Аґнешка Голланд розкритикувала включення російських фільмів у програму Канн
Президентка Європейської кіноакадемії, польська режисерка Аґнешка Голланд розкритикувала організаторів Каннського кінофестивалю за включення до конкурсу фільму російського режисера Кирила Серебреннікова «Дружина Чайковського».
Це сталося під час круглого столу на підтримку українського кінематографу, що проводився у рамках кінофестивалю, повідомляє Variety.
«Якби це залежало від мене, я не стала б включати російські фільми в офіційну програму фестивалю — навіть якщо Кирило Серебренніков такий талановитий режисер», — сказала Голланд.
Режисерка зазначила, що заяви Серебреннікова на пресконференції у Каннах лише підтвердили її передчуття:
«На жаль, мої погані передчуття були підтверджені його словами. Він використав [фестивальну пресконференцію фільму], щоб вихваляти російського олігарха [спонсор фільму, що перебуває під санкціями мільярдер Роман Абрамович] та порівнювати трагедію російських солдатів з українськими захисниками. Я б не давала йому такої можливості зараз».
Також Голланд додала, що вся російська культура, навіть класика 18 століття, потребує перегляду зараз, коли наслідки «російської імперіалістичної агресії» стають очевидними.
Серебренніков висловився проти «скасування» російської культури через напад РФ на Україну і закликав допомагати сім'ям російських військових та росіянам-переселенцям, а також пом'якшити санкції проти російських олігархів.
Відомо, що свій фільм Дружина Чайковського, який цього року потрапив до конкурсу Канн, росіянин зняв на гроші підсанкційного олігарха Романа Абрамовича.
#новини #канни #режисерка
Президентка Європейської кіноакадемії, польська режисерка Аґнешка Голланд розкритикувала організаторів Каннського кінофестивалю за включення до конкурсу фільму російського режисера Кирила Серебреннікова «Дружина Чайковського».
Це сталося під час круглого столу на підтримку українського кінематографу, що проводився у рамках кінофестивалю, повідомляє Variety.
«Якби це залежало від мене, я не стала б включати російські фільми в офіційну програму фестивалю — навіть якщо Кирило Серебренніков такий талановитий режисер», — сказала Голланд.
Режисерка зазначила, що заяви Серебреннікова на пресконференції у Каннах лише підтвердили її передчуття:
«На жаль, мої погані передчуття були підтверджені його словами. Він використав [фестивальну пресконференцію фільму], щоб вихваляти російського олігарха [спонсор фільму, що перебуває під санкціями мільярдер Роман Абрамович] та порівнювати трагедію російських солдатів з українськими захисниками. Я б не давала йому такої можливості зараз».
Також Голланд додала, що вся російська культура, навіть класика 18 століття, потребує перегляду зараз, коли наслідки «російської імперіалістичної агресії» стають очевидними.
Серебренніков висловився проти «скасування» російської культури через напад РФ на Україну і закликав допомагати сім'ям російських військових та росіянам-переселенцям, а також пом'якшити санкції проти російських олігархів.
Відомо, що свій фільм Дружина Чайковського, який цього року потрапив до конкурсу Канн, росіянин зняв на гроші підсанкційного олігарха Романа Абрамовича.
#новини #канни #режисерка
Variety
European Film Academy President Agnieszka Holland Slams Cannes for Welcoming a Russian Movie
European Film Academy president Agnieszka Holland has criticized the Cannes Film Festival for welcoming a Russian movie to the competition.
Я одного не розумію: як тоталітаристська держава, що утискає права «російськомовних» людей на своїй же території може «врятувати» російськомовних
в іншій країні?
Де логіка, Карл?
#думка
в іншій країні?
Де логіка, Карл?
#думка
Членкині феміністського руху Les Colleuses під час Каннського кінофестивалю розгорнули банер та запалили димові шашки, щоб привернути увагу до проблеми насильства щодо жінок
На довгому банері був список зі 129 жіночих імен. За словами активісток, кожну з жінок у списку за останні 75 років було убито у Франції саме через те, що вона була жіночої статі. У світі такий злочин називається фемініцид – навмисне вбивство жінок.
Акція відбулася перед показом фільму Holy Spider ("Святий Павук") шведського режисера іранського походження Алі Аббасі. Картина розповідає про реальні злочини іранського серійного вбивці Саїда Ханаї, який убив 16 повій. На думку вбивці, він виконував священну місію з очищення вулиць від гріха.
