Всенощна: Святкування Казанської ікони Божої Матері. Пам'ять рівноапостольного. Аверкія, єп. Ієрапольського, чудотворця (+167);  семи ефесських отроків: Максиміліана, Іамвліха, Мартініана, Іоанна, Діонісія, Ексакустодіана (Костянтина) та Антоніна (250; 408–450).

3 листопада 1941 року — Києво-Печерська Лавра опинилася під купою уламків: мозаїки, фрески, різьблені елементи та цегла вкрили святу землю після потужного вибуху.

У повітря злетів головний монастирський храм — Успенський собор, збудований ще у XI столітті.

Сила вибуху була настільки руйнівною, що весь монастир став зоною катастрофи. Уламки мозаїк, фресок та інших елементів лежали всюди, а також зайнялися трапезна церква, бібліотеки, архіви, музеї та навіть дзвіниця.

За дві години до вибуху собор відвідували представники німецької окупаційної влади разом зі словацьким диктатором Йозефом Тісо. Того ж дня вибух і подальша пожежа призвели до загибелі близько 300 німців і ще невідомої кількості місцевих мешканців.

Ця трагедія сталася через два місяці після захоплення Києва нацистами. Їм було відомо, що радянські сапери замінували собор, проте дії для розмінування не були здійснені.

Серед співробітників окупаційної влади особливу роль відіграв оперативний штаб райхсляйтера Альфреда Розенберга, що заздалегідь евакуював музейні колекції з Лаври. Перед тим загін Кюнсберга, відомий своїми операціями з вилучення культурних цінностей, вивіз найважливіші артефакти до Берліна.

Успенський собор було відновлено тільки у 2000 році.

👉ПІДПИСАТИСЯ

У день святкування Казанського образу Божої Матері Намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Вишгородський і Чорнобильський Павел звершив богослужіння в домовому храмі. Напередодні ввечері митрополит Павел очолив всеношну.

За богослужінням підносилися особливі прохання про дарування миру і тиші в землі нашій українській і позбавлення від усякого ворога і супостата, а також про благословення Боже для тих, хто приймає у себе тих, хто був змушений залишити свої рідні домівки.