Перший Козацький
🔺 Він звернувся до польського короля Сигізмунда III з проханням зібрати православний собор, на якому православні могли б виробити єдину позицію щодо взаємин з римською церквою та положенням православних у Речі Посполитій. Сигізмунд у проханні відмовив і закликав…
🔺
Уніатська церква визнавалася єдиною законною церквою в Речі Посполитій, і державна влада не зупинялася ні перед чим, щоб приєднати до неї православні парафії та монастирі. Те саме відбувається і сьогодні. Українська влада не визнає за своїми громадянами права бути членами УПЦ і робить все можливе, щоб змусити їх приєднатися до ПЦУ. Але вони не враховують, крім іншого, той момент, що українці за своїм менталітетом волелюбний народ і його не можна змусити поміняти релігійні переконання рішенням з Банкової. Цю обставину не враховувала і польська влада наприкінці XVI ст. Православні намагалися переконати їх змінити цю примусову проуніатську політику, але переконання не допомагали. На боці унії були архієреї, що продавалися, невелика частина духовенства, значна частина шляхти і польська влада разом з силовим апаратом, що знаходився в їхньому розпорядженні. Але переважна маса православного населення, нижчого духовенства, частина української шляхти та майже всі монастирі були сповнені рішучості залишитися вірними православ'ю. Вагомою силою за православних виявилося козацтво, яке надавало йому як моральну, так і силову підтримку. Так Річ Посполита замість того, щоб за допомогою унії вирішити свої внутрішні та зовнішньополітичні проблеми, отримала фактично громадянську війну, а також дала в руки Московського царства козир для агресивної зовнішньої політики.
Як уже говорилося, в 1620 р. гетьман Петро Сагайдачний забезпечив приїзд в Україну патріарха Феофана, який висвятив у Київські митрополити Іова (Борецького), а також єпископів для інших єпархій. У 1633 р. польський уряд все ж таки був змушений визнати законність існування православної Церкви і повернути їй частину захоплених храмів і майна. Звичайно, на цьому боротьба уніатів з православ'ям не була закінчена... Зі змінним успіхом і з різною інтенсивністю вона триває досі.
Вся ця історія рясніє різними історичними подіями, які відбувалися під впливом різних релігійних, політичних і військових факторів, але для нас важливі такі незаперечні висновки:
Унія, яка замислювалася для об'єднання населення Речі Посполитої, навпаки, послужила чинником роз'єднання. Непродумана релігійна політика тогочасної влади призвела до глибокого розколу українського суспільства, який існує досі.
Насильницьке насадження уніатства спричинило збройне протистояння польської влади з українським козацтвом. Це протистояння, дуже довге та кровопролитне, врешті-решт закінчилося перемогою православ'я. При цьому воно сильно виснажило Річ Посполиту, що разом з іншими факторами, і призвело до повного зникнення цієї держави внаслідок так званих трьох поділів Польщі.
Ні насильство, ні тодішні антицерковні закони, ні безчинство влади і тодішніх радикалів, ніщо не змусило маси віруючого народу прийняти унію. Церква продовжувала існувати та звершувати свою діяльність, хоча це було пов'язано з неймовірними труднощами.
Зрада архієреїв і перехід в унію не дав практично жодного результату. Їхнє рішення не було прийнято церковним народом і чернецтвом.
Церква у боротьбі з уніатством пройшла свій шлях внутрішнього очищення, з неї пішли ті, хто шукав у Церкві вигоди, почестей та влади, і хто насправді заважав розвитку Церкви та здійсненню її божественної місії на землі.
🔻
Уніатська церква визнавалася єдиною законною церквою в Речі Посполитій, і державна влада не зупинялася ні перед чим, щоб приєднати до неї православні парафії та монастирі. Те саме відбувається і сьогодні. Українська влада не визнає за своїми громадянами права бути членами УПЦ і робить все можливе, щоб змусити їх приєднатися до ПЦУ. Але вони не враховують, крім іншого, той момент, що українці за своїм менталітетом волелюбний народ і його не можна змусити поміняти релігійні переконання рішенням з Банкової. Цю обставину не враховувала і польська влада наприкінці XVI ст. Православні намагалися переконати їх змінити цю примусову проуніатську політику, але переконання не допомагали. На боці унії були архієреї, що продавалися, невелика частина духовенства, значна частина шляхти і польська влада разом з силовим апаратом, що знаходився в їхньому розпорядженні. Але переважна маса православного населення, нижчого духовенства, частина української шляхти та майже всі монастирі були сповнені рішучості залишитися вірними православ'ю. Вагомою силою за православних виявилося козацтво, яке надавало йому як моральну, так і силову підтримку. Так Річ Посполита замість того, щоб за допомогою унії вирішити свої внутрішні та зовнішньополітичні проблеми, отримала фактично громадянську війну, а також дала в руки Московського царства козир для агресивної зовнішньої політики.
