Forwarded from ФОРТЕЦЯ ЛАВРА ☦️
Запрошуємо прогулятись в святій обителі хоча б по фото. Колись піде у небуття і на полиці власних музеїв влада з її богоборчими заборонами. Свято-Успенська обитель залишиться такою ж прекрасною і народ Божий зможе тут підносити молитви🙏
Forwarded from ФОРТЕЦЯ ЛАВРА ☦️
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Ми розпочинаємо молитовне стояння. Вже більше року🙏
Дякуємо Богу, що можемо явити свою вірність Христу. Нехай сили небесні дарують гонителям розум та совість.
Дякуємо Богу, що можемо явити свою вірність Христу. Нехай сили небесні дарують гонителям розум та совість.
Forwarded from ДОЗОР на «Першому Козацькому»
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❌ДЕПУТАТ, ЯКА НАЗИВАЛА БІБЛІЮ «СМІТТЯМ», ОРГАНІЗУВАЛА РЕЙДЕРСЬКІ ЗБОРИ ПЦУ У БРОВАРАХ
◾️13 квітня група активістів ПЦУ та представники місцевої влади організували рейдерські збори у Броварах.
Ціллю злочинців стали храм та парафія вмч. Димитрія Солунського УПЦ.
Рейдери діяли за класичною схемою. Організували збори територіальної громади, на яких люди, які не мають жодного відношення до парафії храму, голосують за «перехід до ПЦУ».
Дійство у Броварах очолювала одіозна депутат Броварської міської ради Богдана Драч.
Рік тому драч приймала активну участь у жорстокому захопленні Покровського храму УПЦ с. Требухів на Київщині. Вона та її спільники тоді викидали з храму Біблію, називаючи книгу «сміттям».
Місцеві жителі свідчать, що сама депутат є греко-католичкою.
З самого відео видно, як Драч та інші спільники злочину навіть не впізнали реальних парафіян храму, які прийшли зафіксувати правопорушення.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
◾️13 квітня група активістів ПЦУ та представники місцевої влади організували рейдерські збори у Броварах.
Ціллю злочинців стали храм та парафія вмч. Димитрія Солунського УПЦ.
Рейдери діяли за класичною схемою. Організували збори територіальної громади, на яких люди, які не мають жодного відношення до парафії храму, голосують за «перехід до ПЦУ».
Дійство у Броварах очолювала одіозна депутат Броварської міської ради Богдана Драч.
Рік тому драч приймала активну участь у жорстокому захопленні Покровського храму УПЦ с. Требухів на Київщині. Вона та її спільники тоді викидали з храму Біблію, називаючи книгу «сміттям».
Місцеві жителі свідчать, що сама депутат є греко-католичкою.
З самого відео видно, як Драч та інші спільники злочину навіть не впізнали реальних парафіян храму, які прийшли зафіксувати правопорушення.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
Forwarded from ДОЗОР на «Першому Козацькому»
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🔥ПАРАФІЯНИ УПЦ У БРОВАРАХ СВІДЧАТЬ ПРО ВІРНІСТЬ ЦЕРКВІ!
◾️13 квітня парафіяни храму вмч. Димитрія Солунського у Броварах зібралися на збори релігійної громади.
Православні християни одноголосно засвідчили своє рішення залишатися в лоні УПЦ.
Тим часом, біля місцевого ринку група активістів ПЦУ, під головуванням депутата міської ради, проводили рейдерські збори «за перехід до структури Епіфанія».
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
◾️13 квітня парафіяни храму вмч. Димитрія Солунського у Броварах зібралися на збори релігійної громади.
Православні християни одноголосно засвідчили своє рішення залишатися в лоні УПЦ.
Тим часом, біля місцевого ринку група активістів ПЦУ, під головуванням депутата міської ради, проводили рейдерські збори «за перехід до структури Епіфанія».
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
❗️«ВВАЖАЮ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРСЛІДУВАННЯ МЕНЕ ПОЛІТИЧНИМ». О. МИКОЛАЙ ДАНИЛЕВИЧ ПРОКОМЕНТУВАВ СПРАВУ ПРОТИ НЬОГО
Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ о. Миколай Данилевич прокоментував обшуки та підозри, які йому висунула СБУ.
