Невідповідне сучасності законодавство чи вільний ринок — що насправді заважає людям працювати та мати гідні умови життя? 🤷‍♀️

Нарікання на застарілі радянські норми трудового законодавства та спроби створити якомога зручніші умови для свавілля роботодавців фігурують в риториці українських законотворців практично від самого початку незалежності України.

Водночас, всупереч обіцянкам про євроінтеграцію та зобов’язанням, узятим в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, українські уряди раз-у-раз втілюють заходи, які віддаляють трудове законодавство України від європейських норм та стандартів.

❓ Чому дерегуляція трудових відносин істотно пришвидшилася з 2022 року?
❓ Чи можна виправдати умовами війни дерегуляційні реформи, прийняті на самому початку повномасштабного вторгнення?
❓ Чому трудове законодавство, яке працює на користь бізнесу, суперечить умовам євроінтеграції?
❓ Чи існують ще в Україні профспілки і який потенціал має голос працівників і працівниць у соціальному діалозі з державою?

Про це ми запитали правника Віталія Дудіна, члена ГО «Соціальний рух» і автора каналу «Трудовик UA», який за останній час допоміг виграти кілька судових справ у протистоянні незаконним звільненням українських працівників і працівниць.

Читайте інтерв'ю і дізнавайтеся, як відстоювати свої трудові інтереси!

✍🏼 Знання про досвіди війни передаються через особисті розповіді та спогади, журналістські репортажі, архіви, історичні книжки, документальні йта художні (кіно)оповіді.

Та чи створюються ці знання у вакуумі?

Четверта панель конференції «Перехрестя периферій» присвячена дослідженню умов структурних та політичних нерівностей, які визначають формування наративів про досвід війни: між низовим активізмом і політичним естеблішментом, між панівною західною академією і локальною наукою, між медіа капіталістичних центрів й історіями з «периферій».

Зокрема, ми обговоримо:
▪️ процеси продукування знань про суспільства, які переживають війни, у контексті імперіалізму, колоніалізму йі націоналізму;
▪️ як досвід проживання війни відображається в знанні і розумінні війни;
▪️ яку роль дистанція, загрози, матеріальні умови та втома відіграють у доступі до (творення) знання?

🗓 Подія відбудеться онлайн 17 листопада о 18:00 за київським часом і транслюватиметься на нашій Facebook-сторінці.

❗️ Усі, хто попередньо зареєструється, матимуть доступ до синхронного перекладу українською і англійською мовами.

🔗 Посилання на реєстрацію.

Долучайтеся до обговорення вже цієї неділі!

🏆 Терміни «імперіалізм» та «колоніалізм» впевнено претендують на статус «слова року» вже кілька років поспіль.

Адже за останній час ці поняття не просто набули нової актуальності в академічному середовищі, але й увійшли до широкого слововжитку. Втім, дедалі більше здається, що для різних людей вони означають доволі різні речі.

Саме тому, зустрівши на одній з конференцій дослідника імперіалізму і колоніалізму Вівека Чіббера, редактор журналу «Якобінець» Александр Брентлер скористався нагодою запитати у нього: «Що таке імперіалізм, простими словами?»

Із цієї розмови вийшло цікаве інтервʼю, з якого ви, зокрема, дізнаєтеся про:
▪️ заподіяну ленінською спадщиною шкоду для аналізу імперіалізму;
▪️ вплив концептуальних помилок класиків марксистської теорії на розуміння антиімперіалістичної боротьби;
▪️ необхідність матеріалістичного аналізу функціонування великих імперіалістичних альянсів;
▪️ те, як сьогодні може виглядати ефективна форма антиімперіалістичної боротьби?

Тож, що таке імперіалізм, — читайте за посиланням.

🏝 Десь посеред українських Карпат існує острів солідарності і волелюбства. Там влаштувався кооператив робітничого самоврядування «Лонго Май», який функціонує на принципах взаємодопомоги і солідарності.

Лонгомайці займаються сільським господарством і роблять найсмачніший у світі сік із вирощених місцевими яблук. А ще тут є готель, де ви завжди можете безкоштовно пожити, допомогти з роботою і спробувати альтернативний стиль життя та суспільної взаємодії.

На пошуки цього острова нещодавно вирушила команда проєкту «Ось бачиш!». Тизер їхньої подорожі вже чекає вас на нашому YouTube-каналі.

