Forwarded from Діалог.ТУТ
«У 2004 році я був священником Київського патріархату.
Однак коли я попросився в лоно Константинопольської Патріархії, мені відповіли: «Ваше рукоположення не наповнене благодаттю Духа Святого». Тому мене прийняли як мирянина і висвятили як законного священника вже в лоні Константинопольської Церкви.
Але 2018 року той самий Патріарх прийняв духовенство УПЦ КП та УАПЦ як священників».
Ми за півтора року існування нашого проекту запрошуємо для спілкування представників різних поглядів.
І дуже рідко буває, щоб погодився на розмову хтось із ПЦУ. Головним чином тому, що будь-яка публічна розмова передбачає відвертість, а говорити відверто часто ми здатні тільки про недоліки наших опонентів.
Чого точно не бракує нашому сьогоднішньому співрозмовникові, так це відвертості.
Знайомтеся, протоієрей Тарасій Петруняк. Благочинний Південноіспанського округу Митрополії Іспанії та Португалії Константинопольської Патріархії.
Він був висвячений як священник в УПЦ(КП), коли переходив у Константинопольський патріархат, пройшов через перерукопокладення, і тепер з відстані має свій погляд на міжправославні відносини в Україні.
Однак коли я попросився в лоно Константинопольської Патріархії, мені відповіли: «Ваше рукоположення не наповнене благодаттю Духа Святого». Тому мене прийняли як мирянина і висвятили як законного священника вже в лоні Константинопольської Церкви.
Але 2018 року той самий Патріарх прийняв духовенство УПЦ КП та УАПЦ як священників».
Ми за півтора року існування нашого проекту запрошуємо для спілкування представників різних поглядів.
І дуже рідко буває, щоб погодився на розмову хтось із ПЦУ. Головним чином тому, що будь-яка публічна розмова передбачає відвертість, а говорити відверто часто ми здатні тільки про недоліки наших опонентів.
Чого точно не бракує нашому сьогоднішньому співрозмовникові, так це відвертості.
Знайомтеся, протоієрей Тарасій Петруняк. Благочинний Південноіспанського округу Митрополії Іспанії та Португалії Константинопольської Патріархії.
Він був висвячений як священник в УПЦ(КП), коли переходив у Константинопольський патріархат, пройшов через перерукопокладення, і тепер з відстані має свій погляд на міжправославні відносини в Україні.
#ДіалогТУТ
«Вважаю дії патріарха Варфоломія стосовно українського питання помилковими»
Протоієрей Тарасій Петруняк став священником в УПЦ КП, був перерукопокладений, коли переходив до Константинопольського патріархату, і тепер з відстані має свій погляд на міжправославні відносини в Україні.
От дивлюся я на ці популістські рішення, і не можу ніяк на свіжу голову прийняти і сприйняти, як це так: заборонити УПЦ в Україні. Заборонити Українську Православну Церкву в Україні.
Як все-таки людям перепрошили мізки.
Абсурд і якесь колективне безумство. І ніхто навіть й слова не промовить, що це абсурд і оксюморон. Не якусь там, мовляв, чужу німецьку чи турецьку церкву в Україні, а саме Українську в Україні.
Як все-таки людям перепрошили мізки.
Абсурд і якесь колективне безумство. І ніхто навіть й слова не промовить, що це абсурд і оксюморон. Не якусь там, мовляв, чужу німецьку чи турецьку церкву в Україні, а саме Українську в Україні.
Проповідь
Недавно служив для однієї нашої громади в Італії, і сказав проповідь. Говорив емоційно, жестикулював, мені здалося, що говорив переконливо. Загалом, вклався в проповідь. Говорив українською. А був на службі один італієць, чоловік нашої прихожанки - українки.
Підходить після служби до мене і каже:
- Падре! Я, звичайно, нічого не зрозумів, але зі всім, що Ви сказали, згоден. )
P. S. Сприйняв це як підтвердження того, що проповідь вдалася. )
Недавно служив для однієї нашої громади в Італії, і сказав проповідь. Говорив емоційно, жестикулював, мені здалося, що говорив переконливо. Загалом, вклався в проповідь. Говорив українською. А був на службі один італієць, чоловік нашої прихожанки - українки.
Підходить після служби до мене і каже:
- Падре! Я, звичайно, нічого не зрозумів, але зі всім, що Ви сказали, згоден. )
P. S. Сприйняв це як підтвердження того, що проповідь вдалася. )
Важке Предстоятельство і терпіння Блаженнішого
Сьогодні День народження нашого Блаженнішого. Йому виповнилося 79 років.
