НА ВОЛИНІ ТА ПОЛІССІ #ВІДСПІВАЛИ ВОЇНІВ, ОДИН З НИХ – СИН СВЯЩЕНИКА УПЦ

Священики Волинської та Сарненської єпархій Української Православної Церкви провели в останній шлях українських воїнів, у Вінницькій єпархії помолились за упокій душ бійців спецпідрозділу “КОРД”, які загинули на передовій.

У єпархіях висловили співчуття рідним та близьким загиблих воїнів та закликали вірян молитися за упокій їхніх душ.

24 травня у Свято-Троїцькому храмі села #Олики звершили чин відспівування загиблого воїна Андрія Яковлюка, який ніс службу у лавах Національній гвардії. Андрій – син настоятеля місцевого храму протоієрея Миколая Яковлюка.

Цього ж дня у Петро-Павлівській церкві смт #Рокині прощалися із загиблим Войтюком Андрієм, 1977 року народження. Чин похорону очолив настоятель храму прот. Ярослав Максимук зі священниками благочиння.

У селі #Кременець Копачівської громади поховали 20-річного Анатолія Філіпчука, що загинув під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута. У місцевому Свято-Миколаївському храмі священнослужителі помолилися за упокій душі воїна-захисника.

У храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці у селі #Друхів на Поліссі звершили відспівування загиблого воїна Тимофієва Віктора, 1971 р.н. Він загинув неподалік смт Тошківка Луганської області.

Митрополит Вінницький і Барський #Варсонофій, духовенство Вінницької єпархії та громада храму св. вмч. Димитрія Солунського м. Вінниці висловили глибоке співчуття родинам бійців Вінницького спецпідрозділу “КОРД”, які загинули на передовій: Михаїла, Ігоря, Віталія, Димитрія, Богдана, Богдана, Віталія, Ігоря, Артемія.

СЬОГОДНІ МОЖУТЬ ПРОЗВУЧАТИ ВАЖЛИВІ СЛОВА ТА РІШЕННЯ

Розпочалось зібрання єпископів, священиків, монахів та мирян Української Православної Церкви.

27 травня 2022 року у Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі (Феофанія), де знаходиться резиденція Предстоятеля УПЦ, розпочалось зібрання єпископів, духовенства, чернецтва та мирян Української Православної Церкви, ініційоване на останньому засіданні Священного Синоду.

Зібрання під головуванням Предстоятеля відбувається у Свято-Пантелеймонівському соборі обителі. Напочатку Блаженніший Митрополит Онуфрій звернувся до учасників зі словом.
Делегати від єпархій Української Православної Церкви обговорять проблеми церковного життя, що виникли внаслідок війни.

#БОГОСЛУЖІННЯ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ #ЗІБРАННЯ ЄПИСКОПІВ, СВЯЩЕНИКІВ, МОНАХІВ ТА МИРЯН #УПЦ

У Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі (Феофанія), розпочалось зібрання єпископів, священиків, монахів та мирян УПЦ. І розпочалось воно з молитви.

Перед роботою зібрання Блаженніший Митрополит #Онуфрій з членами Священного Синоду звершив Божественну літургію у храмі на честь Всіх Святих. Молились за Вітчизну, мир та наше воїнство.

⚡️«І В МИНУЛІ ЧАСИ СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛІВ ТА ВІРЯН НАМАГАЛИСЬ ШТУЧНО ЗРОБИТИ ВОРОГАМИ ДЕРЖАВИ… ОДНАК ОСОБИ, ЯКІ БОРОЛИСЯ З ЦЕРКВОЮ, ДАВНО ВІДІЙШЛИ У НЕБУТТЯ, А #ЦЕРКВА ХРИСТОВА ВИСТОЯЛА». БЛАЖЕННІШИЙ #ОНУФРІЙ ЗВЕРНУВСЯ ДО ВІРНИХ #УПЦ

27 травня 1992 року, рівно 30 років тому, відбулась історична подія для Української Православної Церкви. У місті Харкові був скликаний Собор єпископів Української Православної Церкви, який увійшов в історію як Харківський Архієрейський Собор. Ухвалені рішення визначили подальший історичний шлях нашої Церкви. Минулі 30 років церковного життя засвідчили правильність та доцільність цих постанов. У ті непрості для України 90-ті роки Собор зміг не тільки зберегти єдність нашої Церкви, але й захистити її від сил, які намагались використати інститут Церкви у власних цілях.

Сьогодні Україна переживає надважкі часи. Понад три місяці триває #війна, яку розпочала Російська Федерація проти України. Воєнні дії уже забрали тисячі життів наших співвітчизників, зруйновані будинки, осиротіли сім’ї, страждають невинні люди. Усі наслідки ще триваючої війни неможливо описати, так само як і неможливо підібрати слів, щоб передати усю біль мільйонів українців. Не втратити людяність та образ Божий, коли зло заполонило серця, не похитнутись у вірі в Бога — ці надскладні завдання стоять нині перед кожним із нас.

З першого дня воєнного вторгнення російських військ на територію нашої суверенної і незалежної Держави, #Українська_Православна_Церква засудила цю військову агресію і закликала припинити кровопролиття. Голос нашої Церкви, на жаль, залишився непочутим. Від бойових дій особливо потерпають 14 з 53 єпархій нашої Церкви, зруйновано понад 80 храмів, вбиті священнослужителі, ченці та віряни нашої Церкви. Крім посиленої молитви за мир в Україні, у храмах та святих обителях з перших днів війни були облаштовані укриття від обстрілів та бомбардувань. Церква долучилась не тільки до захисту Батьківщини, але й до всебічної допомоги українським військовослужбовцям, лікарням, мирним жителям, біженцям та усім нужденним.

