Роман «Журавлик» Журавель.

З 2018-го року цілеспрямовано просився потрапити на вишколи по воєнній підготовці С14. Долучився до Луцького осередку.

Керівник осередку, який теж зараз воює, Назарій Тарнавський відмічав, що «Журавлик» завжди бігом зривався, коли кликали на зачистку міста від наркореклами або пошук наркоторговців.

Добрий, щирий та ідейний.

З початком війни рвонув у десантники.

Провоював багато часу.

Загинув у січні на Донеччині.

Слава козаку. Молодий, але шляхетний путь воїна.

Уранові снаряди! Ядерная вайна началась!!!1

Дуже хочемо березневий рекорд!

За ці два місяці ми підготували три групи відбірних відморозків. Вони суттєво доповнять квітом бавовни один з оперативних напрямків.

Чудові люди безкоштовно для ЗСУ передали багато специфічної зброї.

Але й поспіх (інакше, на жаль, не можна) дається взнаки.

Не все спроможні забезпечити для виїзду усіх підрозділів на задачі.

Прошу підтримки.

А з мене скоро дуже багато весняних відео❤️😈

⬛️ MONO
4441114429200296 - Карась Людмила

💵 PayPal: [email protected]

🟩 ПРИВАТБАНК
5168752013491207 - Василюк Іван

БФ «ЗАХИСТ МАЙБУТНЬОГО»

ЄДРПОУ одержувача: 44865632
Розрахунковий рахунок (гривні):
UA963052990000026008006222791
Призначення платежу:
Благодійна допомога.

▫️USD:
БФ ЗАХИСТ МАЙБУТНЬОГО БО
UA853052990000026002036230919
JSC CB "PRIVATBANK", 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE

🪙 Крипта:

USDT(TRC20): TUbmxCTxNVnaRrCy6Ya3Qfm1dGxtnCJ4a3

BTC: 1FBNuUiFKTJCnKX7HK9Hoqsv72kjEbpdhY

Я не маю ніякого відношення до в/ч ІПСО ССО ЗСУ.

Але втім це не заважає мені дуже вдало мучити противника.

Це воістину забавна кармічно історія👇

Розповідає про мотивацію служити чучело, яке ні дня не воювало в Україні.

Постійно пихає фейки як «Ізраїль допомагає».

І чию команду каналу тягнуть пробиті анархо-ліваки, які роками пищали «розформуйте полк Азов», «підтримайте курдських комуністів».

Прекрасний «експерт» по війні в Україні, прекрасний😂

Специфіка уклоніста Лєвіна та роботи іноземних спецслужб.

Це не проблема Ізраїлю, їхня розвідка робить свою роботу і накачує тут свого лівака для своїх задач та інтересів.

Це проблема української самоповаги. Коли наші структури тягнуть в простір уклоніста, анархіста, антидержавника, який виконує виключно свої задачі і задачі своєї держави/розвідки.

Переживав би за Україну - хоча би в ТРО зімітував участь.

Підтверджую🫡

Питань нема - хороше авто керівнику.

Якийсь там підрозділ по ловлі румунів.

Окей, нехай новий «міцубісі».

Але, с..ка, крузак «престіж» з холодильником за 45000$?!….

50000$ коштує максимально напакований під війну спеціальний джип-монстр для спецобладнання. Довжиною як Гранд Каньйон.

А тут жоповозка для бл.….дей. Крузак з холодильником бл…дь в салоні 🤦‍♂️

Поширте будь ласка.

Якийсь начальнічєк ахєрєл.

Маємо почути реакцію.

З нагоди роковин загибелі під час штурму с. Лук'янівка на лівому березі Києва Дениса «Шкіпера» Котенка та Сергія «Деймоса» Заїковського – нашого бойового товариша та головного ідеолога АКС, перекладача, історика, публіциста, правого інтелектуала.

Сенс нашої епохи, яка нині перебуває в стані культурної, духовної та політичної агонії, цілковито криється в проблемі гибелі гідних людей. Саме вони уособлюють увесь той незначний інтерес, який реальність довкола ще може мати. Їх небагато, а кожна втрата такої людини — відчутний удар для всіх, немов один зі стовпів часу з гуркотом падає до низу.