Але
Згідно з інсайдером Variety, акція на червоній доріжці була заздалегідь спланована як рекламний хід заради просування фільму та привернення до нього уваги. Вказує на це і те, що, на відміну від інших протестів, охорона не розганяла активісток Les Colleuses.
#фемінізм #акції
На довгому банері був список зі 129 жіночих імен. За словами активісток, кожну з жінок у списку за останні 75 років було убито у Франції саме через те, що вона була жіночої статі. У світі такий злочин називається фемініцид – навмисне вбивство жінок.
Акція відбулася перед показом фільму Holy Spider ("Святий Павук") шведського режисера іранського походження Алі Аббасі. Картина розповідає про реальні злочини іранського серійного вбивці Саїда Ханаї, який убив 16 повій. На думку вбивці, він виконував священну місію з очищення вулиць від гріха.
Але
Згідно з інсайдером Variety, акція на червоній доріжці була заздалегідь спланована як рекламний хід заради просування фільму та привернення до нього уваги. Вказує на це і те, що, на відміну від інших протестів, охорона не розганяла активісток Les Colleuses.
#фемінізм #акції
Twitter
Variety
Here's additional footage from the protest that disrupted the #CannesFilmFestival red carpet today during the "Holy Spider" world premiere. tinyurl.com/3z2s3djc
#сракагорить
Почула сьогодні одну «цікаву» думку від росіянки:
«Мародерували та ґвалтували в Україні не російські чоловіки. Це буряти та чеченці! Росіяни на це не здатні!»
Чекайте, а хто такі тоді росіяни і чому буряти це не справжні росіяни, а жіночка справжня росіянка? РФ це багатонаціональна країна чи вже ні?
А як же денацифікація? Якось нечесно проводити її в сусідній країні, колі вам вона більш потрібна.
До речі, цю хуйню сказала психологиня. Ну, у всякому разі, вона себе нею вважає.
Почула сьогодні одну «цікаву» думку від росіянки:
«Мародерували та ґвалтували в Україні не російські чоловіки. Це буряти та чеченці! Росіяни на це не здатні!»
Чекайте, а хто такі тоді росіяни і чому буряти це не справжні росіяни, а жіночка справжня росіянка? РФ це багатонаціональна країна чи вже ні?
А як же денацифікація? Якось нечесно проводити її в сусідній країні, колі вам вона більш потрібна.
До речі, цю хуйню сказала психологиня. Ну, у всякому разі, вона себе нею вважає.
#новини #ґвалтування
Медійниці закликали омбудсмена Денісову скоригувати комунікацію про статеві злочини в час війни
(Якщо ви хочете залишити свій підпис, пишіть на [email protected] назвіть у листі своє прізвище та ім’я, організацію, в якій ви працюєте, або свою професію/статус).
«Ми, українські медійниці, стурбовані та подекуди обурені риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни, які з’являються на сторінках у соціальних мережах Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
Зґвалтування суворо заборонене статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тому російські воєнні злочинці мають бути покарані. Водночас повідомлення про такі злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх.
Статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки». Потрібно пам’ятати про мету: привернення уваги до фактів злочинів.
Ця інформація поширюється медіа, сенситивні слова стають клікабельними заголовками, лідери та лідерки громадської думки також цитують їх у блогах, під час міжнародних культурницьких подій, організованих для адвокації вцілілих, привернення уваги до війни в Україні та до жахливих злочинів, скоєних росіянами.
Медіа ставляться з повагою до офіційних джерел інформації, яким є ви як посадова особа і ваш офіс. Тому будь-яка інформація, поширена від імені Уповноваженої або її офісу, зокрема на сторінках у соцмережах, для журналістів має статус підтверджених фактів. До того ж, зазвичай інформацію, яка стосується статевих злочинів загарбників, неможливо перевірити в інших джерелах. Дуже важливо, аби вона справді була підтвердженою.
Щодо дітей, які зазнали сексуального насильства від російських військових і загинули, для офіційної публічної комунікації мають бути висновки судово-медичної експертизи. Однак і в цьому випадку кожне слово повинне бути виважене і ретельно підібране.
Деталі злочинів, які ви повідомляєте публічно, скеровують увагу суспільства на роботу слідчих органів, системи правосуддя; люди вимагають розслідувань, судових процесів, покарання.
Представники і представниці правоохоронної та судової системи обмежені процесуальними заборонами ділитися інформацією про хід слідства. Кожний випадок ретельно досліджується, збираються докази, захищаються персональні дані вцілілих від сексуального насильства і свідків. Тому під час вашої публічної комунікації, яка завжди має розголос, просимо зазначати, чи передає ваш офіс матеріали для подальшої роботи слідчих та прокурорів.
