ІНастоятель та всі священнослужителі Благовіщенського храму взяли участь у святкових службах Кафедрального собору з нагоди дня шанування священномучеників Миколая та Платона пресвітерів Єлисаветградських🙏🏻
🌿🌺 16 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ ЛУКІЛІАНА, КЛАВДІЯ, ІПАТІЯ, ПАВЛА, ДІОНІСІЯ и ПАВЛИ ДІВИ (270–275).
ЛУКІЛЛІАН був язичницьким жерцем у період правління римського імператора Авреліана.У старості він переконався у помилковості язичницької релігії, усією душею звернувся до віри в Христа Спасителя і охрестився.
Під впливом його проповіді багато язичників стали звертатися до християнства. Тоді юдеї донесли на Лукілліана правителю міста Нікомідії.
За відмову повернутися до обов'язків жреця, святому Лукілліану зламали щелепи, побили палицями і повісили вниз головою, а потім посадили у тюрму, де він зустрів чотирьох юнаків, сповідників Христових: КЛАВДІЯ, ІПАТІЯ, ПАВЛА І ДІОНІСІЯ.
Святий Лукілліан переконував їх твердо стояти за віру і не боятися мук. Через деякий час всіх в'язнів привели на суд і кинули У розжарену піч, але раптовий дощ погасив полум'я, і святі мученики залишилися неушкодженими.
Правитель засудив їх до смертної кари і відправив для виконання вироку до Візантії. Святі юнаки були усічені мечем, а святий мученик Лукілліан був прибитий до хреста.
Свідком подвигу святих мучеників була свята діва ПАВЛА, яка присвятила себе служінню сповідників за Христа. Вона доставляла їжу в'язням, омивала їх рани, приносила ліки і ховала тіла мучеників. Після смерті святого Лукілліана і чотирьох юнаків вона повернулася у Нікомідію і продовжувала своє святе служіння. Свята діва була схоплена і кинута у піч, проте силою Божою залишилася неушкодженою. Тоді її відіслали до Візантії, де свята мучениця була усічена мечем.
🙏🏻Тропар:
Мученицы Твой, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего: имуще бо крепость Твою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Тех молитвами спаси души наша.
ЛУКІЛЛІАН був язичницьким жерцем у період правління римського імператора Авреліана.У старості він переконався у помилковості язичницької релігії, усією душею звернувся до віри в Христа Спасителя і охрестився.
Під впливом його проповіді багато язичників стали звертатися до християнства. Тоді юдеї донесли на Лукілліана правителю міста Нікомідії.
За відмову повернутися до обов'язків жреця, святому Лукілліану зламали щелепи, побили палицями і повісили вниз головою, а потім посадили у тюрму, де він зустрів чотирьох юнаків, сповідників Христових: КЛАВДІЯ, ІПАТІЯ, ПАВЛА І ДІОНІСІЯ.
Святий Лукілліан переконував їх твердо стояти за віру і не боятися мук. Через деякий час всіх в'язнів привели на суд і кинули У розжарену піч, але раптовий дощ погасив полум'я, і святі мученики залишилися неушкодженими.
Правитель засудив їх до смертної кари і відправив для виконання вироку до Візантії. Святі юнаки були усічені мечем, а святий мученик Лукілліан був прибитий до хреста.
Свідком подвигу святих мучеників була свята діва ПАВЛА, яка присвятила себе служінню сповідників за Христа. Вона доставляла їжу в'язням, омивала їх рани, приносила ліки і ховала тіла мучеників. Після смерті святого Лукілліана і чотирьох юнаків вона повернулася у Нікомідію і продовжувала своє святе служіння. Свята діва була схоплена і кинута у піч, проте силою Божою залишилася неушкодженою. Тоді її відіслали до Візантії, де свята мучениця була усічена мечем.
🙏🏻Тропар:
Мученицы Твой, Господи, во страданиих своих венцы прияша нетленныя от Тебе, Бога нашего: имуще бо крепость Твою, мучителей низложиша, сокрушиша и демонов немощныя дерзости. Тех молитвами спаси души наша.
За посередництвом Благовіщенського храму був переданий автомобіль одному з підрозділів ЗСУ 🙏🏻🇺🇦
Сьогодні, 16 червня, настоятель храму протоієрей Євгеній Назаренко освятив авто, яке було подароване другом нашого прочанина, військового медика - Олексієм Панчуком.
