Єленський запросив і посла України в Румунії Ігоря Прокопчука та консула Генерального консульства Румунії в Чернівцях Ніколає-Дан Константіна.

Окремою темою став закон про заборону Церкви, який радянський спеціаліст з войовничого атеїзму вчергове лобіював.
Мабуть, знову розповідав про «нечувану свободу віросповідання». Єленський, схоже, особливою кмітливістю не відрізняється. Текст балачок за останні 2 роки в нього не зазнав жодних змін.

Голова ДЕСС оголосив новий принцип взаємовідносин. Тепер замість застарілої «відокремленості Церкви від держави» буде «партнерство».
В чому це партнерство полягає, ми бачимо вже зараз: держава переслідує українських християн, ВРЦіРО мовчить або відбілює злочини.
Краще назвати це «співучастю».

Не так давно, антицерковні пропагандисти жалілися, що УПЦ на Буковині — найбільша і найавторитетніша Церква.
Не має сумнівів, що Єленський та його спільники дуже хотіли би це змінити і влаштувати черговий виток терору.

☦️ПРЕДСТОЯТЕЛЬ УПЦ ПОЯСНИВ, ЯК МОЛИТВА ЗМІНЮЄ ЖИТТЯ🕊

Християни повинні прагнути розчиняти все життя молитвою й намагатися часто думати про вічне.

У своїй недільній проповіді Блаженніший Митрополит Онуфрій розповів про духовне значення притчі про зцілення згорбленної жінки.

«Жінка скорчена, вона, як тлумачать святі отці, є образом людини, яка прив’язана до землі, й думає тільки про земне, а не про небесне. Її очі направлені в землю і не можуть піднятися до неба», – зазначив Прешосвятитель.

За словом Архіпастиря, Господь часто зцілюючи хвороби, відриває людину від землі і допомагає їй подивитись на небо.

«Це буває різними шляхами: через скорботи, через серйозні хвороби, через великі випробування. І тоді людина згадує, що є ще інше життя, крім земного. Є життя вічне і блаженне, для якого людина створена Богом і до якого вона повинна себе приготувати під час земного життя», – сказав він.

Його Блаженство нагадав, що ми часто занурюємося в земні турботи і забуваємо, що все це залишиться на землі, а найголовніше — шукати Небесного.

«Господь сказав, що та людина, яка шукає правду Божу і Царства Божого, отримає все, що потрібно для земного життя. Але це не означає, що людина має бути пасивною і тільки молитися, нічого не роблячи. Ми не здатні до цього. Ми не такої міри духовності, щоб стояти тільки на молитві, і щоб усе необхідне само собою з’являлось. Якщо людина досягає високої духовної міри, тоді весь світ служить їй. Але до цього треба прагнути, і це не буває одразу», – пояснив він.

Як зауважив Блаженніший владика, християни повинні прагнути розчиняти все своє життя молитвою.

«Як людина, яка збирається в далеку подорож, постійно про це думає: як туди дістатися, що робити на місці. Так і ми маємо дбати про Небесне Царство, яке є нашим справжнім домом, де ми залишимося назавжди», – додав він.

Митрополит Онуфрій розповів, що святі отці, які є прикладом, як влаштовувати життя, показують, що навіть у пустелях, де вони жили, вони молилися і працювали.

«Вони щось плели, шили, щоб заробити на їжу. І при цьому їхній розум перебував у молитві. Вони навчають нас: працювати руками, але серце і розум тримати з Богом. Якщо ми зайняті якоюсь фізичною справою, то можемо повторювати короткі молитви: «Господи, помилуй», «Пресвята Богородице, спаси нас». Але якщо людина займається розумовою працею, вона повинна віддаватись їй повністю. Тоді треба робити перерви, хоча б на хвилину, згадати про Бога, помолитися і знову повернутися до праці», – підкреслив він.

За словом Його Блаженства, «коли наше життя буде наповнене молитвою і добрими справами, воно стане радісним і блаженним».

«Ми будемо щасливі незалежно від того, чи ми здорові, чи хворі, багаті чи бідні. Бо той, хто перебуває з Богом, уже на землі відчуває Царство Небесне, а після смерті переходить у вічність. Нехай Господь допоможе нам, дорогі браття і сестри, трудитися, молитися і проживати життя так, щоб бути гідними вічного спасіння», – побажав він.

Ми знову тут. Поряд з рідною обителлю.
Щоб молитва в Лаврі не згасала🌿❤️‍🔥☦️

«Жіноча Сила України» вітає нашого Блаженнішого Митрополита Онуфрія 🙏☦️
#УПЦ_ЦЕ_МИ #ЖСУ

📣 #Мысли вслух от СПЖ 📣

Ой, а что, УПЦ уже не «московская церковь»?

Наши власти выдали заявление, в ответ на которое верующим УПЦ остается лишь в недоумении пожать плечами. Почему?

Четырем архиереям РПЦ Генпрокуратура объявила о подозрении «в захвате имущества украинских церквей» на оккупированных территориях Украины. Мол, выполняя решение синода РПЦ «о "присоединении" украинских религиозных общин к составу РПЦ, они захватили церковные здания и землю Джанкойской, Бердянской, Ровеньковской и Херсонской епархий. Подозреваемые назначили там подконтрольных им епископов».
Но как же так?

1. Наши власти уже достаточно давно называют УПЦ не иначе, как «московской церковью», «агентами ФСБ», «пособниками Кремля» и прочее. А не так давно Рада приняла закон 3894, который по факту требует от общин УПЦ «отделиться от РПЦ». В то же время генпрокуратура под захваченными «украинскими храмами» явно имеет ввиду именно УПЦ. Но ведь не может «московская церковь» захватить «московскую церковь», это явная глупость.