Як уже говорилося, в 1620 р. гетьман Петро Сагайдачний забезпечив приїзд в Україну патріарха Феофана, який висвятив у Київські митрополити Іова (Борецького), а також єпископів для інших єпархій. У 1633 р. польський уряд все ж таки був змушений визнати законність існування православної Церкви і повернути їй частину захоплених храмів і майна. Звичайно, на цьому боротьба уніатів з православ'ям не була закінчена... Зі змінним успіхом і з різною інтенсивністю вона триває досі.
Вся ця історія рясніє різними історичними подіями, які відбувалися під впливом різних релігійних, політичних і військових факторів, але для нас важливі такі незаперечні висновки:
Унія, яка замислювалася для об'єднання населення Речі Посполитої, навпаки, послужила чинником роз'єднання. Непродумана релігійна політика тогочасної влади призвела до глибокого розколу українського суспільства, який існує досі.
Насильницьке насадження уніатства спричинило збройне протистояння польської влади з українським козацтвом. Це протистояння, дуже довге та кровопролитне, врешті-решт закінчилося перемогою православ'я. При цьому воно сильно виснажило Річ Посполиту, що разом з іншими факторами, і призвело до повного зникнення цієї держави внаслідок так званих трьох поділів Польщі.
Ні насильство, ні тодішні антицерковні закони, ні безчинство влади і тодішніх радикалів, ніщо не змусило маси віруючого народу прийняти унію. Церква продовжувала існувати та звершувати свою діяльність, хоча це було пов'язано з неймовірними труднощами.
Зрада архієреїв і перехід в унію не дав практично жодного результату. Їхнє рішення не було прийнято церковним народом і чернецтвом.
Церква у боротьбі з уніатством пройшла свій шлях внутрішнього очищення, з неї пішли ті, хто шукав у Церкві вигоди, почестей та влади, і хто насправді заважав розвитку Церкви та здійсненню її божественної місії на землі.
🔻
🔺
Опір уніатству дав потужний імпульс для розвитку церковного богослов'я та інших наук, української культури, писемності, друкарства тощо. Полеміка з католиками та уніатами явила багатьох видатних діячів, таких як Петро Могила, Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Памво Беринда, Лаврентій Зизаній, Іов Борецький та багато інших.
Незважаючи на те, що уніатська церква існує досі і навіть непогано почувається, провальність уніатського проєкту врешті-решт був змушений визнати навіть римський папа Франциск. Ось цитата з декларації, яку він підписав у 2016 році: «Сьогодні очевидно, що метод "уніатизму" колишніх століть, який передбачає приведення однієї громади в єдність з іншою шляхом її відриву від своєї Церкви, не є шляхом відновлення єдності».
Виходячи з усього цього, можна зробити кілька припущень про те, як може розвиватися релігійна ситуація в Україні у зв'язку із забороною Української Православної Церкви на законодавчому рівні:
По-перше, ні антицерковний закон 8371, ні репресії з боку силових органів, ні рішення місцевої влади, ні безчинства радикалів, ніщо не зможе змусити УПЦ самоліквідуватися та влитися в ПЦУ.
По-друге, надії влади на те, що владі вдасться залякати якусь частину архієреїв і змусити їх перейти до ПЦУ, не виправдаються. Якщо такі перебіжчики і з'являться, їх буде небагато і вони не зможуть привести з собою свою паству. Ті, хто хотів у ПЦУ, вже перейшов. Сумний досвід колишніх митрополитів Олександра Драбинка та особливо Симеона Шостацького свідчить: ні віряни, ні духовенство здебільшого за ними не пішли.
По-третє, грубе та некомпетентне втручання влади в церковні справи вже призвело до розколу та поляризації українського суспільства, а продовження такої політики загрожує зробити це протистояння невиліковним, що негативно позначиться і на громадській, і на політичній ситуації в Україні.
По-четверте, знищити УПЦ не вдасться, і зрештою держава буде змушена визнати її право на існування, але станеться це внаслідок протистояння, та ще невідомо, яких жертв буде коштувати.
Втім, ще не пізно схаменутися і постаратися, якщо не виключити вищеназвані наслідки, то принаймні їх зменшити.
Опір уніатству дав потужний імпульс для розвитку церковного богослов'я та інших наук, української культури, писемності, друкарства тощо. Полеміка з католиками та уніатами явила багатьох видатних діячів, таких як Петро Могила, Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Памво Беринда, Лаврентій Зизаній, Іов Борецький та багато інших.