«12 квітня 2024 року співробітниками СБУ було проведено обшук по місцю мого проживання у Київській області. Мене підозрюють в розпалюванні релігійної ворожнечі і у виправдовуванні та глорифікації російської агресії, які нібито обґрунтовуються моїми публікаціями в Телеграм-каналі проти захоплення храмів УПЦ ще у 2022 році. Найближчим часом буде вирішуватись питання про обрання запобіжного заходу.
Вважаю кримінальне переслідування стосовно мене політичним і пов’язаним із моєю діяльністю у Відділі зовнішніх церковних зв’язків УПЦ.
Детальніше🔻
Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ о. Миколай Данилевич прокоментував обшуки та підозри, які йому висунула СБУ.
«12 квітня 2024 року співробітниками СБУ було проведено обшук по місцю мого проживання у Київській області. Мене підозрюють в розпалюванні релігійної ворожнечі і у виправдовуванні та глорифікації російської агресії, які нібито обґрунтовуються моїми публікаціями в Телеграм-каналі проти захоплення храмів УПЦ ще у 2022 році. Найближчим часом буде вирішуватись питання про обрання запобіжного заходу.
Вважаю кримінальне переслідування стосовно мене політичним і пов’язаним із моєю діяльністю у Відділі зовнішніх церковних зв’язків УПЦ.
Детальніше🔻
Перший Козацький
❗️«ВВАЖАЮ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРСЛІДУВАННЯ МЕНЕ ПОЛІТИЧНИМ». О. МИКОЛАЙ ДАНИЛЕВИЧ ПРОКОМЕНТУВАВ СПРАВУ ПРОТИ НЬОГО Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ о. Миколай Данилевич прокоментував обшуки та підозри, які йому висунула СБУ. «12 квітня 2024 року співробітниками СБУ було…
Будь-які звинувачення щодо моєї нібито протиправної діяльності відкидаю і вважаю їх безпідставними і абсурдними, а з матеріалів врученого повідомлення про підозру не вбачається складу злочину, передбаченого статтями, які мені інкримінують. В той же час хотів би зазначити, що моя патріотична позиція всім відома.
Також наголошую, що згідно з Конституцією України особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено у суді, а підозра це є думка слідчого про те, що особа вчинила злочин, в той же час інформація про проведення обшуку та вручення підозри на інформаційних платформах правоохоронних органів та ЗМІ подається як завершений факт злочину чи протиправних дій.
Окрім того вважаю, що вручення підозри є кроком для подальшого тиску, що б через обрання запобіжного заходу ізолювати мене від виконання своїх обов’язків з міжнародної діяльності та втручанням у діяльність релігійної організації з метою перешкоджання моєї діяльності як представника УПЦ.
Оскільки СБУ на своєму сайті опублікувала деякі фото з обшуку, що на думку моїх адвокатів є процесуальним порушенням, то дозволю собі так само дати публічне пояснення для суспільства опублікованих матеріалів.
Щодо фото читацького квитка в російську історичну бібліотеку на моє ім’я. Так, я був студентом і навчався між 1998 і 2003 роком в духовній академії в москві, і мав як студент читацький квиток в бібліотеку. Це факт моєї біографії, і нічого протизаконного в цьому не вбачається.
Щодо фото страхового (пенсійного) свідоцтва з рф з натяком на те, що нібито в мене є російське громадянство. Немає і ніколи не було в мене російського громадянства, про що вже раніше говорив. Я навчався і проживав в росії задовго до війни і, як іноземець, мав відповідну реєстрацію та страховку в цій країні. Так само сьогодні мільйони українців, які як біженці виїхали закордон, зокрема в країни Європи, також оформлюють подібні документи в країнах перебування, залишаючись при цьому громадянами України.
Щодо фото документу з дипломатичної академії рф про проходження короткого курсу англійської мови. Це були звичайні курси англійської мови початкового рівня, які я відвідував і які фізично читалися при згаданому навчальному закладі, і не більше того.
