НАСТОЯТЕЛЬКА ОДЕСЬКОГО МОНАСТИРЯ ЗВЕРНУЛАСЬ ДО ПРЕЗИДЕНТА ЧЕРЕЗ #ГОНІННЯ НА УПЦ

Звернення до Президента України В. О. Зеленского з приводу неналежного виконання Державною службою з етнополітики та свободи совісті своїх обов’язків написала настоятелька Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря в Одесі ігуменя Серафима (Шевчик).

"Вельмишановний Володимире Олександровичу! Війна оголила всі хиби і слабкості в такій чутливій сфері, як релігійна. Головне - ця сфера живе сама по собі, поза увагою відповідних органів. Хто тільки не намагається нею скористатися! Політичні партії озброюються гаслами захисту тієї чи іншої конфесії. На місцях деякі депутати, посадовці, мери міст орієнтуються на власні електоральні потреби. Кожен тягне ковдру на себе, влаштовуючи локальні релігійні конфлікти й використовуючи їх в тактичних цілях. Здійнялася справжня вакханалія порушення законів України в сфері дотримання конституційних засад свободи совісті. #Генпрокуратура ніяк не реагує на незаконні дії державних посадовців.

Щодо Державної служби з етнополітики та свободи совісті, то з її боку - взагалі або повне мовчання, або відкриті прояви фаворитизму відносно #ПЦУ. Навіть в Радянському Союзі часів Брежнєва і Горбачова органи нагляду за релігійними організаціями проводили певну лінію на стримання чиновницького свавілля на місцях,на підконтрольність цієї сфери центральному апарату. Бо, викорінюючи релігію, комуністична влада водночас дбала про те, щоби для зовнішнього світу картина нібито демократичного підходу до питання свободи совісті в СРСР не затьмарювалася.

Зараз в демократичній Україні така важлива і вразлива сфера потерпає від слабкої вертикалі #Держетнополітики і відсутності у чиновників цієі вертикалі справді державницького підходу. Там, де потрібно тримати баланс і внутрішньополітичну рівновагу, навпаки панує безконтрольність або загравання з певними конфесіями.

Кампанія проти УПЦ, що охопила багатьох чиновників і політиків, шельмування вірних цієї конфесії, напади на храми, блокування хресних ходів, звинувачення наших вірних у ворожості до України стали ніби другим фронтом, але вже всередині держави. Хто відкрив цей фронт? З якою метою? Верховну Раду намагаються зробити трибуною цієі запеклої битви. По всій країні йде парад незаконних рішень місцевих рад про #закриття УПЦ. Абсолютна безкарність тих, хто повинен на місцях бути взірцем законності, породжує потворні ексцеси. 10 квітня 2022 року в с. Михальче Чернівецької області загони Національної поліції та Нацгвардії блокують храм і брутально виштовхують за його огорожу священника з парафіянами - під камери десятків мобільних телефонів. Ряди грізних озброєних вояк в одностроях проти немічних жінок, бабусь, дідусів, що ридають, падають на коліна, моляться, кричать… А російські засоби пропаганди потім мусолять ці кадри на своїх екранах, волаючи на весь світ та розповсюджуючи путінські наративи про український фашизм, про нацистську владу в Києві".

1/2

2/2
"А як же ми з такою ідеологією будемо повертати Крим? Там же взагалі майже всі - симпатики УПЦ?! Навіщо їх відштовхувати?! Навіщо розбурхувати у віруючих кримчан негативне ставлення до української влади, яка начебто вчиняє незаконні дії щодо Церкви, до котрої вони належать? Щоби моноліт антиукраїнських настроїв став у Криму іще міцнішим? А окуповані територіі, де зараз точиться не лише боротьба за землі, але й за душі наших громадян?! Навіщо давати привід росіянам лякати їх «репресіями за релігійною ознакою», закриттям храмів УПЦ в разі деокупаціі?
Війна з Росією показала, що релігія може стати потужною зброєю на полі битви. Путін прямо використовує фактор православ’я як один з приводів «освободительной войны».

