✨🏆Документальний фільм української режисерки Аліси Коваленко отримав престижну нагороду на австрійському кінофестивалі

Стрічка «We Will Not Fade Away»/ «Ми не згаснемо»
розповідає про підлітків з Луганщини, які знайшли можливість побачити світ поза межами війни.

Фільм відзначили нагородою на кінофестивалі Crossing Europe Film Festival Linz в Австрії у номінації «Social Awareness Award – Best Documentary».

«Відображаючи на екрані яскраві мрії та амбіції підлітків із маленького містечка, які потрапили у жорстоке середовище зруйнованих надій і захоплених життів, цей документальний фільм демонструє надзвичайну здатність залучати, розуміти та наближати до нас їхні історії та прагнення», — цитує Держкіно.

👀Ембер Герд покинула кар’єру в Голлівуді
Ембер Герд переїхала з США в передмістя Мадрида (Іспанія) зі своєю дворічною дочкою. Це сталося майже через рік після скандального суду.

«Я можу повідомити, що Герд пішла з Голлівуду й непомітно переїхала в Іспанію зі своєю маленькою дочкою Уною», — сказала подруга акторки, письменниця Єва Барлоу, слова якої цитує журналістка видання Daily Mail Елісон Бошофф.

До сих пір згадую той жахливий суд і приниження акторки, з якого зробили ціле мізогінне шоу.

😈🟥Перл / An X-traordinary Origin Story
#Слешер 2022 року режисера Тая Веста, написаний у співавторстві з Мією Гот, яка зіграла написану нею роль головної героїні.

Це приквел фільму Ікс (2022) і друга частина серії фільмів «Ікс». Він служить історією походження головної лиходійки, чиє палке бажання стати кінозіркою спонукало її до вчинення насильницьких дій у садибі своєї родини в Техасі в 1918 році.

Сюжет:
За вікном Перша світова війна та страшна пандемія «іспанки». Перл — молода дівчина, яка мріє про життя зірки. Вона хоче танцювати, а не слухати забаганки матері, стежити за паралізованим татом і чекати на повернення чоловіка з війни.
У сусідньому місті має пройти кастинг у танцювальну трупу, а переможниця стане частиною шоу і поїде до міста. Перл усвідомлює, що це її останній шанс вирватися. Вона планує потрапити туди за всяку ціну. Але що це за ціна?

Фільм отримав схвальні відгуки від критиків, які високо оцінили гру Гот.
На сайті Rotten Tomatoes рейтинг схвалення фільму становить 90% на основі 145 рецензій із середнім рейтингом 7,7/10.

Режисер Мартін Скорсезе був дуже вражений фільмом, назвавши його «зачаровуючим» і заявивши, що він зроблений «на основі чистої, нерозбавленої любові до кіно».

Тільки подивіться на цей психічний надрив😎
Як багато фільмів з жінками-вбивцями ми знаємо?
Занадто меньше, ніж з чоловіками.
Приємно коли є можливість поповнити категорію жіночими персонажами🤗

💖Стокро́тки
Чехословацький кольоровий експериментальний фільм 1966 року режисерки Віри Хитілової.

Фільм є головною роботою Чеської нової хвилі 1960-х років.

В основі розповіді історія двох Марій, які, бажаючи відповідати навколишньому зіпсованому світу, проводять час у нехитрих розвагах — обманюють очікування кавалерів, грають, б'ють посуд і руйнують банкетні зали. Однак спроби виходу за межі соціальних норм і умовностей повертають героїнь на початок: хто вони і що з ними буде.

Був заборонений чеською владою у зв'язку з інноваційністю зйомки, а також тим фактом, що фільм вийшов за два роки до Празької весни.