Друг Деймос був із таких людей. Харизматичний, розумний і талановитий — так можна його описати. Він вирізнявся з-поміж інших глибокою жагою до нових знань і нових пригод. Виступив ініціатором дослідження і студіювання досвіду європейських правих в області філософії і релігієзнавства. Займався перекладами книг і статей із багатьох європейських мов: французької, румунської та англійської, здійнявши планку для подальшого ідеологічного й культурного розвитку української інтелектуальної правиці.

Як людина дії, на відміну від багатьох людей пера, він не зачинявся в чотирьох стінах чи підвалах, аби писати про великі речі, а прагнув втілювати ідеї в життя. Він жив проблемами своєї країни, жив боротьбою. І коли прийшов час — не проігнорував поклик часу, узявши до рук зброю, аби повторити шлях героя міфу.

Ми обов'язково ще побачимося в інших втіленнях, а до того — наша справа працювати та здобувати перемоги на всіх фронтах, як того прагнув і жадав друг Деймос.

“Деймос” велетень, інтелігент.

Знав півдесятка мов.

Весь був у світі ідей.

Але пішов у перший ряд націоналістичних загонів.

”Шкіпер” дніпрянин, знайомі ще з сивих часів Януковича.

Колись тоді давно був репером.

Цій пісні вже років десять.

Покійся з миром, герою.

https://youtu.be/4drh2Y5UK78

Під Волновахою, Донецька область. 2014.

На пляшку горілки зв‘язківці міняють гранати, патрони. Пропили все що могли. Інколи ми думали вони вмерли. Так і лежали без свідомості годинами поверх бронетехніки на сонці.

Якось поруч зупинили на перевірку автобус. Цивільні вийшли і не знали, що за метр в низині в кущах велика будка, де сплять зв‘язківці.

Справляють нужду прям на будку.

- Зоря Кукушке, прійом, прійом. Хлопці, ваш домік обссикают. Вийдітє. - наш спостерігач пробує врятувати «колег» попередженням рації».

П‘яне тіло виходить з дверей. І не може зробити оберт голови вліво чи вправо аби побачити звідки пісяють на будку. Тіло хитається. Махає рукою, заходить назад в будку…

Майорськ, Донецька область. 2015.

- Танкісти напились. Виїхали. Еге-гей. Нас не увідомили ясно. Два слова могли сказати. Десять секунд витратити аби попередити…

- І?…

- Зробили два постріли. І тікати. А наші лаштували укриття нагорі, грунт сам бачиш камені. Ворог у відповідь по танку швидко вальнув. Наші не попереджені, двоє загинуло… А ті бухі.. Що їм. Поїхали собі.

Часів Яр, Донецька область. 2016.

Комбат тримає кілька вічно п‘яних у ямі. Бігали зі зброєю по місту. Один згубив автомат. Одного алканавта випустили з ями на третю добу - написав заяву «підрозділ не дає йому воювати і …. комбат алкоголік». Постік форсять соцмережі. Батальйон читає і регоче. Показують мені «чого до алкоголіків приїхав, Жека?»

Київська область. Весна 2022.

Танк ЗСУ їде до групи бійців.

Бійці махають руками. Ворога погнали геть.

Танк стріляє в упор по наших солдатах… Ціле відділення загинуло. Екіпаж виявився п‘яний. Ми всі бачили те відео…

Донецька область. Листопад 2022.

Наші волонтери збилися зі шляху. До фронту дванадцять кілометрів.

Спитали в селі де дорога до точки зустрічі.

Вилазить в стельку п‘яний персонаж, смикає затвор, наводить автомат на авто «Ви дівєрсанти».

Йому боєць з екіпажу показує воєнні документи.

- Мнє пох ваши бумажкі, ви ДееРГе, - хитаючись каже тіло.

Плюнули, поїхали. Пощастило, що не випустив чергу в спину.

Житомир. Березень 2023.

Російське ІПСО заганяє аудіо(записане в січні 2023 у в/ч в Дніпрі), де бійцю хамлять за якийсь візит полковника про який боєць не попередив.

До аудіо додають відео з Житомира, де рядового б‘є ногою командир роти.

Ротний записує відео, що покарання готовий нести, але п‘янства на службі - ніколи.

Ротному світить зараз 12 років тюрми, бо всі вважають «побив строковика за якогось полковника»(аудіо з Дніпра). Бо всі думають аудіо і відео вкинуті в соцмережу єдині.