Всі роки предстоятельського служіння нашого Блаженнішого проходять під знаком постійних проблем та випробувань для Церкви (та й для держави також).
Ось деякі з них, починаючи з 24 лютого 2014 року, коли Митрополит Онуфрій був обраний Місцеблюстителем:
1. Майдан, завершення, 2. анексія Криму, 3. початок війни на Сході України, АТО, 4. перша хвиля захоплення храмів в західній Україні, 5. Законопроекти про перейменування УПЦ, 6. Томос - 2018-2019 роки, 7. Друга хвиля захоплення наших храмів, після томосу. 8. ковід, 9. Напад Росії на Україну, початок повномасштабної війни, 10. третя хвиля захоплення наших храмів, 11. Законопроекти про заборону УПЦ.
І хто зна, що ще чекає далі …
Випробування за випробовуванням.
При тому всьому сам Блаженніший переносить всі ці випробування зі смиренням і благородним терпінням.
Як поливав його брудом Філарет, до 2019 року. Дуже часто в своїх виступах він намагався словесно вколоти Блаженнішого, робив різні заяви і випади проти нього. Але Блаженніший терпів, слова кривого не сказав проти Філарета. І де зараз Філарет?
Порошенко щось подібне робив, тільки в іншій мірі і трошки по-іншому. Але Блаженніший терпів. І де зараз Порошенко?
Інші сили, структури і особи те ж саме роблять проти Блаженнішого і нашої Церкви. Але Блаженніший терпить. Історія ще триває.
Глави та представники Помісних Церков, які вітали Блаженнішого влітку з Днем Ангела, відмічали в своїх текстах важкий період історії Української Церкви і терпіння та християнське ставлення до всіх цих викликів зі сторони нашого Предстоятеля.
P. S. "Терпение — это вовсе не состояние скота, который всё терпит. Это не унижение человека — совсем нет. Это не компромисс со злом — ни в коем случае. Терпение — это есть умение сохранять невозмутимость духа в тех обстоятельствах, которые этой невозмутимости препятствуют. Терпение — это есть умение идти к цели, когда встречаются на пути различные преграды. Терпение — это умение сохранять радостный дух, когда слишком много печали. Терпение есть победа и преодоление, терпение есть форма мужества — вот что такое настоящее терпение".
протоиерей Александр Мень
Сьогодні День народження нашого Блаженнішого. Йому виповнилося 79 років.
Всі роки предстоятельського служіння нашого Блаженнішого проходять під знаком постійних проблем та випробувань для Церкви (та й для держави також).
Ось деякі з них, починаючи з 24 лютого 2014 року, коли Митрополит Онуфрій був обраний Місцеблюстителем:
1. Майдан, завершення, 2. анексія Криму, 3. початок війни на Сході України, АТО, 4. перша хвиля захоплення храмів в західній Україні, 5. Законопроекти про перейменування УПЦ, 6. Томос - 2018-2019 роки, 7. Друга хвиля захоплення наших храмів, після томосу. 8. ковід, 9. Напад Росії на Україну, початок повномасштабної війни, 10. третя хвиля захоплення наших храмів, 11. Законопроекти про заборону УПЦ.
І хто зна, що ще чекає далі …
Випробування за випробовуванням.
При тому всьому сам Блаженніший переносить всі ці випробування зі смиренням і благородним терпінням.
Як поливав його брудом Філарет, до 2019 року. Дуже часто в своїх виступах він намагався словесно вколоти Блаженнішого, робив різні заяви і випади проти нього. Але Блаженніший терпів, слова кривого не сказав проти Філарета. І де зараз Філарет?
Порошенко щось подібне робив, тільки в іншій мірі і трошки по-іншому. Але Блаженніший терпів. І де зараз Порошенко?
Інші сили, структури і особи те ж саме роблять проти Блаженнішого і нашої Церкви. Але Блаженніший терпить. Історія ще триває.
Глави та представники Помісних Церков, які вітали Блаженнішого влітку з Днем Ангела, відмічали в своїх текстах важкий період історії Української Церкви і терпіння та християнське ставлення до всіх цих викликів зі сторони нашого Предстоятеля.