😖Наталі Портман у новому інтерв’ю для Hollywood Reporter сказала, що фільм «Леон», у якому вона знялася в 13 років, має певні «моторошні» аспекти
Раніше Портман говорила, що участь у фільмі призвела до того, що її почали сексуалізувати ще в дитячому віці й порівнювати з Лолітою з однойменного роману російського письменника Володимира Набокова.
«Сексуалізація в дитинстві позбавила мене власної сексуальності, тому що це змусило мене боятися», – сказала акторка.

Вона додала, що навмисне створювала навколо себе образ «скромниці», щоб почуватися в безпеці. «Якщо хтось поважає тебе, то він не буде тебе обʼєктивувати», – сказала Портман.

#сексуалізація

🔥«Готовий зробити все, щоб захистити своїх вождів-ґвалтівників»: акторка Адель Енель (Портрет дівчини у вогні) звинуватила Каннський кінофестиваль у захисті ґвалтівників

Адель Енель неодноразово критикувала французьку кіноіндустрію за слабку підтримку руху Me Too, а також розповіла, що сама зазнала насильства з боку режисера Крістофа Руджі, коли була підлітком.

Минулого тижня Адель повідомила, що покидає кіноіндустрію через її толерантність до сексуальних злочинів. Зокрема вона звинувачує Каннський кінофестиваль у толеруванні ґвалтівників, маючи на увазі режисера Романа Поланскі, актора Жерара Депардьє й кінопродюсера Домініка Бутонна.

Директор Каннського кінофестивалю Тьєррі Фремо відкинув заяви французької акторки Адель Енель про те, що це «фестиваль для ґвалтівників».
Тьєррі Фремо назвав коментарі Енель «радикальними» й «неправдивими».

«Вона так не думала, коли приїхала до Канн, якщо тільки не страждала від божевільного дисонансу, – сказав директор фестивалю. – Якби ви думали, що це фестиваль для ґвалтівників, ви не стояли б тут і не слухали мене, ви б не скаржилися, що не можете дістати квитки, щоб потрапити на покази».
#фантастичнізвірі

❤️‍🔥Катрін Деньов відкрила Каннський фестиваль віршем Лесі Українки

«Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна».

Французька акторка Катрін Деньов, яка мала оголосити фестиваль відкритим, зазначила у виступі, що її серце болить за Україну.

🔫Джей Ло ефектно розкидає чоловіків направо і наліво заради доньки
#фемкіно #огляд
Подивилась нещодавно новий бойовик «Мати» з Дженіфер Лопес, яка зіграла колишню військову, вимушену співпрацювати з ФБР.

Сюжет фільму взагалі немає значення, бо весь акцент на Джей Ло та її вмінні граційно вбивати кожного (майже) чоловіка на своєму шляху. Калейдоскоп з бандитів які десятками падають від її влучних пострілів або краси не припиняється до кінця фільму.

Фільм називається «Мати» і присвячений бажанню головної героїні захистити свою дитину він колишніх. Так, колишнІХ, бо від кого саме її донька, Джей Ло відповідати не поспішає.

У фільмі між пострілами є трохи часу для розмов та взаємин між мати та дочкою, але їх настільки мало і вони настільки шаблонні, що глибини стрічці не додають.

Жоден персонаж в фільмі не розкритий настільки, щоб викликати до себе якісь почуття. Логіка сюжету поступається бойовкам та героїчному образу Джей Ло, яка забрала всю увагу на себе, але залишилася плоскою і не розкрила глибину особистості. Єдині моменти, які мене дійсно зачепили, це поява білої вовчиці та прояви материнської солідарності між нею та Дженіфер.

Мені подобається, що в бойовику головна героїня — жінка. Але хотілося би, щоб це не було головним плюсом після перегляду стрічки.

🌹Дженніфер Лоуренс разом із продюсеркою Джастін Чіарроккі спродюсували документальний фільм про життя жінок під владою Талібану
Стрічка має назву «Хліб і троянди» й переважно складається з відео, які знімали афганські жінки на свої мобільні телефони.
Режисеркою виступила Сахрі Мані.