Ворожі наративи про нібито гнані та переслідувані в Україні російську мову й Українську Православну Церкву стали знаряддям ідеологічного наступу. Одначе очікування агресорів не справдилися. Ніхто з представників цих спільнот не вийшов зустрічати «освободителів» квітами. Навпаки, УПЦ на чолі з Блаженнішим Онуфрієм, російськомовні українці, мешканці сходу України - всі стали в когорту захисників Вітчизни. Мешканці палаючого сходу України мужньо переносять тягар страшних втрат, чинять спротив окупантам, виходять з жовто-блакитним прапором на демонстрації, ведуть партизанську боротьбу. Багато з них є вірними саме УПЦ. Та не лише вони, але й ті, хто живе в Києві, Одесі, Миколаєві, Херсоні, на Слобожанщині, на Волині, навіть в Галичині - значна частка наших громадян є вірянами УПЦ. Всі вони є патріотами України і ділом довели цей беззаперечний факт.

Серед єпископів, священнослужителів та ченців Української Православної Церкви є жертви війни: поранені і, на жаль, вбиті. Є серед наших священнослужителів і справжні герої, хоча про них мало хто знає. Протоієрей Борис Ковальчук, настоятель храму с. Пилиповичі на Київщині, вивіз з окупованого Бородянського району біля 1500 мирних мешканців: жінок, дітей, старих людей, по замінованим дорогам, під постійною загрозою обстрілів! Ці приклади смиренного повсякденного героїзму віруючих можна наводити й далі. Вони просто виконують заповідь Божу про любов до ближнього. Розгромлено дуже багато наших храмів. Але навіть в руїнах, під ворожими обстрілами йде служба, лунає молитва за Україну!

Зрозуміло, що вірних #УПЦ дуже обурює шалена обструкція, з якою вони зустрічаються на кожному кроці. Зрозуміло, що вони будуть оскаржувати всі незаконні дії проти своєї конфесії в судових інстанціях. Зрозуміло, що якщо це не допоможе і постане загроза знищення УПЦ, віряни будуть напряму звертатися до світових інституцій і міжнародних інстанцій: ООН, Всесвітньої Ради Церков, європейської спільноти, послів ведучих держав світу та інших країн. Навіщо доводити до цього?Навіщо для нашої воюючої держави створювати проблеми через незручні запитання з боку міжнародних установ, які змушені будуть реагувати на факти порушення основоположних прав людей? Навіщо дозволяти, щоби резонанс цього негативу поширювався на весь світ? Навіщо Україні, яка йде до Європи, всіювати свій шлях каменями спотикання? Навіщо давати російським ворогам привід для посилювання своєї пропаганди проти демократичної української влади? Навіщо хибними політичними та ідеологічними рішеннями і кроками ускладнювати ситуацію в питаннях повернення окупованих земель? Навіщо через кампанію проти УПЦ посилювати напругу всередині суспільства і відштовхувати від своєі ж влади власних громадян?

На ці запитання ні в кого немає відповіді. Але вона повинна бути! Не можна мовчати перед обличчям таких ризиків! Якщо хтось вважає, що ці ризики несуттєві, той дуже помиляється.

З повагою ігуменія Серафима (Шевчик), голова Синодального відділу УПЦ «Місія «Церква і культура».

Епифаний замахнулся на киевскую Лавру

⚡️ #ЕПІФАНІЙ ЗВЕРНЕТЬСЯ ДО #ВЛАДИ З ВИМОГОЮ ПЕРЕДАТИ ЧАСТИНУ КИЇВСЬКОЇ ЛАВРИ #ПЦУ

Глава ПЦУ Епіфаній звернеться до уряду задля отримання частини Києво-Печерської Лаври в своє безпосереднє управління. Для цього «Синод ПЦУ» вже наперед вирішив утворити свій монастир у Лаврі.

Про це йдеться на сайті ПЦУ. Ініціатива Епіфанія пояснюється метою "подолання наслідків неканонічного підпорядкування цього монастиря" #УПЦ. Далі цитата:

«Враховуючи особливе значення Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, як святині всеукраїнського та світового значення, з метою подолання наслідків неканонічного підпорядкування цього монастиря владі Московського Патріархату,
на пропозицію Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, Синод вирішив утворити у складі релігійного об’єднання Української Православної Церкви (Православної Церкви України) релігійну організацію «Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (чоловічий монастир) Української Православної Церкви (ПЦУ)», затвердив її Статут та визначив, що вона має безпосереднє пряме підпорядкування Предстоятелю Православної Церкви, як своєму Священноархімандриту (настоятелю).

