ГІДНІСТЬ – НЕ СИНОНІМ ГОРДОСТІ
 
21 листопада в Україні відзначається День гідності. Це новітнє свято в нашій історії. Однак ще далеко до його запровадження на державному рівні, почуття гідності завжди супроводжувало справжню людину. І тут варто наголосити, що гідність – це не синонім гордості.
Адже гідність закладена в природу людини Самим Творцем: «І створив Бог людину за образом Своїм і подобою Своєю» (Бут. 1,27). Ці слова Святого Письма вказують, що кожна людина, незалежно від її соціального статусу, раси, національності або інших характеристик, має внутрішню гідність, тому що вона є образом Бога. Це дає людині невід'ємне право на повагу, любов та свободу. Цей образ і подоба Божі — це не лише фізичні риси, а й духовні: здатність до морального вибору, розуму, волі та відносин з Богом й іншими людьми. Господь неодноразово у Новому Завіті закликає людей шанувати один одного, зберігати повагу до ближнього і не принижувати гідність інших.
«Є така тонка і ніжна, сильна й мужня, недоторкана і незламана річ − гідність людської особистості», − ці слова, написані Василем Сухомлинським, відомі ще зі шкільної парти. Так, людська гідність не залежить від зовнішніх умов чи досягнень людини, вона закріплена в її природному праві бути людиною, мати власні переконання, почуття та вчинки. Корінь такої гідності – у благородних переконаннях і думках, а плід – у вчинках.
І саме з особистої гідності народжується гідність народу – вільного, мужнього, незламного. Історія, як і людське життя, складається з моментів, коли потрібно вибирати між правдою і брехнею, між світлом і темрявою, між добром і злом.
Сьогодні українці обрали захист своєї гідності. Це ті люди, які стали на захист справедливості, не вагаючись, не роздумуючи, а йдучи на передову зі щирою вірою у перемогу. Це й ті люди, які нині захищають християнську гідність від всепоглинаючої брехні та розбрату. І як же інколи важко зберігати цю людську гідність у випробуваннях, стражданнях та переслідуваннях!
Проте, якби нас не намагалися поділити чи посварити, ми — єдиний народ, єдина сила, єдина воля. Ми — нащадки тих, хто століттями боронив рідну землю від чужинців та ворогів, ми продовжуємо їхню справу, не припиняючи вірити в силу правди, в силу свободи, в мудрість нашого народу. Тільки разом, в єдності та з надією на Божу допомогу, ми здолаємо будь-яку загрозу як на фізичному фронті, так і на духовному.
Нехай цей день буде нагадуванням для кожного з нас про те, що наша гідність — це не просто слово, це принцип, дороговказ для нашого життя. Гідність – це основоположна цінність, що є частиною Божого задуму про кожну людину. Через Христа людина отримує можливість піднятися до справжньої гідності, виявляючи Божу любов і праведність у своїх вчинках.
Тож нехай серце кожного з нас б’ється в унісон з пульсом нашої Батьківщини, а віра в її велич і непереможність стане тим світлом, яке освітлює шлях у майбутнє – майбутнє, яке можна побудували не на гордості, брехні чи приниженні інших, а на засадах любові, взаємоповаги та гідності, дарованої Богом!

ІСТОРІЯ ЧУДОТВОРНОЇ ЗИМНЕНСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Зимненська чудотворна ікона Божої Матері є найбільшою святинею Зимненського Святогірського Успенського жіночого монастиря та однією з найдавніших пам’яток православ’я і свідком доленосних та знакових історичних подій.