Також ще раз наголошую, що відкриття парафій УПЦ закордоном, про що також згадано на сайті СБУ в негативному ключі, відбувається на виконання рішення Собору УПЦ від 27.05.2022 року, повністю самостійно, незалежно від впливів будь-яких зовнішніх центрів, і є відповіддю нашої Церкви на духовні потреби віруючих, які внаслідок російської агресії виїхали закордон, а тому звинувачення в тому, що нібито це є проросійська мережа парафій чи на цих парафіях розповсюджуються проросійські наративи є неправдою. Наші віряни потребують своєї рідної Української Православної Церкви закордоном.
Дякую всім вам, дорогі брати і сестри з України і з-закордону, за слова підтримки, які я вже отримую і за ваші молитви. Прошу підтримувати мене вашими молитвами і надалі. Нехай Господь укріпить нас всіх в захисті нашої країни і в єдності та підтримці один одного».
Також наголошую, що згідно з Конституцією України особа вважається невинуватою доки її вину не буде доведено у суді, а підозра це є думка слідчого про те, що особа вчинила злочин, в той же час інформація про проведення обшуку та вручення підозри на інформаційних платформах правоохоронних органів та ЗМІ подається як завершений факт злочину чи протиправних дій.
Окрім того вважаю, що вручення підозри є кроком для подальшого тиску, що б через обрання запобіжного заходу ізолювати мене від виконання своїх обов’язків з міжнародної діяльності та втручанням у діяльність релігійної організації з метою перешкоджання моєї діяльності як представника УПЦ.
Оскільки СБУ на своєму сайті опублікувала деякі фото з обшуку, що на думку моїх адвокатів є процесуальним порушенням, то дозволю собі так само дати публічне пояснення для суспільства опублікованих матеріалів.
Щодо фото читацького квитка в російську історичну бібліотеку на моє ім’я. Так, я був студентом і навчався між 1998 і 2003 роком в духовній академії в москві, і мав як студент читацький квиток в бібліотеку. Це факт моєї біографії, і нічого протизаконного в цьому не вбачається.
Щодо фото страхового (пенсійного) свідоцтва з рф з натяком на те, що нібито в мене є російське громадянство. Немає і ніколи не було в мене російського громадянства, про що вже раніше говорив. Я навчався і проживав в росії задовго до війни і, як іноземець, мав відповідну реєстрацію та страховку в цій країні. Так само сьогодні мільйони українців, які як біженці виїхали закордон, зокрема в країни Європи, також оформлюють подібні документи в країнах перебування, залишаючись при цьому громадянами України.
Щодо фото документу з дипломатичної академії рф про проходження короткого курсу англійської мови. Це були звичайні курси англійської мови початкового рівня, які я відвідував і які фізично читалися при згаданому навчальному закладі, і не більше того.
Також ще раз наголошую, що відкриття парафій УПЦ закордоном, про що також згадано на сайті СБУ в негативному ключі, відбувається на виконання рішення Собору УПЦ від 27.05.2022 року, повністю самостійно, незалежно від впливів будь-яких зовнішніх центрів, і є відповіддю нашої Церкви на духовні потреби віруючих, які внаслідок російської агресії виїхали закордон, а тому звинувачення в тому, що нібито це є проросійська мережа парафій чи на цих парафіях розповсюджуються проросійські наративи є неправдою. Наші віряни потребують своєї рідної Української Православної Церкви закордоном.
Дякую всім вам, дорогі брати і сестри з України і з-закордону, за слова підтримки, які я вже отримую і за ваші молитви. Прошу підтримувати мене вашими молитвами і надалі. Нехай Господь укріпить нас всіх в захисті нашої країни і в єдності та підтримці один одного».
Telegram
Перший Козацький
❗️«ВВАЖАЮ КРИМІНАЛЬНЕ ПЕРСЛІДУВАННЯ МЕНЕ ПОЛІТИЧНИМ». О. МИКОЛАЙ ДАНИЛЕВИЧ ПРОКОМЕНТУВАВ СПРАВУ ПРОТИ НЬОГО
Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ о. Миколай Данилевич прокоментував обшуки та підозри, які йому висунула СБУ.