Під час публічної комунікації статевих злочинів під час війни (особливо коли потерпілими є діти) важливо зважати не лише на етичність формулювань, але й на виправданість та доцільність публікації тих чи інших подробиць, які можуть шокувати. Наприклад, «дівчинка 6 місяців, росіяни ґвалтували чайною ложкою», «по двоє гвалтували малюків орально та анально» та «дев’ятимісячну донечку зґвалтували свічкою».
Як посадовій особі омбудсману надважливо передусім дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких. А отже, дотримуватися етичних стандартів у поданні інформації, оскільки надалі медіа поширюють її у власних публікаціях, зберігаючи оригінальні формулювання та публікуючи їх на широку аудиторію.
Сенсаційні матеріали, стигматизація, інсинуації та «чорнуха» навколо людських трагедій не допоможуть нам подолати ворога й оприявнити проблему статевих злочинів під час війни.
Ми занепокоєні тим, щоб українські медіа не стали всього лише майданчиком для поширення «жахливих подробиць» про статеві злочини під час війни замість того, щоб слугувати голосами на підтримку збирання доказів у відповідних кримінальних справах та справедливого покарання, та поширювати інформацію про те, куди і як звертатися людям, що пережили насильство.
Важливо розуміти, що статеві злочини під час війни — це інструмент геноциду, це інструмент ведення війни без правил, але вони не можуть слугувати ілюстративним матеріалом для розпалювання емоцій аудиторії.
Медійниці закликали омбудсмена Денісову скоригувати комунікацію про статеві злочини в час війни
(Якщо ви хочете залишити свій підпис, пишіть на [email protected] назвіть у листі своє прізвище та ім’я, організацію, в якій ви працюєте, або свою професію/статус).
«Ми, українські медійниці, стурбовані та подекуди обурені риторикою повідомлень про статеві злочини під час війни, які з’являються на сторінках у соціальних мережах Уповноваженої Верховної Ради з прав людини.
Зґвалтування суворо заборонене статтею 27 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року, тому російські воєнні злочинці мають бути покарані. Водночас повідомлення про такі злочини повинні публікуватися з обережністю, особливо щодо дітей та неповнолітніх.
Статеві злочини під час війни — це трагедії сімей, важка і травматична тема, а не тема для публікацій у дусі «скандальної хроніки». Потрібно пам’ятати про мету: привернення уваги до фактів злочинів.
Ця інформація поширюється медіа, сенситивні слова стають клікабельними заголовками, лідери та лідерки громадської думки також цитують їх у блогах, під час міжнародних культурницьких подій, організованих для адвокації вцілілих, привернення уваги до війни в Україні та до жахливих злочинів, скоєних росіянами.
Медіа ставляться з повагою до офіційних джерел інформації, яким є ви як посадова особа і ваш офіс. Тому будь-яка інформація, поширена від імені Уповноваженої або її офісу, зокрема на сторінках у соцмережах, для журналістів має статус підтверджених фактів. До того ж, зазвичай інформацію, яка стосується статевих злочинів загарбників, неможливо перевірити в інших джерелах. Дуже важливо, аби вона справді була підтвердженою.
Щодо дітей, які зазнали сексуального насильства від російських військових і загинули, для офіційної публічної комунікації мають бути висновки судово-медичної експертизи. Однак і в цьому випадку кожне слово повинне бути виважене і ретельно підібране.
Деталі злочинів, які ви повідомляєте публічно, скеровують увагу суспільства на роботу слідчих органів, системи правосуддя; люди вимагають розслідувань, судових процесів, покарання.
Представники і представниці правоохоронної та судової системи обмежені процесуальними заборонами ділитися інформацією про хід слідства. Кожний випадок ретельно досліджується, збираються докази, захищаються персональні дані вцілілих від сексуального насильства і свідків. Тому під час вашої публічної комунікації, яка завжди має розголос, просимо зазначати, чи передає ваш офіс матеріали для подальшої роботи слідчих та прокурорів.
Під час публічної комунікації статевих злочинів під час війни (особливо коли потерпілими є діти) важливо зважати не лише на етичність формулювань, але й на виправданість та доцільність публікації тих чи інших подробиць, які можуть шокувати. Наприклад, «дівчинка 6 місяців, росіяни ґвалтували чайною ложкою», «по двоє гвалтували малюків орально та анально» та «дев’ятимісячну донечку зґвалтували свічкою».
