ГРОМАДА #УПЦ «ДОБРОВІЛЬНО ПЕРЕДАЛА КЛЮЧІ» ВІД ЦЕРКВИ ОЛЕКСАНДРА НЕВСЬКОГО ДЕРЖЗАПОВІДНИКУ «ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ»

«12 квітня 2023 року релігійна громада УПЦ МП добровільно передала ключі…», – пише #Мінкульт.

До 31 грудня 2021 року церква була у користуванні релігійної громади парафії на честь святого князя Александра Невського Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви згідно з договором.

Договором, який не був продовжений. Понад рік церква була зачинена, в ній не звучала молитва.

Підкреслюється, що церква 1833-1834 рр.. знаходиться на території заповідника та є складовою Комплексу споруд Хотинської фортеці. І є державною власністю.

Надто вже часто Мінкульт тиче вірянам в очі тим статусом власності. Але ми не такі певні в справедливості розпоряджатися релігійним майном, яке збудовано на народні ще за царів, а у сучасній Україні є 100 мільйонів аргументів. Додамо фактів👇

В лютому воїн #ЗСУ прапорщик Олександр Білецький звернувся з відкритим листом до міністра культури: «Якими трудами по копійці збирали кошти на ремонт… Кому має належати наш храм, законній громаді УПЦ чи 5 актівістам з Чернівців? Храм, який 30 років належав нашій громаді з отцем Павлом, і має їй належати».

«Оновлення Божої обителі»
«Сьогодні хотинчани, зокрема релігійні общини церков святого Миколая та Олександра Невського, дружно розгорнули роботи по ремонту, реставрації і відновленню усіх церковних атрибутів. Звичайно, нинішня економічна криза аж ніяк не сприяє будь-якій будівельній справі, тим паче відновленню Божого дому.

Та, переборюючи труднощі, хотинчани не відступають від корисної справи. За словами церковного старости Михайла Гундерчука, який організував і очолив бригаду реставраторів, на проведені роботи витрачено вже понад 100 млн. карбованців, а до завершення оновлення Божої обителі ще далеко.

Правда, багато хто з хотинчани надає допомогу, не вимагаючи платні: одні підвозять гравій, каміння чи якийсь будівельний матеріал, інші жертвують на відновлення церкви чималі суми грошей. Община храму Олександра Невського завела спеціальний журнал обліку наданої громадянами допомоги, сподіваючись, що це буде надійний свідок історії відновлення храму.

Певна матеріальна допомога надходить і від священнослужителів інших християнських православних парафій. Так, митрополит Кишинівський і Молдавський Володимир Кантарян, до речі, уродженець Колінківець Хотинського району, на реставрацію фортечної церкви надіслав 5 мільонів карбованців,
а настоятель Нелипівської церкви Кельменецького району Анатолій Ткач власноручно проводить різні малярські роботи.
Та чи не найбільше турбот за відбудову згадуваного храму проявляє священик Червоної церкви святого Миколая отець Василь, який особисто обходить парафіян і збирає пожертвування.
Усі ці турботи разом взяті і рухають справу відновлення Божого дому на території старої фортеці над Дністром

Михайло Крилатий, кореспондент "Хотинських вістей", 15 жовтня 1994 року».

🤔Тож пане Ткаченко, досі вважаєте, що церква 1834 року побудови, яку християни фактично відродили в 90-ті - це власність держави та належить Мінкульту? А ви, читачі, як думаєте?

Блаженніший Митрополит #Онуфрій звершив погребіння Плащаниці Спасителя

#ЛАВРА Українська Православна Церква https://youtu.be/nBFSjUOzi2Q

⚡️Рівень журналістики стандартів антицерковного 5 каналу Порошенка…
#Яніна_Соколова в ефірі блюзнірськи виcловилась про Святі Тіло і Кров Христові.

Господи, прости їй, - пише Київська Духовна Академія.

Проте дивує не "журналістка", а "священик" ПЦУ, який мовчки сидить навпроти неї. До речі, це уродженець Росії, керівник Управління соціального служіння ПЦУ, капелан Сергій "Падре" Дмитрієв.

