🔞💬 #порно #ґвалтування #досвід #переклад
Чому порно — насилля за гроші та чому порноакторки мовчать про це
Часто можна почути думку, що жінки які знімаються в п🔞рн0 роблять це виключно добровільно і не можуть стикатись з насильством, бо отримують гроші за свою "роботу". Існують непоодинокі випадки, коли порноакторок ґвалтували прямо на знімальному майданчику, або вони зазнавали жорстокого фізичного насильства чи порушення раніше досягнутих домовленостей, а їхні спроби припинити зйомку ігнорувалися. Чому про це не говорять відкрито і не звинувачують кривдників з індустрії?
Звичайний аргумент на захист п🔞рн0: воно знімається за згодою, виконавиці обожнюють свою роботу. Але звідки глядачам знати, що справді було знято за згодою, якщо виконавиць нерідко змушують брехати?
В індустрії є стандартний спосіб, щоб довести згоду та уникнути можливих юридичних наслідків — це інтерв'ю з виконавцями до і після зйомок, так звані інтерв'ю про згоду та інтерв'ю на виході. Останні знімають відео відразу після основної сцени. Важливо зрозуміти, що виконавицям нічого не платять, а зйомка не вважається завершеною, поки не знято інтерв'ю на виході, де жінка скаже на камеру, що все відбувалося за її згодою. Як правило, режисер, який щойно зняв сцену, ставитиме жінці питання на кшталт: «Ти добре провела час?», «Тебе піддавали насильству?» і «Ти зніматимешся з нами знову?» Жінка нічого не отримає за пережитий досвід, якщо не відповість на всі питання «правильно».
У статті про зростання популярності п🔞рн0 з оральним сексом до блювання професорка Бронвін Нейлор каже, що згоди просто не існує, якщо хтось бере участь у сексуальному акті через фізичну силу, страх перед застосуванням сили або страх перед заподіянням шкоди, що включає і страх перед втратою доходів. Якщо жінка плаче або просить зупинитися, то це вже говорить про те, що все відбувається без згоди.
Виконавиці перебувають під тиском вже тому, що поряд зі своїми ґвалтівниками, коли відповідають «ні» на запитання, чи їх ґвалтували. Вони не отримали б жодної плати, якби інтерв'ю на виході було б неуспішним.
«Ми, виконавиці, живі люди, і ми можемо погодитися з чимось, тому що ми страшенно налякані».
Жінки мовчать. Вони спочатку погодилися на сексуальні акти перед камерою, але потім зіткнулися з жорстокістю та ігноруванням їхнього болю. За визначенням, згода — це те, що можна відкликати будь-якої миті. Якщо комунікація однієї сторони ігнорується, то з цього моменту відбувається без згоди.
Існує міф, що якщо виконавиця п🔞рн0 взяла гроші після пережитого насильства, то якимсь чарівним чином це перестало бути насильством. Давайте прямо: якщо після насильства постраждала взяла гроші, то це все ще насильство. Насильство завжди неприйнятне, його ніхто й ніколи не заслуговує, і не важливо, як постраждалі заробляють на життя.
І це ще одне нагадування про те, що згода в п🔞рн0 ніколи не буває однозначною. Її майже неможливо підтвердити. І навіть якщо якесь відео знімалося за згодою виконавиці, це не означає, що згодом вона про це не пошкодує, але вона нічого не зможе вдіяти із розповсюдженням цього відео онлайн. Крім цього, виконавиці стикаються з сильним тиском, який спонукає їх посміхатися і говорити на камеру, що все було за згодою — з фінансових причин, щоб не втратити можливості нової роботи, або навіть просто тому, що їм дуже страшно, і вони хочуть якнайшвидше вирватися звідси.
Цей допис — невелика частина перекладеної мною відвертої статті з розповіддю двох п0рноакторок про насильство в індустрії за яку вони понесли жахливі наслідки.
Зі статті ви дізнаєтеся чому акторки не чинять опір та вимушені мовчати про насилля.
Повну версію можна прочитати тут.
Було корисно?