Як посадовій особі омбудсману надважливо передусім дбати про права та гідність уцілілої людини та її близьких. А отже, дотримуватися етичних стандартів у поданні інформації, оскільки надалі медіа поширюють її у власних публікаціях, зберігаючи оригінальні формулювання та публікуючи їх на широку аудиторію.
Сенсаційні матеріали, стигматизація, інсинуації та «чорнуха» навколо людських трагедій не допоможуть нам подолати ворога й оприявнити проблему статевих злочинів під час війни.
Ми занепокоєні тим, щоб українські медіа не стали всього лише майданчиком для поширення «жахливих подробиць» про статеві злочини під час війни замість того, щоб слугувати голосами на підтримку збирання доказів у відповідних кримінальних справах та справедливого покарання, та поширювати інформацію про те, куди і як звертатися людям, що пережили насильство.
Важливо розуміти, що статеві злочини під час війни — це інструмент геноциду, це інструмент ведення війни без правил, але вони не можуть слугувати ілюстративним матеріалом для розпалювання емоцій аудиторії.
Авторка поєднує сюжети відомих картин із світлинами на яких зображені наслідки повномасштабної війни в Україні.
Авторка колажів: Fanny Lechevalier
#мисткиня
Авторка колажів: Fanny Lechevalier
#мисткиня
Як російська війна в Україні знищує культурну спадщину⠀
⠀
З 2014 по 2015 рік, у тих районах, які контролювала Ісламська держава (ІДІЛ), було проведено кампанію з культурного очищення, під час якої було знищено артефакти та історичні місця. Очільниця ЮНЕСКО у 2015 році запропонувала термін «культурні чистки». Це не лише руйнування пам'яток, а й порушення прав людини за етнічними чи релігійними ознаками, руйнування шкіл та напад на журналістів. ⠀
⠀
Але як на мене, в ситуації з Україною найбільш вдалим буде термін «етноцид». Він включає викорінення і знищення культурних цінностей, таких як книги, твори мистецтва, і споруд, а також придушення культурних заходів, які не відповідають поняттям руйнівника.
Це етнічна чистка з метою видалення свідчень людей з певного регіону або історії, як частина зусиль для реалізації поняття #YearZero — минуле і пов'язана з ним культура та історія стираються, виконуючи «перезавантаження», придушення корінної культури завойовниками та колонізаторами.⠀
⠀
У списку Мінкульту вже більше 335 зруйнованих внаслідок російського вторгнення культурних об'єктів, серед яких - 29 музеїв, 27 бібліотек, 116 церков і соборів. ЮНЕСКО змогла незалежно підтвердити руйнування 133 з них, але ж руйнувань може бути значно більше.⠀
⠀
Руйнація культурної спадщини є воєнним злочином. ⠀
Це визначає⠀Римський статут, на основі якого було засновано Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Як цивільні об'єкти, пам’ятки культури захищені Женевськими конвенціями, що визначають правила ведення бойових дій. Окремо захисту культурних цінностей присвячена Гаазька конвенція 1954 року. Росія і Україна є учасниками цих договорів, але російська війна не ведеться за правилами ані права, ні моралі.
⠀
26 лютого один з снарядів⠀прилетів у краєзнавчий музей містечка Іванків де зберігалися полотна Марії Примаченко, представниці "народного примітивізму". Пабло Пікассо називав творчість Примаченко "художнім дивом".⠀
Примаченко була самоучкою й прожила усе життя в селі Болотня. Після пожежі від музею лишилися лише опорні стіни, але деяки полотна вдалося врятувати. У Венеції на аукціоні полотно мисткині продали за 110 тис. євро.⠀
⠀
Найбільше від російського вторгнення та руйнування пам’яток культури постраждали Донецька, Сумська та Київська області, міста Харків та Чернігів.
Обстріли пошкодили Харківський художній музей, Харківську державну наукову бібліотеку імені Короленка, Харківський театр опери та балету імені Лисенка, Чернігівський обласний художній музей, Маріупольський краєзнавчий музей, меморіальний музей філософа Григорія Сковороди, Сумську духовну семінарію, Свято-Успенську Святогірську лавру, Воронцовський палац в Одесі і цей список не є вичерпним.