P. S. "Терпение — это вовсе не состояние скота, который всё терпит. Это не унижение человека — совсем нет. Это не компромисс со злом — ни в коем случае. Терпение — это есть умение сохранять невозмутимость духа в тех обстоятельствах, которые этой невозмутимости препятствуют. Терпение — это есть умение идти к цели, когда встречаются на пути различные преграды. Терпение — это умение сохранять радостный дух, когда слишком много печали. Терпение есть победа и преодоление, терпение есть форма мужества — вот что такое настоящее терпение".
протоиерей Александр Мень
Forwarded from Діалог.ТУТ
Професор Томас Бремер надіслав відповідь Віктору Єленському.
І ми дійсно дякуємо д-ру Бремеру не тільки за його позицію, а за те, в який спосіб він її висловлює.
Адже цілком очевидно, що процеси поляризації та роз’єднання в українському суспільстві при створенні у ЗМІ та для міжнародної спільноти картинки всенародної «єдності» набувають викривлених форм і дедалі більших масштабів.
А держава Україна з кожним днем щосили рухається в протилежний бік від демократії у бік авторитаризму і в цьому рухові намагається робити вигляд законності.
Нам тут, ізсередини повномасштабної війни, не зовсім зрозуміло, як цьому протистояти. Тому таким важливим є кожний голос від європейської спільноти, який, як доктор Томас Бремер, підтверджує: боротьба з УПЦ може мати тяжкі наслідки для України.
Друкуємо його відкритий лист у відповідь очільнику ДЕСС Віктору Єленському в перекладі українською.
Оригінал листа англійською доступний за посиланням у тексті.
І ми дійсно дякуємо д-ру Бремеру не тільки за його позицію, а за те, в який спосіб він її висловлює.
Адже цілком очевидно, що процеси поляризації та роз’єднання в українському суспільстві при створенні у ЗМІ та для міжнародної спільноти картинки всенародної «єдності» набувають викривлених форм і дедалі більших масштабів.
А держава Україна з кожним днем щосили рухається в протилежний бік від демократії у бік авторитаризму і в цьому рухові намагається робити вигляд законності.
Нам тут, ізсередини повномасштабної війни, не зовсім зрозуміло, як цьому протистояти. Тому таким важливим є кожний голос від європейської спільноти, який, як доктор Томас Бремер, підтверджує: боротьба з УПЦ може мати тяжкі наслідки для України.
Друкуємо його відкритий лист у відповідь очільнику ДЕСС Віктору Єленському в перекладі українською.
Оригінал листа англійською доступний за посиланням у тексті.
#ДіалогТУТ
«Я з Вами не згодний майже в усіх пунктах» — Томас Бремер відповів Віктору Єленському
«Я бачу віддалення від того, чим я – як друг – хотів би, щоб Україна була, а саме демократичною державою, в якій дотримуються верховенства права».
Forwarded from ВЗЦЗ УПЦ
31 жовтня 2023 року на офіційному сайті ВРЦіРО з’явилось повідомлення про те, що учасники делегації Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій під час під час недавньої поїздки до США і зустрічей з американськими журналістами, експертами провідних дослідницьких центрів та сенатором США, які відбулися у Вашингтоні 31 жовтня 2023 року заявили, що «незважаючи на воєнний стан, в Україні зберігається високій рівень релігійної свободи та жодна церква не була заборонена».
У зв’язку із тим, що 19 жовтня 2023 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №8371, який направлений на заборону і порушення права на свободу віросповідання релігійних громад та віруючих Української Православної Церкви – найбільшого релігійного об’єднання в Україні, заявлений «високій рівень релігійної свободи» може бути втрачено.
Окрім цього, звертаємо увагу, що деякі заяви, які були оприлюдненні окремими представниками ВРЦіРО, не можна вважати позицією ВРЦіРО, так як вони не були предметом розгляду та не ухвалювались на її засіданнях, де рішення приймаються консенсусом. Тому такі заяви слід розцінювати як особисту позицію деяких представників делегації ВРЦіРО.
Також вважаємо, що в світлі прийняття в першому читанні законопроекту №8371 є неправильним говорити про наявність чи відсутність порушень релігійної свободи стосовно окремої взятої конфесії, в нашому випадку — Української Православної Церкви, без безпосередньої присутності представників Української Православної Церкви, які з якихось причин не були включені до складу делегації, хоча подавали кандидатуру представника.
З огляду на це, наголошуємо, що:
1. деякі заяви, які прозвучали у Вашингтоні, не можна вважати позицією ВРЦіРО, а лише особистою позицією окремих її членів – тобто окремих релігійних діячів.