«12 квітня 2024 року співробітниками СБУ…
Заступник голови ВЗЦЗ УПЦ о. Миколай Данилевич прокоментував обшуки та підозри, які йому висунула СБУ.
«12 квітня 2024 року співробітниками СБУ…
ПРО ВЕЛИКЕ МОВЧАННЯ ЦЕРКВИ. ПОСТ, ЯКИЙ БАГАТЬОМ НЕ СПОДОБАЄТЬСЯ
#суто_субєктивно
Православні, нас спіткала одна думка.
Чи думка-спостереження. Ми тримали її до часу. Чогось чекали. Того, що чекали, не сталося. Настав час поділитися нею.
Все, що буде написане далі, суб'єктивна позиція головного редактора. Яку в цілому у тій чи іншій мірі поділяють брати-журналісти.
Почнемо.
На скріні — сторінка офіційного сайту УПЦ від 12 березня 2024 р. Вона пуста. Ця пустота важлива.
І ось чому.
Вчора ми усі були обурені безпідставним обшуком та абсурдними звинуваченнями СБУ стосовно отця Миколая Данилевича.
Якщо казати про нас, то ми справді були обурені, заряджені, стурбовані, але — не здивовані і не приголомшені. Квартал давно втратив відчуття реальності і якихось меж — чи то закону, чи то моралі, чи здорового глузду.
Отже, жодного шоку, просто констатація нового рівня сваволі. Система йде вразнос і ва-банк. На останні позичені, як то кажуть.
Але ось що цікаво. 👇
#суто_субєктивно
Православні, нас спіткала одна думка.
Чи думка-спостереження. Ми тримали її до часу. Чогось чекали. Того, що чекали, не сталося. Настав час поділитися нею.
Все, що буде написане далі, суб'єктивна позиція головного редактора. Яку в цілому у тій чи іншій мірі поділяють брати-журналісти.
Почнемо.
На скріні — сторінка офіційного сайту УПЦ від 12 березня 2024 р. Вона пуста. Ця пустота важлива.
І ось чому.
Вчора ми усі були обурені безпідставним обшуком та абсурдними звинуваченнями СБУ стосовно отця Миколая Данилевича.
Якщо казати про нас, то ми справді були обурені, заряджені, стурбовані, але — не здивовані і не приголомшені. Квартал давно втратив відчуття реальності і якихось меж — чи то закону, чи то моралі, чи здорового глузду.
Отже, жодного шоку, просто констатація нового рівня сваволі. Система йде вразнос і ва-банк. На останні позичені, як то кажуть.
Але ось що цікаво. 👇
Перший Козацький
ПРО ВЕЛИКЕ МОВЧАННЯ ЦЕРКВИ. ПОСТ, ЯКИЙ БАГАТЬОМ НЕ СПОДОБАЄТЬСЯ #суто_субєктивно Православні, нас спіткала одна думка. Чи думка-спостереження. Ми тримали її до часу. Чогось чекали. Того, що чекали, не сталося. Настав час поділитися нею. Все, що буде написане…
Те, що сталося 12 квітня з о. Миколаєм, було дуже важливим для нас. Це була подія, яку не можна ігнорувати, про яку не можна мовчати. Просто за визначенням. І з медійних, і з громадських, і з православних міркувань.
Не кажучи про особисте. Ми знайомі, і свого часу зняли десятки відео, коментарів, програм, у яких доносили позицію УПЦ та о. Миколая безпосередньо.
Отже, ми реагували. Завзято, оперативно, як могли, відклавши інші важливі справи. Повірте, вони є, навантаження величезне.
Але ми зробили 10 публікацій за день з приводу справи о. Миколая, в тому числі великий детальний розбір безглуздого обвинувачення та "доказів" від блазнів СБУ.
Бо для нас тиск на о. Миколая — безумовно атака на всю Церкву.
На правду, на достойну православну людину, яка вела інформаційну та дипломатичну боротьбу на своєму фронті. На одного з нас.
Але варто було нам подумки проговорити оце "на одного з нас", як пам'ять нам дещо нагадала.
Рівно місяць тому, 12 березня СБУ влаштувала облаву на нас, на наших колег зі Спілки Православних Журналістів та отця Сергія Чертиліна, який мав необачність захищати права громад УПЦ.