«На момент падіння Кабулу Сахра була у Франції. Чудова новина полягає в тому, що всі наші головні героїні благополучно покинули Афганістан. Ми мали переконатися, що ці жінки в безпеці, що ми все зробили з розумом під час створення фільму. Для нас це була шалена кількість обов’язків і дуже новий досвід», – каже Чіарроккі.

«Хліб і троянди» наразі подається на Каннському кіноринку.

«Я спостерігала за цим з Америки, коли «Ро проти Вейда» от-от мали скасувати. Ми відчували себе безпорадними й думали, як довести ці історії з циклу новин до психіки людей, щоб почати піклуватися про тяжке становище цих (афганських – ред.) жінок», – каже Лоуренс.

🍜Драма «Дегустаторки» (The Tasters) про жінок, які перевіряли на собі їжу для Адольфа Гітлера

Фільм буде заснований на сюжеті бестселера «За столом у вовка» (At the Wolf’s Table) італійської письменниці Розелли Пасторіно.

В основі книги історії жінок, яких формування СС завербували як дегустаторок у 1943 році. Кожна з них щодня мусила куштувати їжу, яку подавали Адольфу Гітлеру, щоб перевірити на собі, чи вона не отруєна.

«Ми повинні були все з'їдати. Потім треба було чекати годину, і щоразу ми боялися, що ось-ось нам стане погано. І коли виявлялося, що цього разу пронесло, ми знову плакали – вже від радощів, що вціліли.
Страви приносили есесівці. Після їжі вони чекали годину, щоб переконатися, що з дівчатами все гаразд. Лише після цього їжу несли Гітлеру.
У проміжках між їжею молодим жінкам було абсолютно нічого робити, крім як сидіти і чекати, чи помруть вони».

Режисером виступить Сільвіо Солдіні.

#кінопат #фантастичнізвірі
🥺Трагічна історія зйомок «Сяйва»: Як Стенлі Кубрик зламав талановиту Шеллі Дювал
На зйомках фільму «Сяйво» Стенлі Кубрик доводив акторку головної ролі до істерик навмисно.
Він постійно вимагав від неї гарної гри, натякаючи на те, що вона ніяка і не вміє грати.

Вже після виходу фільму Джек Ніколсон сказав, що одного разу до нього підійшла Шеллі і показала цілий клаптик волосся, який у неї щойно випав через стрес.

Режисер навмисно підговорив знімальну групу не спілкуватися з Шеллі та ігнорувати її, щоб вона почувалася максимально ізольованою. Колеги спеціально лякали та доводили Шеллі до істерик, щоб та добре вжилася в образ наляканої жертви.

«Сяйво» навіть потрапило до книги рекордів Гіннеса, бо одна зі сцен за участю Шеллі перезнімалася 127 разів. Саме та, де божевільний Ніколсон намагається вбити її сокирою крізь двері. Шеллі не грала, вона дійсно була у цьому стані паніки та істерії, її руки тремтіли і вона ридала через стрес, який заподіяв їй режисер.

Але при цьому Шеллі номінували на Золоту малину – головну антипремію у кіно.

Режисер на зйомках максимально пригнічував її, сцени перезнімалися десятки разів, а в результаті вона була номінована як найгірша акторка року🥺

Звісно це не могло не позначитися на психічному стані Шеллі. В неї почалися проблеми з психікою, про які вона розповідала пізніше в інтерв’ю.

Зйомки у фільмі, який згодом став культовим, на той час не принесли Шеллі визнання, а лише знищили.

Шкода, що в ті часи акторки повинні були мовчати про знущання, їх не було кому захистити, а культури кенселінгу не існувало.

Кубрик створив не один шедевр кіно та безсумнівно став великим культовим режисером. Але його підхід до роботи з акторами був неприпустимим. Геніальність режисера не може зняти з нього відповідальності за знущання з акторок.