Підтримати проєкт💜
Чому порно — насилля за гроші та чому порноакторки мовчать про це
Часто можна почути думку, що жінки які знімаються в п🔞рн0 роблять це виключно добровільно і не можуть стикатись з насильством, бо отримують гроші за свою "роботу". Існують непоодинокі випадки, коли порноакторок ґвалтували прямо на знімальному майданчику, або вони зазнавали жорстокого фізичного насильства чи порушення раніше досягнутих домовленостей, а їхні спроби припинити зйомку ігнорувалися. Чому про це не говорять відкрито і не звинувачують кривдників з індустрії?
Звичайний аргумент на захист п🔞рн0: воно знімається за згодою, виконавиці обожнюють свою роботу. Але звідки глядачам знати, що справді було знято за згодою, якщо виконавиць нерідко змушують брехати?
В індустрії є стандартний спосіб, щоб довести згоду та уникнути можливих юридичних наслідків — це інтерв'ю з виконавцями до і після зйомок, так звані інтерв'ю про згоду та інтерв'ю на виході. Останні знімають відео відразу після основної сцени. Важливо зрозуміти, що виконавицям нічого не платять, а зйомка не вважається завершеною, поки не знято інтерв'ю на виході, де жінка скаже на камеру, що все відбувалося за її згодою. Як правило, режисер, який щойно зняв сцену, ставитиме жінці питання на кшталт: «Ти добре провела час?», «Тебе піддавали насильству?» і «Ти зніматимешся з нами знову?» Жінка нічого не отримає за пережитий досвід, якщо не відповість на всі питання «правильно».
У статті про зростання популярності п🔞рн0 з оральним сексом до блювання професорка Бронвін Нейлор каже, що згоди просто не існує, якщо хтось бере участь у сексуальному акті через фізичну силу, страх перед застосуванням сили або страх перед заподіянням шкоди, що включає і страх перед втратою доходів. Якщо жінка плаче або просить зупинитися, то це вже говорить про те, що все відбувається без згоди.
Виконавиці перебувають під тиском вже тому, що поряд зі своїми ґвалтівниками, коли відповідають «ні» на запитання, чи їх ґвалтували. Вони не отримали б жодної плати, якби інтерв'ю на виході було б неуспішним.
«Ми, виконавиці, живі люди, і ми можемо погодитися з чимось, тому що ми страшенно налякані».
Жінки мовчать. Вони спочатку погодилися на сексуальні акти перед камерою, але потім зіткнулися з жорстокістю та ігноруванням їхнього болю. За визначенням, згода — це те, що можна відкликати будь-якої миті. Якщо комунікація однієї сторони ігнорується, то з цього моменту відбувається без згоди.
Існує міф, що якщо виконавиця п🔞рн0 взяла гроші після пережитого насильства, то якимсь чарівним чином це перестало бути насильством. Давайте прямо: якщо після насильства постраждала взяла гроші, то це все ще насильство. Насильство завжди неприйнятне, його ніхто й ніколи не заслуговує, і не важливо, як постраждалі заробляють на життя.
І це ще одне нагадування про те, що згода в п🔞рн0 ніколи не буває однозначною. Її майже неможливо підтвердити. І навіть якщо якесь відео знімалося за згодою виконавиці, це не означає, що згодом вона про це не пошкодує, але вона нічого не зможе вдіяти із розповсюдженням цього відео онлайн. Крім цього, виконавиці стикаються з сильним тиском, який спонукає їх посміхатися і говорити на камеру, що все було за згодою — з фінансових причин, щоб не втратити можливості нової роботи, або навіть просто тому, що їм дуже страшно, і вони хочуть якнайшвидше вирватися звідси.
Цей допис — невелика частина перекладеної мною відвертої статті з розповіддю двох п0рноакторок про насильство в індустрії за яку вони понесли жахливі наслідки.
Зі статті ви дізнаєтеся чому акторки не чинять опір та вимушені мовчати про насилля.
Повну версію можна прочитати тут.
Було корисно?
Підтримати проєкт💜
🔞✅#декриміналізація #порно
Рада планує декриміналізувати порно в Україні
У Верховній Ради працюють над законопроєктом, який виключить з кримінального кодексу відповідальність за більшість видів діяльності, пов'язаних з виготовленням порнофільмів.
Про це 15 серпня повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Як говориться у пояснювальній записці до законопроєкту, оприлюдненій депутатом, законопроєкт пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та скасувати відповідальність за:
• ввезення, виготовлення, збут та розповсюдження порнографічних матеріалів (ст. 301 КК);
• утримання місць розпусти та зведення (ст. 302 ККУ).