Минув місяць.
Ані того дня, 12 березня, ані наступного, ані за тиждень ніхто, НІХТО з Митрополії жодного слова не написав про цей кричущий злочин проти свободи слова та своїх братів у Христі. Жодного.
Ані на офіційних ресурсах, ані на особистих сторінках.
Мовчав і отець Миколай. І 12-го, і після.
Щось абстрактне заявив Синод УПЦ аж 10 квітня, процитуємо: "у Заяві наголошено, що архієреї, священники та миряни Української Православної Церкви зазнають кримінальних переслідувань за надуманими підставами".
Спаси Господи, але можна було бути конкретнішими? Чи справді не сталося нічого непересічного?
Коли в один день намагаються залякати, оббрехати і позбавити волі цілі команди журналістів, які роками висвітлювали правду про УПЦ, міжконфесійні відносини та політику стосовно Церкви? Роками давали Церкві голос і захищали її права.
Невже вони, себто ми, не варті навіть вашого слова? Маленького коментаря? Оцінки? Хоча б повідомлення про факт цих подій? Сухої новинки.
Ми ж багатьох знаємо особисто. Але ні. Тиша. Гучне напружене мовчання протягом місяця. Ми ніби прокажені, згадати про яких — значить мати невиліковні проблеми.
Так, ми розуміємо, що когось напряму залякували чи попереджали не захищати нас і не згадувати серйозні люди. Розуміємо і заздалегідь пробачили.
Але, бачить Бог, яка ж це біда для віруючої людини і служителя Господа, для єпископа — настільки віддатися страху юдейському, аби попри очевидно політичне переслідування, лишитися мовчазним. Проковтнути язика. Нам просто шкода кожного, хто знав, але змовчав.
Хай нас простять, але це щось схоже на зраду. Своїм принципам, стосункам, правді. І більше того. Своїм мовчанням ви не тільки зраджуєте тих, хто працював для Церкви і віддавав цій роботі стільки сил і натхнення. Матеріали яких ви роками, сотні, якщо не тисячі, разів брали, спиралися на них, розраховували на них. Ми були своїми. Потрібними.
І раптом нас пресують, а відповідь — тиша. Наші колеги у в'язниці, а у відповідь — публікації про календарні події.
Зрозумійте, ви показуєте гонителям, що вони можуть прийти за кожним. Що ви залякані і розпорошені. Що кожен сам за себе.
Що ви не здатні до колективної оборони і не стоїте брат за брата. Що вас і нас можна їсти по одному.
Ну хай там ми, миряни, журналісти, яких 100 разів затаврували "ватою", "проросійськими" і т.п. різні свідомити, ПЦУшні експерти, та атеїсти київського патріархату.
Ну хай нам грець.
Але як же отець Сергій Чертилін?
Священник. Один з вас. Як можна було про нього змовчати? Людина з окупації виїхала, патріотична наскрізь, жертовна. Ви це знаєте. Там жодних сумнівів.
Як це можливо!?
Простіть нас за дєрзновєніє так казати, але краще хай ми когось ще роздратуємо і будемо ще більшими грішниками, ніж не скажемо ці важливі для порятунку УПЦ речі.
Початок Кінець
Не кажучи про особисте. Ми знайомі, і свого часу зняли десятки відео, коментарів, програм, у яких доносили позицію УПЦ та о. Миколая безпосередньо.
Отже, ми реагували. Завзято, оперативно, як могли, відклавши інші важливі справи. Повірте, вони є, навантаження величезне.
Але ми зробили 10 публікацій за день з приводу справи о. Миколая, в тому числі великий детальний розбір безглуздого обвинувачення та "доказів" від блазнів СБУ.
Бо для нас тиск на о. Миколая — безумовно атака на всю Церкву.
На правду, на достойну православну людину, яка вела інформаційну та дипломатичну боротьбу на своєму фронті. На одного з нас.
Але варто було нам подумки проговорити оце "на одного з нас", як пам'ять нам дещо нагадала.
