело (а кто же там жил и где он теперь?).

Для меня это большая радость»

А для нас (УПЦ) - нет.

Для нас - это шизофренический ужас. Война, в которой пришлые показали себя во всей красе, которой не будет оправдания ни на земле, ни на Небе.

ТОМОС БІЛЬШЕ НЕ УКАЗ

Тож, наразі триває собор ПЦУ.

За тими інсайдами, які наразі є - вони сьогодні мають прийняти ряд рішень, які трошки більше дадуть їм автокефальності.

Серед іншого - їх дуже турбує те, УПЦ може відкривати парафії за кордоном, а вони ніт, адже згідно Томосу - вони такого права не мають.

Слідкувати за тим, щоб постанова собору ПЦУ не стала схожою на «письмо турецкому султану» приїхали вельмишановні гості із Турції.

⚡️Пишуть, що щойно "собор" ПЦУ перейшов на новий стиль.

#ЛАВРА. ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
🌿 Трансляція вечірнього богослужіння у Лаврі напередодні Дня хрещення Русі та Дня пам'яті Святого князя Володимира https://www.youtube.com/live/kfFNHbekkMA?feature=share ТАКОЖ НА ФЕЙСБУК https://fb.watch/m2cZ0dqQxi/
Служить Блаженніший

Шановні медики! Сердечно вітаю усіх Вас з професійним святом!

Повсякденна, непомітна і часто недооцінена праця відповідального, сумлінного лікаря - це справжнє служіння. Воно неможливе без любові, жертовності та співчуття. У цьому сенсі лікар - співпрацівник Богу, адже з допомогою Божою медики лікують хвороби і рятують людські життя, часто виявляючи справжню самопожертву.

https://youtu.be/hBqRzuSeRU8

Суд визнав Догбіму винним у порушенні законодавства про релігійну освіту, адже всі уроки Євангелія за законами місцевої влади повинні бути узгоджені з Міносвіти.

Таким чином християнина покарали за «несанкціоновану» проповідь Христа. Думаєте, це щось зовсім фантастичне і божевільне? Але ні, це Європа. Це роблять з дозволу і під контролем країни НАТО, де живе Варфоломій, до речі. Не так вже й далеко від нас. Мабуть, це божевілля може стати попередженням для православних українців. Це примара нашого вірогідного майбутнього.

Якщо хтось думає, що вірним УПЦ дадуть спокійно піти «у катакомби» служби на квартирах та хатах, і не будуть переслідувати за Богослужіння та проповідь після заборони Церкви… Не дадуть.
А відповідна постанова для цього варварства знайдеться. Проголосують. Будьте певні.

Тому кожен день нашої пасивності сьогодні, кожен новий удар влади лукавих богоборців, який ми вирішуємо проковтнути, веде сюди — до такого майбутнього. Адже у 2019 році ми так само не могли уявити, що будемо жити у такій божевільній реальності, яку на пару створили Москва та квн-щики. Але ось вона. Перед очима.

З Днем хрещення Русі!

Сьогодні я зробила інтерв’ю з народним депутатом України Артемом Дмитруком і, користуючись нагодою, ми вітаємо усіх наших православних, усю паству Української Православної Церкви з великим святом Хрещення Київської Русі.

Хочеться побажати усім єдності, кріпості фізичної і духовної.

Обʼєднуймося задля нашої Церкви, задля нашої перемоги, задля нашого миру!

Усім вітання!!! І чекайте на велике інтерв’ю з людиною, яка дає надію, що голос вірних УПЦ у Парламенті звучатиме.

🔴 ПОЧЕМУ Я НЕ ПОДПИСАЛ ПИСЬМО К ПРЕДСТОЯТЕЛЮ. И КАКИЕ ПРОБЛЕМЫ ЦЕРКВИ ЗА НИМ СТОЯТ. прот. ВЯЧЕСЛАВ ЯКОВЕНКО

Братья и сестры, с разрешения замглавы Синодального военного отдела УПЦ отца Вячеслава Яковенко мы публикуем его мнение о нашумевшем письме группы священников УПЦ к Блаженнейшему с рядом требований (прошений?) к Церкви.

"Почему я не подписал новое обращение. Эмоций больше чем конкретики, к сожалению.
Одиозность Пинчука не должна бросать тень на остальных подписантов (как одиозность митр. Павла не должна бросать тень на УПЦ). Поэтому не разделяю тональную риторику Козацкого, хотя по сути все правильно.

Одна из глобальных проблем: архиереи часто не слышат духовенство, в принципе, не общаются с ним. При этом каждый правящий наставляет клириков епархии: вы должны уделять максимальное количество времени людям, знать их чаяния, общаться, поддерживать… А эти чаяния людей кому «нести»?

Нередко архиерей общается со своим кругом и никого не собирается туда «пускать», думая что они и так в курсе всех важных дел.

Прихожане, кумовья, матушки «стоят на ушах» уже год после Собора: ждут или дальнейших выверенных действий в сторону автокефалии или запрета УПЦ. Как жить, как служить, ЧТО ДЕЛАТЬ?
У отцов волосы дыбом, а архиереи выглядят спокойными! Прямой вопрос: как много тех владык, кто собирает хоть раз в три месяца своих клириков, чтоб обсудить ситуацию? Вам не понравится правдивый ответ, поверьте.

Почему? Иногда кажется, что без разницы многим архиереям, что будет с духовенством и их семьями. Не говорю уже о храмах и прихожанах. Каждый хочет своего, спрашивая себя: я все сделал для того, чтобы независимо от обстоятельств мне было хорошо?

Простите, что пишу это. Наболело. Готов извиниться перед каждым архиереем, который поддерживает или организовывает помощь для клириков, у которых забрали храмы.

Вот вам и каноничность и её цена: пока каждый сам за себя, мы не Церковь Христова и обречены на исчезновение. И, в первую очередь, виноваты в этом сами. Христос нас этому не учил!"