Кримінальна відповідальність залишиться за:
• поширення та збут порнографії без згоди залученої особи;
• виготовлення, розповсюдження та збут екстремальної порнографії;
• розповсюдження порнографії серед неповнолітніх;
• використання владних чи службових повноважень при здійсненні всього перерахованого вище.
Також автори законопроєкти вважають за потрібне посилити кримінальну відповідальність за примус до участі у розробці порнографії.
«Водночас законопроєкт не стосується і зберігає чинну редакцію норм про притягнення до кримінальної відповідальності за отримання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення або інше переміщення, виготовлення, збут та розповсюдження (ст. 301-1), торгівлю людьми (ст. 149), сутенерство або залучення особи до проституції (ст. 303)», – йдеться в пояснювальній записці.
Наразі на сайті Ради текст документа відсутній, він з'явиться до 18 серпня включно. Відомо, що над текстом працювала робоча група, до якої увійшли правоохоронний комітет, BRDO та інші громадські організації, держоргани.
Железняк підкреслив, що сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми — окремі статті, ці дії лишаються кримінальними злочинами.
Згідно з діючим законодавством, публікувати контент і отримувати дохід від відповідних сервісів в Україні заборонено. Такі дії тягнуть за собою покарання у вигляді семи років за ґратами.
У 2022 році громадяни зверталися до президента з пропозицією легалізувати порно та еротику в Україні. Петиція набрала 25 тисяч голосів.
Автори називають порнографію "мистецтвом" та аргументують свою ідею результатами досліджень психологів, стверджуючи, що "де немає цензури на оголення і секс взагалі не існує сексуальних злочинів".
Проте очільник держави передав тоді розгляд цього питання уряду.
Раніше Юлія Сенюк, або Джозефіна Джексон (сценічне ім'я) говорила в інтерв'ю Styler, що легалізація порнографії - це залучення іноземних інвестицій.
"Зокрема іноземні компанії будуть створювати студії в Україні, бо це дешевше, ніж в Європі чи Америці. Давати робочі місця фотографам, візажистам, українським актрисам. Нашим акторам, своєю чергою, не доведеться їздити за кордон, всі отримають можливість працювати в себе вдома і всі при цьому будуть платити податки в бюджет", - сказала вона.
Акторка також додала, що поки таке рішення не ухвалили, Україна втрачає багато грошей.
Рада планує декриміналізувати порно в Україні
У Верховній Ради працюють над законопроєктом, який виключить з кримінального кодексу відповідальність за більшість видів діяльності, пов'язаних з виготовленням порнофільмів.
Про це 15 серпня повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Як говориться у пояснювальній записці до законопроєкту, оприлюдненій депутатом, законопроєкт пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та скасувати відповідальність за:
• ввезення, виготовлення, збут та розповсюдження порнографічних матеріалів (ст. 301 КК);
• утримання місць розпусти та зведення (ст. 302 ККУ).
Кримінальна відповідальність залишиться за:
• поширення та збут порнографії без згоди залученої особи;
• виготовлення, розповсюдження та збут екстремальної порнографії;
• розповсюдження порнографії серед неповнолітніх;
• використання владних чи службових повноважень при здійсненні всього перерахованого вище.
Також автори законопроєкти вважають за потрібне посилити кримінальну відповідальність за примус до участі у розробці порнографії.
«Водночас законопроєкт не стосується і зберігає чинну редакцію норм про притягнення до кримінальної відповідальності за отримання доступу до дитячої порнографії, її придбання, зберігання, ввезення, перевезення або інше переміщення, виготовлення, збут та розповсюдження (ст. 301-1), торгівлю людьми (ст. 149), сутенерство або залучення особи до проституції (ст. 303)», – йдеться в пояснювальній записці.
Наразі на сайті Ради текст документа відсутній, він з'явиться до 18 серпня включно. Відомо, що над текстом працювала робоча група, до якої увійшли правоохоронний комітет, BRDO та інші громадські організації, держоргани.
Железняк підкреслив, що сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми — окремі статті, ці дії лишаються кримінальними злочинами.
Згідно з діючим законодавством, публікувати контент і отримувати дохід від відповідних сервісів в Україні заборонено. Такі дії тягнуть за собою покарання у вигляді семи років за ґратами.
