Непередаваемая боль.
Царствие Небесное невинно убиенным.
Спаси и сохрани, Господи, наших близких и любимых от адского дыхания войны!
Российским военным, совершившим это убийство (нарочно или нет - не важно), а также всем, кто алчет "продолжения до победного" каждое утро и каждую ночь перед сном нужно смотреть в пустые глаза этого несчастного мужчины.

Що сталося між УПЦ та ПЦУ у селі Сіянці? Мирний розпад громади

10 листопада 2024 року в селі Сіянці Острозького благочиння відбулися збори громади, де піднімалося питання про зміну підпорядкування місцевого храму. Збори пройшли у місцевому клубі. Релігійна громада, яка довгі роки перебувала в Українській Православній Церкві, розділилася у поглядах на майбутнє своєї парафії. За перехід до ПЦУ – проголосувало 117 осіб, натомість залишились вірними УПЦ - 32.

Продовження👇

Початок
Тепер щодо самої атмосфери. Зважаючи на всю розпіареність події перехід пройшов, на щастя, мирно. Зрозуміло чому. Враховуючи останній синод Вселенського патріарха, митрополиту Єпіфанію і Євстратію Зорі винесли невдоволення. Стамбульське керівництво так званої незалежної церкви ПЦУ сказало якщо такі безчинства, рейдерські захоплення храмів як в Черкасах будуть продовжуватись – їх замінять. В цих словах посилаюсь на Телеграм-канал «О Церкви и о Людях».

Цікавий період переживає зараз ПЦУ і потрібні переходи, потрібно показати що народ підтримує і разом з тим ці всі дії потрібно робити мирно. Бо закордоном розбої побачили, і ніхто з їх вищого керівництва не хоче бути причетним до такої брудної справи.

Ось і в Сіянцях відбулось – те що відбулось, і слава Богу що відбулось мирно.
Громада сказала своє слово.

А тепер повертаючись до питання яке звучало напочатку блогу. Аналізуючи різні ресурси, знайшла розбіжність. «Район Острог» написав, що о. Василь Гончарук передав новій парафіяльній раді ключі від храму».
Проте «Рівне. Голос Церкви», що «прихильники ПЦУ прийшли до храму і опечатали його, що стало несподіванкою».

Де правда? Відповідь надав сам о. Василь Гончарук, повідомивши, що ключів від храму не передавав. Його ключі – в нього. Це зробив староста Юрій, бо так домовлялися. Натомість преставники ПЦУ обіцяють, що дозволять забрати речі, відбудеться інвентаризація і все буде Мирно!

Ось така правда: в с. Сіянці створилась церковна громада ПЦУ в якої є тепер храм, не знаю чи є вже священник. З чим я їх і вітаю.
Проте, продовжує діяти церковна громада УПЦ, але без храму. Продовжуватимуть служіння в пристосованому приміщенні. Висловлюю щирі слова підтримки для вірян УПЦ.

А завершити блог хочу зверненням до всіх жителів с. Сіянці. Хай між вами буде мир, поважайте один одного, цінуйте своїх ближній. І поки в Стамбулі роздумують над зміною церковного керівництва ПЦУ не будьте, іграшкою в руках маніпуляторів. Памʼятайте, що ви жителі одного села і тепер кожен має вибір: куди ходити, де молитись, як молитись. Християни мир вам!