А повний репортаж про лонгомайців і лонгомайок ми опублікуємо наступного тижня. Слідкуйте за стрічкою! 🍎

Нагадуємо, що вже цими вихідними ми будемо надзвичайно раді побачитися з вами всіма під час трансляції подій конференції «Перехрестя периферій»!

Говоритимемо, як завжди, про важливе й актуальне: справедливість, освіту, кліматичну кризу й боротьбу за наратив про досвід війни.

Деталі, опис панелей та список запрошених спікерів і спікерок шукайте в:
✅ тематичних подіях на нашій сторінці;
👩‍💻 та в анонсі на нашому сайті.

Будемо вдячні за поширення допису й подій серед ваших друзів і подруг. Всіх чекаємо, до зустрічі 🫶🏽

📒 А ви вже прочитали зін «Екоплатформи»?

Наприкінці жовтня до дня свого народження організація «Екоплатформа» випустила зін. Збірка обсягом понад сто сторінок містить дописи активісток і активістів, сповнені ідеологічними міркуваннями, нарисами з фронтів російсько-української війни й текстами памʼяті на честь анархістів, що загинули в боротьбі проти російського імперіалізму.

Автори й авторки зіну, звертаючись до теорії, наголошують на своїй приналежності до соціально-екологічного анархізму, веганської етики і радикального фемінізму.

І з огляду на те, що вихід такого відверто лівацького журналу в сучасній Україні, як зазначає Валентин Довгочуб, «явище майже безпрецедентне», він з цікавістю прочитав усю збірку. А ми поспішаємо поділитися його враженнями з вами в рецензії на зін.

Починаємо дискусію «Правосуддя в умовах війни та надзвичайного стану»!

Долучайтеся до трансляції.

Суботній вечір за обговореннями освітньої системи та альтернатив її розвитку 👍🏽

Долучайтеся до трансляції!

Вітаємо! Нагадуємо, що сьогодні чекаємо всіх на дискусію «Негайне і тривке насильство: війна, колоніалізм та зміна клімату».

Трансляція саме починається. Долучайтеся!

Починаємо завершальну панель нашої конференції!

Долучайтеся до трансляції, аби не пропустити цікавої дискусії!

Офіційна риторика китайської влади часто відтворює наративи «захисту довкілля» та «привнесення цивілізації». Проте за красивими модернізаційними та природоохоронними гаслами повсякчас ховається жорстока реальність поселенського колоніалізму, комерціалізації та позбавлення власності тутешніх народів.

Читайте у статті казахської дослідниці Гульдани Салімжан про те:
▪️ як західний район Китаю Сіньцзян у XVIII-XIX століттях став домівкою для казахських біженців;
▪️ чому маоїстська модернізаційна політика слугувала основою для ханського поселенсько-колоніального руху в Сіньцзяні;
▪️ та як соціалістична політика часів Мао заклала фундамент «зеленим» репресивним капіталістичним заходам сучасного Китаю.

💯 «Щоб зрозуміти, що таке кооператив “Лонго Май”, — треба поїхати в кооператив “Лонго Май”!»

Повністю погоджуємося! Адже ідею колективного життя і кооперативної праці, побудованих на принципах взаємодопомоги таі солідарності, можна осягнути лише на практиці.

Та ми усе ж спробували організувати вам дистанційну екскурсію до українського «Лонго Маю». Тому, аби зафільмувати життя лонгомайців, команда проєкту «Ось бачиш!» відправилася до села Нижнє Селище на Закарпатті.

Дивіться їхній репортаж, який — як ми сподіваємося — надихне вас приїхати в гості і спробувати вироблений там яблучний сік 🍎

📢 Традиційно закликаємо ознайомлюватися із фільмами, які протягом двох тижнів показуватимуть у рамках фестивалю «Фільма»!

Цього року «Фільма» стала ще масштабнішою, отримавши більше 60 заявок з понад 30 країн. З-поміж них команда «Фільми» відібрала 15 стрічок, які демонструватимуться у трьох програмах 👇

▪️ «Контрпам’яті: долаючи мовчання» зі стрічками, які повертають памʼять замовчуваних історій.
▪️ «Нерівні! Різні! Розлючені!» — квіркемп-програма, герої та героїні якої шукають шляхи втілити найболючіші висловлювання та протидіяти насильницьким політикам у солідарності.
▪️ Екофеміністична добірка «Хто боїться справжніх імен?», яка акцентує важливість знання й прийняття всіх істот в їхній справжності, неоднозначності та розмаїтті.