На ділі строковик двічі напивався і утікав з навчального центру, наводячи шухер на всю базу.

Строковик не поїде на війну, бо строковик. На відміну від інших бійців у в/ч хто мобілізований.

Але атмосфера навчання роти, де кілька осіб бухають і втікають час від часу з в/ч - феєрична.

Нью-Йорк, Донецька область. Березень 2023.

Спустілий район звідки втекли усі окрім торгаша самогоном. Той радо пропонує товар солдатам. До передової 4-5 кілометрів.

Бійці ЗСУ проводять профілактику з баригою. Вочевидь «порушують закон».

- Дискримінують права дрінкерів!

- А шо? Є покупець - є продавець! Це законно!

- А може в бійця друг загинув і має хильнути?!

…

Ні. Бухло на війні - смерть.

П‘яні люди зі зброєю - смерть. Всім.

Спочатку хтось загине. Потім хаос. Потім ворог вб‘є всіх хто виживе.

…

Сідаю в поїзд на Київ. Березень 2023.

Поруч сидить на сумці п‘яне ніби цивільне тіло. Падає, але поволі підводиться.

- Він з вами в купе, - каже провідниця.

- «Абажаю бєзобразіє», - крутиться у мене в голові.

Думаю поїздка скінчиться, що компаньйона акуратно викину з вагону там, де буде видно, що біля колій рівненька поверхня. Щоб не вбився. Я добряк!

- Ти нє панімаєш… У мене друг погіб… - каже п‘яний.

- «Ну вже хоч так», - думаю.

- Ні. Я. Все. Дуже. Добре. Розумію. Про загибель побратимів. - кажу.

- Угу… А што ти панімаєш, б…дь… Я да, випіл много, час назад узнал… Погіб.. - знаходить як об‘єкт подразнення провідницю.

- У мене чоловік на війні загинув. - сухо відповідає провідниця.

Настає пауза.

Повітря сильно розряджається прохолодною ясністю.

…

П‘яного я забрав, нормально він поспав, вибачився.

Але нажратись в дорозі.

Нажратись на війні. Ніколи. Ніколи не привід.

Тут у всіх хтось загинув.

Візьміть чарку на поминках.

В інших випадках алкоголь лише додасть жертв.

Карась!! Чому Крим 2024 а не 2023?!?

Пояснюю!

Я забув, що 14 жовтня 2019-го наш рух «Суспільство майбутнього» вислав експедицію на Чонгар.

І пообіцяли звільнення Криму в 2024🤣

Арендували величезний бус, тисяч 80 грн обійшлося. Їхали цілу вічність. Бус і вантажівка наша з наметами армійськими. Вантажівка до речі зараз «воює» в логістиці в/ч))

Турне карасизму.

Імпровізований блок-пост на Чонгарі.

- Я НЄ БУДУ ЄХАТЬ ПА БАНЕРУ С ВАЛОДЕЙ!!!! - кричали ватніки. Бо не могли в‘їхати з Криму в Україну в об‘їзд нашого банера.

Деякі ватніки РЕАЛЬНО розвертали авто і повертали надад на окупований Крим 😅😅😅

Ох і нареготалися тоді прикордонники з нашого перформансу.

На банері у вишиванці стоїть морпіх Аблязіз. Татарин.

Це він для мене автор цитати:

- Навіщо автономія Кримській області? Я воюю за Україну, а не автономію.

Справа від Аблязіза стоїть в жовтій куртці «Дудаєв». Нацик зі Львова, зараз поранений під час успішних штурмів ССО сіл херсонщини.

За «Дудаєвим» Володя Карась, загинув…

Гасла, які ми тоді привезли. Всі правдиві.

- Спершу Крим - потім Донбас.

Крим - ізольований логістично. І його звільнення - політичний обвал Москви.

- Мир в Україні - мир в Європі.

Буде РФ - буде небезпека для всіх. Довго.

- Росія зіллє крисіян «доброй волей».

Як тільки ЗСУ підійдуть до Криму і почнуться перші важкі успішні штурми.

Жити тяжко? Сто відсотків. Але це все заради цікавого майбутнього.

Зараз тяжко.

💥 2024 - буде за..бісь 💥