У 2022 році громадяни зверталися до президента з пропозицією легалізувати порно та еротику в Україні. Петиція набрала 25 тисяч голосів.
Автори називають порнографію "мистецтвом" та аргументують свою ідею результатами досліджень психологів, стверджуючи, що "де немає цензури на оголення і секс взагалі не існує сексуальних злочинів".
Проте очільник держави передав тоді розгляд цього питання уряду.
Раніше Юлія Сенюк, або Джозефіна Джексон (сценічне ім'я) говорила в інтерв'ю Styler, що легалізація порнографії - це залучення іноземних інвестицій.
"Зокрема іноземні компанії будуть створювати студії в Україні, бо це дешевше, ніж в Європі чи Америці. Давати робочі місця фотографам, візажистам, українським актрисам. Нашим акторам, своєю чергою, не доведеться їздити за кордон, всі отримають можливість працювати в себе вдома і всі при цьому будуть платити податки в бюджет", - сказала вона.
Акторка також додала, що поки таке рішення не ухвалили, Україна втрачає багато грошей.
Telegram
Залізний нардеп
💥Як і обіцяв, починаємо день з ліберальних новин) Ми декриміналізуємо порно🔞
Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
🚫порно без згоди (порнопомста, deep fake)
🚫екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
🚫порно з дітьми і розповсюдження…
Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
🚫порно без згоди (порнопомста, deep fake)
🚫екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
🚫порно з дітьми і розповсюдження…
Фемлінк
🔞✅#декриміналізація #порно Рада планує декриміналізувати порно в Україні У Верховній Ради працюють над законопроєктом, який виключить з кримінального кодексу відповідальність за більшість видів діяльності, пов'язаних з виготовленням порнофільмів. Про це 15…
✍️#декриміналізація #порно
Моя думка щодо декриміналізації:
Зняття відповідальності за утримання місць розпусти (Стаття 302) — зелене світло для експлуатації жінок і легальне схиляння до вебкаму та проституції
Зняття відповідальності за утримання місць розпусти (Стаття 302) означає зняття відповідальності за організацію вебкам/порно студій, борделей і інших місць де вчиняються розпусні дії. Звідництво — це залучення жінок до участі.
Місцем розпусти визнається будь-яке приміщення або інше місце, спеціально підготовлене чи пристосоване для постійного або періодичного вчинення розпусних дій (притон розпусти) невизначеним колом осіб, або постійними відвідувачами, які змінюють партнерів. Таке місце призначене для зайняття проституцією. Ним може бути будинок, квартира, кімната в гуртожитку, номер у готелі, офіс, намет, підсобні приміщення, що використовуються для розпусних дій.
Відповідно до ст. 2 «Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами» від 2 грудня 1949 р. сторони в цій Конвенції зобов’язуються накладати кару на кожного, хто: а) утримує будинок розпусти чи управляє ним або свідомо фінансує, чи бере участь у його фінансуванні; б) здає в оренду або наймає будівлю чи інше місце, або його частину, знаючи, що вони будуть використані з метою проституції третіми особами.
Звідництво – це своєрідне посередництво, що виявляється у сприянні «добровільним» сексуальним стосункам незнайомих осіб між собою. Воно може полягати в знайомстві або організації зустрічей таких осіб, у пошуку осіб, які згодні займатися розпустою, у схилянні осіб до розпусти та ін.
Якщо закон приймуть, відповідальність за це знімається.
В індустрії порно межі між насильством і згодою настільки розмиті, що немає жодного гарантованого способу відрізнити одне від одного. Виконавиць можуть примушувати до участі в зйомках, і так само їх можуть примушувати до брехні про свій досвід. Споживачі не зможуть зрозуміти, що вони дивляться щось зроблене без згоди.
Крім того, виконавиці професійних студій порно також можуть піддаватися насильству або експлуатуватися індустрією, при цьому їх експлуататори та ґвалтівники практично ніколи не притягуються до відповідальності.
Це важливо: справжню згоду на сексуальну активність можна відкликати будь-якої миті, водночас від виконавиць часто вимагають, щоб вони підписали контракт до зйомки, і після цього їм надзвичайно складно відкликати свою згоду, навіть якщо ситуація стала неприємною чи небезпечною.