Незважаючи на те, що уніатська церква існує досі і навіть непогано почувається, провальність уніатського проєкту врешті-решт був змушений визнати навіть римський папа Франциск. Ось цитата з декларації, яку він підписав у 2016 році: «Сьогодні очевидно, що метод "уніатизму" колишніх століть, який передбачає приведення однієї громади в єдність з іншою шляхом її відриву від своєї Церкви, не є шляхом відновлення єдності».
Виходячи з усього цього, можна зробити кілька припущень про те, як може розвиватися релігійна ситуація в Україні у зв'язку із забороною Української Православної Церкви на законодавчому рівні:
По-перше, ні антицерковний закон 8371, ні репресії з боку силових органів, ні рішення місцевої влади, ні безчинства радикалів, ніщо не зможе змусити УПЦ самоліквідуватися та влитися в ПЦУ.
По-друге, надії влади на те, що владі вдасться залякати якусь частину архієреїв і змусити їх перейти до ПЦУ, не виправдаються. Якщо такі перебіжчики і з'являться, їх буде небагато і вони не зможуть привести з собою свою паству. Ті, хто хотів у ПЦУ, вже перейшов. Сумний досвід колишніх митрополитів Олександра Драбинка та особливо Симеона Шостацького свідчить: ні віряни, ні духовенство здебільшого за ними не пішли.
По-третє, грубе та некомпетентне втручання влади в церковні справи вже призвело до розколу та поляризації українського суспільства, а продовження такої політики загрожує зробити це протистояння невиліковним, що негативно позначиться і на громадській, і на політичній ситуації в Україні.
По-четверте, знищити УПЦ не вдасться, і зрештою держава буде змушена визнати її право на існування, але станеться це внаслідок протистояння, та ще невідомо, яких жертв буде коштувати.
Втім, ще не пізно схаменутися і постаратися, якщо не виключити вищеназвані наслідки, то принаймні їх зменшити.
Forwarded from СПЖ - новости Православия
#крестный_ход_2024
Нам сообщают, что на данный момент количество участников Крестного хода оценивается, примерно, в 20 000 человек.
Это много или мало?
Если учесть ситуацию, то это очень и очень много. Больше, чем можно было ожидать.
По сути, Крестный ход в Почаев остается самым значимым событием в православном мире (а не только в Украине) вообще.
За ним следят в других Поместных Церквях, а также, в различных международных организациях.
Ничего подобного сегодня в православном мире не происходит.
Поэтому, можно утверждать, что наши крестоходцы - это исповедники веры, которые свидетельствуют о Православии перед лицом всего мира!
Нам сообщают, что на данный момент количество участников Крестного хода оценивается, примерно, в 20 000 человек.
Это много или мало?
Если учесть ситуацию, то это очень и очень много. Больше, чем можно было ожидать.
По сути, Крестный ход в Почаев остается самым значимым событием в православном мире (а не только в Украине) вообще.
За ним следят в других Поместных Церквях, а также, в различных международных организациях.
Ничего подобного сегодня в православном мире не происходит.
Поэтому, можно утверждать, что наши крестоходцы - это исповедники веры, которые свидетельствуют о Православии перед лицом всего мира!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🌿☦️МОЛИТОВНИЙ ШЛЯХ ХРЕСТОХОДЦІВ
Підписники продовжують ділитися красою хресного ходу❤️
Підписники продовжують ділитися красою хресного ходу❤️
Forwarded from ДОЗОР на «Першому Козацькому»
⚠️ВЛАДА ЛЬВІВЩИНИ ПОГРОЖУЄ ОСТАННІМ ПАРАФІЯМ УПЦ
◾️Голова Львівської ОВА Козицький погрожує остаточним знищенням УПЦ на території області.
В зв’язку з прийняттям тоталітарного закону 8371, чиновник нагадав, що в Львівській області було знищено 37 православних парафій.
24 було «переведено» до ПЦУ, а 13 ліквідовано нібито за зверненням представників релігійних громад.
Як відбувалися ці процеси ми можемо побачити на прикладі захопленого кафедрального собору та буквального знищення Свято-Володимирівського храму.
Цинічну розправу над християнами він називає «розірванням зв’язків з країною-агресором».
Чиновник нагадує, що в області залишилося ще 17 парафій УПЦ. На вихід з Церкви він дає їм 9 місяців, а після — ліквідація через суд.
Православним християнам готують таку ж чистку, яка була на Франківщині.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
◾️Голова Львівської ОВА Козицький погрожує остаточним знищенням УПЦ на території області.
В зв’язку з прийняттям тоталітарного закону 8371, чиновник нагадав, що в Львівській області було знищено 37 православних парафій.
24 було «переведено» до ПЦУ, а 13 ліквідовано нібито за зверненням представників релігійних громад.
Як відбувалися ці процеси ми можемо побачити на прикладі захопленого кафедрального собору та буквального знищення Свято-Володимирівського храму.