Рівно місяць тому, 12 березня СБУ влаштувала облаву на нас, на наших колег зі Спілки Православних Журналістів та отця Сергія Чертиліна, який мав необачність захищати права громад УПЦ.
Минув місяць.
Ані того дня, 12 березня, ані наступного, ані за тиждень ніхто, НІХТО з Митрополії жодного слова не написав про цей кричущий злочин проти свободи слова та своїх братів у Христі. Жодного.
Ані на офіційних ресурсах, ані на особистих сторінках.
Мовчав і отець Миколай. І 12-го, і після.
Щось абстрактне заявив Синод УПЦ аж 10 квітня, процитуємо: "у Заяві наголошено, що архієреї, священники та миряни Української Православної Церкви зазнають кримінальних переслідувань за надуманими підставами".
Спаси Господи, але можна було бути конкретнішими? Чи справді не сталося нічого непересічного?
Коли в один день намагаються залякати, оббрехати і позбавити волі цілі команди журналістів, які роками висвітлювали правду про УПЦ, міжконфесійні відносини та політику стосовно Церкви? Роками давали Церкві голос і захищали її права.
Невже вони, себто ми, не варті навіть вашого слова? Маленького коментаря? Оцінки? Хоча б повідомлення про факт цих подій? Сухої новинки.
Ми ж багатьох знаємо особисто. Але ні. Тиша. Гучне напружене мовчання протягом місяця. Ми ніби прокажені, згадати про яких — значить мати невиліковні проблеми.
Так, ми розуміємо, що когось напряму залякували чи попереджали не захищати нас і не згадувати серйозні люди. Розуміємо і заздалегідь пробачили.
Але, бачить Бог, яка ж це біда для віруючої людини і служителя Господа, для єпископа — настільки віддатися страху юдейському, аби попри очевидно політичне переслідування, лишитися мовчазним. Проковтнути язика. Нам просто шкода кожного, хто знав, але змовчав.
Хай нас простять, але це щось схоже на зраду. Своїм принципам, стосункам, правді. І більше того. Своїм мовчанням ви не тільки зраджуєте тих, хто працював для Церкви і віддавав цій роботі стільки сил і натхнення. Матеріали яких ви роками, сотні, якщо не тисячі, разів брали, спиралися на них, розраховували на них. Ми були своїми. Потрібними.
І раптом нас пресують, а відповідь — тиша. Наші колеги у в'язниці, а у відповідь — публікації про календарні події.
Зрозумійте, ви показуєте гонителям, що вони можуть прийти за кожним. Що ви залякані і розпорошені. Що кожен сам за себе.
Що ви не здатні до колективної оборони і не стоїте брат за брата. Що вас і нас можна їсти по одному.
Ну хай там ми, миряни, журналісти, яких 100 разів затаврували "ватою", "проросійськими" і т.п. різні свідомити, ПЦУшні експерти, та атеїсти київського патріархату.
Ну хай нам грець.
Але як же отець Сергій Чертилін?
Священник. Один з вас. Як можна було про нього змовчати? Людина з окупації виїхала, патріотична наскрізь, жертовна. Ви це знаєте. Там жодних сумнівів.
Як це можливо!?
Простіть нас за дєрзновєніє так казати, але краще хай ми когось ще роздратуємо і будемо ще більшими грішниками, ніж не скажемо ці важливі для порятунку УПЦ речі.
Початок Кінець
Перший Козацький
ПРО ВЕЛИКЕ МОВЧАННЯ ЦЕРКВИ. ПОСТ, ЯКИЙ БАГАТЬОМ НЕ СПОДОБАЄТЬСЯ #суто_субєктивно Православні, нас спіткала одна думка. Чи думка-спостереження. Ми тримали її до часу. Чогось чекали. Того, що чекали, не сталося. Настав час поділитися нею. Все, що буде написане…
Все одно Козацького для вас вже не існує, судячи з вашої поведінки. Від гріха подалі, розуміємо.
Іронія в тому, що обережність, мовчання і нові поступки гонителям не спрацювали. Точніше, спрацювали навпаки, як ми і прогнозували. Погром має бути повним.
І пасивність жертви лише спокушає агресора. Агресор оцінив ваше мовчання. І зробив черговий крок.
