◼"Вже загальновідомо, що 2 липня мало відбутися освячення новозбудованого храму у селі Кононівка на честь святителя Миколая.
Нажаль, цього не відбулося, оскільки голова Шрамківського ОТГ Анатолій Куля перешкодив митрополиту Феодосію разом зі священством і церковною громадою увійти до нового храму...

9 липня представники ПЦУ завітали до Кононівки, і в стінах Будинку культури провели засідання із представниками місцевої громади.
Після цього, процесія, очолювана головою Шрамківської ОТГ Кулею, а також представниками ПЦУ, підійшли до стін новозбудованого храму, на паперті якого я їх і чекав.
Знову були погрози, знову були звинувачення, насмішки.
Як з боку і представників ПЦУ, так і з боку звичайних жителів.

Їхня мета була доволі проста — вони вимагали від мене ключі від нового храму. Багатьох з цих людей я взагалі вперше бачив у своєму житті, або бачив декілька разів.
Звісно, я не піддавався на подібні провокації.
Представники ПЦУ навіть пропонували мені перейти до них, на що отримали відверту пряму відмову.

І лише тільки після того, як вони зрозуміли, що я не буду піддаватися на їхні провокації і не буду віддавати храм, один з представників ПЦУ наказав людям взяти мене в кільце.
Після чого, четверо, чи то п’ятеро чоловіків заламали мені руки, здавили ребра і, силоміць, з кишені мого підрядника вийняли зв’язку ключів.

Варто зазначити, що на цьому дійстві були присутні представники правоохоронних органів, і увесь час велася відеозйомка.
Але у той час, коли мені почали заламувати руки і відбирати ключі від храму, камера вимкнулася, а правоохоронці відвернулися", — розповів настоятеля Свято-Миколаївського храму села Кононівка отець Ігор Басюк.

#УПЦ ОТКРЫВАЕТ СВОИ ПРИХОДЫ ЗА ГРАНИЦЕЙ: ОТ АВСТРИИ ДО ИРЛАНДИИ

◼Собором Украинской Православной Церкви, который состоялся в Киеве 27 мая, был принят ряд судьбоносных решения для нашей Церкви и миллионов православных украинцев.

#Война заставила миллионы жителей нашей страны оставить свои дома и спасать жизни свои и своих семей.
По некоторым данным, в странах Европы было вынуждено искать защиты около 7 миллионов украинцев.

Таким образом сотни тысяч, если не миллионы православных Украины оказались за тысячи километров от родных приходов.

Собор УПЦ постановил начать создание приходов нашей Церкви, чтобы православные граждане Украины имели возможность окормляться у наших священников.

ГЕТЬ З УКРАЇНИ! ДІТИ КОЛАБОРАНТІВ ДО ШКОЛИ НЕ ПІДУТЬ! АГРЕСІЯ #ПЦУ В ОЛЕСЬКУ. ДОЗОР

◼️Вже протягом декількох місяців активісти ПЦУ села #Олеськ Волинської області намагаються зруйнувати життя православної громади Свято-Духівського храму.

Все почалося ще з кінця травня, коли ініціативна група прибічників Епіфанія почала розхитувати ситуацію у селі.

Вони, як це давно водиться за цією структурою, прикриваючись війною, вирішили відібрати у вірних канонічної Церкви храм. Старовинний храм, який будували ще православні предки вірних #УПЦ.

▪️Волна идиотских по форме и противозаконных по сути попыток запрета Православной Церкви на уровне местных властей захлестнула нашу страну почти сразу, как началась полномасштабная война.
Под грохот пушек, на крови тысяч украинцев, некоторым местным царькам захотелось отобрать у украинцев их веру.
Отобрать храмы и попытаться задушить молитву верных УПЦ, миллионы которых первыми приняли на себя удар этого вторжения и горе военных разрушений.

Напомним, где началась и в основном протекает эта война: на Востоке и Юге Украины, а также на Севере Центральной Украины – в общем вдалеке от основного ареала активистов ПЦУ и УГКЦ, которые самозвано считают себя носителями некой истинной украинскости и патриотизма.
Но даже этот простой и кричащий факт не вразумляет их. Во время войны им хватает совести устраивать междоусобицы и посягать на веру тех, кто сейчас защищает нашу Родину и делает всё, для благополучия наших людей.
И если с захватами храмов и розжигом ненависти мы сталкивались давно, то технология запретов деятельности УПЦ – новое слово в войне зла против святой Церкви и прав человека.
Показушные запреты деятельности УПЦ, то бишь права православных украинцев посещать свои храмы и молиться, вводились решениями местных, районных и сельских советов. С подачи мэров и депутатов от одиозных партий вроде ВО «Свобода» и «Европейская солидарность».