Чи можна вважати "так" справжнім, якщо "ні" не є безпечним варіантом? Той факт, що їм не заплатять або їхня репутація в індустрії буде зіпсована, якщо вони відкликають свою згоду посеред сцени — це елемент примусу, який суперечить справжній згоді. У деяких випадках примус із боку виробників порно стосовно виконавиць підходить під юридичне визначення «торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації».
По суті порно нічим не відрізняється від проституції. Просто у випадку з порно присутні інші люди, і один з них має камеру, яка записує кожну хвилину насильства. Але зрештою це просто проституція з відеокамерою. Дуже часто і в порно, і в проституції беруть участь ті самі люди.
Декриміналізація не знизить вразливість жінок перед насильством. Просто ті чоловіки, які вже й так піддають жінок (а часто й дівчаток) сексуальної експлуатації та насильства, отримуватимуть легальні доходи.
Моя думка щодо декриміналізації:
Зняття відповідальності за утримання місць розпусти (Стаття 302) — зелене світло для експлуатації жінок і легальне схиляння до вебкаму та проституції
Зняття відповідальності за утримання місць розпусти (Стаття 302) означає зняття відповідальності за організацію вебкам/порно студій, борделей і інших місць де вчиняються розпусні дії. Звідництво — це залучення жінок до участі.
Місцем розпусти визнається будь-яке приміщення або інше місце, спеціально підготовлене чи пристосоване для постійного або періодичного вчинення розпусних дій (притон розпусти) невизначеним колом осіб, або постійними відвідувачами, які змінюють партнерів. Таке місце призначене для зайняття проституцією. Ним може бути будинок, квартира, кімната в гуртожитку, номер у готелі, офіс, намет, підсобні приміщення, що використовуються для розпусних дій.
Відповідно до ст. 2 «Конвенції про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами» від 2 грудня 1949 р. сторони в цій Конвенції зобов’язуються накладати кару на кожного, хто: а) утримує будинок розпусти чи управляє ним або свідомо фінансує, чи бере участь у його фінансуванні; б) здає в оренду або наймає будівлю чи інше місце, або його частину, знаючи, що вони будуть використані з метою проституції третіми особами.
Звідництво – це своєрідне посередництво, що виявляється у сприянні «добровільним» сексуальним стосункам незнайомих осіб між собою. Воно може полягати в знайомстві або організації зустрічей таких осіб, у пошуку осіб, які згодні займатися розпустою, у схилянні осіб до розпусти та ін.
Якщо закон приймуть, відповідальність за це знімається.
В індустрії порно межі між насильством і згодою настільки розмиті, що немає жодного гарантованого способу відрізнити одне від одного. Виконавиць можуть примушувати до участі в зйомках, і так само їх можуть примушувати до брехні про свій досвід. Споживачі не зможуть зрозуміти, що вони дивляться щось зроблене без згоди.
Крім того, виконавиці професійних студій порно також можуть піддаватися насильству або експлуатуватися індустрією, при цьому їх експлуататори та ґвалтівники практично ніколи не притягуються до відповідальності.
Це важливо: справжню згоду на сексуальну активність можна відкликати будь-якої миті, водночас від виконавиць часто вимагають, щоб вони підписали контракт до зйомки, і після цього їм надзвичайно складно відкликати свою згоду, навіть якщо ситуація стала неприємною чи небезпечною.
Чи можна вважати "так" справжнім, якщо "ні" не є безпечним варіантом? Той факт, що їм не заплатять або їхня репутація в індустрії буде зіпсована, якщо вони відкликають свою згоду посеред сцени — це елемент примусу, який суперечить справжній згоді. У деяких випадках примус із боку виробників порно стосовно виконавиць підходить під юридичне визначення «торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації».
По суті порно нічим не відрізняється від проституції. Просто у випадку з порно присутні інші люди, і один з них має камеру, яка записує кожну хвилину насильства. Але зрештою це просто проституція з відеокамерою. Дуже часто і в порно, і в проституції беруть участь ті самі люди.
Декриміналізація не знизить вразливість жінок перед насильством. Просто ті чоловіки, які вже й так піддають жінок (а часто й дівчаток) сексуальної експлуатації та насильства, отримуватимуть легальні доходи.