Нещодавно влада заблокувала навіть офіційний сайт УПЦ. А вчора СБУ прийшла до одного з найбільш авторитетних і відомих облич офіційної УПЦ. Неможливого більше нема. Недоторканих нема.
"Коли прийшли за комуністами, я мовчав..." і далі по тексту.
І ви знаєте, як ми опинилися там, де ми сьогодні, у цій прикрій ситуації.
Єдиний просвіт у якій — непохитний авторитет Блаженнішого і наш золотий православний український народ. Який ще більше зміцнюється у вірі. Допомагає нам, грішним, стоїть за свої святині, за своїх батюшок, і тримається до кривавих пальців за УПЦ.
Вони і є сіль землі, правдиве золото Церкви.
Дякуємо вам, любі брати й сестри. Дякуємо тим небагатьом сміливим священикам, єпископам, одному депутату і звичайним мирянам, які підтримали нас публічно. І тим, хто висловив підтримку особисто.
Знаємо, що дехто мав за це погрози і неприємності.
Декого змусили забрати свої слова дзвінком з СБУ.
Тим більш солодкий подвиг правди.
Розуміємо, що хтось має велику відповідальність і мовчить, бо зважає на погрози, які можуть стосуватися не тільки його особисто, але його приходу, його єпархії. Не маємо права судити і тим більше засуджувати. Допоможи вам Боже.
Але маємо право вважати це хибною стратегією: прийдуть за кожним. Просто зручніше ламати нас по одному. Для цього і потрібна атмосфера терору і ваше мовчання. Щоб потім у такому ж мовчанні зламати вас.
Наостанок. Раді, шо хоча б за добу офіційний сайт УПЦ відреагував на обшук в підозри о. Миколаю Данилевичу.
Хай це був просто репост особистого допису заступника голови Відділу зовнішніх зв'язків УПЦ на сайті ВЗЦЗ УПЦ. Без власної оцінки. Без заяв архієреїв.
Але хоч щось.
Хух. Сказав.
Головний редактор, великий грішник з великим браком смирення.Усі каміння кидайте тільки в мене.
#суто_субєктивно
Іронія в тому, що обережність, мовчання і нові поступки гонителям не спрацювали. Точніше, спрацювали навпаки, як ми і прогнозували. Погром має бути повним.
І пасивність жертви лише спокушає агресора. Агресор оцінив ваше мовчання. І зробив черговий крок.
Нещодавно влада заблокувала навіть офіційний сайт УПЦ. А вчора СБУ прийшла до одного з найбільш авторитетних і відомих облич офіційної УПЦ. Неможливого більше нема. Недоторканих нема.
"Коли прийшли за комуністами, я мовчав..." і далі по тексту.
І ви знаєте, як ми опинилися там, де ми сьогодні, у цій прикрій ситуації.
Єдиний просвіт у якій — непохитний авторитет Блаженнішого і наш золотий православний український народ. Який ще більше зміцнюється у вірі. Допомагає нам, грішним, стоїть за свої святині, за своїх батюшок, і тримається до кривавих пальців за УПЦ.
Вони і є сіль землі, правдиве золото Церкви.
Дякуємо вам, любі брати й сестри. Дякуємо тим небагатьом сміливим священикам, єпископам, одному депутату і звичайним мирянам, які підтримали нас публічно. І тим, хто висловив підтримку особисто.
Знаємо, що дехто мав за це погрози і неприємності.
Декого змусили забрати свої слова дзвінком з СБУ.
Тим більш солодкий подвиг правди.
Розуміємо, що хтось має велику відповідальність і мовчить, бо зважає на погрози, які можуть стосуватися не тільки його особисто, але його приходу, його єпархії. Не маємо права судити і тим більше засуджувати. Допоможи вам Боже.
Але маємо право вважати це хибною стратегією: прийдуть за кожним. Просто зручніше ламати нас по одному. Для цього і потрібна атмосфера терору і ваше мовчання. Щоб потім у такому ж мовчанні зламати вас.
Наостанок. Раді, шо хоча б за добу офіційний сайт УПЦ відреагував на обшук в підозри о. Миколаю Данилевичу.