2. неправильним є також говорити про Українську Православну Церкву без присутності представників самої Церкви. Як держава Україна вимагає, щоб на міжнародному рівні політики не вирішували її долі та не вели дискусії щодо її становища без неї самої, так само і наша Церква закликає не говорити про неї без присутності офіційних представників від УПЦ.
Детальніше на сайті.
У зв’язку із тим, що 19 жовтня 2023 року Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект №8371, який направлений на заборону і порушення права на свободу віросповідання релігійних громад та віруючих Української Православної Церкви – найбільшого релігійного об’єднання в Україні, заявлений «високій рівень релігійної свободи» може бути втрачено.
Окрім цього, звертаємо увагу, що деякі заяви, які були оприлюдненні окремими представниками ВРЦіРО, не можна вважати позицією ВРЦіРО, так як вони не були предметом розгляду та не ухвалювались на її засіданнях, де рішення приймаються консенсусом. Тому такі заяви слід розцінювати як особисту позицію деяких представників делегації ВРЦіРО.
Також вважаємо, що в світлі прийняття в першому читанні законопроекту №8371 є неправильним говорити про наявність чи відсутність порушень релігійної свободи стосовно окремої взятої конфесії, в нашому випадку — Української Православної Церкви, без безпосередньої присутності представників Української Православної Церкви, які з якихось причин не були включені до складу делегації, хоча подавали кандидатуру представника.
З огляду на це, наголошуємо, що:
1. деякі заяви, які прозвучали у Вашингтоні, не можна вважати позицією ВРЦіРО, а лише особистою позицією окремих її членів – тобто окремих релігійних діячів.
2. неправильним є також говорити про Українську Православну Церкву без присутності представників самої Церкви. Як держава Україна вимагає, щоб на міжнародному рівні політики не вирішували її долі та не вели дискусії щодо її становища без неї самої, так само і наша Церква закликає не говорити про неї без присутності офіційних представників від УПЦ.
Детальніше на сайті.
vzcz.church.ua
Коментар ВЗЦЗ УПЦ з приводу окремих заяв представників делегації ВРЦіРО у Вашингтон (США) — Відділ зовнішніх церковних зв'язків…
31 жовтня 2023 року на офіційному сайті ВРЦіРО з’явилось повідомлення про те, що учасники
Євстратій в інтерв'ю "Голосу Америки" говорить неправду, що нібито ми не вважали за потрібне когось взагалі посилати в поїздку делегації ВРЦіРО до США від УПЦ.
Цитати:
"Журналіст: Очільник православної церкви України Московського патріархату, Митрополит Онуфрій, він також є членом Ради церков і релігійних організацій України, він не приїхав з вашої делегацією. Чи він був запрошений?
М.Є.: А вони не вважали за потрібне послати якусь відповідну до рівня делегації особу для участі в цьому заході".
Це неправда. Ця поїздка планувалася ще з літа. Спочатку умовою для кандидата в поїздку організатори виставили вільне володіння англійською мовою, бо інтерв'ю та виступи нібито мали бути майже виключно англійською мовою. Ми подали кандидатуру співробітника ВЗЦЗ УПЦ та професора КДА С. М. Бортника, який вільно володіє англійською мовою. Тривалий час організатори просто мовчали. Ми декілька разів уточняли через головуючого у ВРЦіРО, як і що, і вже тоді було ясно, що бачити нас там не хочуть. Ми ж дорослі люди, все розуміємо.
Лише зі ЗМІ ми дізналися, що поїздка вже почалася. До речі, вона мала бути на початку жовтня, але перенесли на пізніше.
І як виявилося, то й інтерв'ю там також давали вони не англійською, а українською мовою.
А щодо рівня представника, то конфесія сама визначає кого направити. Якщо їм було недостатньо професора КДА та людини, яка займається зовнішніми церковними справами, то могли б сказати: дайте іншого.
Бо насправді, коли треба, то до нас і дзвонять і пишуть і питають, а хто від вас буде, а дайте представника, і пошвидше, і т.д. Тут була зовсім інша поведінка.
Очевидно, що там не хотіли нас бачити, щоб не псувати картинку та нібито одноголосну позицію ВРЦіРО. Тому, не треба говорити неправди, що нібито ми не вважали за потрібне когось туди взагалі посилати, як заявив Євстратій.
Цитати:
"Журналіст: Очільник православної церкви України Московського патріархату, Митрополит Онуфрій, він також є членом Ради церков і релігійних організацій України, він не приїхав з вашої делегацією. Чи він був запрошений?