Цинічну розправу над християнами він називає «розірванням зв’язків з країною-агресором».
Чиновник нагадує, що в області залишилося ще 17 парафій УПЦ. На вихід з Церкви він дає їм 9 місяців, а після — ліквідація через суд.
Православним християнам готують таку ж чистку, яка була на Франківщині.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🌄ХРЕСНИЙ ХІД СТАЄ НА НОЧІВЛЮ
Закінчується ще один день великого хресного ходу до Почаївської Лаври.
Паломники готуються відпочити, адже завтра новий шлях.
Обитель вже близько.
Дякуємо підписникам, що ділитеся❤️
Закінчується ще один день великого хресного ходу до Почаївської Лаври.
Паломники готуються відпочити, адже завтра новий шлях.
Обитель вже близько.
Дякуємо підписникам, що ділитеся❤️
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🔥☦️ 📸 ЩОДЕННИК ХРЕСНОГО ХОДУ ДО ПОЧАЇВСЬКОЇ ЛАВРИ 2024: ДЕНЬ 5
Ось і закінчився 5 день хресного ходу з Кам’янця-Подільського до Почаївської Лаври.
Попереду найважче — остання частина шляху до обителі та область, яка ставиться до православних християн найбільш вороже.
Невідомо які провокації чекають на паломників найближчим часом.
Але вірні свідчать, що, не дивлячись на труднощі, відчувають велике душевне піднесення. І, з кожним кроком, воно все більше росте.
Хрестоходці моляться і радіють можливості прославити Господа.
❗️Картки для допомоги проекту
Моно 4441 1111 3594 5412
Приват 4149 4390 4149 0297
Ось і закінчився 5 день хресного ходу з Кам’янця-Подільського до Почаївської Лаври.
Попереду найважче — остання частина шляху до обителі та область, яка ставиться до православних християн найбільш вороже.
Невідомо які провокації чекають на паломників найближчим часом.
Але вірні свідчать, що, не дивлячись на труднощі, відчувають велике душевне піднесення. І, з кожним кроком, воно все більше росте.
Хрестоходці моляться і радіють можливості прославити Господа.
❗️Картки для допомоги проекту
Моно 4441 1111 3594 5412
Приват 4149 4390 4149 0297
Forwarded from Артем Дмитрук
ВЛАСТЬ ДАЛА УКАЗАНИЕ НА МОЕ УБИЙСТВО !
Несколько преступных групп приняли это и начали действовать !
Андрей Бабенко Самсон ищет меня чтобы убить !
Примерно два часа назад группа людей с оружием приехали в дом к матери моей супруги !
Так как меня там не оказалось - устроили допрос соседей !!!
Несколько преступных групп приняли это и начали действовать !
Андрей Бабенко Самсон ищет меня чтобы убить !
Примерно два часа назад группа людей с оружием приехали в дом к матери моей супруги !
Так как меня там не оказалось - устроили допрос соседей !!!
Forwarded from СПЖ - новости Православия
#крестный_ход_2024
Еще одно видео с ночлега наших крестоходцев.
Когда так поют дети, понимаешь – что бы ни произошло, Крестный ход в Украине будет, и вера Православная в Украине будет, и Церковь в Украине будет!
Еще одно видео с ночлега наших крестоходцев.
Когда так поют дети, понимаешь – что бы ни произошло, Крестный ход в Украине будет, и вера Православная в Украине будет, и Церковь в Украине будет!
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
"ПРИЇХАЛИ НАКОРМИТИ НАШИХ ХРЕСТОХОДЦІВ"
Кароліна Велущак ділиться відео з хресної ходи, де можна зустріти знайомих, підписників 😉 Несподівано, але зовсім не випадково. Бо православні йдуть хресною ходою або слідкують за нею і моляться. І за багатостраждальну гониму громаду УПЦ Задубрівки, і за тих, хто зараз молитовно на захисті нашої країни, йде в обитель до Матінки Божої🙏
Бог в поміч! Дякуємо добрим людям за допомогу молитовникам.
#велущаккароліна #хреснахода2024 #почаїв
https://vm.tiktok.com/ZMrvyMwTq/
Кароліна Велущак ділиться відео з хресної ходи, де можна зустріти знайомих, підписників 😉 Несподівано, але зовсім не випадково. Бо православні йдуть хресною ходою або слідкують за нею і моляться. І за багатостраждальну гониму громаду УПЦ Задубрівки, і за тих, хто зараз молитовно на захисті нашої країни, йде в обитель до Матінки Божої🙏
Бог в поміч! Дякуємо добрим людям за допомогу молитовникам.
#велущаккароліна #хреснахода2024 #почаїв
https://vm.tiktok.com/ZMrvyMwTq/