Но как бы они не старались, не пыжились, всем было очевидно, что подобные решения — не просто незаконны, но и преступны. Причем часто написанные и составленные как под копирку.
Более того, нашлись честные люди во власти и чиновничьих кабинетах, которые смело ответили церковным мародёрам и варварам.

◼17 июля в селе Зазимье Киевской области было неспокойно.
Местные сторонники ПЦУ, которые уже давно нацелились отобрать старинный храм Воскресения Христова, решили провести сборы территориальной общины.

И к своему беззаконному собранию они обстоятельно подготовились. Сами сборы территориальной общины должны были проводиться на площади между храмом и церковным домом. Подъезды к святыне были перекрыты представителями местной теробороны.

На подходах к храму сторонники ПЦУ вытащили столы, на которых сразу же проводилась регистрация вновь прибывших.

Тем временем, несколько прихожан и духовенство храма молились у стен своей святыни.
Настоящая община Свято-Воскресенского храма уже проводила свои сборы 10 июля. Верующие проголосовали и приняли решение оставаться верными канонической Украинской Православной Церкви.

Но, как это практически всегда происходит, для сторонников Епифания мнение общины храма ничего не значит. Как и для представителей местной власти, которые решили обогатить коллекцию захваченных храмов в Погребской ОТГ.

Самое трагичное, что одним из инициаторов происходящего беззакония стал человек, которому доверяли, священник храма отец Анатолий Слинько. Уже бывший священник, ведь с 15 июля, указом главы ПЦУ, он оставил Православную Церковь и перешёл в эту структуру...

❗Карта Приватбанк для допомоги проекту

4149 4390 4149 0297 (Лев Клименко)

◼Майже 3 місяці йде нескінченний терор православної громади Михайлівського кафедрального собору у місті #Шепетівка.

Все почалося 7 травня, коли влада міста влаштувала показове свавілля православним українцям. Вони провели так звані «збори» біля собору, щоб перевести святиню до #ПЦУ.

Ці збори очолював мер Шепетівки Віталій Бузиль. Під керівництвом чиновників почалося голосування за «перехід» у структуру Епіфанія та «виключення» православних священнослужителів із громади.
Тим часом архієпископ Шепетівський та Славутський Євсевій та 500 православних християн молилися у храмі.
А поки віруючі УПЦ молилися, натовп прихильників ПЦУ розпалював ненависть, кричав лайки та прокляття.

Так звана територіальна громада (з огляду на те, що на імпровізовані «збори» прийшла від сили 1/20 міста) провела голосування і вирішила долю православної святині. Вони вирішили перевести кафедральний собор до структури Епіфанія.
Чиновники та клірики ПЦУ залишили територію храму, але пообіцяли, що повернуться та відберуть собор.

З того часу, православні вірні розпочали цілодобове молитовне стояння у своїй святині.

Але провокації від місцевої влади та ПЦУ тільки починалися. Вже 7 червня група активістів Епіфанія зі своїми кліриками та силовою підтримкою намагалися зайти до собору та провести там свої обряди. У них на руках вже був свіжезареєстрований статут, за підписом мера Бузиля.
Парафіяни встали стіною та не дали рейдерам звершити наругу над святинею. Ті пішли, але пообіцяли повернутися знову.

Вже 7 липня на сайті Шепетівської міської ради з’явилася публікація статуту храму у так званій «новій редакції». Мер міста провів незаконну перереєстрацію громади собору.

20 липня сталося одразу декілька провокацій. До храму зайшли невідомі молодики та зачинился у святині. За повідомленнями з місця подій, літня парафіянка, яка чергувала у храмі, була просто напросто взята у заручники. Їй стало зле, але загарбники довго відмовлялися допустити до храму лікарів швидкої.

Тим часом на територію собору заїхало декілька вантажівок, на яких прибічники ПЦУ звезли дерев’яні щити та шини, щоб побудувати барикади.

Тільки те, що біля святині зібралося багато віруючих та втручання поліції запобігли захопленню собору.

Про те, що всі ці місяці відчуває громада, нам розповіли парафіяни Михайлівського кафедрального собору.

❗Карта Приватбанк для допомоги проекту
4149 4390 4149 0297 (Лев Клименко)

ЯК #ПЦУ СІЛИ В КАЛЮЖУ В БОГУСЛАВІ. ВІРНІ #УПЦ, НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙТЕСЯ! ВІКТОРІЯ КОХАНОВСЬКА ТА КО

◼У Богуславі тверда позиція вірян УПЦ та смілива робота православних юристів зірвали брудний спектакль під назвою «переход до ПЦУ». Це було емоційно, галасно, але добро і законність врешті перемогли. Принаймні на цей час.