Впродовж трьох місяців війни єпархії нашої Церкви на постійній основі надають допомогу громадянам України. Зокрема, понад 13 тисяч переселенців були розміщені у храмах та монастирях. Щодня православні волонтери годують маже 6 тисяч людей, а понад 2 тисячі осіб — отримують гуманітарну допомогу. Постраждалим роздано близько 1,5 тисячі тон гуманітарної допомоги.
Дитячим будинкам, лікарням, відділам соціального захисту, гуманітарним центрам, пунктам проживання біженців зусиллями духовенства та вірян з усіх єпархій передано 126 тон гуманітарної допомоги. Крім того, духовенство, студенти духовних шкіл та миряни регулярно здають кров для поранених і постраждалих.
#Збройним_Силам_України передано військової амуніції на півтора мільйона гривень. Придбано 20 автомобілів. Військовим та їх родинам передано 190 тон гуманітарної допомоги. Різнопланову допомогу отримують підрозділи #Територіальної_оборони. Крім того, через нашу Церкву долучаються й українські парафії закордоном та Помісні Православні Церкви, які направили до єпархій УПЦ десятки тон допомоги. І це ще далеко не вся допомога, яку щодня вже протягом трьох місяців надає Українська Православна Церква нашим захисникам та постраждалим мирним жителям.

Проте, незважаючи на таку посильну та реальну участь Церкви у справі подолання війни, в суспільстві штучно посилилась релігійна ворожнеча щодо Української Православної Церкви. Представники інших конфесій, окремі депутати і держслужбовці, зловживаючи владою та службовим становищем, висувають проти нашої Церкви незаконні та голослівні звинувачення. Усім нам відомо, що ці звинувачення не відповідають дійсності. Проте такі упереджені заяви — побудовані на емоціях, а не аргументації — слугують підставами для політичних гасел щодо заборони діяльності Української Православної Церкви.

22 березня цього року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №7204 «Про заборону Московського патріархату на території України», яким пропонується заборонити в Україні діяльність Української Православної Церкви. Згідно з документом, після його ухвалення, вся церковна власність Української Православної Церкви впродовж 48 годин інвентаризується і націоналізується, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра, Свято-Успенська Почаївська Лавра, Свято-Успенська Святогірська Лавра та інші архітектурні пам’ятки державного значення, що перебувають у власності або користуванні нашої Церкви, переходять у власність держави, а угоди про користування скасовуються. Окрім того, органами місцевого самоврядування та їхніми посадовими особами ухвалено уже понад 20 незаконних рішень про заборону або обмеження діяльності місцевих релігійних громад Української Православної Церкви. Зафіксовано понад 40 рейдерських захоплень наших храмів та понад 15 випадків протистоянь і опечатувань храмів. Півсотні наших релігійних громад силоміць примушували до переходу до так званої Православної Церкви України.

Тисячі парафій та усі інші релігійні організації Української Православної Церкви створені і діють відповідно до законодавства України. Під час численних перевірок та обшуків правоохоронними органами наших храмів за заявами так званих активістів не було виявлено жодних ознак протидержавної діяльності. Однак це не зупиняє далеких від Церкви людей й надалі проводити відкриту антицерковну кампанію. Під час кровопролиття від збройного протистояння на фронті, на територіях місцевих громад у тилу через надумані факти відбувається поділ українців на своїх і чужих. Органи місцевого самоврядування свідомо порушують конституційний принцип відокремлення Держави від Церкви та рівності усіх перед законом, в той час, коли свобода віросповідання не допускає надання Державою переваг одній релігійній організації та обмеження в реалізації прав іншої. Релігійні громади Української Православної Церкви перебувають під постійним тиском органів державної влади та рейдерів. Не вдаючись в юридичні тонкощі незаконності ухвалення таких рішень, зауважу, що найболючішим є те, що злочини проти українців, які належать до Української Православної Церкви, вчиняють #українці.

З приводу протиправного втручання в діяльність нашої Церкви та вчинення дій, спрямованих на розпалювання релігійної ворожнечі і ненависті, образу почуттів громадян у зв’язку з їх релігійними переконаннями, вже направлені відповідні листи Генеральному прокурору України та Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. У багатьох єпархіях відкриті кримінальні та адміністративні справи проти осіб, які вчинили правопорушення. Ми й надалі будемо захищати наші права законними способами.

Історичний шлях Церкви – це хресний шлях Христа Спасителя. І в минулі часи священнослужителів та вірян намагались штучно зробити ворогами держави, а Церкві приписували різну непритаманну їй діяльність. Однак особи, які боролися з Церквою, давно відійшли у небуття, а Церква Христова вистояла і продовжує звершувати свою спасительну місію, тому що Церква — це Тіло Христове. Ми віримо, що і в сучасних умовах Українська Православна Церква, як і вся наша Українська Держава, вистоїть і переможе.

Проблеми попередніх років, а також нові виклики, що постали нині через воєнні дії на території України, спонукали нас зібратися в цій святій обителі, щоб обговорити їх, та виразити своє ставлення і пропозиції.
Хочу побажати всім нам плідної роботи во славу Божу в дусі любові, братньої довіри та взаємної поваги.