Згідно з літописом 988 року, завоювавши Корсунь князь Володимир тяжко захворів та осліп. Літопис повідомляє: «…І не бачив він нічого, і тужив вельми, і не догадувався, що зробити. І послала до нього цариця [посла], кажучи: „Якщо ти хочеш болісті сеї позбутися, то відразу охрестись. Якщо ж ні, то не позбудешся сього”. І, це почувши, Володимир сказав: „Якщо буде се правда, воістину великий Бог християнський”. І повелів він охрестити себе. І тоді єпископ Корсунський з попами цесарициними, огласивши його, хрестили Володимира». Після хрещення до князя повернувся зір.
За переданням, першим, що побачив Володимир після зцілення, було сяйво від ікони Божої Матері. Саме цією іконою Константинопольський патріарх Миколай ІІ Хризоверг згодом благословив шлюб князя Володимира з грецькою царівною Анною. Цю ж сімейну ікону в 1006 році князь подарував до Богородичної церкви Зимненського монастиря під час освячення обителі. Відтоді повниться чаша чудотворінь Зимненської ікони Божої Матері, благодатної покровительки Святої Гори.
Божа Матір не раз являла Свою милість через Зимненський образ, останнім місцем перебування якого у ХХ столітті став Корецький жіночий монастир на Волині.
23 вересня 1995 року, під час урочистого святкування 500-річчя Успенського храму монастиря, яке очолював Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, Зимненська чудотворна ікона повернулася в рідну обитель.
За свідченнями очевидців, напередодні повернення ікони сталося диво. Опівночі від Троїцької церкви до небес спалахнув вогненний стовп, а з храму залунала Херувимська пісня. Гурт прочан, подумавши що розпочалося богослужіння, поспішив до церкви, але двері порожнього храму були зачинені. Напевно, то божественним піснеспівом вітали чудотворну ікону ангели.
Свідчень про дива, що їх являла Пресвята Матір Божа через Свій чудотворний образ, зібралося надзвичайно багато. У монастир приходять листи з історіями та фотографіями, сюди приїжджають для подячної молитви ті, кому Богородиця явила свою ласку. Чимало людей отримало зцілення від хвороб очей, багато подружніх пар, які тривалий час не могли народити дітей, стали батьками.
Пресвята Богородиця завжди чує прохання віруючих сердець, які звертаються до Неї з молитвою!

‼️ГРАФІК СВЯТКОВИХ БОГОСЛУЖІНЬ З НАГОДИ ПРИБУТТЯ ЗИМНЕНСЬКОЇ ЧУДОТВОРНОЇ ІКОНИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ТА ДНЯ ПАМʼЯТІ МУЧЕНИКА ВІКТОРА ДАМАСЬКОГО

23 листопада 2024 року митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Віктор очолить читання акафіста мученику Віктору Дамаському у Свято-Миколаївському соборі м. Хмельницького.
Початок о 16:00.

23 листопада 2024 року, напередодні дня памʼяті мученика Віктора Дамаського, у Свято-Миколаївському соборі м. Хмельницького буде звершено Всенічне бдіння за участю архієреїв УПЦ.

‼️Перед початком богослужіння у Свято-Миколаївський собор прибуде чудотворна ікона Божої Матері «Зимненська».
Зустріч ікони о 17:00.

24 листопада 2024 року, в день памʼяті мученика Віктора Дамаського, у Свято-Миколаївському соборі сонм архієреїв УПЦ звершать святкову Божественну Літургію з нагоди Дня Ангела керуючого Хмельницькою єпархією митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора.
Початок о 09:00.

ВИЙШЛА З ДРУКУ ДРУГА ЗБІРКА ПРОПОВІДЕЙ МИТРОПОЛИТА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО І СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКОГО ВІКТОРА

Напередодні Дня Небесного Покровителя керуючого Хмельницькою єпархією вийшла з друку друга збірка проповідей митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Віктора.

У збірнику містяться проповіді, виголошені митрополитом Віктором протягом служіння вікарним єпископом Київської Митрополії у період з 2019 по 2022 рік у храмах м. Києва та Київської єпархії, а також в єпархіях Української Православної Церкви та закордоном.

Увазі читачів пропонуються постові проповіді: від Неділі про митаря та фарисея до Страсного тижня, а також проповіді на дванадесяті свята. Вони охоплюють широкий спектр тем, від основ віри до моральних заповідей, пропонуючи читачам погляди на піст, його сенс та значимість у житті християнина, що ґрунтуються на Святому Письмі та святоотцівській спадщині. Також змістовно розкриваються євангельські читання про значимі події у земному житті Господа нашого Іісуса Христа, які у традицію Православної Церкви увійшли як дванадесяті свята.

Збірник «Вибрані проповіді» стане вірним путівником для всіх, хто прагне глибше зрозуміти Православну віру та знайти справжній сенс земного життя.

З питань придбання звертатись за телефоном: +380 (67) 835 49 84