Синод також просив Предстоятеля звернутися до Кабінету міністрів України з клопотанням про передачу одного з храмів Верхньої Лаври та окремих її приміщень у користування для звершення богослужінь і ведення монастирської діяльності Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври УПЦ (ПЦУ)».

Як бачимо, використовується схожий на рейдерський механізм, коли створюється суб'єкт майже з такою ж назвою. До речі, на богослужіння на території іншої древньої святині - Софії Київської, влада за каденції Порошенка надала дозвіл виключно ПЦУ. Як думаєте, що зараз відповість уряд, який відкрито лобіював ПЦУ та, за словами прем'єра Шмигаля, надає їй державну підтримку?

ІВАНО-ФРАКІВСЬК СТАЄ ЯКИМОСЬ ЗАПОВІДНИКОМ ГОБЛІНІВ-ШОВІНІСТІВ. ОСОБЛИВО, ЯКЩО ЗГАДАТИ РЕПРЕСІЇ ПРОТИ УПЦ, ЯКИМИ "ПРОСЛАВИЛАСЯ" ВЛАДА ЦЬОГО МІСТА. МІСЦЕВІ, ВАМ ТАКЕ ПОДОБАЄТЬСЯ?

В Ивано-Франковске прямо на улице избили музыканта, который пел на русском языке. Местные паблики сообщают, что сам музыкант местный.

⚡️У ХАРКОВІ ВІД #ОБСТРІЛУ ПОСТРАЖДАВ ПРАВОСЛАВНИЙ #ХРАМ

У результаті обстрілу Київського району Харкова у першій половині дня 22 травня було пошкоджено православний храм, повідомляє ГУ #ДСНС України.

За добу з 22 до 23 травня рятувальники Харківського гарнізону ДСНС гасили дві пожежі, спричинені обстрілами.
“Серед інших виїздів рятувальники виїздили до все того ж Київського району Харкова, котрий був обстріляних о пів на першу дня.

На щастя пожеж там не сталося, але постраждали приватні оселі та православний храм, в якому ДСНСники проводили роботи з демонтажу віконних рам та скла”, – йдеться у повідомленні.

Слава Богу, про людські жертві не повідомляється.

З початку війни у Харківській єпархії #УПЦ постраждали близько десятка храмів.

"Митрополит ПЦУ" розповів про служіння людям та традиційно звів наклеп на УПЦ

БІЛЬШІСТЬ КЛІРИКІВ #ПЦУ З ПОЧАТКОМ ВІЙНИ ПОЇХАЛИ НА #ЗАХІДНУ УКРАЇНУ, – "МИТРОПОЛИТ ДОНЕЦЬКИЙ І МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ПЦУ"

Сергій Горобцов, який в ПЦУ займає посаду митрополит Донецький і Маріупольський, розповів телеканалу D1, що благословив більшій частині свого кліру покинути послідовників, які залишилися в регіоні, та виїхати в центр та на захід України.

«Більша частина нашого духовенства за моїм благословенням виїхала в центр та на захід України. Для чого? Щоби зберегти життя, а потім, повернувшись в рідний край, відновити і діяльність нашої Церкви, допомагати розбудовувати інфраструктуру», – сказав #Горобцов.

«Владика Сергій» з гордістю навів ознаку ПЦУ – європейськість та демократичність. А «унікальність» – священики дуже рідко вдягають рясу, бо фізично допомагають людям, а не тільки з кадилом.

"Наша Церква вона дуже проста, близька до народу. Це європейська Церква, демократична. Це, насамперед, Українська Церква".

Нині «митрополит Сергій» разом з іншими кліриками служить у Дніпрі. Звідки розповідає, що всі пожертви #УПЦ йдуть «виключно на їх потреби та на допомогу сепаратистам».

Українська Православна Церква нагадує, що митрополит Сєверодонецький і Старобільський Никодим з початку воєнних дій #залишається зі своїми парафіянами. У цокольній частині Христо-Різдвяного кафедрального собору міста Сєверодонецька, де відсутні світло, вода, а останнім часом і зв’язок – досі переховуються від обстрілів хворі й немічні містяни, які не мають змоги евакуюватись.