17 липня православна громада Свято-Троїцького храму міста #Богуслав Білоцерківської єпархії УПЦ витримала справжній іспит на зрілість та на вірність Церкві предків. А ось місцева влада та група городян, що чомусь підтримали цю авантюру, провалили іспит на знання та повагу до законів України, на громадянську свідомість, на любов до ближнього та взагалі на цивілізованість.

❗Карта Приватбанк для допомоги проекту
4149 4390 4149 0297 (Лев Клименко)

◼22 липня у селі Яланець Вінницької області, прямо під час похорону українського воїна, сталася огидна провокація від представника ПЦУ.
Негідник, який начепив на себе підрясник та хрест, прийшов на прощання із солдатом не як покликаний священник, а просто як представник громади, але йому вистачило наглості влаштувати з похорон мітинг проти Православної Церкви.

Загиблого захисника звали Олександр Зінін. Він був військовослужбовцем #ЗСУ та загинув, виконуючи свій воїнський обов’язок.

Поховання солдата було влаштоване на його малій Батьківщині у Томашпільській ОТГ на Вінничині. Сім’я та сам захисник були православними християнами. Щоб відспівати та провести в останній шлях Олександра, його рідні запросили священників канонічної Української Православної Церкви.

Проститися зі своїм героєм прийшли його односельчани, товариші по службі та представники місцевої влади. До цвинтарю також вирішив навідатися і клірик Епіфанія Михайло Василюк. Але не для того, щоб проститися з покійним рабом Божим Олександром та висловити скорботу, як це личило би християнину та просто людині.
Ні, мерзотник прийшов поспекулювати на смерті військового та розпалювати ненависть просто на похороні...

❗БІЙНЯ ПІД ЦЕРКВОЮ У ПИРОГІВЦЯХ: ВІРЯНИ #УПЦ КРИЧАТЬ ПРО #ЗЛОЧИНИ І ВИМАГАЮТЬ СПРАВЕДЛИВОСТІ! #ДОЗОР

◼24 липня група активістів #ПЦУ, на чолі з головою Хмельницької райради Олександром Чорнієвичем, прийшли до храму святої Параскеви П'ятниці у селі #Пирогівці Хмельницького району. Прямо під час богослужіння, вони намагалися захопити святиню та передати її до структури Епіфанія.

Представники влади та прибічники ПЦУ зпочатку погрожували вірян, а коли парафяни вийшли їм на зустріч влаштували справжню бійню.
Як повідомляють очевидці, вони біли жінок та кидали їх на землю. Священнослужителя буквально волочили по землі.
#Поліція, яка була присутня на місці, абсолютно бездіяла та дивилася як кремезні представники влади своїми руками забивають людей...

🔥#ПЕРЕМОГА ПРАВОСЛАВНИХ ЛЬВОВА НАД ЗЛОМ І ЗВЕРНЕННЯ ДО БРАТІВ #УПЦ І ЗЕЛЕНСЬКОГО. 28.07.2022 #ДОЗОР

◼Це незвичайне відео. Сприймайте його як звіт про вашу перемогу, дорогі брати й сестри! Про те, як ви посрамили зло, про те, на що здатні ваші пожертви і наші спільні зусилля!

Це громада храму князя святого рівноапостольного Володимира у Львові. 28 липня у парафіян цієї багатостраждальної святині було храмове свято.
Це громада, яка вже більше 30 років постійно знаходиться на війні за власне існування і святу Віру.

◼27 июля в боснийском селе Дриняче было впервые совершено поминовение новомученика Слободана Стояновича — мальчика-серба, который был канонизирован решением Архиерейского Синода Сербской Православной Церкви в мае этого года.
Маленький святой стал напоминанием о жестокой войне в этих краях: 30 лет назад 11-летний Слободан был жестоко убит женщиной албанкой, воевавшей за боснийских исламистов.

События в #Косово последних нескольких дней и то, что могло случиться с сербами, проживающими на этой территории, особенно живо всколыхнули воспоминания об ужасах и зверствах югославских войн 90-х годов, от которых пострадали все народы бывшей Югославии, но православные #сербы – более всего.

Сейчас мир вновь поставлен на грань войны, возможно, ещё более ужасной. Её семена давно посеяны в разных регионах мира, а здесь, на нашей украинской земле мы уже собираем горестный урожай смертей, включая невинных детей.
Мученическая смерть маленького Слободана и погибшие под обстрелами дети Украины – на Донбассе, в Одессе, Харькове, Виннице и других городах – кричат о том, что этот ад должен прекратиться и не повторяться никогда.