Усі три програми фестивалю об’єднують не лише біль і досвіди людей із різних спільнот, країн та часів, а й універсальні проблеми: бідність, расизм, класизм, насильство щодо маргіналізованих спільнот, виключення і стирання ненормативних ідентичностей, замовчування знань, історії та пам’яті упосліджених груп й живих організмів.

🗓 Дивитися «Фільму» можна вже завтра, а триватиме фестиваль до 8 січня.

✅ Перегляд фільмів безкоштовний і доступний онлайн без територіальних обмежень.

Більше про програму, фільми й заходи фестивалю дізнавайтеся на сайті.

Впевнені, що буде цікаво! Тож всім побільше чудових кіновечорів 🎞

Ашаршилик — масовий голод у сільських районах Казахстану, спричинений репресивною політикою колективізації радянської влади.

Голод у Казахстані розпочався в 1930 році і тривав до 1933 року. За приблизними підрахунками, за цей час загинули від 1,5 до 3,5 мільйона людей. Близько 90 % із них становили казахи, які знову стали найбільшою етнічною групою в Казахстані лише в 1990-х роках.

Голодомор мав й інші катастрофічні наслідки для казахського суспільства, зокрема він призвів до:
▪️ знищення кочівництва як економічної системи регіону;
▪️ змусив мільйони казахів покинути свої рідні землі;
▪️ спричинив радикальні демографічні зміни через заселення колишніх пасовищ казахів переселенцями.

Попри масштаби трагедії, тема голоду в Казахстані досі залишається малодослідженою. Певною мірою на її актуалізацію і політизацію вплинула українська політика щодо Голодомору. Наприклад, казахські науковці називали голод у Казахстані казахським Голодомором.

Однією з найвідоміших дослідниць, які займаються відновленням історичної пам’яті про ці події, є американська історикиня Сара Камерон. У 2018 році вийшла її книга «Голодний степ: голод, насильство і створення Радянського Казахстану», яка викликала широкий резонанс серед казахського населення. Наступного року ця книжка вийде й українською мовою у видавництві Academic Press.

У День пам'яті жертв голодоморів ми публікуємо інтервʼю з Сарою, з якого ви зможете більше дізнатися про причини, перебіг і наслідки Ашаршилику.

Ми досі не подякували, але поспішаємо виправитися! 🙌🏽

16-17 листопада ми провели масштабну конференцію під назвою «Перехрестя периферій». Хочемо висловити свою вдячність усім причетним до організації події, спікеркам і спікерам за їхні виступи, а також тим, хто долучилися до участі в дискусіях!

Разом нам вдалося порушити важливі питання та напрацювати низку ідей щодо спільних стратегій боротьби з несправедливістю та досягнення рівності.

Записи усіх дискусій ми завантажили на наш сайт👇
▪️ з перекладом українською.
▪️ у англомовній версії.

Тож запрошуємо до перегляду й усіх тих, хто пропустили подію!

Не забувайте поширювати відео серед ваших друзів і подруг. Вони також доступні на нашому YouTube-каналі.

Ще раз усім дякуємо і сподіваємося на не менш цікаві зустрічі в рамках конференції наступного року! 🫶🏽

Сьогодні вранці сирійські повстанці повідомили про звільнення Дамаска.

Втеча зі столиці (і можлива загибель) Башара аль-Асада знаменує падіння більш ніж півстолітнього правління його династії. Менш ніж за два тижні революційні сили звільнили майже всю територію Сирії, підконтрольну режиму, випускаючи в'язнів із тюрем, що траплялися на їхньому шляху.

Повстанцям лишається лише дійти до берега й зайняти Латакію й Тартус, щоби контролювати всю територію Сирії, окрім Рожави (Сирійського Курдистану). Хоча до скинення диктаторського режиму долучилися різноманітні спільноти країни, як-от друзи та ті самі курди, відкритими залишаються питання, чи завершиться цим громадянська війна і чи обіцянки національного діалогу не затьмаряться ісламістськими та дискримінаційними порядками.

Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися з текстом авторки, активістки та правозахисниці Лейли аль-Шамі, який поміж іншого торкається зв'язків між сирійським і українським спротивом.