🙏Спів на статіях на погребінні Плащаниці Спасителя
Виконують архімандрити Геронтій (Борисевич) та Роман (Подлубняк) і протодиякон Тарасій Мудрак🎼

#ЛАВРА Українська Православна Церква

Погода теплішає, слава Богу, можливі опади у вигляді активістів біля Лаврських воріт. З тими самими вже вигорівшими і підмоченими плакатами та затертими криками "ГМП!".
Ще один день минув у #фортеця_Лавра

Пасхальне послання
Предстоятеля Української Православної Церкви
Блаженнішoго Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
Архіпастирям, пастирям, чернецтву
та всім вірним чадам
Української Православної Церкви
Христос Воскрес!
 
Цими святими, вічно живими словами сердечно поздоровляю всіх Вас, боголюбиві архіпастирі й пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати й сестри, з найбільшим нашим християнським Празником — Пресвітлим і Преславним Воскресінням Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
«Воскресіння Христове побачивши, поклонімся Святому Господу Іісусу, Єдиному безгрішному» (стихира Св. Пасхи), — такими словами з любов’ю звертається до нас Свята Церква, поважно закликаючи до нинішнього Пасхального торжества, торжества великої перемоги Божественної Любові над людською злобою.
Любов — це життя, а злоба — це смерть, тому Празник Пресвітлого Христового Воскресіння — це великий день торжества перемоги життя над смертю. Нині, як говорить святитель Григорій Нісський, життям нищиться смерть.
Нинішній Празник Святої Пасхи, як і минулий, ми святкуємо під звуки пострілів гармат, під звуки плачу матерів над своїми вбитими синами, дружин над загиблими чоловіками, дітей-сиріт над своїми мертвими батьками. На превеликий жаль, Росія продовжує війну проти України.
Однак ніяка трагедія не може затьмарити Пасхальну радість. Адже Бог, наш Творець і Создатель, по Своїй любові до нас, грішних, прийшов на землю, взяв на Себе нашу спотворену гріхом людську природу, взяв на Себе всі наші гріхи, Своїми вольними стражданнями і вольною смертю на Хресті знищив їх і як великий Переможець преславно воскрес із мертвих. Пресвітле Христове Воскресіння стало початком нової, прекрасної і світлої ери людського буття на землі.
Своїм Преславним Воскресінням наш Спаситель і Господь Іісус Христос зруйнував пекло і відняв силу у смерті. Відтепер люди, які вірять і люблять Воскреслого Христа, які живуть по Його святих заповітах, стають недосяжними для пекла: пекло не може ними володіти, а тілесна смерть стає для людини короткочасним сном, від якого кожен із нас пробудиться в день загального воскресіння, коли Господь прийде на землю звершити Свій праведний Суд.
Ті люди, які живуть із Христом і у Христі, наповнюються дивною Божественною благодаттю, яка робить їх переможцями зла. Такі люди, навіть перебуваючи в спокусах і духовній боротьбі, стоять непохитно і говорять разом з Апостолом: «Смерть, де твоє жало? Ад, де твоя перемога?», — і смиренно дякують Богові, Який подарував їм перемогу Господом нашим Іісусом Христом (1 Кор. 15, 55–57).
Дехто з людей вважає, що тих, хто любить Христа і живе у Христі, Христос як Переможець смерті має оберігати від земних спокус і зла, так що ніщо недобре не має до них торкатись. Але це не так. Християнство не звільняє людину від спокус цього світу, воно дає людині благодатну силу для достойного подолання спокус. Благодать Божа віруючу людину робить нездоланною. В останні дні Свого спасительного служіння наш Спаситель і Господь сказав такі слова: «У світі будете мати скорботу; але мужайтесь: Я переміг світ» (Ін. 16, 33). Ці слова були сказані святим Апостолам, але вони відносяться не тільки до Апостолів, а й до всіх Христових послідовників, до яких зараховуємо себе і ми, вірні чада Святої Української Православної Церкви, яка є частиною Єдиної Святої Соборної Апостольської Церкви Православної, Церкви, яка Христовою любов’ю огортає всю земну кулю.
Сьогодні вірним нашої Святої Церкви Господь попустив певні скорботи і випробування, через які Господь дарує нам можливість, дарує нам шанс стати сильнішими і більш духовно досконалими. Дехто з нас, ображаючись на те, що ми терпимо несправедливе, намагається знайти такий шлях у житті, де би не були присутні сучасні скорботи і випробування. Звичайно, такі шляхи є, і їх знайти можливо, але ми повинні пам’ятати, що гладкі дороги ведуть до пекла, а до Царства Небесного всі дороги тернисті й вузькі (Мф. 7, 13–14).