М.Є.: А вони не вважали за потрібне послати якусь відповідну до рівня делегації особу для участі в цьому заході".
Це неправда. Ця поїздка планувалася ще з літа. Спочатку умовою для кандидата в поїздку організатори виставили вільне володіння англійською мовою, бо інтерв'ю та виступи нібито мали бути майже виключно англійською мовою. Ми подали кандидатуру співробітника ВЗЦЗ УПЦ та професора КДА С. М. Бортника, який вільно володіє англійською мовою. Тривалий час організатори просто мовчали. Ми декілька разів уточняли через головуючого у ВРЦіРО, як і що, і вже тоді було ясно, що бачити нас там не хочуть. Ми ж дорослі люди, все розуміємо.
Лише зі ЗМІ ми дізналися, що поїздка вже почалася. До речі, вона мала бути на початку жовтня, але перенесли на пізніше.
І як виявилося, то й інтерв'ю там також давали вони не англійською, а українською мовою.
А щодо рівня представника, то конфесія сама визначає кого направити. Якщо їм було недостатньо професора КДА та людини, яка займається зовнішніми церковними справами, то могли б сказати: дайте іншого.
Бо насправді, коли треба, то до нас і дзвонять і пишуть і питають, а хто від вас буде, а дайте представника, і пошвидше, і т.д. Тут була зовсім інша поведінка.
Очевидно, що там не хотіли нас бачити, щоб не псувати картинку та нібито одноголосну позицію ВРЦіРО. Тому, не треба говорити неправди, що нібито ми не вважали за потрібне когось туди взагалі посилати, як заявив Євстратій.
Слухаю деяких експертів.
Ну, кажуть, те що УПЦ почала варити миро, це не незалежність, бо ще до революції 1917 року Київська Митрополія мала права це робити. (Цікаво, до речі, а чому ПЦУ цього не робить, раз до революції було таке право?)
Далі.
Відкриття парафій закордоном - це добре, вони дійсно допомагають українським біженцям, але це також не свідчить про незалежність.
А що тоді таке незалежність?
ПЦУ не має ні першого, ні другого. І нібито незалежна. А УПЦ має все (більше прав в системі міжправославних відносин просто не існує), але все-одно не незалежна?
Ну, кажуть, те що УПЦ почала варити миро, це не незалежність, бо ще до революції 1917 року Київська Митрополія мала права це робити. (Цікаво, до речі, а чому ПЦУ цього не робить, раз до революції було таке право?)
Далі.
Відкриття парафій закордоном - це добре, вони дійсно допомагають українським біженцям, але це також не свідчить про незалежність.
А що тоді таке незалежність?
ПЦУ не має ні першого, ні другого. І нібито незалежна. А УПЦ має все (більше прав в системі міжправославних відносин просто не існує), але все-одно не незалежна?
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02uRmZA8tbYZWqXauRw8iz3AA2tAFgkfdR41PmzhoUpEqAE5B5ecQJ5yvNydS8514Dl&id=100069393484847 - віджатий в УПЦ собор в Хмельницькому. Вечірня на Михайла, служать клірики ПЦУ за новим стилем, на службі декілька осіб на великий храм. Цікаво, де ж ті сотні чи тисячі, де ж та "громада", яка голосувала за "перехід"? Скільки цей цирк і це беззаконня ще буде тривати?
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
Forwarded from Україна: Новини, Політика
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Абсурдна ненависть
Пишуть мені листи мої друзі з інших християнських конфесій з Європи:
Дорогий отець Миколай, як Ви? Ми постійно переживаємо із-за новин від війни, а особливо від абсурдної ненависті проти УПЦ.
Пишуть мені листи мої друзі з інших християнських конфесій з Європи:
Дорогий отець Миколай, як Ви? Ми постійно переживаємо із-за новин від війни, а особливо від абсурдної ненависті проти УПЦ.
Послужили в храмі сьогодні акафіст, гарно, молитовно, тихо, відчуття гарного і змістового завершення дня. Ще одного дня, який пішов у вічність, але пішов не пустим, а завершеним молитвою
П. С. Молитва дає сенс і повноту дню, незалежно від того, як він пройшов, легко чи важко. Є молитва - день змістовний, немає - пустий якийсь
П. С. Молитва дає сенс і повноту дню, незалежно від того, як він пройшов, легко чи важко. Є молитва - день змістовний, немає - пустий якийсь
https://sts.sumy.ua/video-news/%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%97%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80-%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D1%83-%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96-%D1%80%D0%B5.html - перша позитивна для Церкви новина за тривалий час
CTC
Троїцький собор лишили у власності релігійної громади УПЦ МП: так вирішили депутати облради
На сесії Сумської обласної ради депутати не підтримали передачу Троїцького собору, який нині перебуває у власності релігійної громади УПЦ МП, до власності територіальних громад, сіл області. Проєкт рішення підтримав 21 із 48 присутніх депутатів.