Хай це був просто репост особистого допису заступника голови Відділу зовнішніх зв'язків УПЦ на сайті ВЗЦЗ УПЦ. Без власної оцінки. Без заяв архієреїв.
Але хоч щось.
Хух. Сказав.
Головний редактор, великий грішник з великим браком смирення.Усі каміння кидайте тільки в мене.
#суто_субєктивно
Forwarded from ДОЗОР на «Першому Козацькому»
⚠️РЕЙДЕРИ ВІД ПЦУ ВИМАГАЮТЬ КЛЮЧІ ВІД ХРАМУ УПЦ
◾️Прямо зараз відбувається спроба рейдерів від ПЦУ захопити Покровський храм УПЦ с. Бронники на Рівненщині.
За повідомленнями з місця подій, злочинці прийшли зі сфальсифікованими документами на церкву, і вимагають від парафіян та настоятеля віддати їм ключі.
Поліція присутня на місці, але абсолютно бездіяльна.
В лютому 2024 активісти структури Епіфанія влаштували рейдерські збори в місцевому клубі, на яких проголосували «за перехід до ПЦУ».
Повідомляють, що, нажаль, для цього злочину активно залучали місцеву протестантську громаду.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
◾️Прямо зараз відбувається спроба рейдерів від ПЦУ захопити Покровський храм УПЦ с. Бронники на Рівненщині.
За повідомленнями з місця подій, злочинці прийшли зі сфальсифікованими документами на церкву, і вимагають від парафіян та настоятеля віддати їм ключі.
Поліція присутня на місці, але абсолютно бездіяльна.
В лютому 2024 активісти структури Епіфанія влаштували рейдерські збори в місцевому клубі, на яких проголосували «за перехід до ПЦУ».
Повідомляють, що, нажаль, для цього злочину активно залучали місцеву протестантську громаду.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
Forwarded from ДОЗОР на «Першому Козацькому»
ЗЛОЧИНЦІ НАЦІЛИЛИСЯ НА СТАРОВИННУ ЦЕРКВУ УПЦ
◾️Покровський храм УПЦ у с. Бронники — старовинна церква, якій майже 100 років.
Святиня була збудована в 1929 році.
Тепер рейдери від ПЦУ намагаються відібрати цей Дім Божий у православних християн.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
◾️Покровський храм УПЦ у с. Бронники — старовинна церква, якій майже 100 років.
Святиня була збудована в 1929 році.
Тепер рейдери від ПЦУ намагаються відібрати цей Дім Божий у православних християн.
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
Forwarded from ДОЗОР на «Першому Козацькому»
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❌«Я В ЦЮ ЦЕРКВУ НЕ ХОДИВ!» ЗІЗНАННЯ РЕЙДЕРА У БРОННИЦІ
▪️За інформацією з місця подій, молодий чоловік, який прийшов разом з рейдерами від ПЦУ — представник місцевої протестантської громади та майбутній пастор.
Він буквально зізнається, що ніколи не ходив до Покровського храму УПЦ та розпалює ненависть, називаючи церкву «московською».
Правда і любов до ближнього — спільні чесноти для всіх християн. Невже ні в кого з місцевих протестантів не стало духу не приймати участь у беззаконні і стати на захист парафіян храму?
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
▪️За інформацією з місця подій, молодий чоловік, який прийшов разом з рейдерами від ПЦУ — представник місцевої протестантської громади та майбутній пастор.
Він буквально зізнається, що ніколи не ходив до Покровського храму УПЦ та розпалює ненависть, називаючи церкву «московською».
Правда і любов до ближнього — спільні чесноти для всіх християн. Невже ні в кого з місцевих протестантів не стало духу не приймати участь у беззаконні і стати на захист парафіян храму?
Підпишись на ДОЗОР, борись за права УПЦ!
Forwarded from ФОРТЕЦЯ ЛАВРА ☦️
Полный храм, совершенно полный 🙏
Спаси и сохрани, Господи!
Лавра, 14 апреля 2024 года.
Спаси и сохрани, Господи!
Лавра, 14 апреля 2024 года.