2. Элементарная логика подсказывает - если указанные митрополиты РПЦ принуждали епархии УПЦ переходить в Русскую Церковь, значит, изначально они в ней не были. Как и все другие епархии УПЦ. Однако... А как же «экспертизы» ГЭСС, разглагольствования ПЦУ о «РПЦвУ», как же необходимость «духовной независимости» от Зеленского? Это что, все неправда? Уже никакой зависимости нет?

3. Если в РПЦ, согласно Генпрокуратуре, стали навязывать верующим кремлевскую пропаганду, значит раньше такой пропаганды в храмах УПЦ не было?

То есть, Генпокуратура одной публикацией случайно разрушила всю башню лжи и ненависти, возведенную против УПЦ. Скорее всего, что это получилось нечаянно.

А может и нет.

☦️КЕРУЮЧИЙ СПРАВАМИ УПЦ ПОЯСНИВ, ЧОГО ЄДИНОГО ВАРТО БОЯТИСЯ ХРИСТИЯНАМ🕊

Єдиний страх, який личить християнам - страх позбутися милості Божої.

Про це керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич) зазначив у коментарі порталу «Православне життя».

Він пояснив, що у Святому Письмі страх сприймається в основному як почуття не корисне, часом гріховне, а то й зовсім позначається як ознака безбожності.

У 13-му псалмі йдеться про тих, хто переслідує народ Божий: «Невже втратили розум усі, що чинять беззаконня? Наче хліб вони поїдають людей моїх, не прикликають Господа. Вони вжахнуться там, де нема чого боятися, адже Бог із родом праведних» (Пс. 13:4–5).

Тлумачаючи слова «вжахнуться там, де нема чого боятися», святитель Іван Златоуст каже: «…Люди бояться людини, але Бога не бояться; бояться тих, що «вбивають тіло, а душі не можуть убити», але не бояться того, хто «може і душу, і тіло занапастити в геєнні» (Мф. 10:28); бояться втратити тимчасове життя, але не бояться втратити вічне життя; бояться втратити багатство, славу, честь і втіху, але не бояться позбутися вічних благ, честі, слави і втіхи райської; бояться кайданів, в'язниць і заслання тимчасової, але не бояться вічної в'язниці, кайданів і заслання; бояться тимчасового безчестя, але не бояться вічного безчестя».

Владика звернув увагу, що святитель Іоанн асоціює такі почуття, як страх втрати земних благ, страх втрати земного життя і т. д., з лиходіями, які здійснюють беззаконня, про які йдеться в псалмі.

«Хіба зараз мало людей, які бояться втратити життя, достаток, кар'єру та інше? Хіба ми самі не боїмося тією чи іншою мірою втрати земного благополуччя? Хіба не лякаємося ще більших гонінь за нашу віру, втрати свободи і прав? І тут святитель Іоанн не робить різниці між тими, хто боїться втрати багатства, і тими, хто боїться в'язниць та заслання», - підкреслив митрополит Антоній.

Керуючий справами УПЦ підкреслив, що приклад життя святого Іоанна Златоуста є актуальним і для сучасних християн.

«Зараз дуже важкий час і для Церкви, і для світу. Але чи нам зневірятися? Єдиний страх, який нам належить, - це страх позбутися Божої милості, віддалитися від Господа через свої гріхи, свою малодушність і свою маловірність. Ось чого справді варто боятися», - дав пораду митрополит Антоній.

"🇺🇦Жіноча Сила України🇺🇦" сьогодні отримали 200 кілограмів печива.
Частину роздали на благодійному обіді, біля Введенского Монастиря, ☦️частину передали Монашиству Лаври та Молитовникам, 🥰 і ще на один Монастир ☦️
🙏Спаси Господи Православні!
Моя душа радіє і наповнена любов'ю, хочеться плакати від радості, від єдності і від взаємопідтримки во Славу Божу. Низький уклін за Ваші труди 🥹Яко з нами Бог 🙏
#УПЦ_ЦЕ_МИ #ЖСУ

У Бахмуті внаслідок російських обстрілів повністю зруйновано Благовіщенський храм УПЦ.

Наприкінці жовтня 2022 року росіяни вперше поцілили в Благовіщенський храм, станом на грудень 2024 року окупанти повністю зруйнували святиню.

Нещодавно медіаресурси окупантів показали, який вигляд зараз мають руїни церкви, повідомляє Bahmut.in.ua.

https://bahmut.in.ua/u-bahmuti-znyshhyly-blagovishhenskyj-hram-na-vulyczi-yuvilejnij-foto/

Благовіщенський храм у Бахмуті вперше постраждав від обстрілів наприкінці жовтня 2022 року. Внаслідок атак була пошкоджена дзвіниця храму.

У травні 2023 року стало відомо, що святиня повністю зруйнована.

Священнослужителі зазначали, що від храму залишилися руїни.

Частково вціліли тільки прибудови і дзвіниця, в них були пошкоджені дахи.

Окупанти, які зараз перебувають у Бахмуті, показали, що від церкви лишилася тільки гора каміння. Також зберігся зламаний позолочений хрест і частина церковної мозаїки.

Благовіщенський храм входив до Горлівської єпархії Української Православної Церкви.

Ця святиня відносно нова, її будівництво завершили 17 жовтня 2010 року.

До оздоблення храму залучали майстрів з Харкова і Краматорська.

Харківські майстри зробили дерев’яний різьблений іконостас, покритий сусальним золотом, а краматорські майстри розписали стіни храму у візантійському стилі.

Храм освятили на честь свята Благовіщення Пресвятої Богородиці на згадку про святиню XIX століття, яку в Бахмуті зруйнували комуністи.

Фото: 1 - фото рос.джерела, 2 - храм до війни, фото УПЦ