Forwarded from Діалог.ТУТ
Молитва на вигнання громади із храму😰
Наші друзі, парафія святого Георгія в с.Голоби на Волині, просять молитов за сусідню громаду, якій завтра доведеться пройти важкий і скорботний шлях — спробу насильницького переведення в юрисдикцію ПЦУ.
Текст молитви на вигнання з храму, вважаємо, можна читати в усіх подібних випадках💔
«Дорогі брати і сестри, православні християни.
Просимо завтра у своїх молитвах пом'янути сусідню церковну общину святого Миколая УПЦ, що у с. Дарівка.
Адже певні особи, відомі для більшості, як було озвучено раніше одним луцьким інформаційним каналом, будуть робити спробу відібрати храм.
Молитва
Господи, укріпи настоятеля отця Андрія Корінчука з паствою та
посором диявольські сили, які захопили серцях тих, що хочуть вигнати Твоїх дітей з дому Твого.
Пробач їм, не допусти їх до цього гріха, адже вони називають себе дітьми Твоїми, адже вони кажуть, що вірують в Тебе.
Примири нас усіх Своєю Любов'ю».
Сторінка Общини святого Георгія в фб
Наші друзі, парафія святого Георгія в с.Голоби на Волині, просять молитов за сусідню громаду, якій завтра доведеться пройти важкий і скорботний шлях — спробу насильницького переведення в юрисдикцію ПЦУ.
Текст молитви на вигнання з храму, вважаємо, можна читати в усіх подібних випадках💔
«Дорогі брати і сестри, православні християни.
Просимо завтра у своїх молитвах пом'янути сусідню церковну общину святого Миколая УПЦ, що у с. Дарівка.
Адже певні особи, відомі для більшості, як було озвучено раніше одним луцьким інформаційним каналом, будуть робити спробу відібрати храм.
Молитва
Господи, укріпи настоятеля отця Андрія Корінчука з паствою та
посором диявольські сили, які захопили серцях тих, що хочуть вигнати Твоїх дітей з дому Твого.
Пробач їм, не допусти їх до цього гріха, адже вони називають себе дітьми Твоїми, адже вони кажуть, що вірують в Тебе.
Примири нас усіх Своєю Любов'ю».
Сторінка Общини святого Георгія в фб
Колись в Візантійській імперії був такий імператор Юстиніан ІІ Ринотмет (Безносий) 685-695 рр. Авантюрний характер мав. Так от одного разу він наказав зруйнувати один з храмів в Константинополі і збудувати там фонтан. Але щоб надати цьому дійству більш урочистого вигляду, імператор наказав патріархові прочитати молитву на руйнування храму.
"Я знаю молитву на будівництво храму, а на руйнування не знаю", - почав було обурюватися патріарх, але імператору відмовляти було небезпечно.
Патріарх таки прочитав якусь свіжопридуману типу молитву, яку завершив багатозначними словами:
"... слава Тобі, Богу Довготерпеливому, завжди нині і повсякчас і на віки віків. Амінь".
"Я знаю молитву на будівництво храму, а на руйнування не знаю", - почав було обурюватися патріарх, але імператору відмовляти було небезпечно.
Патріарх таки прочитав якусь свіжопридуману типу молитву, яку завершив багатозначними словами:
"... слава Тобі, Богу Довготерпеливому, завжди нині і повсякчас і на віки віків. Амінь".
Насправді, це великий позор - те, що творится в Україні щодо наших храмів.
В той час, коли православні в православних в Україні відбирають храми і виганяють вірян на вулицю, і ще й радіють цьому, в Європі католики і протестанти надають і віддають свої храми православним українцям.
"І хто є ближній мій"?
Хто з них чинить справді по-християнськи?
В той час, коли православні в православних в Україні відбирають храми і виганяють вірян на вулицю, і ще й радіють цьому, в Європі католики і протестанти надають і віддають свої храми православним українцям.
"І хто є ближній мій"?
Хто з них чинить справді по-християнськи?