Доставка зі Швейцарії та ремонт здійснені зусиллями парафіян храму- родинами братів Тініченків.
Після освячення, настоятель благословив воїнів, які приїхали за автомобілем, і побажав Божого захисту та перемоги над ворогом.
Громадою Благовіщенського храму продовжується збір на мікроавтобус для підрозділу ППО! Долучайтеся!
5168 7456 1079 2308
(Назаренко Лариса)
Сьогодні, 16 червня, настоятель храму протоієрей Євгеній Назаренко освятив авто, яке було подароване другом нашого прочанина, військового медика - Олексієм Панчуком.
Доставка зі Швейцарії та ремонт здійснені зусиллями парафіян храму- родинами братів Тініченків.
Після освячення, настоятель благословив воїнів, які приїхали за автомобілем, і побажав Божого захисту та перемоги над ворогом.
Громадою Благовіщенського храму продовжується збір на мікроавтобус для підрозділу ППО! Долучайтеся!
5168 7456 1079 2308
(Назаренко Лариса)
🌿17 ЧЕРВНЯ – ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ПРЕПОДОБНОГО МЕФОДІЯ, ІГУМЕНА ПЕШНОШСЬКОГО (1392).
Преподобний Мефодій, ігумен Пешношський, жив у чотирнадцятому столітті і заснував Пешношський монастир.
В юності він прийшов до преподобного Сергія Радонезького і провів кілька років під його духовним керівництвом. Пізніше, з благословення преподобного Сергія, він пішов до безлюдного місця і за річкою Яхромою у лісі поставив келію.
Незабаром у цю глуху і болотисту місцевість до нього прийшли кілька учнів, які хотіли наслідувати життя подвижника.
Преподобний Сергій відвідав його і дав пораду побудувати обитель і храм.
Преподобний Мефодій сам працював при побудові храму і келії, «піш» носячи дерева через річку, яку з тих пір стали називати Пешноша.
З 1391 преподобний Мефодій став ігуменом свого монастиря. Іноді він йшов за два кілометри від монастиря і тут, в тиші глухого лісу, проводив години у молитві. Сюди ж для духовних бесід до нього приходив преподобний Сергій, чому ця місцевість і отримала назву «Бесіда».
Преподобний Мефодій був похований у 1392 році в заснованій ним обителі.
Тропар
Божественною любовию от юности распалаемь, вся, яже в мире красная, возненавидев, Христа Единаго возлюбил еси, и, сего ради в пустыню вселився, в ней обитель сотворил еси, и, собрав инок множество, приял еси от Бога чудес дар, отче Мефодие, и был еси о Христе собеседник и спостник преподобному Сергию, с нимже у Христа Бога испроси православным христианом здравие и спасение, и душам нашим велию милость.
Преподобний Мефодій, ігумен Пешношський, жив у чотирнадцятому столітті і заснував Пешношський монастир.
В юності він прийшов до преподобного Сергія Радонезького і провів кілька років під його духовним керівництвом. Пізніше, з благословення преподобного Сергія, він пішов до безлюдного місця і за річкою Яхромою у лісі поставив келію.
Незабаром у цю глуху і болотисту місцевість до нього прийшли кілька учнів, які хотіли наслідувати життя подвижника.
Преподобний Сергій відвідав його і дав пораду побудувати обитель і храм.
Преподобний Мефодій сам працював при побудові храму і келії, «піш» носячи дерева через річку, яку з тих пір стали називати Пешноша.
З 1391 преподобний Мефодій став ігуменом свого монастиря. Іноді він йшов за два кілометри від монастиря і тут, в тиші глухого лісу, проводив години у молитві. Сюди ж для духовних бесід до нього приходив преподобний Сергій, чому ця місцевість і отримала назву «Бесіда».
Преподобний Мефодій був похований у 1392 році в заснованій ним обителі.
Тропар
Божественною любовию от юности распалаемь, вся, яже в мире красная, возненавидев, Христа Единаго возлюбил еси, и, сего ради в пустыню вселився, в ней обитель сотворил еси, и, собрав инок множество, приял еси от Бога чудес дар, отче Мефодие, и был еси о Христе собеседник и спостник преподобному Сергию, с нимже у Христа Бога испроси православным христианом здравие и спасение, и душам нашим велию милость.