Серед вивезених робіт — картини Куїнджі "Червоний захід сонця", "Осінь" та "Ельбрус", Айвазовського "Біля берегів Кавказу", посмертний портрет Куїнджі у виконанні його учня Григорія Калмикова, бюст Куїнджі роботи скульптора Беклемішева, старовинні ікони та книги.
У відео з російськими військовими стверджується, що один лише "Червоний захід сонця" оцінюють у 700 тисяч доларів страхової вартості.
З маріупольських музеїв до Донецька вивезли близько 2 тисяч експонатів, колекцію Мелітопольського краєзнавчого музею, зокрема скіфське золото.
Все це є підтвердженням загарбницької політики Росії та етноциду українського народу.
Світ не повинен забувати про злочини окупантів та повинен вимагати від загарбників повернути вилучені культурні пам’ятки до України.
#думка #війна #етноцид
⠀
З 2014 по 2015 рік, у тих районах, які контролювала Ісламська держава (ІДІЛ), було проведено кампанію з культурного очищення, під час якої було знищено артефакти та історичні місця. Очільниця ЮНЕСКО у 2015 році запропонувала термін «культурні чистки». Це не лише руйнування пам'яток, а й порушення прав людини за етнічними чи релігійними ознаками, руйнування шкіл та напад на журналістів. ⠀
⠀
Але як на мене, в ситуації з Україною найбільш вдалим буде термін «етноцид». Він включає викорінення і знищення культурних цінностей, таких як книги, твори мистецтва, і споруд, а також придушення культурних заходів, які не відповідають поняттям руйнівника.
Це етнічна чистка з метою видалення свідчень людей з певного регіону або історії, як частина зусиль для реалізації поняття #YearZero — минуле і пов'язана з ним культура та історія стираються, виконуючи «перезавантаження», придушення корінної культури завойовниками та колонізаторами.⠀
⠀
У списку Мінкульту вже більше 335 зруйнованих внаслідок російського вторгнення культурних об'єктів, серед яких - 29 музеїв, 27 бібліотек, 116 церков і соборів. ЮНЕСКО змогла незалежно підтвердити руйнування 133 з них, але ж руйнувань може бути значно більше.⠀
⠀
Руйнація культурної спадщини є воєнним злочином. ⠀
Це визначає⠀Римський статут, на основі якого було засновано Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Як цивільні об'єкти, пам’ятки культури захищені Женевськими конвенціями, що визначають правила ведення бойових дій. Окремо захисту культурних цінностей присвячена Гаазька конвенція 1954 року. Росія і Україна є учасниками цих договорів, але російська війна не ведеться за правилами ані права, ні моралі.
⠀
26 лютого один з снарядів⠀прилетів у краєзнавчий музей містечка Іванків де зберігалися полотна Марії Примаченко, представниці "народного примітивізму". Пабло Пікассо називав творчість Примаченко "художнім дивом".⠀
Примаченко була самоучкою й прожила усе життя в селі Болотня. Після пожежі від музею лишилися лише опорні стіни, але деяки полотна вдалося врятувати. У Венеції на аукціоні полотно мисткині продали за 110 тис. євро.⠀
⠀
Найбільше від російського вторгнення та руйнування пам’яток культури постраждали Донецька, Сумська та Київська області, міста Харків та Чернігів.
Обстріли пошкодили Харківський художній музей, Харківську державну наукову бібліотеку імені Короленка, Харківський театр опери та балету імені Лисенка, Чернігівський обласний художній музей, Маріупольський краєзнавчий музей, меморіальний музей філософа Григорія Сковороди, Сумську духовну семінарію, Свято-Успенську Святогірську лавру, Воронцовський палац в Одесі і цей список не є вичерпним.
Серед вивезених робіт — картини Куїнджі "Червоний захід сонця", "Осінь" та "Ельбрус", Айвазовського "Біля берегів Кавказу", посмертний портрет Куїнджі у виконанні його учня Григорія Калмикова, бюст Куїнджі роботи скульптора Беклемішева, старовинні ікони та книги.
У відео з російськими військовими стверджується, що один лише "Червоний захід сонця" оцінюють у 700 тисяч доларів страхової вартості.
З маріупольських музеїв до Донецька вивезли близько 2 тисяч експонатів, колекцію Мелітопольського краєзнавчого музею, зокрема скіфське золото.
Все це є підтвердженням загарбницької політики Росії та етноциду українського народу.
Світ не повинен забувати про злочини окупантів та повинен вимагати від загарбників повернути вилучені культурні пам’ятки до України.
#думка #війна #етноцид
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Про «піздєць в українському інфопросторі» від солдатки